Додати в закладки
Переклад Translate
Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
Скачати одним файлом. Книга: Фредерік Бегбедер 1,499 € (99 франків) Переклад М.Ілляшенка, О.Ногіної
5.
Якісний кокаїн коштує 100 євро за грам. Ціна спеціально надто висока, щоб тільки багатії могли залишатися у формі, а бідні нехай тупішають від анісового «Рікару».
Ти телефонуєш Тамарі, своїй улюбленій call-girl. її ав-товідповідач промовляє солоденьким голосом: «Якщо ви бажаєте запросити мене підбухнути, натисніть один. Якщо ви запрошуєте мене на вечерю, натисніть два. Якщо ви хочете одружитися зі мною, покладіть слухавку». Ти залишаєш свій прямий номер з агенції: «Згадай мене, я потребую тебе цієї ж миті, твої плечі, що нагадують гладеньке яйце, розпороши мій смуток, я мрію зануритись у твою м'якоть. Октав». У неї таке обличчя, від якого важко відвести погляд.
Загадка: у кого духмяна шкіра, тіло мексиканки й азіатські очі?
Відповідь: у берберочки, яку звати зовсім не Тамарою. Увечері вона прийде до тебе. Ти попросив її пахнути «Obsession» - парфумами Софі.
У неї хрипкий голос, тонкі пальці, мішана кров.
На жіночому тілі безліч приємних островків: засмаглі тендітні щиколотки, налаковані пальці ніг, усюди ямочки [83] (у куточках губів, на зачині сідниці), білісінькі зубки контрастують з пурпуровими губками, неповторні вигини литок, стрункого стану, рожеві відтінки вилиць, колін, п'яточок, сосочків, але долоньки завжди сніжно-білі й ніжні, як почуття, що вони розпалюють.
Так, то був час, коли продавалася навіть ніжність.
Тамара - повія, з якою ти ніколи не злягаєшся. На її міні-спідниці написано: «LICK ME TILL I SCREAM»(1), але ти вдовольняєшся тим, що вилизуєш їй вуха (вона це ненавидить). Проте за 500 євро вона ладна приходити до тебе спати. Іноді ви разом слухаєте диски: групи «II e'tait une fois», Moody Blues, Massive Attack. Ти готовий заплатити шалені гроші за одну лише мить, коли ваші губи зійдуться, наче магніти. Ти не хочеш злягатися з нею, лише поволі її торкатися, відчувати її неземне тяжіння. Коханці - наче магніти. Ти відмовляєшся вдягати презерватив з Тамарою. Ось чому ви ніколи не кохаєтеся. Спочатку вона не розуміла цього клієнта, який вдовольняється тим, що сплітає свій язик з її. Але з часом вона призвичаїлася до його зубів, що покусують її лице, до його слини із присмаком горілки, тепер вона сама просовує язика до твого ніжного рота якомога глибше, а потім уже й твій язик володарює в її роті, лиже соски, щоки, шию, очі... присмак... стогін... дихання... лоскіт... бажання. Стоп. Ти припиняєш це, аби всміхнутися в сантиметрі від її обличчя, витримати й почекати, посмакувати, уповільнитися і розпочати знову... Назвемо речі своїми іменами: сплетіння язиків буває кращим за сплетіння тіл. [84]
(1) Лижи мене, доки я не закричу (англ). Кінець фрази співзвучний із ice-cream (морозиво).
- Я обожнюю твоє волосся.
- Це - перука.
- Я обожнюю твої блакитні очі.
- Це - лінзи.
- Я обожнюю груди.
- Це «Wonderbra».
- Я обожнюю твої ніжки.
- О! Нарешті комплімент. Тамара сміється.
- З тобою так кайфово.
- Це жаргонне слівце значить, що ти щаслива?
- Цієї миті? Так.
- Цієї миті, я упевнений, ти придурюєшся.
- По-перше, якщо я працюю за гроші, це ще не значить, що я прикидаюся. Це ні про що не свідчить. І по-друге, так, я справді дуже щаслива з того, що заробляю десять штук на місяць готівкою.
- Гроші роблять тебе щасливою?
- Зовсім ні, просто я досить заощаджую, аби купити будинок і виховати дитину.
- Яка прикрість, я дуже б хотів зробити тебе нещасливою.
- Доки мені платять, це неможливо.
- А я навпаки, плачу тобі, аби не бути нещасним.
- Поцілуй мене, сьогодні я даю тобі десятивідсотко-ву знижку.
І вона оголює «верх». ЇЇ талію уперізує тоненький золотий ланцюжок Під правою груддю витатуйована троянда.
- Це справжнє татуювання чи наклейка?
- Справжнє, можеш його полизати - воно не зійде. Ще декілька намагнічувань - і ти знімаєш Тамару на цифрову камеру та інтерв'юєш її: [85]
- Скажи-но мені, Тамаро, ти насправді хочеш стати акторкою чи це жарт?
- Це моя мрія, освоїти цю справу на додаток до... моєї.
- То чому ж ти тоді не модель?
- Чого ж це ні, удень я працюю як модель, як і більшість дівчат з нашого бару «П'янка втіха». Увесь вільний час я бігаю по кастингах. Але дівчат так багато, а роботи так мало, що слід чимало упрівати, аби дотягти до кінця місяця.
- Та ні, я тебе почав про це питати, бо... слухай, я хочу запропонувати твою кандидатуру для зйомок у наступній рекламі «Мегрелет».
- О'кей, сьогодні відсмокчу безкоштовно.
- Нізащо! Послухай, невже ти ще не зрозуміла, що я новий Робін Гуд?
- Як це?
- Це ж просто: я здираю з багатіїв і віддаю дівкам.
Так, були вечори, коли ти відстібав по півштуки лише за те, аби цілуватися з нею під дощем. Це було варто робити, хай йому грець, ще й як варто!
6.Десять днів по тому в агентстві зібрали РРМ (вимовляти «піпіем») - «Pre-Production Meeting», тобто останню нараду перед початком зйомок. Справжнісінький саміт. Навіть мух не було чути, що й не дивно, вони ж бо добре знають, якої жорсткої зазнають содомії, коли будуть спіймані. Від «Мадон» прийшов Альфред Дюлер, ще й із трьома своїми мушкетерами, від «Росса» було двоє менеджерів, крім того присутня була телепродюсерка, два креатори (Чарлі й ти), залучений режисер Енріке Бадюкюль(1), а з ним паризький продюсер, депресивна стилістка, англійський декоратор та фінансова директорка із «підтягнутим» обличчям. Чарлі б'ється зтобою об заклад, хто першим вимовить слова «анк-сіоген» та «міноризувати», приз - обід в «Апіциусі».
- Рішення, - починає телепродюсерка, - які ми прийняли на нараді дванадцятого, зазнали змін. Усі чекають на новий кастинг, але Енріке ухвалив вибір агентства. Зараз ми покажемо вам відеозапис.
(1)У прізвищі Бадюкюль обігрується англійське слово bad (поганий) та французьке cul (дула).
Але, як це завжди буває, відеомагнітофон не працює, і ніхто не знає, що робити. Треба кликати механіка, бо чотирнадцять [87] присутніх, чия сумарна річна платня перевищує мільйон євро, не в змозі впоратися із технікою, з якою кожен шестирічний малюк розбереться однією лівою, ще й із зав'язаними очима.
Поки всі чекають на рятівника, який знає, де знаходиться «play», режисер піднесеним голосом зачитує свій проект.
- Нє треба дівцина надто гарна, цє буде свіза зінка, молозава, але доросла.
Енріке був фотографом у гламурному журналі, перш ніж стати зіркою рекламних роликів, естетизованих у помаранчевих тонах. Він культивує свій венесуельський акцент, бо ця екзотична нота і є головною запорукою його успіху (близько 500 безробітних режисерів знімають так само, як він, тобто «з розмитим зображенням», яке дають численні фільтри, і з аудіорядом у стилі тріп-хоп, але на них не звертають уваги, бо їх не звуть Енріке Бадюкюль).
- Мені дузє подобається, шцьо марку мозна цитати з перших кадрів. Esta muy muy importante(1). Але, як на мєнє, треба і творчості місце дати.
Його вибрали, бо Джо Пітка був зайнятий, а Жан-Батист Мондино відмовився. Усі присутні уважно стежити за тим, що він говорить, водячи пальцем по своїх копіях, наче першокласники. Тут без стуку заходить робітнику блакитному светрі, зітхає і вмикає відеомагнітофон.
- Дякуємо, Жеже, - каже Джеф, - і що б ми без тебе робили?
- Сиділи б у дулі, - відповідає Жеже, виходячи з кімнати.
Джеф почав реготати.
- Ха-ха-ха! Оце так Жеже! Добре, можемо дивитися запис кастингу. [88]
(1) Це дуже, дуже важливо (ісп).
Чотирнадцять тих, що «сидять у дулі», нарешті бачать чарівну Тамару з оголеним торсом у чорному бюстгальтері Wonderbra, яка дивиться в камеру і промовляє, покусуючи губку:
- Це моя мрія - освоїти цю справу на додаток до... моєї. Увесь вільний час я бігаю по кастингах. Але дівчат так багато, а роботи так мало...» (стоп).
Ти береш слово, аби пояснити, що йдеться про спонтанний кастинг, неперевершену модель, яку ти зняв випадково, і що слід з нею зв'язатися, аби вона спробувала прочитати точний текст за сценарієм.
Альфред Дюлер запитує, чи можливо буде на монтажі трохи висвітлити її шкіру.
- Звичайно, немає проблем. Вона у нас стане, як французький триколор - синьо-біло-червона.
Альфредова директорка з реклами, величезна сарделька у костюмчику від Zara, розтулила рота єдиний раз за всю нараду, аби пробелькотіти таке:
- Головне - розбудити бажання. Неймовірно! Ці дурепи, яких давно уже ніхто не трахав, цілими днями працюють над тим, щоб «розбудити бажання» у мільйонів споживачів!
Телепродюсерка занотувала собі: ОК, Тамара в резерв - віддзвонитися і висвітлити обличчя.
Альфред Дюлер знов бере слово:
- Я хотів би зазначити, що ми щасливі працювати з Енріке, його порт-фоліо нас вразило, тож ми впевнені, що він так само професійно впорається з нашим рекламним відеороликом.
(Синхронний переклад: «Ми вибрали цього слухняного режисера, бо він не змінюватиме запропонований нами сценарій».)
- А також, Енріке, я оцінив те, що ти щойно сказав про присутність нашої марки в кадрі. Ми прекрасно розуміємо, [89] що тут не поетичний клуб. Тож наголошую ще раз: логотип повинен читатися з перших же кадрів.
- Si, si! Я планую зробити дузє яскравий packshot.
- Саме так! - підхоплює Джеф. - Загалом у кадрі буде сонячна атмосфера, але сонце буде не надто сліпуче, таке собі clean.
Нарешті встряє стилістка:
- Ішлося про те, що одяг не повинен бути сумним.
І вона починає теліпати перед нами різнокольоровими кофточками.
- Можна зупинитися на червоному, якомусь сліпучому, як оцей.
- Так, - сказав один з представників «Мадон», аби виправдати свою присутність на цій РРМ (та й узагалі в керівництві «Мадон»), але нам слід подумати про щось демісезонне, аби ролик залишався актуальним протягом усього року.
- І зважаючи на те, про що йшлося на зібранні дванадцятого числа, - додала фінансова директорка, завдання якої - оцінювати готову роботу, за яку платить «Мадон», все критикувати і занижувати тарифи (за винятком власної платні), - ролик має бути грайливішим, він повинен спокушати.
- Це очевидно, - запевняє Джеф, - ми ж вирішили це ще дванадцятого.
Ці скажені виглядають наче під кайфом. Стилістка розрум'янилася й стала такою ж червоною, як і її кофточки.
- Я принесла ще оцю сорочку.
Усі починають критикувати сорочку, аж доки не помічають, що таку саму носить і сам клієнт.
- Слухайте, - каже Чарлі, - базовий контракт уже підписаний, але ж ми можемо дещо поімпровізувати під час зйомок, так?
Всі погляди обертаються на Альфреда-Дюлера-дундука. [90]
- Я змушений нагадати, що «Мадон» уже затвердив сценарій, і, якщо на монтажі ми помітимо відхилення від нього, ролик ми не приймемо. Ми маємо чітко виписаний контракт - це моє останнє слово.
- Звичайно, - здригається Джеф, - агентство зобов'язується не відхилятися від того, що вам було представлене.
І такі ось діалоги тривають годинами. Уже й ніч настала. А ти все записуєш, ретельно, наче секретар у суді, - літописець сучасного лихоліття. Це зібрання - зовсім не дрібничка в історії Третьої світової війни.
- Додайте прислівник «жадібно» в сценарії. Це обов'язково.
- А чи потрібні нам усі тридцять секунд? Чи не можемо ми викласти цю історію за двадцять і підрізати трохи плани?
- О'кей, ми уріжемо плани, але це зжужмить ролик.
- Викладемо все якомога стисліше.
- Якщо ж після тестування IPSOS не заперечуватиме, я думаю, ми зможемо його утиснути у двадцять секунд.
- Замініть «жадібно» на «нездоланно» в сценарії. Це надає важливого відтінку, на якому нам слід акцентувати. Це обов'язково.
- Ми хочемо, щоб нашому продукту людина не чинила опір, а підкорялася. Нагадаю вам, що ми протестуємо ролик на фокус-групі, перш ніж запускати його в ефір. Якщо ж дослідження не підтвердять очікуваного ефекту, усе ваше кіно піде до біса.
- Я вам зачитаю оновлений проект: «Споживання продукту: Жінка відкриває баночку «Мегрелет» і з нездоланним бажанням смакує продукт за допомогою ложечки».
- Октаве, ти вважаєш, що це кумедно?
- Можна показати, як дівчина прогулюється з йогуртом у руках... [91]
- О, ні! Одразу зупиню вас! «Мегрелет» - не якийсь там бродячий йогурт!
Ти занотовуєш все, що він говорить, бо це надто правдиво, аби бути прекрасним.
- Можемо перейти до вибору натури. Слово Тоні.
- Ми оглянув декілька будинок навколо Маямі. Є безліч варіанти: зовсім відкрита чи з велика сада, або сучасний галявинка. Тут ти бачите фото: це такий терас, веранда, чи можна в традиційному сільська хатка, так?
- М-м-а, - зауважує Енріке, - ти нам даєш поради, якою esta твоя рекомандасьон?
- Я думати, що це добре класична дім із ґанком, ця галявинка добра для тебе, сподіваюсь. Не треба сумні речі, ні?
- У мєнє okay, якщо ти esta okay.
- Повернемося до зйомок власне продукту.
- Треба, аби цей йогурт вписався в життя... не знаю, поставте його на траву, аби акцентувати ідею природності.
- Цей продукт ніби для розваги, але страшенно корисний для здоров'я.
- Наша єдина цінність, - закінчує Дюлер, - це любов. Наші клієнти купують не йогурт, а любов (як це сподобається Тамарі, думаєш ти). Ми продаємо не йогурт, а материнське молоко! Ось чому ми стали всесвітньою компанією. Любов - це всесвітня цінність. Треба мислити глобально! Міркувати глобально! Бути усюди! Ось у чому, на мою думку, полягає призначення «Мегрелет».
Раптом без стуку ввійшов Філіп. Він просить не зупинятися і не звертати на нього уваги. Але обговорення починається спочатку і час від часу переривається дзвінками його мобільника, який він і не збирався вимикати.
- Це повинна бути дуже жіночна жінка. На ній грубі джинси, футболка з довгими рукавами - тільки-но уяви, слід одразу дати зрозуміти - вона зневажлива, але елегантна. [92]
- Це Шерон Стоун, лише брюнетка і трохи молодша.
- То ви маєте певність, що мадам Мішу з якогось там Валансьєна ототожнить себе з нею?
- Увага-, вона типова представниця середнього класу, але fun.
- Щось у неї не зовсім європейський вигляд!
- Ми нічого не маємо проти північних африканців, але є ризик, що наша аудиторія не ототожнить себе з нею.
- Вона лише трохи «південна», що чудово відповідає сучасній тенденції - зараз у моді смаглявки а ля Інес Састр-Дженніфер Лопес-Сельма Хайєк-Пенелопа Крус.
- Хто така Сельма Хайєк?
- Енріке передивився 80 дівчат і сказав, що вона найбільш фотогенічна.
- Вона уособлює всі цінності продукту: свободу, чуттєвість, - справжній «Мегрелет».
- Вона esta цудова.
- Very cute.
- Хто така Сельма Хайєк?
- Вона насправді поводиться в кадрі дуже емоційно.
- Я не проти підтвердити цей вибір, але тільки після повторних зйомок
- «Атмосфера передмістя спокійна, але динамічна. Трава має бути зеленою, але середземноморською. Природний звук, пташині співи».
- Слід буде додати цвіркунів на монтажі.
- Хто така Сельма Хайєк?
- Це модна краля з «латинок».
- Вона була на обкладинці вересневого «Vogue».
- Я її не знаю.
Стилістка, яка вже на межі нервового зриву, дістає двадцять пар окулярів від сонця і розкладає їх на столі, аби клієнт обрав, які Тамара повинна начепити собі на маківку. [93] За двадцять хвилин вирішують принести їх усі на знімальний майданчик і зорієнтуватися на місці. (Тобто, вирішили не вирішувати нічого.)
- Музика: п'ять композиторів надіслали свої пропозиції. Послухаємо?
Версія перша:
- Занадто прогресивна. Версія друга:
- Занадто важка. Версія третя:
- Занадто вульгарна. Версія четверта:
- Занадто повільна. Версія п'ята:
- Занадто бідна.
«Попросити музикантів усе переробити», - записує продюсерка.
- Я проти зйомок процесу дегустації з нижньої точки. Я побоююся, що дівчина розпливеться. Я б із задоволенням зупинився на чомусь більш класичному, відповідно до концепції бренда.
І ось тут Чарлі виграє обід в «Апіциусі»:
- Ви вважаєте це анксіогенним? Тоді це можна міно-ризувати.
Президент Філіп, нарешті, підводиться і перед виходом із зали звертається до телепродюсерки агенції:
- Дуже пристойне зібрання, Мартіно, браво, добре працюєш, ти новенька тут? Тоді ласкаво просимо до «Росса», Марк молодець, що підбирає таких людей, як ти.
- Філіп, мене звуть Моніка, і я працюю тут уже п'ять років, - холодно відповідає телепродюсерка. Зрештою, її можна зрозуміти.
Книга: Фредерік Бегбедер 1,499 € (99 франків) Переклад М.Ілляшенка, О.Ногіної
ЗМІСТ
На попередню
|