Українська Банерна Мережа
UkrKniga.org.ua
Тіньова економіка в Україні обслуговується тіньовою політикою. / Володимир Яворівський

Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate


Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:
Завантажити книгу


Скачати одним файлом. Книга: Рафаель Сабатіні Одіссея капітана Блада Переклад П.Мовчана


Розділ XXV НА СЛУЖБІ У КОРОЛЯ ЛЮДОВІКА

А приблизно за три місяці до того, як полковник Бішоп вирушив з ескадрою на Тортугу, корабель капітана Блада, гнаний сильними північними вітрами, кинув якір у оточеній високими скелями гавані Тортуги. Прибув він на два дні раніше, ніж фрегат, який перед ним вийшов із Порт-Ройяла під командуванням Вольверстона. В душі Блада клекотіло пекло.

В цій затишній стоянці Блада чекали чотири кораблі його ескадри з командою в сімсот чоловік, з якими він розлучився [234] під час шторму біля Малих Антільських островів. Пірати почали вже серйозно турбуватися про долю Блада, тому вони з великою і щирою радістю вітали прибуття «Арабелли». На честь капітана Блада гриміли салюти з гармат, кораблі були прикрашені прапорами. Все населення міста, розбуркане шумом у гавані, висипало на мол; величезний натовп чоловіків і жінок усіх віросповідань і національностей зібрався тут, щоб привітати уславленого пірата.

Блад зійшов на берег, можливо, тільки для того, щоб задовольнити цікавість людей, які з нетерпінням чекали його появи. Що ж до нього, то він не мав ніякого бажання говорити. На його обличчі застигла невесела посмішка: як тільки прибуде Волверстон, то весь цей грім захоплення його славою перетвориться на прокляття.

Блада зустріли капітани Хагторп, Крістіан, Ібервіль і кілька сот піратів. Він обірвав їх привітання, а коли вони почали набридати йому своїми запитаннями щодо того, де він барився, Блад запропонував їм дочекатись Волверстона, який зможе повністю задовольнити їхню допитливість. Відбившись- від своїх надокучливих підлеглих, Блад проштовхався крізь строкату юрбу з моряків усіх рангів, плантаторів та галасливих торговців - англійців, французів і голландців, юрбу з піратів, що були колись мисливцями на острові Гаїті, і піратів-професіоналів, лісорубів та індійців, мулатів - торговців фруктами і негрів-рабів, виряджених жінок легкої поведінки із Старого Світу та інших представників роду людського, які перетворили Кайонську набережну на свого роду Вавілон.

Насилу вибравшись із такого натовпу, капітан Блад попрямував до красивого будинку мосьє д'Ожерона, щоб засвідчити пошану своїм друзям - губернаторові і його сім'ї.

Спочатку пірати зробили поспішний висновок, що Волверстон повинен прибути вслід за Бладом з якимсь рідкісним військовим трофеєм але згодом з борту «Арабелли» почали просочуватися інші чутки, які викликали в піратів подив і збентеження. Правда, почасти з відданості до свого капітана, почасти тому, що в порушенні вірності були винні якоюсь мірою і вони, рядові моряки з екіпажу «Арабелли», які самі добре не зрозуміли, що в дійсності сталося, команда протягом двох днів до повернення Волверстона була стримана в розмовах із своїми тортузькими друзями. І все ж цієї стриманості не вистачило, щоб перешкодити поширенню тривожних чуток і дивовижних історій про ганебні (з точки зору піратів) вчинки капітана Блада. [235]

Обстановка на березі була настільки напруженою, що коли б на цей час не нагодився Волверстон, можливо, стався б вибух. Ледве встиг корабель старого вовка кинути якір у гавані, як усі кинулися до нього за поясненнями, по які вони вже зібралися йти до Блада.

У Волверстона було тільки одне око, але й ним одним він бачив значно більше, ніж інші бачать двома. І хоч голова старого вовка, майстерно пов'язана червоно-зеленим тюрбаном, уже вкрилася сивиною, серце його було молодим, і велике місце в ньому посідала любов до Пітера Блада.

Ще коли корабель Волверстона огинав скелястий мис, на якому розташувався форт, старий вовк угледів «Арабел-лу», що стояла в бухті на якорі, і остовпів від здивування. Картина ця дуже вразила його. Він протер своє єдине око, не вірячи самому собі, і знову поглянув на гавань. Тільки голос Дайка, який стояв поруч з ним,- Дайк перейшов на його корабель, коли вони вирушили в Порт-Ройя-ла - підтвердив, що він був не одинокий у своєму замішанні.

- Клянусь небом, це «Арабелла» або її привид! Як ти думаєш?

Старий вовк перевів погляд на Дайка і вже був відкрив рота, щоб щось відповісти, як тут-таки рішуче стиснув губи. Він завжди проявляв виняткову поміркованість, особливо в незрозумілих для нього самого справах. У тому, що це «Арабелла» не було ніякого сумніву. А якщо так, то йому, перш ніж щось сказати, слід добре подумати. Якого біса вона стовбичить тут, коли він залишив її на Ямайці? Чи Блад зараз командує «Арабеллою», чи, може, залишки її команди відпливли на ній, кинувши свого капітана в Порт-Ройялі?

Дайк повторив запитання. На цей раз Волверстон відповів йому:

- У тебе ж двоє очей, а в мене одно, і ти ще й питаєш!

- Але я бачу «Арабеллу».

- Звичайно. Он вона стоїть на якорі. А чого ж ти ще чекав?

- Чекав? - Роззявивши рота, Дайк втупився в нього очима.- А хіба сам ти сподівався ще побачити тут «Арабеллу»?

Презирливо змірявши його поглядом, Волверстон розсміявся, а потім голосно, щоб усі чули, сказав:

- Звичайно! А як же інакше! - Він знову розсміявся, як здалося Дайку, глузливо. Та старий вовк уже одвернувся від нього і стежив за тим, як пришвартовували корабель.

Коли Волверстон зійшов на берег, його одразу ж оточили розгублені пірати. їхні запитання допомогли йому з'ясувати [236] становище. Він зрозумів, що сам Блад або через те, що в нього не вистачило мужності, або з якихось інших міркувань відмовився розповідати, чим він займався з того часу, як шторм відірвав «Арабеллу» від інших кораблів ескадри. І Волверстон щиро привітав себе за ту витримку, яку він виявив у розмові з Дайком.

- Капітан завжди був скромною людиною,- пояснив він Хагторпу й іншим піратам, що зібралися навколо нього.- Не в його звичці вихваляти себе. А все було так: ми випадково зустрілися з старим доном Мігелем і після того, як спровадили його корабель на дно, взяли на борт якогось лондонського хлюста. Виявилось, що його послав до нас міністр закордонних справ з пропозицією і взагалі поводився, як мамусин синок. У відповідь капітан послав його, звичайно, до всіх чортів. Потім ми зустрілися з ямайською ескадрою, якою командував старий диявол Бішоп. Капітанові Бладу і кожному з нас загрожувала петля. Тоді я йду до Блада і кажу йому: «Візьми ти цей паршивий королівський патент і цим врятуєш від мотузки і свою шию й наші». Він послухав мене, і лондонський хлюст зразу ж видав йому патент, а Бішоп мало не луснув від гніву, дізнавшись про це. Та щось зробити з капітаном він уже не міг, йому довелося проковтнути гірку пілюлю. Ми всі, тоді вже люди короля, разом з Бішопом прибули в Порт-Ройял. Однак Бішоп не довіряв нам, бо надто добре нас знав. Коли б там не було цього молодчика з Лондона, Бішоп наплював би на королівський патент і повісив би капітана. Блад хотів вислизнути з Порт-Ройяла тієї ж ночі, але цей собака Бішоп наказав форту пильно стежити за нами. Та ось, хоч для цього й довелося згаяти два тижні, Блад обдурив його. Він послав мене й більшу частину екіпажу на фрегат, який я встиг купити, і вночі ми втекли з Порт-Ройяла. А Блад у цій грі - як він по секрету сказав мені - мав кинутись за мною, щоб нібито спіймати мене. Розумієте? Як йому вдалося здійснити свій намір, не скажу вам, бо капітан Блад прибув сюди раніше за мене, але я й не сумнівався в тому, що все буде гаразд.

Як бачимо, в особі Волверстона людство втратило великого історика. Він володів такою багатою уявою, що точно знав, наскільки можна відхилитись од істини і як її прикрасити, щоб той чи інший факт набрав потрібної йому і водночас правдивої форми.

Приготувавши це вариво почасти з дійсних фактів, почасти з вигадки і додавши ще один подвиг до пригод Пітера Блада, старий вовк поцікавився, де Зараз можна побачити [237] капітана. Йому відповіли, що капітан сидить на своєму кораблі. Волверстон вирушив шлюпкою до нього, щоб, як він сказав, доповісти про своє щасливе повернення. Він знайшов Пітера Блада у великій каюті «Арабелли». Той був п'яний як дим. У такому стані його ще ніхто і ніколи не бачив. Коли Волверстон увійшов до каюти, капітан звів на нього налиті кров'ю очі. Якусь мить він напружував затуманений алкоголем зір, щоб розглянути прибулого. Впізнавши Волверстона, Блад зареготав якимсь ідіотським сміхом, у якому все ж вчувалася іронія.

- А-а-а! Старий вовк! - сказав він, намагаючись підвестися.- Нарешті ти сюди добрався! Ну й що ж ти... зби-ра... раєшся ро... роби...ти з сво...їм ка... капі...таном, г-га? - Гаркнувши ще щось, Блад лантухом опустився у крісло.

Старий Волверстон мовчки й понуро дивився на нього. На своєму віку йому довелося багато чого побачити, і важко його було чимсь розчулити, але коли він побачив п'яного капітана Блада, то серце його стислося від болю. Щоб дати вихід своєму горю, він образно і соковито вилаявся. В такий спосіб він завжди висловлював свої почуття, які б вони не були. Потім перевальцем підійшов до стола і сів у крісло навпроти капітана.

- Дідько б тебе взяв, Пітер, ти поясниш мені, що це таке?

- Ром,- відповів Блад.- Ямайський ром.- Він підсунув пляшку і склянку до Волверстона, але той навіть не глянув на них.

- Я питаю, що з тобою? Що тебе мучить?! - вигукнув він.

- Ром,- повторив капітан Блад і, скривившись, спробував посміхнутися.- Просто ром. Я відпові...даю на... всі... твої запитання. А чому ти... не... не відповідаєш на м... мої? Що... ти ду„. маєш ро...бити з... зі мною? Га?

- Я вже все влаштував,- сказав Волверстон.- Слава богу, що в тебе вистачило глузду тримати язик за зубами, поки я не прибув сюди. Ти ще не зовсім п'яний і розумієш мене?

- І п'яний... і тверезий... я... завжди... розу...мію тебе.

- Тоді слухай.

І Волверстон переказав йому вигадану ним байку, яку він розповів піратам. Капітан з помітним напруженням силкувався збагнути зміст того, що говорили.

- А мені все-одно, що ти там вигадав,- сказав він нарешті, коли той закінчив. І... все це... не має ніякого значення. Спасибі за все... вірний старий вовче! Та чи варт було [238] це робити? Я вже не пірат і ніколи ним не буду. Всьому кінець! - Блад стукнув кулаком по столу, і в його очах заблищали гнівні вогники.

- Я ще прийду до тебе, і ми поговоримо, коли в твоїй макітрі буде менше рому,- сказав Волверстон, підвівшись.- А тим часом ти добре запам'ятай свою власну історію, яку я розповів про тебе, і тільки не подумай говорити щось інше, бо зробиш з мене брехуна. Всі вони, і навіть ті, хто відплив зі мною з Порт-Ройяла, вірять мені. Розумієш? Я примусив їх повірити. А коли вони дізнаються, що ти справді згодився взяти королівський патент і вирішив наслідувати Моргана, то ти догадуєшся, що може статися?..

- Вони пошлють мене в пекло,- сказав капітан.- А це якраз те, на що я заслуговую.

- Ти зовсім розкис,- буркнув Волверстон.- Поговоримо завтра.

Вони й справді поговорили другого дня, але безрезультатно. І так було кілька разів протягом усього періоду дощів, який розпочався в першу ніч після повернення старого вовка. Нарешті кмітливий Волверстон зрозумів, що капітан хворіє зовсім не від рому. Ром був тільки наслідком, а не причиною апатії. В серці Блада ятрилася рана, а старому вовку не бракувало знань і спостережливості, щоб догадатися про її походження. Він безбожно кляв усі спідниці на світі і, розуміючись на таких справах, чекав, поки ця недуга минеться. ,

Та недуга виявилася затяжною. Якщо Блад не грав у кості і не пиячив у тавернах Тортуги в компанії, до якої раніше почував огиду, то він сидів самотньо, замкнувшись у своїй каюті на «Арабеллі». Його друзі з губернаторської сім'ї, збентежені його поведінкою, всіляко намагалися розважити капітана. Особливо клопоталась мадмуазель д'Ожерс!< Вона мало не щодня запрошувала його до них додому, але Блад дуже рідко приймав ці запрошення.

Пізніше, коли вже надходив кінець періоду дощів, до нього почали звертатися його капітани з проектами найрізноманітніших вигідних наскоків на іспанські поселенім. Та до всіх пропозицій Блад ставився байдуже. Спочатку це викликало подив, а коли встановилась погода, подив перейшов в обурення.

Якось у каюту Блада ввірвався Крістіан - капітан «Клото» і, лаючи його за бездіяльність, зажадав, щоб йому, нарешті, сказали, що він має далі робити,

- Забирайся під три чорти,- байдуже відповів Блад, ледве вислухавши його. [239]

Розлючений Крістіан пішов геть, а наступного ранку «Клото» знявся з якоря і вийшов у море, подавши цим приклад дезертирства для інших. Незабаром навіть віддані Бладу капітани не могли вже утримати своїх людей у гавані Тортуги.

Іноді Блад сам себе питав, навіщо він взагалі повернувся на острів Тортугу. Він не переставав думати про Ара-беллу і про те, що вона знехтувала ним, вважаючи його за розбійника й пірата. І Блад поклявся собі, що піратством займатися більше ніколи не буде. Але чому ж він у такому разі сидить тут? На це запитання він відповідав іншим: А куди ж йому було поїхати? Хіба не ясно, що вибору в нього не лишалось?

Поступово він почав втрачати інтерес до життя і опускався дедалі нижче й нижче. Він остаточно перестав дбати про одяг; від вишуканості не лишилося й сліду, на щоках і підборідді, які раніше завжди були чисто виголені, стирчала чорна щетина, а довге чорне волосся пасмами падало на обличчя. Колись таке енергійне смагляве обличчя набрало тепер хворобливого жовтуватого відтінку, а недавно ще ясні блакитні очі потьмяніли і спохмурніли.

Волверстон - єдиний, хто знав про справжню причину такого переродження Блада,- якось раз, і тільки раз наважився поговорити про це з ним відверто.

- Слухай, Пітер! Чи буде коли-небудь кінець усьому цьому? - пробурчав велетень.- Невже ти збираєшся скніти тут усе своє життя? Коли ти, нарешті, кинеш пиячити через цю гарненьку ляльку з Порт-Ройяла, яка, до речі, не звертає на тебе ніякої уваги? Грім і блискавка! Якщо тобі так уже потрібне те дівчисько, то чому ж ти, чума б тебе задавила, не поїдеш туди і не забереш її?

Блад спідлоба глянув на старого вовка, і в блакитних очах його блиснув знайомий Волверстону вогник. Але Волверстон, не звертаючи на це уваги, вів далі:

- Можна волочитися за дівчиною, коли з цього що-небудь вийде. Але я краще здохну, аніж стану занапащати себе ромом через якусь там спідницю. Це не в моєму характері. Якщо тебе більше ніщо не цікавить, то чому б нам не напасти на Порт-Ройял! Хіба, кат би його побрав, має якесь значення те, що це англійське місто? Адже в ньому верховодить Бішоп, а серед наших хлопців знайдеться чимало головорізів, які погодяться піти за тобою хоч в пекло, аби тільки схопити мерзотника за горлянку. Я заздалегідь впевнений в успіху такого походу. Нам треба тільки дочекатися, коли з Порт-Ройяла вийде ямайська ескадра. В місті [240] знайдеться немало всякого добра, щоб винагородити наших хлопців, а ти матимеш своє дівчисько. Хочеш, я дізнаюся про настрій, поговорю з людьми?

Блад схопився на ноги, очі його гнівно блиснули, а бліде обличчя спотворилося від люті.

- Ти зараз же покинеш каюту, негайно, або, клянуся небом, звідси винесуть твій труп. Паршивий собако! Як ти смієш з'являтися до мене з такими пропозиціями?

І Блад накинувся на свого вірного офіцера з найбру-тальнішою лайкою.

Жахнувшись цього вибуху люті, Волверстон стрімголов вибіг з каюти, не сказавши ні слова у відповідь. А капітан Блад залишився на самоті з своїми думками.

Відтоді ніхто вже не наважувався торкатися цієї теми.

Та раптом, коли пірати вже втратили будь-яку надію вплинути на свого капітана, одного сонячного ранку на «Арабеллу» приїхав губернатор Тортуги у супроводі маленького кругловидого люб'язного чоловічка з добродушним виразом на самовпевненому обличчі.

- Любий капітане,- звернувся до Блада д'Ожерон,- я прибув до вас із паном де-Кюссі, губернатором французької частини острова Гаїті. Він хоче поговорити з вами.

З поваги до свого друга Блад вийняв з рота люльку і, труснувши головою, щоб хоч трохи протверезитись, підвівся і вклонився де-Кюссі.

- Прошу вас,- промовив він, запрошуючи гостей сідати.

Де-Кюссі відповів на поклін і, прийнявши запрошення, сів на скриню біля ілюмінатора, що виходив на корму.

- Ви командуєте зараз чималими силами, любий капітане,- зауважив він.

- У мене близько восьмисот чоловік,- недбало відказав Блад.

- Наскільки мені відомо, їх уже почала непокоїти бездіяльність.

- Вони можуть забиратися хоч до чорта в зуби, якщо їм цього хочеться.

Де-Кюссі делікатно засунув у ніс тютюну.

- Я маю запропонувати вам дещо цікавіше, ніж це,- сказав він.

- Ну, що ж, пропонуйте,- відповів Блад байдуже. Повівши бровами, де-Кюссі кинув погляд на д'Ожерона, ніби скаржачись, що поведінка капітана Блада не подає особливих надій. Але д'Ожерон, стиснувши губи, заохочуюче [241] кивнув йому головою, і губернатор Гаїті почав викладати свою пропозицію.

- Ми маємо відомості, що між Францією і Іспанією оголошено війну.

- Це не новина,- буркнув Блад.

- Я говорю зараз про офіціальний характер подій, любий капітане. Йдеться не про ті неофіціальні сутички та грабіжницькі дії, на які ми тут заплющуємо очі. В Європі між Францією і Іспанією точиться війна, справжня війна. Франція має намір перекинути воєнні дії і в Новий Світ. З цією метою сюди з Бреста йде ескадра під командуванням барона де-Рівароля. У мене є від нього лист, у якому він доручає мені спорядити допоміжну ескадру і виставити загін - щонайменше тисячу чоловік,- щоб підсилити його ескадру, коли вона прибуде сюди. Моя пропозиція, любий капітане, з якою я прибув до вас за рекомендацією нашого доброго друга д'Ожерона, в кількох словах зводиться до того, щоб ви разом із вашими людьми і кораблями пішли до нас на службу під командування барона де-Рівароля.

Блад глянув на гостя вже з деяким інтересом, хоч і дуже кволим.

- Ви пропонуєте нам перейти на службу до французів? - спитав він.- На яких умовах, пане?

- Надаємо звання капітана першого рангу вам і відповідні ранги вашим офіцерам. Ви будете одержувати платню, яка належить цьому рангу, і матимете право разом з вашими людьми на одну десяту частку всіх захоплених трофеїв.

- Боюсь, що моїм людям ваші умови здадуться не дуже вигідними. Вони скажуть вам, що можуть хоч і завтра самі вийти в море, розгромити яке-небудь іспанське місто і залишити собі всю здобич.

- Це так, але не забувайте про риск, пов'язаний з таким піратськими діями. З нами ж ваше становище буде і законним і офіціальним, а враховуючи те, що під командою барона де-Рівароля перебуває сильна ескадра, ви зможете разом із ним братися за операції у значно ширшому масштабі, ніж ті, які ви змогли б здійснювати самі. Отже, одна десята частка в даному разі може бути більшою, ніж уся вартість трофеїв, які ви захопите, коли діятимете самостійно.

Капітан Блад замислився. Те, що йому пропонували, вже не було піратством. Ішлося про законну службу під прапором короля Франції. [242]

- Я пораджуся з моїми офіцерами,- сказав він і послав за ними.

Офіцери з'явилися негайно, і де-Кюссі сам виклав їм свою пропозицію. Хагторп відразу ж заявив, що пропозицію можна прийняти, що люди невдоволені надто довгою бездіяльністю і безсумнівно погодяться піти на службу, яку пропонує де-Кюссі від імені короля Франції. Висловлюючи свої міркування, Хагторп кинув поглядом на похмурого Блада. На знак згоди з ним Блад без особливого ентузіазму кивнув головою. Підбадьорені цією хоч і скупою згодою, офіцери приступили до обговорення умов. Ібервіль, молодий французький пірат, зауважив де-Кюссі, що частка трофеїв, яку той пропонує піратам, надто мала. Тільки за п'яту частку здобичі офіцери могли б дати згоду від імені своїх людей. Де-Кюссі був прикро вражений. Він мав точні інструкції і не наважувався перевищити свої повноваження, боячись накликати на себе немилість барона. Про п'яту частку не могло бути й мови. Однак і пірати не поступалися, і де-Кюссі нарешті наважився погодитися на одну п'яту. Того ж дня було складено й підписано угоду. Пірати зобов'язувались до кінця січня бути в Пті Гоав, куди на той час мала прибути 'ескадра де-Рівароля.

Одразу ж на Тортузі настали дні кипучої діяльності: кораблі переоснащувались для далекого походу, заготовлялося м'ясо та інші продукти. Тільки капітан Блад не брав ніякої участі у готуваннях, хоч колись бувало він увесь віддавався такій роботі. Цього разу він тримався осторонь, байдужий до всього. Якщо він і дав згоду взяти участь в операції під французьким прапором, або, вірніше, поступився бажанням своїх офіцерів, то тільки тому, що запропонована служба не мала нічого спільного з піратством, з яким, як Блад поклявся в душі, було покінчено назавжди. Але служба, хоч він на неї й дав згоду, не викликала в нього ніякого ентузіазму, і Блад залишався бездіяльним, байдужим. Він навіть заявив Хагторпу, коли той висловив свій протест проти такого ставлення до справи, що йому однаково, куди піти, чи в Пті Гоав, чи в пекло, байдуже кому слу-> йти, чи королю Людовіку, чи самому сатані.

Книга: Рафаель Сабатіні Одіссея капітана Блада Переклад П.Мовчана

ЗМІСТ

1. Рафаель Сабатіні Одіссея капітана Блада Переклад П.Мовчана
2. Розділ II ДРАГУНИ КІРКА Садиба Оглторп...
3. Розділ III ВЕРХОВНИЙ СУДДЯ Тільки через два...
4. Розділ IV ТОРГІВЛЯ ЛЮДЬМИ Полліксфен був...
5. Розділ V АРАБЕЛЛА БІШОП Якось сонячного...
6. Розділ VI ПЛАНИ ВТЕЧІ Відтоді Арабелла Бішоп...
7. Розділ VII ПІРАТИ Байдужий до спеки Джеймс...
8. Розділ VIII ІСПАНЦІ Величавий корабель, якому...
9. Розділ IX ЗАСУДЖЕНІ БУНТІВНИКИ Коли над...
10. Розділ X ДОН ДІЄГО Від сильного болю в голові...
11. Розділ XI СИНІВСЬКА ШАНОБЛИВІСТЬ Давши слово...
12. Розділ XII ДОН ПЕДРО САНГРЕ(1) (1)...
13. Розділ ХІІІ ТОРТУГА Настав час розкрити читачеві...
14. Розділ XIV «ПОДВИГИ» ЛЕВАСЕРА Вранці, за годину...
15. Розділ XV ВИКУП Ранок наступного дня видався...
16. Розділ XVI ПАСТКА Врятування мадмуазель...
17. Розділ XVII ОБДУРЕНІ У сліпучому сяйві...
18. Розділ XVІІІ «МІЛАГРОСА» Перемогу в Маракаїбо...
19. Розділ XIX ЗУСТРІЧ Грюкнувши дверима, адмірал...
20. Розділ XX «РОЗБІЙНИК І ПІРАТ» На пів'юті, в...
21. Розділ XXI НА СЛУЖБІ У КОРОЛЯ ЯКОВА Наступного...
22. Розділ ХХІІ СВАРКА «Арабелла» стояла на якорі у...
23. Розділ XXIII ЗАЛОЖНИКИ Стоячи біля колони...
24. Розділ XXIV ВІЙНА Миль за п'ять від Рорт-Ройяла...
25. Розділ XXV НА СЛУЖБІ У КОРОЛЯ ЛЮДОВІКА А...
26. Розділ XXVI ДЕ-РІВАРОЛЬ Не позбувся капітан Блад...
27. Розділ XXVII КАРТАХЕНА Тільки на початку квітня...
28. Розділ XXVІІІ «ЧЕСНІСТЬ» ПАНА ДЕ-РІВАРОЛЯ...
29. Розділ XXIX НА СЛУЖБІ У КОРОЛЯ ВІЛЬГЕЛЬМА Одна з...
30. Розділ XXX ОСТАННІЙ БІЙ «АРАБЕЛЛИ» - Шого ви...
31. Розділ XXXI ЙОГО ВИСОКОПРЕВОСХОДИТЕЛЬСТВО...

На попередню


Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate