Українська Банерна Мережа
UkrKniga.org.ua
Коли жінці вже нічого показати, вона показує характер. / Юрій Меліхов

Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate


Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:
Завантажити книгу


Скачати одним файлом. Книга: Аґата Крісті Знахідка у бібліотеці Переклад ? (Повість)


5

Такого бурхливого ранку у Сент-Мері-Міді вже давно не було. Міс Ветербі, довгоноса, завжди чимось не-вдоволена стара жінка, першою пустила інтригуючу новину. Вона забігла до своєї подруги й сусідки міс Гартнелл.

— Вибачайте, люба, за ранній візит, але я подумала, що ви, певне, ще нічого не чули.

— Чого я не чула? — вигукнула міс Гартнелл своїм густим басом.

Вона була невтомна добродійниця — навідувала бідноту, хоч та з усіх сил тікала від її допомоги.

— Сьогодні вранці в бібліотеці полковника Бентрі знайшли труп молодої жінки.

— У бібліотеці полковника Бентрі?!

— Атож. Подумати тільки!

— Бідолашна місіс Бентрі, — вигукнула міс Гартнелл, намагаючись приховати своє глибоке задоволення.

— Так, це правда. Вона ж, мабуть, і не здогадувалась.

— Бо дбала тільки про свій сад, — осудливо зауважила міс Гартяелл, — а про чоловіка забула. З чоловіків ніколи не можна спускати ока. Ніколи! — затято повторила вона.

— Зеаю, знаю. Це такий жах!

— Цікаво, що скаже Джейн Марпл? Як ви гадаєте, вона про це знає? Міс Марпл у таких справах дуже кмітлива.

— Вона вже поїхала до Госсінгтон-холу.

— Як? Сьогодні вранці?

— Ранесенько. Ще й не снідавши.

— Ну, знаєте... Мені здається... Як на мене, це вже занадто. Всім нам відомо, що Джейн любить сунути носа куда не слід, але щоб так нахабно!

— Але х місіс Бентрі сама по неї послала.

— Місіс Бентрі послала сама по неї?

— Так, машина приїздила. За кермом сидів Масвел.

— Справді? От тобі й маєш!

Хвилину вони помовчали, перетравлюючи новину.

— Чий труп? — спитала міс Гартнелл.

— Ви ж знаєте оту жахливу жінку, яка приїздила з Безілом Блейком?

— Це та фарбована блондинка, що лежала посеред саду майже гола? — Міс Гартнелл трохи відстала, а тому й досі казала «фарбована», а не «яскрава».

— Атож, люба моя. Саме вона й лежала на килимку перед каміном. Задушена!

— Це ж треба — у Госсінгтоні? — Міс Ветербі значуще кивнула головою. — Виходить, полковник Бентрі теж... — Вона знов кивнула головою. — Ох!..

Настала пауза: обидві жінки смакували нову поживу для містечкового скандалу.

— Яка розпусниця! — з праведним гнівом промовила міс Гартнелл.

— Геть, геть пропаща!..

— А полковник Бентрі?.. Такий приємний, тихий чоловік...

— У тихому болоті чорти водяться! — палко заявила міс Ветербі. — Так любить казати Джейн Марал.

Місіс Прайс Рідлі почула новину однією з перших. Багата і владна вдова, вона жила у великому будинку по сусідству із священиком.

— Жінку, кажеш, Кларо? Знайшли мертвою у полковника Бентрі на килимку перед каміном?

— Так, мадам. А ще кажуть, що вона була... гола-голісінька!

— Годі, Кларо! Не треба подробиць.

— Гаразд, мадам. А ще кажуть, мадам, нібито спочатку гадали, що це та сама молода леді, яка приїздить на вихідні з містером Блейком до «Нового будинку містера Букера». А тепер кажуть, нібито це зовсім інша леді. А син торговця рибою каже, нібито шкоди б не повірив, що полковник Бентрі на таке здатний...

Каже, людина, яка щонеділі збирає гроші на добродійні заходи і всяке таке...

— У світі стільки зла, Кларо... — промовила місіс Прайс Рідлі. — Хай це буде тобі застереженням.

— Так, мадам. Мати повік не пустила б мене прислуговувати в домі, де є молодий джентльмен. — От і добре, — підсумувала місіс Прайс Рідлі.

Від будинку місіс Прайс Рідлі до будинку священика один крок. Господаря їй пощастило застати в кабінеті. Вікарій — лагідний:, середнього віку чоловік — про всі новини дізнавався завжди останній.

— Який жах! — мовила, важко дихаючи, місіс Прайс Рідлі. Вона йшла сюди досить швидко. — Я просто не можу без вашої поради, без вашого слова про все це, любий вікарію!

— Щось сталося? — стривожено запитав містер Клемент.

— Щось сталося? — Місіс Прайс Рідлі театрально повторила запитання. — Страшний скандал! Ніхто й подумати не міг. Розпусна жінка, гола-голісінька, задушена на килимку перед каміном у полковника Бентрі!

Священик витріщився на неї і запитав:

— Скажіть, а... з вами все гаразд?

— Та, звісно, де вже в таке повірити! Я спершу теж не йняла віри! Який лицемір! І отак стільки вже років...

Місіс Прайс Рідлі почала все переказувати. Коли вона скінчила, містер Клемент м'яко сказав:

— А хіба щось указує на те, що полковник причетний до всього цього?

— О преподобний вікарію, спустіться на землю! Доведеться, однак, розповісте вам одну історію. Минулого четверга... чи позаминулого? — та байдуже. Отож їхала я поїздом до Лондона. Полковник Бентрі опинився зі мною в одному купе. Вій був весь у думках. І цілу дорогу шюоидів, устромивши носа у свою «Гаймо. Так ніби не хотів розмовляти.

Вікарій розуміюче й співчутливо кивнув головою.

— У Педфвггош я з ним попрощалася. Він запропонував підвезти мене на таксі. Я відмовилась і поїхала автобусом на Оксфорд-стріт. А полковник Бентрі сів у така, і я добре чула, як він сказав шоферові 'їхати... Куди б ви думали?

Містер Клемент зацікавлено звів брови.

— На Сент-Джонс-Вуд! — Місіс Прайс Рідлі переможно замовкла.

Вікарія, однак, ці слова не вразили.

— І це, я вважаю, пряме підтвердження, — додала місісі: Прайс Рідлі.

А в цей час у Госсінгтоні місіс Бентрі й міс Марпл сиділи у вітальні.

— Знаєте, я така рада, що її врешті забрали, — сказала місіс Бентрі. — Це дуже неприємно, коли в домі труд.

— Знаю, люба моя, знаю, що у вас на душі, — покивала головою міс Марпл.

— Звідки вам знати? — заперечила місіс Бентрі. — Це треба самому пережити. Пригадую, колись у ваших сусідів таке трапилося. Але ж сусіди — то зовсім інша річ. Сподіваюся, — провадила вона, — Артур не розлюбить свою бібліотеку. Ми частенько сидимо там. Що це ви надумали, Джейн?

Глянувши на годинник, міс Марпл підвелася з-за столу.

— Та, мабуть, мені пора вже додому, якщо я більше нічим не можу вам допомогти.

— Не йдіть іще, — попрохала місіс Бентрі. — Я знаю, мапйже всі поліцейські, фотограф і ті, які брали відбитки вальців, уже пішли, але мені й досі здається, ніби от-от має щось статися. А ви не повинні нічого пропустити.

Задзвонив телефон, і місіс Бентрі вийшла з кімнати. Повернулася вона весела, усміхнена.

— Я ж вам казала — щось має бути! Дзвонив полковник Мелчетт. Він везе сюди двоюрідну сестру тієї дівчини.

— Навіщо? — здивувалася міс Марпл.
— Ну... щоб вона подивилася, де це сталось, і таке інше.

— Мабуть, не тільки для цього, — проказала міс Марпл.

— Що ви маєте на увазі, Джейн?

— Гадаю, він хоче звести її з полковником Бентрі.

— Побачити, чи вона часом не впізнає його? — різко кинула місіс Бентрі. — Ну, звісно, вони змушені підозрювати Артура.

— Боюсь, що так воно і є.

— Ніби він причетний до цього! Міс Марпл мовчала. Місіс Бентрі накинулася на неї із звинуваченнями:

— І не розказуйте мені про якогось нікчемного старигана, що жив із своєю покоївкою. Артур не такий!

— Ні, ні. Звичайно ж, ні.

— Він справді не такий. Просто часом він заграє з молоденькими дівчатами, що приходять на тенісний корт. Він до них такий великодушний і поблажливий! У цьому немає нічого поганого. А чом би й ні? Зрештою, якось похмуро завершила місіс Бентрі, — у мене є сад.

Міс Марпл усміхнулася.

— Вам не варто хвилюватися, Доллі, — заспокоїла вона подругу.

— Та ні, я не хвилююсь. А втім, трохи є. Артур теж хвилюється. Його це пригнічує. Всі ці поліцейські, що нишпорять тут... Він пішов на ферму. Подивитись худобу. Його це. завжди заспокоює. О, а ось і вони!

До будинку під'їхала машина начальника поліції. Полковник Мелчетт вийшов разом із гарно вбраною молодою жінкою.

— Місіс Бентрі, це — міс Тернер. Двоюрідна сестра... е-е... вбитої.

— Здрастуйте, — привіталася місіс Бентрі й подала Джозі руку. — Уявляю, як вам, бідолашній, мабуть, недобре.

— Так, це правда. Якось усе це не вкладається... Наче кошмарний сон, — щиро відказала міс Тернер.

Місіс Бентрі відрекомендувала міс Марпл. Мелчетт, ніби між іншим, спитав:

— А чоловік ваш удома?

— Подавсь на якусь ферму. Скоро повернеться.

— О-о! — тільки й мовив розгублено Мелчетт. І

— Може, ви хочете поглянути, де... де це статося? — запитала місіс Бентрі у Джозі. — Чи не хочете?

— Та, мабуть, подивлюсь, — якусь мить повагавшись, відказала Джозефіна.

Разом із міс Марші і Мелчеттом, що йшов позаду, місіс Бентрі повела її до бібліотеки.

— Вона лежала он там, — театральним жестом показала місіс Бентрі. — На килимку.

— Ох! — Джозі вся тремтіла. Вона була вкрай приголомшена. Нарешті, звівши брови, сказала: — Я просто нічого не можу зрозуміти! Нічого!

— Ми теж, — мовила місіс Бентрі.

— Не те це місце... — поволі почала Джозі й замовкла.

Міс Марпл легенько кивнула на знак згоди головою і прошепотіла:

— Щоб бути в захваті.

— Міс Марпл, — добродушно підхопив полковник Мелчетт, — ви, здається, хочете щось пояснити?

— Так, я хочу дещо пояснити, — відповіла міс Марпл. — І цілком серйозно. Але, певна річ, це всього лиш мій здогад. Томмі Бонд, — провадила вона, — і місіс Мартін, наша нова шкільна вчителька. Вона підійшла до настінного годинника й зібралася його завести, а звідти вискочила жабка.

Джозефіна Тернер стояла приголомшена. Коли всі вийшли з бібліотеки, вона прошепотіла до місіс Бентрі:

— Ця стара леді, мабуть, трохи той?..

— Аж ніяк, — обурено відказала місіс Бентрі.

— Вибачте, — похопилася Джозі. — Мені здається, що вона вважає себе жабкою чи ще чимось.

З бічних дверей увійшов полковник Бентрі. Мелчетт привітався з ним і відрекомендував йому Джозефіну Тернер, уважно стежачи за її реакцією. Але на обличчі в дівчини він не побачив ні зацікавленості, ні ознаки того, що вона впізнала полковника. Мелчетт із полегкістю зітхнув. «А щоб він луснув, той Слек, з його підозрами»! Відповідаючи на запитання місіс Бентрі, Джозі мимоволі розповіла, як зникла Рубі Кіні.

— Уявляю собі, люба, як ви за неї перехвилювалися, — поспівчувала їй місіс Бентрі.

— Тоді я більше сердилася, ніж хвилювалася, — відповіла Джозі. — Бо ще нічого не знала.

— Однак у поліцію заявили, — зауважила міс Марпл. — Даруйте, але чи не передчасно це було?

— Я не заявляла, то містер Джефферсон! — рішуче заперечила Джозі.

— Джефферсон? — перепитала місіс Бентрі.

— Так, він каліка.

— Невже Конвей Джефферсон? Але ж я добре його знаю. Він із нами давно дружить... Артуре, послухай-но, Конвей Джефферсон живе у «Меджестіку», і це він заявив у поліцію! Який збіг!

— Торік містер Джефферсон відпочивав теж там, — додала Джозефіна Тернер.

— Неймовірно! А ми й не знали. Я його вже давно не бачила. — Місіс Бентрі обернулася до Джозі. — А як... як він тепер?

Джозі замислилась.

— Та нівроку ніби... Навіть чудово. Відносно, звичайно. Завжди веселий, завжди в нього жарти.

— А сім'я з ним?

— Ви маєте на увазі містера Гаскелла, молоду місіс Джефферсон і Пітера? Так, вони з ним.

Джозефіна Териер, що викликала симпатію, була відверта, вочевидь, не до кінця. Щось неприродне з'явилося в її голосі, коли вона розповідала про Джефферсонів.

— Вони обоє дуже милі, правда? — промовила місіс Бентрі. — Молоді, я маю на увазі. Джозі відказала якось невпевнено:

— О звичайно, звичайно. Я... ми... вони справді такі.

— Що вона хотіла сказати отим: «Вони справді такі»? — спитала місіс Бентрі, спостерігаючи у вікно, як від'їздить машина начальника поліції. — Вам не здається, Джейн, що в цьому щось є?

— Є. Щось є! — Міс Марпл одразу вхопилась за слова місіс Бентрі. — Так, сумніву немає. Коли згадали про Джефферсонів, голос у неї вмить змінився. Доти вона трималась досить природно.

— Але що це може бути, Джейн?

— Ну, люба моя, ви ж їх знаєте. Як на мене, то в тих Джефферсонів щось, як ви кажете, є. Щось таке, що непокоїть цю молоду жінку. Але річ не в тім. Ви пригадуєте її відповідь на ваше запитання, чи вона переживала, коли дівчина зникла? Джозефіна Териер сказала, що була тоді сердита. Але ж вона, кажучи це, була справді сердита! І це дуже цікаво. Може, я помиляюсь, але в мене таке враження, що це — її головна реакція на смерть двоюрідної сестри, їй до дівчини байдуже, я певна. Вона зовсім не побивається. Але я цілком переконана, що думка про Рубі Кіні її дратує. А найцікавіше — чому?

— Ми це розкопаємо! — заявила місіс Бентрі. — Поїдемо вдвох до Дейнмута й поселимось у готелі «Медхесгік»... Так, Джейн, ви теж. Після всього, що сталося, мені треба перемінити місце й заспокоїти нерви. Кілька днів у «Меджестіку» — ось що нам треба. Там ви познайомитеся з Конвеєм Джефферсоном. Він милий, напрочуд милий чоловік. Сумнішої долі, ніж у нього, важко собі й уявити. Мав сина й дочку і нестямно їх любив. Обоє були одружені, але частенько навідували батька й матір. Конвеи був відцаний своїй чарівній дружині. Кілька років тому вони летіли з Франції додому і сталася катастрофа. Місіс Джефферсон, Розамунда і Френк загинули. Обидві ноги Конвеєві так покалічило, що їх довелося ампутувати. Джефферсон справжній герой — сміливий,. мужній. Такий був енергійний, а тепер став безпорадним калікою... Але він ніколи не скаржиться. З ним живе невістка — вона була вдова, коли Френк одружився з нею, і від першого шлюбу в неї є син — Пітер Кармоді. Вони обоє живуть із Конвеєм. І Марк Гаскелл, Розамундин чоловік, теж біля нього. Це така трагедія...

— А тепер іще одна трагедія, — додала міс Марші.

— О так, звичайно. Але це не має ніякого відношення до містера Джефферсона.

— Гадаєте? — мовила міс Марпл. — Але ж у поліцію заявив саме містер Джефферсон.

— А й справді... Знаєте, Джейн, це вже цікаво.

Книга: Аґата Крісті Знахідка у бібліотеці Переклад ? (Повість)

ЗМІСТ

1. Аґата Крісті Знахідка у бібліотеці Переклад ? (Повість)
2. 2 Поквапно ковтаючи запитий кавою останній шматочок грінки...
3. 3 У Мач-Бенхемі полковник Мелчетт слухав і аналізував у...
4. 5 Такого бурхливого ранку у Сент-Мері-Міді вже давно не...
5. 6 Полковник Мелчетт сидів навпроти дуже роздратованого...
6. 8 Ні портьє, ні бармен нічого не допомогли. Перший...
7. 9 Вже за дверима, вийшовши від Джефферсона, старший...
8. 10 Старший поліційний офіцер Гарпер був чоловік...
9. 11 Йдучи через вітальню в готелі «Меджестік», сер Генрі...
10. 12 Подруга міс Марпл була з Аделаїдою Джефферсон. Місіс...
11. 13 Полковник Мелчетт і старший поліційний офіцер Гарпер...
12. 14 Конвей Джефферсон здригнувся уві сні й потягся. Його...
13. 15 Меткаф був одним із найпопулярніших у Дейнмуті лікарів....
14. 16 На огородженому сіткою майданчику закінчився урок з...
15. 17 У тихому готельному номері Едвардз шанобливо слухав...
16. 18 Міс Марпл вийшла на терасу, попростувала доглянутою...
17. 19 Якусь мить Діна вражено дивилася на міс Марпл, потім...
18. 20 — Я вдома, Артуре! — оголосила, немов королівський...
19. 21 Сер Генрі був дуже похмурий. — Мені це не до...

На попередню


Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate