Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: Управління зовнішньоекономічною діяльністю. Частина 1. Березовенко С.М.
3. ВСЕСВІТНЯ ТОРГОВЕЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ (ВТО)
Всесвітня торговельна організація "зв'язує нації для того, щоб глобальними спільними зусиллями підняти добробут і встановити добрі стосунки через чесну і відкриту торгівлю".
Всесвітня торговельна організація створена 1 січня 1995 р. Це дає можливість керуватися новими правилами торгівлі, узгодженими в Уругвайському раунді, що набрали чинності в той самий день. Досягнуті в результаті семирічних переговорів між 120 державами правила встановлюють букву закону в міжнародній торгівлі, що для товарів і послуг загалом становить біля 5 млрд дол. щорічно.
Завдяки угодам у рамках ВТО очікується, що світовий прибуток буде збільшуватися більш ніж на 500 млн дол. щорічно до 2005 р. Річне зростання торгівлі щорічно підвищуватиметься на одну чверть. ВТО постійно перевіряє торговельні режими окремих країн. У її різних органах країни-члени можуть підтримати або не підтримати заходів інших членів, що можуть призвести до конфліктів у торгівлі. ВТО з самого початку цих конфліктів пропонує кілька механізмів узгодження з метою прийняття взаємоузгоджених рішень. Члени Організації також одержують інформацію щодо різних торговельних заходів і статистики, яка ведеться у ВТО на основі великої бази даних.
Торговельні спори, які неможливо розв'язати шляхом двосторонніх переговорів, вирішуються "судом" ВТО. Створені групи незалежних експертів вивчають спори відповідно до правил ВТО і приймають рішення. Така жорстка процедура забезпечує однаковий режим для всіх торговельних партнерів і змушує членів Організації виконувати свої обов'язки.
ВТО є також керівним консультантом світової торгівлі, її економісти тримають руку на пульсі світової економіки і вивчають основні торговельні напрямки на сьогоднішній день. Секретаріат допомагає країнам, що розвиваються, використовувати результати Уругвайського раунду через новоутворений Підрозділ розвитку й зміцнений Підрозділ технічного співробітництва і навчання.
Врешті-решт Всесвітня торговельна організація повинна стати форумом, де країни на постійній основі обговорюватимуть зміни торговельних поступок для подальшого зниження бар'єрів у торгівлі на світовому ринку. Нині вже розроблено розклад для подальших переговорів з більшості питань, особливо з питань, що стосуються деяких секторів послуг.
Усі 125 країн - членів старого ГАТТ автоматично стали членами ВТО на умовах прийняття Угоди Уругвайського раунду і зобов'язань з торгівлі товарами і послугами. Слід підкреслити, що переговори про членство в ГАТТ ще більш ніж 20-ти країн також завершилися успішно. Це свідчить про те, що ВТО в майбутньому охопить усю світову торгівлю.
У засіданнях ВТО беруть участь як представники дипломатичних місій у Женеві, так і спеціалісти, котрі безпосередньо направляються державами-членами.
Секретаріат ВТО налічує понад 450 осіб, що є представниками різних країн, і обслуговує всі засідання органів ВТО в їх штаб-квартирі в Женеві.
СФЕРИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ, ЩО ПІДПАДАЮТЬ ПІД ПРАВИЛА ВТО. Правила ВТО охоплюють національні заходи, які застосовуються для регулювання торгівлі товарами і послугами, а також національні системи захисту прав інтелектуальної власності, пов'язані з торгівлею.
По товарах вони включають (починаючи з 1948 р.) такі заходи, як тарифи й інше мито; антидемпінгове й урівноважене мито; імпортні квоти й обмеження; нетарифні заходи - митні збори й оцінні процедури; правила країни походження; втрачену вигоду. Міжнародні заходи застосовуються також щодо імпортованих продуктів усередині країни. Це податки, збори і регулюючі заходи, що впливають на товарну конкуренцію на внутрішньому ринку.
СУТНІСТЬ ПРАВИЛ ВТО:
* Публікація і прозорість адміністративних торговельних обмежень і внутрішніх заходів.
* Недискримінаційне застосування заходів, що впливають на іноземні товари і послуги (так званий режим найбільшого сприяння).
* Недискримінаційне застосування внутрішніх заходів, що впливають на ринкове регулювання товарів і послуг як іноземного, так і вітчизняного виробництва (так званий національний режим).
* Винятки з режиму найбільшого сприяння дозволяються для регіональних інтеграційних угод (зони вільної торгівлі й митні райони). Дозволяється також обмеження режиму найбільшого сприяння і національного режиму для торгівлі послугами. Тарифи можуть застосовуватися тільки стосовно імпорту. Винятки з режиму найбільшого сприяння, національного режиму або інших правил ВТО можуть бути зроблені також щодо заходів, пов'язаних з узаконеними національними або міжнародними об'єктами суспільної політики, такими, наприклад, як проблеми національної безпеки, захист прав людини, здоров'я, навколишнього середовища тощо. Інші обмеження можливі у випадках різкого погіршення стану платіжного балансу або різкого коливання імпорту, що завдають значних збитків національній економіці.
* Підтримка країною схеми обов'язкового рівня тарифів продажу.
* Вимоги не використовувати внутрішніх регулюючих заходів, що підривають схеми досягнутих зобов'язань виходу на ринок, або, якщо це неминуче, проводити консультації з торговельними партнерами, які зазнають істотних збитків, з метою узгодження питань компенсації.
* Деякі інші правила для національної адміністрації, що передбачають такі заходи, як ліцензування імпортованого товару, або для іноземних фахівців із послуг; антидемпінгове розслідування; розроблення стандартів на товари.
* Схильність до багатосторонніх правил і процедур при вирішенні спорів, що випливають із сутності цих правил.
* Застосування необхідних заходів щодо експортних замінників готових виробів, імпортних квот для готових виробів і сільськогосподарських продуктів та імпортних заборон.
ЧОГО ПРАВИЛА ВТО НЕ ВИМАГАЮТЬ:
* не перешкоджають країнам-членам визначати цілі їх власної торговельної і неторговельної політики; застосовувати регулюючі заходи, необхідні для досягнення цих цілей;
* не вимагають від країн-членів скасовувати всі бар'єри на імпорт товарів і послуг;
* не втручаються в подробиці національних адміністративних або процедурних систем, використовуваних для торговельних заходів, і не вимагають від країн-членів прийняття однакового зводу правил торговельного регулювання;
* не вимагають від країн-членів знижувати тарифи або бар'єри для іноземних фірм у сфері сервісу і використовувати для цього багатосторонній форум з переговорів про такі знижки;
* не перешкоджають країнам-членам створювати суспільні фонди для здійснення національної політики;
* не вимагають від країн-членів взаємного схвалення якості товарів і послуг або стандартів безпеки. Замість цього ВТО застосовує правила для національних стандартів продуктів, включаючи критерії для підготовки, прийняття і застосування кожною країною заходів, необхідних для досягнення їхніх законних цілей. Заохочується також, без примусу, регульована кооперація, спрямована на міжнародну гармонізацію стандартів або розвиток взаємно визнаних угод.
КЛЮЧОВІ СЛОВА:
Найбільше сприяння; захист через тарифи; податки; порівняльні переваги; тарифні і нетарифні обмеження; обмежувальна ділова практика; міжнародні торговельні переговори або торговельні раунди; "товар за товар"; тарифні поступки; субсидії; компенсаційні заходи; ліцензування імпорту; справедлива конкуренція; кількісні обмеження імпорту; "захисне застереження": урегулювання спорів; повідомлення.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ:
1. Що така Генеральна угода про тарифи і торгівлю і які її основні функції?
2. У чому полягає основний зміст Генеральної угоди про тарифи і торгівлю?
3. Як працює ГАТТ?
4. Який основний зміст і як здійснюється процес урегулювання спорів?
5. Яким способом здійснюється спостереження за торговельною політикою?
6. Яка процедура приєднання до ГАТТ?
7. Що таке міжнародні "раунди" переговорів? Дайте їх загальну характеристику.
8. У чому сутність і основні результати "Токійського раунду"?
9. Які ключові проблеми обговорювалися на Уругвайському раунді переговорів і в чому полягають його основні результати?
10.Стисло охарактеризуйте основні статті ГАТТ. 11. У чому полягає основний напрямок діяльності ВТО? 12.Які взаємовідносини ГATТ і ВТО?
ЛІТЕРАТУРА:
1. Внешнеторговельные сделки / Составитель И. С. Гринько. - Сумы, 1994.
2. Международные экономические отношения: Учебник: 3-е изд./ В. Е. Рыбалкин, Ю. А. Щербанин, Л. В. Балдин и др.; под ред. проф. В. Е. Рыбалкина. - М., 1999.
3. Международные экономические отношения: Учебник / Е. Ф. Жуков, Т. И. Капаева, Л. Т. Литвиненко и др.; под ред. проф. Е. Ф. Жукова. - М., 1999.
4. Мировая экономика: Учебник / Под ред. проф. А. С. Булатова. - М., 1999.
5. Historical Statistics, OECD. - Paris, 1997.
6. Indicators of Tariff and non-tariff trade Barriers. OECD.- Paris, 1997.
7. Monthly Statistics of foreign trade. - Paris, 1999.
8. OECD Economic Outlook. - Paris, 1999.
9. OECD Economic Studied. - Paris, 1998.
10. The Benefits of trade and Investment Liberalisation, OECD. - Paris, 1998.
11. The World in 2020: Toward a New Global Age, OECD.- Paris, 1997.
12.WTO Annual Report, World Trade Organization. - Geneve, 1999.
13.World Bank (1997). World Development Report, 1997, World Bank. - Washington D. C.
14. WTO Economic Effects of Services Trade Liberalization. World Trade Organization. - Geneve, 1997.
15. World Investment Report 1999, UNCTAD. - Geneve. 16.WTO "Trading into the Future, World Trade Organization". - Geneve, 1995.
Книга: Управління зовнішньоекономічною діяльністю. Частина 1. Березовенко С.М.
ЗМІСТ
На попередню
|
|
