Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: Управління зовнішньоекономічною діяльністю. Частина 1. Березовенко С.М.
Розділ 10. Сутність і механізм управління митним режимом. 1. СУТНІСТЬ І СТРУКТУРА УПРАВЛІННЯ МИТНОЮ СИСТЕМОЮ
У Глосарії Ради митного співробітництва, в уніфікованому переліку митних термінів країн Східної Європи митниця визначається як державний орган, через який повинні ввозитися в країну і вивозитися з її території всі імпортовані й експортовані товари, а також поштові відправлення й інші вантажі.
Поняття суверенітету держави передбачає повноту її законодавчої, виконавчої і судової влади на власній території, що виключає будь-яку іноземну владу, а також непідкорення владі іноземних держав у сфері міжнародного спілкування.
Суверенітет держави підтримується в двох аспектах: по-перше, як державний і, по-друге, як економічний. Під економічним суверенітетом розуміють свободу у виборі форм і шляхів розвитку і захисту своєї національної економіки від будь-якого втручання іноземних держав та у виборі форм економічної діяльності, у тому числі й у сфері міжнародного поділу праці.
Відповідно до конституційних основ кожна держава суверенна в здійсненні нею своїх функцій щодо захисту економічного суверенітету в різноманітних сферах, у тому числі таких, як:
* захист національної економіки держави від впливу іноземного капіталу і товарів;
* організація економічної охорони державного кордону з метою втілення в життя зовнішньоекономічної політики держави;
* контроль за експортними й імпортними операціями торговельних підприємств своєї країни й іноземної держави;
* контроль за вантажами, транспортними засобами зовнішньоторговельних об'єднань, пасажирськими і вантажними засобами міжнародного зв'язку та приватних осіб;
* контроль за міжнародними поштовими відправленнями відповідно до міжнародних конвенцій Всесвітнього поштового союзу;
* організація контролю за речами осіб, що переміщуються через державний кордон;
* організація контролю за валютою, валютними цінностями, платіжними документами, грошовими знаками, що переміщуються через державний кордон;
* визначення розмірів стягнення мита і зборів, установлення структури митного тарифу та ухвалення митних правил;
* визначення меж відповідальності за порушення національного законодавства у сфері митних операцій і митних правил;
* організація санітарного контролю відповідно до положень міжнародних санітарних правил Всесвітньої організації охорони здоров'я;
* організація фітосільськогосподарського контролю відповідно до рекомендацій міжнародної Продовольчої і сільськогосподарської комісії Організації Об'єднаних Націй;
* організація фінансового і податкового режиму, включаючи ціни, тарифи і такси;
* організація системи митної інформації й обмін даними національного митного законодавства;
* організація контролю над ліцензійним ввозом і вивозом товарних і матеріальних цінностей;
* здійснення митного контролю за ввозом і вивозом через державний кордон культурних цінностей;
* митний статистичний облік експортно-імпортних операцій.
Для виконання цих функцій державою засновується митниця. Вона є державним органом, що відповідає за забезпечення економічного суверенітету держави і дотримання норм як національного, так і міжнародного права, стягування імпортного й експортного мита, податків і різних зборів, а також здійснення контролю за застосуванням інших законів і правил, що регулюють, серед іншого, питання ввозу, транзиту і вивозу вантажів.
Митні установи здійснюють митний контроль, під яким розуміють заходи, що застосовуються для забезпечення виконання вимог законів і правил, за дотримання яких відповідають митниці.
Служба контролю митних установ - це будь-яка служба, на яку покладено обов'язок здійснювати різні види контролю, яким регулярно піддаються Імпортні, експортні і транзитні вантажі або пасажири, їх багаж, ручна поклажа, валюта і валютні цінності, поштові відправлення при міжнародних перевезеннях тощо .
Види контролю можуть бути різноманітними.
Медико-санітарний контроль здійснюється з метою охорони життя і здоров'я людей.
Ветеринарний контроль являє собою санітарний контроль, здійснюваний стосовно тварин і продуктів тваринного походження з метою захисту життя і здоров'я людей і тварин, а також контроль за предметами або вантажами, що можуть переносити хвороби тварин.
Фітосанітарний контроль спрямований на попередження поширення і переміщення через державний кордон шкідників, а також продуктів рослинного походження.
Контроль за відповідністю технічним стандартам, спрямований на забезпечення відповідності вантажів елементарним вимогам міжнародних або національних стандартів, які встановлені певними законами і правилами.
Контроль за якістю вантажу здійснюється з метою забезпечення їх відповідності мінімальним міжнародним або національним показникам якості, установленим відповідними законами і правилами.
У системі міжнародних відносин держави виступають із позицій національної зовнішньої митної політики, тобто їх конкретні цілеспрямовані дії з охорони свого економічного суверенітету в міжнародній системі набувають першочергового значення, оскільки від них залежить узгодження норм і принципів міжнародного митного права і функціонування міжнародної системи економічних відносин узагалі.
Національна митна політика закріплюється державами в їх митному законодавстві, головна увага в якому приділяється митному кодексу і митному тарифу.
Основні тенденції в здійсненні зовнішньої митної політики в сучасній загальній системі держав визначаються тим, що більшість країн світу (понад 160) за основу побудови національних митних тарифів прийняли єдину міжнародну товарну класифікацію, так звану Брюссельську митну номенклатуру.
Розвиток міжнародного поділу праці, поява дедалі більшої кількості нових товарів та інші чинники обумовили необхідність розроблення деталізованого й уніфікованого зовнішньоторговельного класифікатора.
Розроблення такої системи було завершено Радою митного співробітництва (РМС) за участі 20 інших міжнародних організацій прийняттям у 1983 р. документа під назвою "Гармонізована система опису і кодування товарів, що обертаються в міжнародній торгівлі".
Тільки за період Токійського раунду переговорів держав-учасниць ГАТТ (1973-1979 pp.) були вироблені й ухвалені такі угоди і домовленості: Угода про зниження ставок митних тарифів, Угода щодо змін у правовій структурі міжнародної торгівлі, Угода щодо антидемпінгу, Угода щодо субсидій і компенсаційного мита, Угода про оцінювання в митних цілях, Угода щодо процедури ліцензування імпорту, Угода щодо технічних бар'єрів у торгівлі, Угода з торгівлі цивільною авіатехнікою, Угода щодо урядових закупок і міжнародних домовленостей з яловичини, міжнародні домовленості щодо молочних продуктів та ін.
Сьогодні нетарифні бар'єри являють собою найефективнішу зброю дискримінації і блокування доступу до ринків збуту. Вони містять у собі велику кількість протекціоністських прийомів (за підрахунками ЮНКТАД, понад 800): починаючи від урядових субсидій, кількісних обмежень, уведення санітарних і технічних норм і закінчуючи навмисним ускладненням адміністративних процедур. Іншим різновидом немитних бар'єрів є так звані угоди про упорядкування вільної торгівлі.
МІЖНАРОДНІ МИТНІ ІНСТИТУТИ.
Зростання обсягів зовнішньоекономічних зв'язків, їх ускладнення, постійність і посилення взаємозалежності викликають необхідність створення міжнародних митних інститутів. Основні з них такі:
1) міжнародний режим митної території і митних кордонів;
2) мито;
3) митний тариф;
4) загальна система преференцій і, генеральна система торговельних преференцій;
5) митні пільги;
6) митний контроль держав і служб спеціалізованих установ Організації Об'єднаних Націй у здійсненні міжнародного митного співробітництва.
Книга: Управління зовнішньоекономічною діяльністю. Частина 1. Березовенко С.М.
ЗМІСТ
На попередню
|
|
