Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: Управління зовнішньоекономічною діяльністю. Частина 1. Березовенко С.М.
11. ОСНОВНІ МЕТОДОЛОГІЧНІ ПОЛОЖЕННЯ МИТНОЇ СТАТИСТИКИ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ
Характерною особливістю митної статистики зовнішньої торгівлі є те, що вона спирається на первинні документи, які подаються учасниками зовнішньоекономічних зв'язків незалежному від них контролюючому відомству і які містять офіційно задекларовані дані про товари, що переміщуються через митний кордон.
Відповідно до "Методології" вихідними даними при формуванні митної статистики зовнішньої торгівлі є відомості, що містяться у вантажних митних деклараціях (ВМД), які заповнюються декларантами при митному оформленні вантажів і які відповідають формуляру так званого єдиного адміністративного документа (UAD), використовуваного закордонними партнерами України. Дані, що містяться у ВМД, відбивають об'єктивну і достовірну картину здійснюваних конкретних зовнішньоторговельних операцій. На основі цих даних і формується митна статистика зовнішньої торгівлі.
За допомогою митної статистики зовнішньої торгівлі держава враховує ввіз і вивіз товарів на основі так званої Загальної (general) системи обліку зовнішньої торгівлі. Вона охоплює всі товари (у тому числі цінності, за винятком валютних цінностей, що перебувають в обігу), які надходять у межі статистичної території держави або залишають ці межі. Межею статистичної території держави є її державний кордон.
При "спеціальній" (special) системі обліку зовнішньої торгівлі межею статистичної території держави є її митний кордон.
"Загальна" (The general Trade System) і "спеціальна" (The special Trade Syste m) системи - це двіузвичаєнів міжнародній статистичній практиці системи обліку експортно-імпортних операцій. Відмінності між ними мають особливе значення для товарів, що проходять через вільні митні зони і вільні склади, які є частиною території держави, де вони розташовані, але не входять у митну територію і не підлягають митному контролю.
Товари, що надходять із вільних митних зон і вільних складів, враховуються в статистиці зовнішньої торгівлі при "спеціальній" системі обліку (спеціальний імпорт) тільки після того, як вони вийдуть із вільних митних зон і з вільних складів і надійдуть у вільний оборот.
Спеціальний експорт аналогічно включає товари, вироблені, добуті, вирощені або перероблені в країні, а також товари, завезені спочатку як спеціальний імпорт.
З іншого боку, "загальна" система обліку при імпорті реєструє весь обсяг ввозу іноземних товарів, у тому числі товари, завезені у вільні митні зони і розміщені в митних складах у момент увозу, навіть якщо вони пізніше надійдуть у вільний оборот.
В експорті при "загальній" системі обліку обліковуються товари, що були задекларовані для ввозу у вільні митні зони і вільні склади, проте згодом були реекспортовані.
Основний принцип обліку усіх ввезених і вивезених товарів визначається 15 митними режимами (експорт, імпорт, реекспорт або реімпорт, митний склад, транзит і т. д.).
Визначення основних митних режимів митної вартості і країни походження даються в "Методології". У прив'язці до митних режимів міститься чіткий перелік товарів, що враховуються митною статистикою зовнішньої торгівлі при експорті й імпорті товарів, а також товарів, що не враховуються при експорті й імпорті.
Терміни і визначення, які використовуються в "Методології', наводяться з урахуванням світової практики.
Перелік товарів, які враховує митна статистика зовнішньої торгівлі, має бути досить повним і охоплювати всі товари і цінності, ввезені в країну або вивезені з неї, за винятком транзитних вантажів.
Звичайно виділяють три категорії товарів:
* товари, що повинні охоплюватися митною статистикою зовнішньої торгівлі;
* товари, що мають бути виключені з неї;
* товари, що враховуються окремо.
По суті, митна статистика зовнішньої торгівлі охоплює всі товари (у тому числі цінності, за винятком валютних, що перебувають в обігу), ввіз і вивіз яких зменшує або збільшує матеріальні ресурси країни.
Митною статистикою не враховуються товари, вартість яких не перевищує порога статистичного спостереження. Під порогом статистичного спостереження розуміють таку граничну величину вартості, нетто-тоннажу, інших показників, що характеризують товари, які переміщуються через кордон, нижче якої вони не враховуються в митній статистиці зовнішньої торгівлі. Статистичному спостереженню підлягають товари, митна вартість яких перевищує суму, установлену національним законодавством.
За вагою, кількістю й іншими показниками обмеження не встановлені.
Визначення кола товарів, що враховуються в митній статистиці зовнішньої торгівлі, дає змогу упорядкувати відбір тих вантажних митних декларацій, дані яких використовуються для формування митної статистики зовнішньої торгівлі.
Статистична інформація з зовнішньої торгівлі містить дані про кількість і вартість експорту й імпорту, сальдо зовнішньоторговельних балансів, дає уявлення про країну походження того або іншого товару, умови постачання, ціни тощо.
Обчислені в грошовому виразі експорт і імпорт є основними економічними показниками, на базі яких розраховуються середні ціни, ефективність зовнішньої торгівлі, визначаються сальдо зовнішньоторговельного балансу, роль і місце зовнішньої торгівлі в платіжному балансі країни.
Облік товарів, що обертаються в зовнішній торгівлі, здійснюється за допомогою не тільки вартісних, а й кількісних (натуральних) показників, що дає змогу одержувати дані про ціни конкретних угод або середньостатистичні ціни.
Для формування митної статистики зовнішньої торгівлі використовуються такі показники:
* звітний період;
* напрямок товаропотоку (ввіз або вивіз);
* країна походження при ввозі;
* країна призначення при вивозі;
* статистична вартість;
* код і найменування товару;
* вага нетто;
* код і найменування додаткових одиниць виміру;
* кількість за додатковими одиницями виміру;
* характер угоди;
* вид митного режиму;
* категорія відправника (одержувача) товару;
* регіон;
* інші показники.
Наведені показники дають змогу забезпечити підготовку не тільки періодичних публікацій з митної статистики зовнішньої торгівлі, а й різних аналітичних досліджень, зокрема одержати дані про розвиток зовнішньої торгівлі в регіональному аспекті (регіональна статистика), а також проводити аналіз експортно-імпортних операцій за окремими категоріями учасників зовнішньоекономічних зв'язків.
Найбільш повно обсяги міжнародного товарообігу відбиває кількісний облік. Велика частина товарів, що обертаються у світовій торгівлі, вимірюється у вагових одиницях: тоннах, англійських футах, центнерах, кілограмах тощо.
У митній статистиці зовнішньої торгівлі кількісний облік товарів ведеться за вагою нетто. Крім вагових одиниць виміру, у необхідних випадках для збору й опрацювання статистичних даних облік товарів ведеться й у специфічних одиницях виміру (штуки, літри, кубічні метри й ін.). У цих випадках статистичний облік ведеться за кількістю, вираженою в додаткових одиницях виміру, і вказується у відповідному стовпчику ТН ЗЕД.
Крім даних про кількість експортних і імпортних товарів, митна статистика зовнішньої торгівлі містить, як уже зазначалося, їх вартісну оцінку.
Статистичні дані з експорту й імпорту у вартісному виразі є важливими економічними показниками, на базі яких розраховується цілий ряд абсолютних і відносних величин, що характеризують розвиток зовнішньої торгівлі країни.
При цьому слід враховувати, що з огляду на обов'язки продавця і покупця щодо доставляння товару з однієї країни в іншу, зовнішньоторговельний контракт укладається на основі 13 видів комерційних умов поставок. Залежно від комерційних умов постачання ціна в рахунку-фактурі (інвойсі), виставленій продавцем покупцю, буде різною. У рахунок-фактуру продавець включає тільки ті витрати, які він мусить робити відповідно до своїх обов'язків з даного виду комерційної умови постачання. Зважаючи на різні комерційні умови укладення зовнішньоторговельних контрактів, а звідси і неоднакову методологію розрахунку фактурної вартості товару, для одержання зведених даних з товарообігу недостатньо лише підсумовувати вартість окремих товарів, оскільки ці вартісні оцінки різнорідні і складаються з різних елементів. З метою одержання порівнянних даних необхідно привести всі ціни до єдиного базису, установленого для всіх експортних і імпортних товарів. Розрахунок статистичної вартості експорту товарів провадиться на базі цін ФОБ - порт країни-експортера або ДАФ - межа країни-експортера.
Оцінка вартості імпорту провадиться на базі цін СІФ - порт країни-імпортера або СІП - пункт призначення на межі країни-імпортера.
Статистична вартість товарів визначається в доларах США за цінами контрактів, приведеними до єдиного базису. Перерахунок у долари США провадиться за курсом, що котирується національним (центральним) банком держави на дату прийняття ВМД до митного оформлення.
Наведемо приклад порядку перерахунку валют у долари США.
Статистична вартість товарів, у тому числі за контрактами, що укладаються в клірингових валютах, перераховується з фактурної вартості, зазначеної у валюті контракту, на основі курсів, що публікуються НБУ. При цьому величина фактурної вартості у валюті контракту множиться на курс національної грошової одиниці відносно валюти контракту на день прийняття ВМД і ділиться на курс національної грошової одиниці відносно долара США.
Так, якщо товар продано (куплено) за 150 тис. фунтів стерлінгів, то перерахунок здійснюється в такий спосіб:
1 англійський фунт стерлінгів - 7,89 грн.
1 американський долар - 5,4 грн.
150 000 * 7,89 : 5,4 = 219 166,67 дол. США.
Якщо курс валюти приведено не до одиниці, а до 10, 100 і т. д. (наприклад, 10 000 італ. лір за 25,004 грн.), то величина, одержана таким чином, ділиться ще на показник кратності (у даному разі на 10 000).
Так, якщо товар продано (куплено) за 150 млн італ. лір, то перерахунок буде здійснено у такий спосіб: 150 000 000 - 25,004 : 10 000 : 5,4 = 69 452,78 дол. США.
Якщо контракт купівлі-продажу укладено у національній валюті, відповідно до чинних законодавств країн СНД, то фактурна вартість товару, зазначена в національній валюті, перераховується в долари за курсом, що діє на день прийняття ВМД.
Урахування географічного розподілу експорту й імпорту товарів провадиться по країнах за ознаками походження і споживання товарів:
* експорт відображається по країні призначення (споживання) товару;
* імпорт відображається по країні походження (виробництва) товару.
Якщо в момент поставки країна призначення або походження товару невідома, то експорт відображається по країні продажу, а імпорт - по країні купівлі товару.
Країна призначення (споживання) - країна, відома на момент відвантаження для споживання, використання або подальшої обробки товару.
Країна походження (виробництва) - країна, у якій товари були зроблені або оброблені, продукти сільського господарства були вирощені, поклади - добуті, а готові вироби вироблені частково, тобто під країною походження розуміють ту країну, у якій товар пройшов останній етап обробки.
Країна продажу (купівлі) - країна, на території якої розташована фірма або організація, що продала або купила товар, незалежно від її національної приналежності.
З урахуванням перелічених вихідних форм розподіл зовнішньої торгівлі здійснюється відповідно до єдиного для всіх країн СНД класифікатора країн світу і територій. Цей класифікатор розроблений статистичним відділом Бюро ООН і затверджений міжнародною організацією з питань стандартизації - ІСО.
Крім того, у митній статистиці зовнішньої торгівлі використовується ряд локальних класифікаторів і номенклатур, що забезпечують формування показників зовнішньої торгівлі, а саме:
* класифікатор умов поставок;
* класифікатор характеру угоди;
* класифікатор процедури переміщення товарів через митний кордон.
Важливим кроком на шляху удосконалення державного регулювання зовнішньоекономічних зв'язків стало введення з березня 1995 р. на території України II видання Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД), застосовуваної для опису і кодування товарів у митній статистиці зовнішньої торгівлі.
ТН ЗЕД є національною похідною Гармонізованої системи опису і кодування товарів - ГС (Harmonized Commodity Description and Coding System), розробленою міжнародною організацією - Радою митного співробітництва (СТС) і опублікованою в 1983 р.
Гармонізована система опису і кодування товарів є основою для переговорів у межах ВТО/ГАТТ, а також є базою для узгодження із системами класифікацій ООН.
Товарна ТН ЗЕД відповідає комбінованій тарифно-статистичній номенклатурі Європейського Союзу (КН ЄС) і включає коди ГС, а також додаткову деталізацію субпозицій до 8 знаків. Набрання ГС чинності з 1 січня 1988 р. оформлено Міжнародною Конвенцією про Гармонізовану систему опису і кодування товарів, яку на той час вже підписали 52 сторони (63 країни, оскільки ЄС розглядається як єдиний суб'єкт). Вони взяли на себе зобов'язання публікувати в доступній формі статистику зовнішньої торгівлі відповідно до шестизначного цифрового коду ГС або (за власною ініціативою) понад цей рівень.
ГС є не тільки багатоцільовою шестизначною цифровою номенклатурою, а одночасно і структурною номенклатурою, яка базується на ряді дробових чотирицифрових товарних позиціях.
Дев'ятизначний код ТН ЗЕД складається з таких елементів:
* перші шість цифр означають код товару за ГС;
* ті самі шість цифр плюс сьома і восьма утворять код товару за Комбінованою номенклатурою Європейського Союзу (КН ЄС);
* дев'ята цифра призначена для можливої деталізації в майбутньому тих або інших товарних позицій.
З метою забезпечення однакового розуміння класифікаційних угруповань ТН ЗЕД використовуються примітки до розділів, груп і конкретних товарних позицій, а також Основні правила інтерпретації ГС СНД, що мають юридичну чинність.
КЛЮЧОВІ СЛОВА:
Митний контроль, служба контролю, медико-санітарний контроль, ветеринарний контроль, фіто-санітарний контроль, зовнішньоторговельний класифікатор, нетарифні бар'єри, митна територія, митний кордон, вільна митна зона, митний союз, безмитні зони, мито, митний тариф, митний економічний режим, експорт, імпорт, реекспорт, реімпорт, поріг статистичного спостереження, статистична вартість, країна походження, країна призначення, митний "режим, митний платіж, країна продажу, країна купівлі, міжнародні класифікатори, гармонізована система (ГС), Товарна номенклатура зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД), вантажна митна декларація (ВМД).
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ:
1. Що розуміють під економічним суверенітетом?
2. Яку відповідальність несе державна митниця?
3. Які види контролю здійснюють митні установи?
4. Що собою являє національна зовнішня митна політика?
5. Які угоди і домовленості були вироблені і прийняті за період Токійського раунду переговорів держав - учасниць ГАТТ?
6. Назвіть основні види митних територій.
7. Які економічні функції виконує мито?
8. Які види мита можна виділити за об'єктом стягнення?
9. Які види мита можна виокремити залежно від розміру митних ставок?
10. Яка сутність митного тарифу?
11. Як здійснюється регулювання митного економічного режиму?
12. Що вивчає статистика зовнішньоекономічних зв'язків?
13. З яких частин складається статистика зовнішньоекономічних зв'язків?
14.Дайте визначення предмета митної статистики зовнішньої торгівлі.
15. Покажіть місце митної статистики зовнішньої торгівлі в системі економічних наук.
16. Назвіть і обгрунтуйте головні цілі статистики зовнішньоекономічних зв'язків.
17. Перелічіть й обгрунтуйте функціональні завдання митної статистики зовнішньої торгівлі,
18. Охарактеризуйте систему показників статистики зовнішньоекономічних зв'язків.
19. Назвіть основні джерела статистичної інформації про зовнішню торгівлю.
20. У чому відмінність "загальної" системи обліку зовнішньої торгівлі від "спеціальної"?
21. Які показники є вихідними для формування митної статистики зовнішньої торгівлі?
22. Опишіть класифікаційну структуру ТН ЗЕД СНД?
23. Що таке митний режим?
24. Назвіть основні показники статистики зовнішньої торгівлі?
25. Які товари підлягають статистичному спостереженню?
26. Що таке поріг статистичного спостереження?
27. У яких одиницях виміру ведеться статистичний облік товарів, що обертаються в зовнішній торгівлі?
29. У чому різниця між вартістю товарів, оцінених на основі цін ФОБ і цін СІФ?
30. Як у митній статистиці зовнішньої торгівлі враховується географія розподілу експорту й імпорту товарів?
31. Чи бачите Ви різницю між статистикою зовнішньої торгівлі і статистикою зовнішньоекономічних зв'язків, між митною статистикою і митною статистикою зовнішньої торгівлі? У чому вони полягають?
32. Що вивчає статистика послуг у зовнішньоекономічній діяльності?
33. Що є предметом спеціальної митної статистики?
ЛІТЕРАТУРА:
1. Бєрежнюк І. Г. Оншикевич В. А., Корнійчук О. Т., Войцещук А. Д. Експорт товарів. Загальні умови. Митне оформлення зовнішньоекономічної діяльності: методичні рекомендації та зразки заповнення документів. - Хмельницький, 1999.
2. Григорук Н. Е. Статистика внешнеэкономических связей. - М., 1993.
3. Зовнішньоекономічна діяльність / В. М. Ільницький, І. М. Томільцев, І. В. Голодець та ін. - К., 1998. Ч. 3.
4. Основы таможенного дела: Учебник / Под общ. ред. В. Г. Драгонова; Российская таможенная академия. ГТК РФ. - М., 1998.
5. Рамусь И. П. Таможенно-тарифное регулирование внешнеэкономической деятельности в Украине. - К., 1996.
6. Решение Глав государств стран СНГ "О Единой методологии таможенной статистики внешней торговли государств - участников Содружества Независимых Государств" от 14.12.1994 г.
7. Романов Ю. А. Статистика внешней торговли. - М., 1974.
8. Руководство для пользователей по статистике внешней торговли: 3-е изд. - Евростат, 1990.
9. Статистика международной торговли. Концепция и определения / ООН, 1982.
10.Таможенная статистика: Учеб. пособие / Под ред. А. Ф. Лисова. - М., 1996.
11. Товарная номенклатура внешнеэкономической деятельности Содружества Независимых Государств: 2-е изд. - М., 1996.
Книга: Управління зовнішньоекономічною діяльністю. Частина 1. Березовенко С.М.
ЗМІСТ
На попередню
|
|
