Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: Артюр Рембо Осяяння Переклад Юрія Покальчука, Михайла Москаленко, Всеволода Ткаченка
XXXV. Г
Усі потворності змушують Гортензію до жорстоких жестів. її самотність - це еротична механіка, її втома - це динаміка кохання. Під наглядом дитинства була вона протягом багатьох епох зажерливою гігієною рас. її ворота відчинені для бідняків. Там моральність істот сьогодення втрачається в її пристрасті чи в її дії. О, страшне тремтіння недосвідчених коханців на скривавленій землі і у світлистих вирах! Знайдіть Гортензію.
XXXVI. ПОБОЖНІСТЬ
Моїй сестрі Луїзі Ванан з Ворингема:- її синій очіпок повернутий до Північного моря.- За тих, хто зазнав корабельної катастрофи.
Моїй сестрі Леоні Обуа з Ашбі. Бау - літня трава, дзизкуча і смердюча.- За матерів і дітей, хворих на пропасницю.
Лулу - демонові, який зберіг смак до капличок епохи Подруг і своєї недовершеної освіти. За чоловіків! До мадам ***.
Підліткові, яким я був. Старому святому, відлюдникові чи місіонерові.
Глуздові бідних. І дуже високому духовенству.
Також усякому культові у такому місті, де культ гідний пам'яті, й серед таких подій, що доводиться їм піддатись відповідно до натхненностей миті чи до наших власних поважних пороків.
Цього вечора Цірцето високих льодів, масній, як риба, і лискучій, як десять місяців червоних ночей (її серце - амбра і трут),- за мою єдину молитву, мовчазну, як ці північні краї, що випереджає хоробрість, несамовитішу, ніж цей полярний хаос.
За будь-яку ціну й у всіх виглядах, навіть у метафізичних подорожах.- Але не зараз.
XXXVII. ДЕМОКРАТІЯ
«Прапор рушає у мерзотний краєвид, і наша говірка стишує барабан.
У містах ми вигодовуємо найцинічнішу проституцію. Ми знищимо логічно замислені повстання.
У пряній й розмореній країні! - на службу до найпотворніших промислових чи військових експлуатацій.
До побачення там, байдуже де. Добровільні рекрути, ми набудемо жорстокої філософії: невігласи в науці, заради комфорту - в друзки; хай здохне прийдешній світ. Це справжній шлях. Вперед, кроком руш!»
XXXVIII. FAIRY
Для Єлени змовилися орнаментальні соки під непорочною тінню і байдужі смуги світла серед зоряної тиші. Гавані любощів і охлялих пахощів довірили літню спеку німим птахам, а належну знемогу - безцінному жалобному човну.
Потім настала миттєвість для пісні жінок лісорубів під шум водоспаду у звалищі лісу, для дзеленчання в долинах дзвінків худоби та криків степів.
Для Єлениного дитинства тремтіли хутра, й тіні, і груди біднячок, і легенди небес.
А її очі й танок, як і досі, дужчі коштовного блиску, холодних впливів та втіхи від неповторних прикрас і часу.
XXXIX. ВІЙНА
Дитиною коли був я, певні небеса загострили моє бачення: усі характери відбились на моєму обличчі. Феномени зрушились.- Тепер вічне відхилення миттєвостей і математична нескінченність гонять мене цим світом, де я звідав усіх громадських успіхів, де мене поважає химерне дитинство і величезні пристрасті.- Я марю Війною, тому що зобов'язаний, чи тому, що змушений, чи за цілком непередбаченою логікою.
Це так само просто, як музична фраза.
XL. ГЕНІЙ
Він - це зваба і сьогодення, бо це він відчинив будинок для пінявих зим і літнього шуму, він очистив їжу й напої, в ньому чарівність краєвидів, що біжать повз, і надлюдська насолода зупинок. Він - це зваба і завтрашній день, міць і кохання, чиє проходження, стоячи посеред люті і прикрощів, бачимо у буремному небі, у прапорах екстазу.
Він - це кохання, міра досконала і відкрита наново, розум блискучий і непередбачуваний і вічність: кохана машина із згубними якостями. Ми всі настрахані його податливістю і нашою власною: о радість відчуття власного здоров'я, поривання наших сил, егоїстична зваба і пристрасть до нього, того, хто любить нас усе нескінченне своє життя...
І ми, ми закликаємо його, і він вирушає в мандри... І коли Обожнювання відходить, звучить його обіцянка, звучить: «Геть ці упередження, ці перестарілі тіла, ці родини і ці поняття віку. Це ж бо вся ця епоха пропадає!»
Він не піде геть, не спуститься до нас із неба, не здійснить спокути за лють жінок і за веселощі чоловіків і за весь цей гріх: тому що це не факт, він є, і його кохають.
О його подихи, його голови, його перебіги; жахлива швидкість у вдосконалюванні форм і дії.
О плодовитість глузду і безмір всесвіту!
Його тіло! Омріяне визволення, руйнування граційності у схрещенні з новим насильством!
Його з'ява, його з'ява! всі прадавні коліновклоніння і прикрощі підносяться при ньому.
Світло його дня! зникнення усіх звучних і мінливих страждань у музиці значно сильнішій.
Його крок! зрушення ще могутніші, ніж прадавні навали.
О він і ми! гордість значно добріша, аніж втрачені милосердя.
О світ, і світла пісня нових знегод!
Він знав нас усіх і всіх нас любив. Збережімо цю зимову ніч, від мису до мису, від безладного полюса до замку, від натовпу до піщаного берега, від поглядів до поглядів, сил і почуттів, кличемо його і дивимось на нього, і його відштовхуємо, і під морськими приливами, і над сніговими пустелями йтимемо за з'явами його, за його подихами, його тілом, його світлом.
XLI. ЮНІСТЬ І. НЕДІЛЯ
Геть розрахунки, неухильне зниження неба, і прихід спогадів і сенс ритмів заповнюють приміщення, голову і царство духу.
- Кінь тікає через заміський моріжок, уздовж городніх культур і смуг дерев, пробитий вугільною чумою. Десь у світі нещасна жінка з драми зітхає після неймовірних розлук. Розбійники знемагають після бурі, сп'яніння й поранень. Малі діти задихаються від проклять на берегах річок.
Вернімось до навчання в шумі ненаситної праці, який накопичується і підіймається в масах.
ІІ. СОНЕТЧоловік звичайної будови,- чи плоть не була отим плодом, що висів у саду, о дитинні дні! а тіло - скарбом для марнотратства; любити - це небезпека чи сила Психеї? Земля мала плодоносні схили, що народжували князів і митців, а поводження і раса штовхали нас до злочинів і печалей: світ - ваша доля і ваша небезпека. Але тепер з цією працею покінчено, ти, твої розрахунки, ти, твої нетерпіння,- це ваш танець, і тільки, і ваш голос, не закріплені, не напружені, хоч і з подвійним значенням вигадки й успіху розуму, в людськості братерській і стриманій для всесвіту без образів - сила і право відображають танок і голос, тільки зараз оцінені.
ІІІ. ДВАДЦЯТЬ РОКІВУ вигнанні повчальні голоси... Гірко вгамована фізична наївність... Адажіо. О, нескінченний егоїзм підлітка, старанність оптимізму: як світ був наповнений квітами того літа! Зовнішності і форми, що вмирають... Хор, аби заспокоїти неспроможність і відсутність! Хор скляних нічних мелодій... Справді, нерви таки незабаром не витримають.
IVТи все ще піддаєшся спокусі святого Антонія. Стрибок куцої старанності, судоми хлоп'ячої гордості, страта сил і страх. Але ти вкладаєшся у цю роботу: усі гармонійні й архітектурні можливості будуть кружляти довкола твого крісла. Створіння досконалі й непередбачені пропонуватимуть себе твоїм дослідам. Твою довколишність мрійливо заливатиме цікавість давнього натовпу і бездіяльних розкошів. Твоя пам'ять і твої почуття будуть годувати лише твій творчий імпульс. Але ж зі світом, коли ти підеш геть, що станеться з ним? В кожному випадку, нічого подібного до того, як він виглядає тепер.
XLII. ПРОДАЖ
На продаж усе, чого не продали Іудеї, чого не випробували вельможі та злочинці, чого не спізнало прокляте кохання і пекельна добропорядність мас - щось, чого ані час, ані наука не відкриє.
Зреконструйовані Голоси; братерське збудження енергій всіх хорів та оркестрів, їх негайне застосування, єдина можливість, щоб вивільнити наші помисли.
На продаж Тіла без ціни, поза всякою расою, поза цілим світом, поза якоюсь статтю і походженням! Багатства прискають з кожного кроку. Продаж діамантів без контролю!
На продаж анархію для мас! безкарне заспокоєння для вишуканих аматорів, жорстока смерть для вірних і коханців!
На продаж залюднення і міграції, спорт, чарівні видовиська і досконалий комфорт, галас, рух і прийдешнє, яке вони створюють!
На продаж застосування малюнків і вистриби нечуваних мелодій. Відкриття і не підозрювані поняття, і нагальність посідання.
Порух безсексовий і нескінченний до невидимих насолод, до нечуваних розкошів,- і його таємниці, що подивовують усякий гріх,- і його разюча радість для натовпу.
На продаж Тіла, голоси, багатство величезне і незаперечне, те, що ніколи не продається. Продавці не закінчили продаж! Подорожні, не поспішайте відмовлятися від купівлі!
© Aerius, 2004
Текст з ae-lib.org.ua
Книга: Артюр Рембо Осяяння Переклад Юрія Покальчука, Михайла Москаленко, Всеволода Ткаченка
ЗМІСТ
На попередню
|
|
