Українська Банерна Мережа
UkrKniga.org.ua
Гумор найкраще враження робить при серйозному тоні. / Леся Українка

Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate


Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:
Завантажити книгу


Скачати одним файлом. Книга: Вільям Вордсворт Поезія Переклад Юрія Швайдака, Олександра Мокровольського, Максима Стріхи та інших


Вільям Вордсворт Поезія Переклад Юрія Швайдака, Олександра Мокровольського, Максима Стріхи та інших

© William Wordsworth

© Ю.Швайдак, О.Мокровольський, М.Стріха (переклад з англійської), 1991, Олена О'Лір, 2006, Р.Кисельов, 2005, М.Губко, 2003

Джерела: Всесвіт. №5 1991. 240 с. - С.: 171-177; http://www.gak.com.ua/creatives/2/99; "Літературна Україна" 13 лютого 2003;

Сканування і коректура: Aerius (ae-lib.org.ua), 2004, 2006; http://ukrlib.com

Зміст

Рядки, написані за декілька миль від Тінтернського абатства, коли я вдруге подорожував до берегів ріки Уай 13 липня 1798 року. Переклад Ю.Швайдака

Семірко нас. Переклад О.Мокровольського

"Немов самотня хмара, брів...". Переклад М.Стріхи

Люсі Грей, або Самотність. Переклад М.Стріхи

Люсі. Переклад М.Стріхи

Сонет ("Відклав я вбік перо і дослухав..."). Переклад М.Стріхи

До прекрасного. Переклад М.Стріхи

"Де курс тому проляже кораблеві..." Переклад М.Стріхи

Сонет, написаний на Вестмінстерському мості 3 вересня 1803 року. Переклад М.Стріхи

До Туссена-Лувертюра. Переклад М.Стріхи

"О ні, про це і думати дарма..." Переклад М.Стріхи

Сонет ("І келія простора для черниці..."). Переклад М.Стріхи

Сутність благочестя. Переклад О.О'Лір

У каплиці Королівського коледжу, Кембридж. Переклад О.О'Лір

"Жив якось хлопець...". Переклад Р.Кисельова

Сонет. Натяки безсмертя у спогадах раннього дитинства . Переклад Р.Кисельова

"Серед несходжених стежок...". Переклад М.Губко

Про перекладачів

Рядки, написані за декілька миль від Тінтернського абатства, коли я вдруге подорожував до берегів ріки Уай 13 липня 1789 року

Пройшли роки; п'ять швидкоплинних літ

Між довгих зим. І ось я знову чую

Грайливий шум води гірських джерел,

Що злився з тихим пошептом долини,

Я споглядаю велич скель стрімких, -

Вони, самотні й дикі, викликають

Чуття самотності і з'єднують в одне -

Життя землі та вічний спокій неба...

Сьогодні я відпочиваю знов

Під тінню сикомору і дивлюся

На клаптики полів і на дерева,

Які іще з нестиглими плодами,

В однаково зеленому вбранні

Ховаються в чагарниковій хащі.

Я знову бачу плетиво гілок

Густого лісу. Пасторальні ферми

Зелений вир по двері поглина

І кучерявий дим пливе понад дерева.

Уява легко намалює тут

Нетяг, що вийшли із безлюдних нетрів,

Чи в келії святій біля вогню

Самітника, що молиться.

Ніколи

Час не зітре краси. Вона не стане

Лиш згадкою сліпця, що втратив зір.

В робітні тихій, чи поміж людей

Я вдячний був красі за те, що гнала

Вона утому і живила дух,

І кров мені обігрівала серце

Й забуте повертала... В ті хвилини

Найвищу насолоду я спізнав:

Не ту, буденну, ту, котра, можливо,

І важить щось в щоденному житті

Маленької людини і керує

її чуттями й пристрастями. Ні,

Завдячую красі я іншим даром,

Що важить більше,- даром, що дає

Душі той стан, де таїни тягар,

її провина, вічна й невичерпна,

Якою гнітить невідомий світ,

Спадає раптом. У пориві цьому

Надії власні ніжно нас ведуть,

Аж поки наше дихання тілесне

І навіть крові невгамовний рух

Не стихнуть майже, поки сон не зборе

Нам тіла; та не спатиме душа

І силою гармонії ясної

Зуміє роздивитися вона

Життя глибинне.

Хай це - тільки

Теорія пуста; але не раз

У темряві чи в багатьох відмінах

Смутного світла дня, у суєті,

В марноті прикрій, вічній лихоманці,

Як серце вільно битись не могло,

Не раз думками повертавсь до тебе,

Уай лісистий! Лісовий мандрівче,

Не раз до тебе линули думки!

І нині в мерехтінні дум пригаслих

Між образів затертих, нечітких,

Що тлом їм пролягла моя розгуба,

Картину пам'ять відкриває знов;

Я тут стою, вчуваючи не тільки

Цієї миті щастя, а й знання,

Що в цій хвилині є життя й пожива

На дальші роки. Все ще вірю я,

Хоч, певно, й зовсім інший став, відколи

Я вперше мандрував між цих узгір'їв...

Тоді, як олень, міг перестрибати

Річки глибокі й чисті ручаї,

Тоді, бувало, мчав, мов страхом гнаний,

Біг без дороги, мов шаленець той,

Що прагне власне щастя наздогнати...

(Минулись насолоди юних днів,

Де й ділися легкі звірині рухи.)

Тепер уже не можу й пригадать

Себе в ті дні... Тоді гук водоспаду

Мене, мов пристрасть, гнав. Гора чи скеля,

Чи нетрів таємнича глибина,-

В мені і кольори, і форми їхні

Дражнили апетит,- просте чуття,

Якому невластива чарівливість,

Народжена роботою ума,

Яке байдуже до всього на світі,

Невидимого оком. Той час минув,

І всіх його веселощів нема,

Та я не нарікаю. Бо сплатило

Життя за все, що відійшло навік,

Мені сповна. Бо я навчився бачить

Природу не такою, як колись,

За юності бездумної. Ні, часто

Я в ній вбачаю людяність смутну,

Я бачу не огром, а мудру силу,

Що підкоряє нас. . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Я не ризикнув назвати цей вірш Одою, але сподіваюся, що в переходах сповненої пристрасті музики його рядків убачатимуть основні вимоги до такого роду творів.

В. Вордсворт.

Книга: Вільям Вордсворт Поезія Переклад Юрія Швайдака, Олександра Мокровольського, Максима Стріхи та інших

ЗМІСТ

1. Вільям Вордсворт Поезія Переклад Юрія Швайдака, Олександра Мокровольського, Максима Стріхи та інших
2. Семірко нас Що може знать про смерть дитя, Що зна -...
3. Люсі І Цю пристрасть, досі ще німу, Я...
4. * * * О ні, про це і думати дарма, Що корабель...

На попередню


Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate