Додати в закладки
Переклад Translate
Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
Скачати одним файлом. Книга: Данте Аліг'єрі Божественна комедія Переклад Євгена Дроб'язка
ПІСНЯ ДВАДЦЯТЬ ШОСТА
1] Радій, Фйоренцо, ти така велика,
2] Що на землі й на морі б'єш крилом,
3] Та йде і в Пеклі слава стоязика!
4] Увагу поміж злодіїв п'ятьом
5] Віддав я вродженням твоїм, якими
6] Ти б не пишалась; криюсь я стидом.
7] Коли у сні годинами нічними,
8] Насниш ти правду, взнаєш, що за змін
9] Ждуть жителі у Прато й інші з ними.
10] Раз має статись щось (хоч би й загин!),
11] То хай би якнайшвидше мав він статись!
12] Бо тим він тяжчий, чим пізніший він.
13] Ми рушили; як мусили спускатись
14] На дно уступами, - по них тепер
15] Удвох з вождем ми мали видиратись.
16] І тут, між тріщин, каменів печер
17] Ми здерлись на стежину самітную, -
18] Нога не йшла, щоб лікоть не підпер.
19] Засумував тоді й тепер сумую,
20] Вернувши мислю бачених в юрбі,
21] І серце якомога я гальмую,
22] Щоб керівник був у його судьбі,
23] Й коли опорою зоря жива є
24] Чи ліпший хтось, - не заздрю я собі.
25] Мов селянин, який відпочиває,
26] В той час, як скрить лице своє пора
27] Тому, хто світ промінням осяває,
28] Як муха місце дасть для комара, -
29] Він бачить в світляках весь глиб долини,
30] Де лан оре і виноград збира, -
31] В стількох вогнях тієї ж вздрів хвилини
32] Я восьмий схов, як, бувши на мосту,
33] Побачив скрізь під ним страшні глибини.
34] Мов той, за кого учинили мсту
35] Ведмеді, бачив, як візок з Іллею
36] Вогненні коні мчали в висоту,
37] Саме лиш сяйво, ясністю своєю
38] Подібне на хмаринку неясну,
39] Десь високо вгорі понад землею, -
40] Так бачив я, вогонь снував по дну;
41] Хоч душі в нім горіть не перестануть,
42] Не викривав із них він ні одну.
43] Я став на верх моста, щоб краще глянуть,
44] Й якби я не затримавсь на краю,
45] То легко міг би в тій безодні кануть.
46] І вождь, цікавість бачивши мою,
47] Сказав: «У цих вогнях є душі, й кожна
48] Зодягнена у пагубу свою».
49] «Учителю, - промовив я, - тотожна
50] Ця думка з баченим; передусім '
51] Скажи лишень мені, коли це можна,
52] Який то пломінь із вершком двійним
53] Неначе ворожнечу ллє злостиву,
54] Мов Етеокл горить із братом в нім».
55] Він мовив: «Кару тут несуть правдиву
56] Улісс і Діомед; їх ремесло
57] До мсти веде їх, як вело до гніву.
58] В палаючий вогонь їх принесло
59] Сильце з конем, що відчинило браму,
60] Звідкіль шляхетне римське сім'я йшло;
61] Де'щамія, що в сльозах від страму
62] Ахілла, мертва, кличе в млі жадань;
63] Та ще Палладій, викрадений з храму».
64] «Якщо говорить це двійко палань,
65] Прошу, - сказав я, - вчителю, і знову
66] Прошу, і тисяч варте це прохань,
67] Не дай мені почуть твою відмову
68] Тут зачекать рогатий пломінь цей,
69] На волю згляньсь, уклін зробить готову».
70] І він: «Оздоблює твоє лице
71] Достойна просьба, і її я вволю;
72] Не розмикай лиш губ своїх кільце.
73] Я сам казатиму; турботи й волю
74] Твої я знаю, ти ж для греків цих,
75] Мабуть, незбагнутих поділиш долю».
76] Обравши мить і місце, вождь до тих,
77] Що саме сходили на схил пологий,
78] Звернув промову в виразах таких:
79] «О ви, одягнуті в огненні тоги!
80] Якщо вас гідний став я, поки жив,
81] Якщо вас гідний став я, скільки змоги,
82] Як я вести почав високий спів,
83] Не рухайтесь, і хтось хай скаже, чому
84] Та як загинув, як життя скінчив».
85] Гойднувшись, вищий ріг в огні старому
86] Став видавати гуркіт чималий,
87] Неначе грім у вихрі вітряному.
88] І, розхитавши свій вершок малий,
89] Немов крило для підіймання й лету,
90] Заговорив і так сказав: «Коли
91] Я від Цірцеї, що мене в Гаєту
92] На цілий рік замкнула, відійшов
93] (Енея назва не пірнула в Лету),
94] Ні почуття до сина, ні любов
95] До батька, ні палкий вогонь сердечний,
96] Який до Пенелопи не холов, -
97] Не похитнули потяг небезпечний
98] Душі моєї - бачить в світ вікно,
99] Людську чесноту і порок конечний.
100] Я спорядив одне тоді судно
101] І в море вийшов із товаришами,
102] Які були зі мною заодно.
103] Проплив між обома я берегами
104] Іспанії й Марокко, сардів край,
105] Й між іншими в тім морі островами.
106] Уже в нас над чолом сріблився гай,
107] Коли у місце ми зайшли вузьке те,
108] Де Геркулес, щоб позначити край
109] Шляхам, стовпи поставив для прикмети,
110] Й пішов Севільї справа сад живий,
111] А зліва одійшли будови Сети.
112] «О браття, - мовив я, - пройшли вже ви
113] Крізь сотні тисяч лих на захід дальній!
114] Недовгий строк потратьте життьовий,
115] Що вам лишився, на відповідальні
116] Ще дальші подорожі в світ сумний,
117] Щоб вслід за сонцем, землі зріть печальні.
118] Тож пригадайте, ви чиї сини,
119] Бо ви народжені не животіти,
120] А знання й честь нести у світ ясний».
121] Недовга ця промова знаменитий
122] В моїх супутниках лишила слід,
123] І вже не знав я, як їх зупинити.
124] Кормою повернули ми на схід,
125] Зробили на шалений лет в просторі
126] Із весел крила й брали вліво хід.
127] Під іншим полюсом я всі вже зорі
128] Зрів уночі, а наші на очах
129] Зникали мало не цілком у морі.
130] Уп'яте сяяла на небесах
131] І гасла місячна стезя широка,
132] Відколи вийшли ми на смілий шлях,
133] Як несподівано гора висока
134] Замріла невиразно нам здаля,
135] Що вищою з усіх здалась для ока.
136] Зраділи ми, але нова земля
137] Зустріла негостинно, вітровінням
138] Ударивши у снасті корабля.
139] Кружило тричі нас води крутінням,
140] Вчетверте ж піднялась корма увись,
141] Униз же ніс пішов чиїмсь велінням -
142] І хвилі понад нами знов злились».
Книга: Данте Аліг'єрі Божественна комедія Переклад Євгена Дроб'язка
ЗМІСТ
На попередню
|