Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: Данте Аліг'єрі Божественна комедія Переклад Євгена Дроб'язка
ПІСНЯ ДВАДЦЯТЬ ЧЕТВЕРТА
1] «О ви, на учту обрані велику
2] Святого агнця, що достатком страв
3] Бажання ваші вдовольня без ліку,
4] Коли вже з ласки Бога цей збирав
5] Крихти, що кидаєте, ясночолі,
6] Ще перед тим, як час йому настав,
7] І спрагу, й голод він вчува доволі.
8] Вгамуйте їх! Своїх дійшли ви мет,
9] І чиста вам вода струмує долі», -
10] Так Беатріче. Душі в бистрий лет
11] Пішли круг осі, мов прудкі дівчата,
12] Сіяючи вогнем летких комет.
13] І, як годинникові коліщата:
14] Поглянь на те - сповільнене воно,
15] А інше - наче дзиґа заповзята,
16] Немов у хороводі неодно-
17] манітно йдуть - те звільна, те жвавіше,
18] Бо певний рух їм завдано давно, -
19] Я в тій, яка розквітла найясніше,
20] Побачив рух найвищого з вогнів,
21] Що сяяв із усіх найяскравіше.
22] Круг владарки він тричі обкружив
23] І став чудесним співом рокотати, -
24] Фантазія не чула схожих див.
25] Перо стрибає... Як мені писати?
26] Уяви тло у згортках неясне,
27] Не те що мова, навіть фон строкатий.
28] «О сестро люба і свята! Мене
29] Від товариства Божих славословів
30] Твоє позвало слово чарівне».
31] Огонь благословенний так свій повів
32] До владарки направив, і язик
33] Його до неї ті слова промовив.
34] Вона ж: «О світло, що ввібрало лик
35] Того, кому Господь на зберігання
36] Ключі небесних благ віддав навік, -
37] Хай він на всі відкаже запитання
38] Про віру, що в воді тебе вела, -
39] Трудні й легкі, як на твоє жадання.
40] Тобі відкриті всі його діла,
41] Як любить, як надіється, як вірить, -
42] І для очей твоїх безсила мла.
43] Тут громадян своїх держава мірить
44] За вірою; нехай же скаже й він,
45] Як міру він і прославляє, й ширить».
46] Мов бакалавр, на запит не один
47] Відповідати вчителю готовий
48] Не висновком - переліком причин,
49] Так зброю зготував я для відмови
50] Огню, в якому язики вились,
51] Щоб сповідати вірувань основи.
52] «Християнине добрий, зголосись:
53] У чому віра?» Я звернув обличчя
54] До сяйва, звідкіля слова лились,
55] А потім озирнувсь на Беатріче,
56] Яка зробила миттю знак мені,
57] Що джерело мене відкрити кличе.
58] «Коли дозволить ласка таїні, -
59] Почав я, - перший в раті цій хоробрій
60] Хай чує сповіді слова ясні!-
61] І далі:- Як писав громаді добрій
62] Твій славний брат, що ви з ним Риму шлях
63] Прямий накреслили на світлий обрій,
64] Це сутність у сподіваних речах
65] І певний доказ у речах незримих, -
66] У цьому зміст її в моїх очах».
67] І я почув: «До істин незборимих
68] Піднісся ти, коли підніс її
69] До сутностей, з усіх найбільше чтимих».
70] І знову я: «Глибин тих, що мої
71] їх бачать очі, йдуть з вершини миру,
72] Навік позбавлені земні краї,
73] Буття яких спирається на віру,
74] Надії теж на ній самій лежать,
75] Тому вона й являє сутність щиру.
76] На вірі висновки побудувать
77] Ми мусим, як звання убоге змістом, -
78] Тож треба доказом її вважать».
79] Тоді я вчув: «Коли б то тайнам чистим
80] Навчав би зрозуміло богослов,
81] То не було б чого робить софістам».
82] Дихнувши ще, докинула любов:
83] «В монеті цій посвідчили учені
84] Вагу та вартість складових основ.
85] Скажи, чи є вона в твоїй кишені?»
86] І я: «Атож, блискучим кругляком,
87] В карбівці ж сумніву немає в мене».
88] І вчув я, як сяйнула язиком
89] Глибінь вогню: «Де камінь самоцвітний,
90] З якого добрі йдуть діла цілком,
91] Знайшов ти?» І тоді я: «Дощ привітний
92] Святого Духа, що так рясно ливсь
93] Пізніш по шкірі ветхій і новітній, -
94] Це силогізм, який мені явивсь
95] Таким вже гострим, супроти якого
96] Всяк інший нам тупим би уявивсь».
97] І я почув: «Із давнього й нового
98] Учень ти склав уявлення своє,
99] Та чи ти певен, що вони від Бога?»
100] І я: «На те ґрунтовний доказ є -
101] Діла чудесні дальші, бо не плавить
102] Заліза в них природа й не кує».
103] Відказано: «Хто ж певності добавить,
104] Що тим були діла ці? Тут же те,
105] Що треба довести, за доказ править».
106] «Весь світ прийняв учення пресвяте, -
107] Сказав я, - без чудес, і це доводить,
108] Що чудеса всі - марнота й пусте.
109] Ти став, голодний та худий, виходить
110] На поле й готувати гарний збір,
111] Що нині терен, не колосся родить».
112] Замовкнув я, й святий високий двір
113] Тут розпочав у сферах «Бога хвалим»
114] На голос, узвичаєний для зір.
115] І славний вождь, вивчавши цаль за цалем
116] Гілля моє, яка в нім чистота,
117] Закінчуючи листом не опалим,
118] Почав ізнову: «Ласка пресвята,
119] Любивши розум в тебе, розтуляла,
120] Як розтуляти слід, твої уста.
121] Це добре, що у тебе віра стала,
122] Але коли ж у вірі ти достиг
123] І як хвала її в тобі постала?»
124] «Ти, любий отче й душе, бачить зміг
125] Те, в що так вірив, аж у гроб спустився
126] Куди прудкіше од юнацьких ніг, -
127] Почав я, - хочеш ти, щоб я відкрився,
128] У чому віра ця тверда моя,
129] І ще, чому у ній я утвердився?
130] Відповідаю: вірю в Бога я, -
131] Любов'ю й волею дає, незрушний,
132] Єдиний, вічний небу він буття.
133] Хоча у фізиці є довід слушний
134] І в метафізиці те ж маєм ми,
135] Ллють докази, як Богу дощ послушний,
136] Мойсей, усі пророки та псалми,
137] Євангеліє й ви, що вийшли з кущі
138] Вогню богонатхненними людьми.
139] Я вірю в три особи вічно сущі
140] І в сутність їх троїсту і одну,
141] Де з «єсть» пов'язуються «суть» найдужче.
142] Всю Божої природи таїну,
143] Яку моє тут слово розливає,
144] В євангельську сокрито глибину.
145] У ній початок, іскра в ній тепла є,
146] Що миттю пломеніє по стезі
147] Й зорею неба у мені палає».
148] Як володар, що дякує слузі
149] Та обійма на знак благовоління,
150] Що вість приніс він швидше, ніж возій,
151] Мені утішне дав благословіння
152] І тричі облетів, коли я стих,
153] Апостольський вогонь - з його ж веління
154] Я й мовив, бо зрадів зі слів моїх.
Книга: Данте Аліг'єрі Божественна комедія Переклад Євгена Дроб'язка
ЗМІСТ
На попередню
|
|
