Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: Марк Туллій Ціцерон Про державу Переклад Володимира Литвинова
ТРЕТІЙ ДЕНЬ Книга п'ята
І. і. Отож у ту пору римська держава вже не була [такою, якою її описує Салюстій] - найгіршою і вельми занепалою. Бо тоді держави ще не існувало,- якщо розглядати її з точки зору, висловленої в бесіді про державу, що відбулася колись між видатними людьми. Так заявляє і сам Тулій, не наводячи ні слів Сціпіона, ні будь-чиїх іще, але говорячи своїми власними, на початку п'ятої книги,- спочатку нагадавши вірш поета Енія, який каже:
Давній уклад і мужі - це опора держави у римлян.
(Див. Августин).
У цьому вірші, зважаючи на його короткість і правдивість, поет, мені здається, уподібнюється оракулу: бо ці мужі (якби громадянам не був притаманний такий триб), не змогли б заснувати ні уклад (якщо б ці мужі не стояли на чолі громадянської общини), ні так довго зберігати настільки велику державу, могутність якої так далеко і широко розпросторилась. Тому ще до наших часів сам дідівський устрій приваблював кращих мужів до діяльності, і ці видатні мужі зберігали давній спосіб життя і заповіти предків. 2. Наше ж покоління (отримавши державу як чудову картину, що вже потьмяніла від часу) через свою недбалість не тільки не обновило її тими ж фарбами, якими вона була написана, але навіть не потурбувалося про збереження хоча б її загального вигляду та обрисів. І справді, що лишається від давнього устрою цієї, за висловом поета, опори римської держави? Адже він, як бачимо, підданий такому цілковитому забуттю, що його тепер не тільки не шанують, але вже й не знають. А що вже про мужів говорити? Адже сам устрій втрачений нами через відсутність мужів. І про це величезне зло ми повинні не тільки звітувати, але мовби й відповідати перед судом, який звинувачує нас у державному злочині. Бо ми внаслідок своїх власних огріхів, а не якоїсь випадковості, зберігаємо державу лише на словах, а насправді вже давно її втратили. (Августин).
«У своєму творі про державу Тулій говорить, що правитель держави повинен бути видатним і вельми вченим мужем. При цьому він повинен бути і мудрим, і справедливим, і стриманим, і красномовним, аби йому було легко своєю невимушеною мовою виявляти приховані якості свого духу і правити плебсом. Він також повинен бути обізнаним у праві, знати твори греків, що підтверджується прикладом Катона, який у глибокій старості почав вивчати твори греків і довів, якою великою є їхня користь». (Із рукописного коментаря до Ціцерона).
II. 3. МАНІЛІЙ(?): [...] [Ніщо не було такою мірою знаком царської влади, як вияв справедливості. Він полягав у витлумаченні права, оскільки приватні люди шукали звичайно правосуддя у царів, і з цієї причини встановлювалися межі орної землі, лісів і просторих пасовиськ, які повинні були бути царськими і оброблятися без зусиль і праці царів. Таким чином, ніяка турбота про особисті справи не повинна була відволікати їх від справи народу. І жодна приватна людина не була ні суддею, ні арбітром при позові. Все вершилося царським судом. І, на мою думку, наш цар Нума суворо дотримувався цього давнього звичаю царів Греції. Адже наші інші царі, хоч виконували також і ці обов'язки, все ж значну частину свого часу витрачали на ведення війни і приділяли увагу законам війни. Тим часом тривалий мир за Нуми був для нашого міста матір'ю права й релігії. Адже Нума також складав закони, які, як ви знаєте, збереглися, а це властиво саме такому громадянину, про якого ми говоримо... [...]
III. 4. 2. ...Та все ж йому, як і турботливому господареві, потрібний досвід в обробітку землі, у зведенні будівель, в розрахунках. (Ноній).
5. СЦІПІОН: Хіба тобі не буде приємно знатися на деревах і насінні?
МАНІЛІЙ: Навпаки, якщо тільки виникне в цьому потреба.
СЦІПІОН: Невже ти гадаєш, що все це - справа тільки одного управителя садиби?
МАНІЛІЙ: Авжеж ні, бо його турбот було б вельми часто недостатньо для обробітку землі.
СЦІПІОН: Отож управитель садибою знає властивості землі, а рахівник тямить у веденні записів, однак обидва відмовляються од задоволення, яке люди мають від наук, і звертаються до більш корисної діяльності. Так і цей наш правитель постарається, звичайно, вивчити право та закони, принаймні спізнати їх джерела. Він, бачте, не повинен увесь час затримуватися на з'ясуванні питань, читанні та записах і цим позбавляти себе можливості керувати справами держави; він повинен бути в ній, так би мовити, управителем садиби, тобто людиною, що володіє основами права, без знання яких ніхто не може бути справедливим. Він повинен також добре знати громадянське право, але мати такий досвід, який щодо руху зірок має стерничий, а в єстві - лікар. Адже і той, і інший використовують ці знання для свого мистецтва, але не на шкоду виконанню своїх прямих обов'язків. Втім, муж цей зрозуміє, що... [...]
IV. 6. СЦІПІОЩ?): ...держави, в яких кращі люди здобувають хвалу та почесті, а від ганьби і безчестя втікають. І їх справді відлякує від злочину не стільки страх перед карою, передбаченою законами, скільки почуття сорому, дане людині природою, яке ніби змушує її боятися цілком справедливої догани. Це почуття сорому правитель держави підсилює загальноприйнятими думками і доводить до повної сили установленнями і філософськими вченнями, аби совісність, не меншою мірою ніж страх, заважала громадянам здійснювати злочини. І все це приносить славу. Це можна було викласти більш грунтовно й докладніше *.
V. 7. Але для повсякденного життя законними шлюбами, народженням законних дітей, святістю місць перебування боґів-пенатів і домашніх ларів створено певний порядок - з тим, щоб усі могли користуватися і загальними, і своїми особистими вигодами; щоб не можна було жити без добре облаштованої держави і щоб добре влаштована держава була найщасливішою. Тому мені, певна річ, здається вельми дивним, що може існувати таке велике філософське вчення... [...]
VI. 8. Витрачаю, отже, весь час на обмислення, якою є сила того мужа, що його я (аби тобі також сподобитись) зображую в наших книжках досить ретельно. Отож, чи пізнаєш того правителя держави, якому я хотів би сказати все?
...Як безпечне плавання для стерничого, здоров'я для лікаря, перемога для імператора, так для цього правителя метою служить щасливе життя громадян - з тим, щоб воно було заможним і багатим; а також великим завдяки славі і почесним завдяки чесноті. Я хочу, щоб він був виконавцем цієї найбільшої і най-прекраснішої людської праці.
4. І де є той правитель вітчизни, якого і ваші писання прославляють, і який дбає про користь народу більше, ніж про його бажання? (Августин).
VII. 9. 5. Наші предки, ведені жадобою слави, здійснили багато славетних і великих подвигів. (Августин).
6. ...Найперша в державі людина повинна славою плекатися. І держава стоїть міцно доти, доки всі виявляють пошану найпершій людині. (Піктавінський П.).
7. ...тоді він доблестю, працею, наполегливістю своєю оберігав би вроджені якості видатного мужа, якщо б його невгамовний характер якимось чином надто наполегливо його не... (Ноній).
8. Ця чеснота називається хоробрістю. Вона містить у собі велич духу, а до смерті і страждань має глибоку відразу. (Ноній).
VII. 10. 9. Мацел як людина сильна духом і войовнича; Максим як людина обачна і забарлива,... (Ноній).
10. Хто спізнає силу його і невгамовну ту відвагу. (Ноній).
11. Це часто стосується не лише окремих людей, але і наймогутніших народів.
12. ...включених до всього світу... (Харизій).
13. ...оскільки він міг би виділити вашим родинам дещо із прикрощів своєї старості. (Ноній).
IX. 11. 14. ...як лакедемонцю Менелаю була притаманна, так би мовити, милозвучна приємність мовлення... Виголошуючи промову, хай прагне до короткості. (Гелій).
15. [СЦІПІОН]: Через грубість цих мистецтв, запевняв Ціцерон, не можна ухилятися від благочестивого вирішення. Бо каже: «І оскільки в державі найнепідкуп-нішим повинно бути голосування, виявлення думки, то не розумію, чому, хто підкупляє когось за гроші, заслуговує кари, а хто робить, по суті, те саме власною красномовністю, навіть удостоюється похвали. Я особисто вважаю, що в підкупі судді промовою більше зла, ніж в його підкупі грошима, бо підкупити чесну людину грошима не може ніхто, а підкупити мовою можна». (Аміан Марцелін).
16. Коли Сціпіон сказав це, Мумій цілком погодився з ним, оскільки відчував ненависть до риторів. (Ноній).
<Тоді чудове насіння було б кинуте у землю в надії на прекрасний урожай>. (Анонім).
Книга: Марк Туллій Ціцерон Про державу Переклад Володимира Литвинова
ЗМІСТ
На попередню
|
|
