Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: Марк Туллій Ціцерон Про природу богів Переклад Володимира Литвинова
Фрагменти
З ТРЕТЬОЇ КНИГИ «ПРО ПРИРОДУ БОГІВ»
1) Ціцерон розумів, що є неправда, яку люди [охоче] сприймають, а саме: коли [хтось] багато говорить такого, що сприяє зневаженню побожності. Але при цьому зауважу також, що не треба дискутувати [про це] прилюдно, щоб такий диспут не загасив наявної набожності. (Лактанцій).
2) Перше, отже, неправдиве, [тому що] ця матерія речей (звідки все постало) утворена божественним провидінням. Але вона має і силу малу, й власну природу. Отож і будівничий, коли має намір щось будувати, не творить сам матерію, а лише користується вже готовою і робить з неї, ніби з воску, все, що треба. Так і цьому божественному провидінню треба, щоб матерія була вже готова: щоб не саме її робило, а щоб вона була вже приготована. Тому, якщо матерія не зроблена богом, то й земля, а також вода, вогонь богом не зроблені. (Лактанцій).
3) Важко повірити, що ця безсмертна природа поділена на дві частини: на чоловічу й жіночу стать. До того ж цю проблему вже вельми давно люди допитливого розуму, зокрема римляни, почасти греки, розв'язали у своїх творах; а попереду всіх Тулій та інші. (Арнобій).
4) Чи також смак, який є найбільш бажаним відчуттям з усіх і який, крім інших відчуттів, супроводжується задоволенням...
З НЕВІДОМИХ КНИГ «ПРО ПРИРОДУ БОГІВ»:
5) Тулій у книгах «Про природу богів» каже, що великий рік триває три тисячі рокі. (Сервій).
6) У Ціцерона «Про природу богів»... де про Клеомена Спартанського...
Примітки
Перекладено за виданням: М. Tullii Ciceronis Opera omnia..., Lipsiae, 1869. Звірено за виданням: Marcus Tullius Cicero. De natura deorum. Academica. Cambridge, 1956.
КНИГА ПЕРША
(1) Свій трактат «Про природу богів» Ціцерон присвятив Марку Юнію Бруту.
(2) Ціцерону були відомі кілька творів грецьких авторів під назвою «Про богів» (зокрема Протагора, Клеанта, Хрисіпа), де розглядалися такі філософські проблеми, як існування богів, їхні атрибути та роль в житті природи і людини тощо.
(3) Це місце треба розуміти так, що філософія повинна передусім уникати догматизму, оскільки сам процес пізнання полягає в постійному переході від незнання до все більш повного, але ніколи не досконалого знання. Можливе прочитання цього місця і з протилежним значенням (inscientiam = in scientiam): «початком філософії повинно бути знання».
(4) Передусім про епікурійців.
(5) Тут Ціцерон має на увазі передусім стоїків.
(6) Ідеться про Нову Академію.
(7) В часи диктатури Цезаря Ціцерон був фактично усунений від політичного життя.
(8) Ціцерон має на увазі смерть улюбленої дочки Тулії (45 p.).
(9) Ще в античні часи цей вислів став крилатим.
(10) Про чотири книги другої редакції твору Ціцерона «Вчення академіків», написаного 45 року. До нас дійшли уривки, які є джерелом наших знань про філософію Нової Академії.
(11) У Сократі академіки вбачали свого родоначальника, посилаючись на його слова «Я знаю, що нічого не знаю» та на його метод обговорення.
(12) Комедія Цецілія Стадія «Юні однолітки», яка є фактично перекладом однойменної комедії Менандра.
(13) Ціцерона 53 року було обрано прижиттєвим членом колегії авгурів.
(14) Латинські свята - чотириденне свято на пам'ять про давній союз латинських міст.
(15) Епікурійська, Стоя, Нова Академія.
(16) Велей відкриває дискусію. Спочатку він критикує вчення Платона і стоїків, потім робить огляд міркувань попередніх філософів з питання про природу богів. А в останній частині своєї мови Велей викладає вчення Епікура про богів.
(17) Тут відчувається саркастичний тон зауваження, спрямованого проти епікурійців.
(18) Згідно із вченням Епікура, існує безліч світів, а боги живуть у просторі між світами.
(19) Тут Велей прагне в карикатурному вигляді показати вчення Стої. Пізніше стоїк Бальб заперечував йому, говорячи, що «про-нойя» - не особа, а термін, який означає божественне провидіння.
(20) Велей має на увазі, очевидно, п'ять форм багатогранників, з яких, за Платоном, куб був основною формою землі, октаедр - повітря, тетраедр - вогню і косаедр - води. П'ята форма, додекаедр, послужила богові для утворення етеру.
(21) Платон вчив, що Всесвіт буде існувати вічно, тому що він створений за подобою свого творця - вічного бога.
(22) Під фізіологією розумілося вчення про фізичну природу взагалі.
(23) Згідно з ученням стоїків, всесвіт періодично гине у світовій пожежі.
(24) У святкові дні римські посадові особи - едили повинні були піклуватися про прикрашання міста і нічне його освітлення.
(25) Епікурійці особливо критикували ідею стоїків про те, що бог створив світ заради людей.
(26) На думку Епікура, боги живуть в ідеальному стані - спокої і блаженстві.
(27) Велей дотримується погляду Епікура, згідно з яким душа зі смертю тіла також умирає.
(28) Так само вчили і стоїки.
(29) На думку Парменіда, фізичний світ складається з концентричних вогняних сфер, у центрі яких перебуває божество, яке править усім світом,- Необхідність.
(30) Парменід персоніфікував як богів Ворожість, Кохання. Але нема жодних свідчень про те, що він вважав богами зірки.
(31) Про чотири елементи - основні речовини: вогонь, повітря, воду, землю. За винятком атомістів, це вчення Емпедокла визнали всі філософські школи, а особливо стоїки.
(32) Тут, мабуть, спотворено. У Арістотеля про це протилежне: «...завжди зберігаються і не зникають» (Метаф. 1, 3, 984а, 8 - 11).
(33) Боги, від яких променяться їхні «образи».
(34) Боги, на думку Демокріта, хоч і складаються з незнищенних атомів, але самі підлягають руйнуванню.
(35) Цитування неточне.
(36) Думка Платона передана спотвореною.
(37) Насправді Ксенофонт ніде не називає Сонце богом.
(38) Ця книга Арістотеля до нас не дійшла
(39) Цю думку Велей приписав Арістотелю.
(40) Насправді Арістотель ніде не називає богом ні вогонь небесний, тобто етер, ні саме небо.
(41) Ідеться, очевидно, про богів народного уявлення, житлом яких вважалося небо.
(42) Згідно з ученням Епікура, спокій і блаженство - ідеальний стан, в якому перебувають боги.
(43) Ксенократ очолив Академію (339-315) по смерті Спевсипа. Його погляди Велей викладає спотворено.
(44) Діоген Лаертський згадує його твір «Про богів».
(45) Зенон та інші стоїки прагнули тлумачити міфи таким чином, щоб зблизити свої погляди на релігію з народною релігією.
(46) Бог, на думку Зенона, не може мати людської подоби. Епікурійці вчили протилежному.
(47) Про «пролепсис» Епікура.
(48) Такі погляди викладає Бальб.
(49) І хоч такі речі могли бути корисними, але для епікурійця некрасиве божество немислиме.
(50) Хрисіп обожнював деякі абстрактні поняття.
(51) На думку Хрисіпа, чотири стихії перебувають у вічному русі і переходять одна в одну.
(52) Асклепій, наприклад, загинув від блискавки Зевса.
(53) Такої високої думки про Епікура був не лише Велей.
(54) Кота дотримується методу Нової Академії не примикати до жодної філософської школи, а все піддавати сумніву.
(55) Оскільки атомів незліченна кількість, то незліченні і їхні поєднання. Ціцерон вкладає до вуст Велея навмисне непереконливий доказ про вічність богів.
(56) Часом Ціцерон зневажливо ставиться до стилю мови Епікура.
(57) Чи слухав Кота лекції Зенона в Атенах, невідомо.
(58) Під «фізикою» Ціцерон розуміє науку про природу в цілому, включаючи і теологію.
(59) Ціцерон має на увазі не школу, а метод.
(60) Атенці відвоювали острів Самос у персів 366 року, куди серед інших колоністів прибув і батько Епікура Неокл.
(61) Справді, промови Геракліта ще в давнину сприймалися важко. Але нема свідчень, що він робив це навмисне.
(62) Тут натяк на відомий міф про Зевса, який, запалавши пристрастю до фінікійської царівни Європи, набув вигляду прекрасного бика і викрав Європу.
(63) Ці рядки належать Квінту Лутацію Катулу (консулу 102 року), якого не слід плутати з поетом Гаєм Валерієм Катулом.
(64) Тобто настання дня.
(65) Жарт Коти полягає в тому, що коли боги всі на одне обличчя, то вони не можуть розпізнати одне одного.
(66) Можливо, йдеться про атрибути богів, наприклад, тризуб Нептуна, блискавки Юпітера тощо.
(67) Ці слова мовлені з сарказмом.
(68) В іншому місці Кота говорить про Епікура протилежне.
(69) Слухачі й учні Епікура збиралися в його саду, поблизу Атен.
(70) Можливо, йдеться про схильність Сократа до іронії та жартів.
(71) Тобто жіночим іменем, очевидно, тому, що цей філософ-стоїк був багатослівним і легковірним.
(72) Про стоїків.
(73) Незрозуміле місце.
(74) Тут Кота викладає вельми темне і незрозуміле місце з промови Велея.
(75) Маємо свідоме викривлення етичних поглядів Епікура.
(76) Про твори Епікура й Метродора.
(77) Такі праці Епікура невідомі.
(78) Як відомо, під час навали персів на Грецію Ксеркс велів зруйнувати всі храми в Атиці.
(79) Софісти, зокрема Критій.
(80) Посилання, очевидно, на твори Евгемера, який повідомляв про те, що на Криті є могила Зевса.
(81) Тобто тлумачення міфів у символічному значенні.
(82) Мається на увазі місто Абдери (у Тракії), мешканців якого вважали у давнину не дуже розумними.
КНИГА ДРУГА
(1) Друга книга містить промову стоїка Луцілія Бальба.
(2) Про стоїків.
(3) Велику перемогу над союзом латинських племен римляни одержали 496 року біля Регільського озера.
(4) Під цим треба розуміти поразку римських легіонів, очолюваних П. Клавдієм Пульхром, завдану картагенцями.
(5) Авгурська колегія поповнювалася лише з числа нобілітету.
(6) У римлян був звичай: рядові воїни перед початком битви повідомляли товаришам по зброї свою останню волю на випадок загибелі.
(7) Ідеться про батька, сина й онука Деціїв. Перший був полководцем під час війни з латинцями 340 року, другий - у битві з етрусками 295 року, третій - 279 року у битві при Аускулі з царем Піром.
(8) Про колегію авгурів.
(9) Колегія авгурів мала «авгурські книги», в яких перелічувалися обов'язки авгурів.
(10) Доказом існування богів, згідно з ученням стоїків, були пророцтва і «знамення» богів.
(11) Бальб має на увазі події 87 року, боротьбу су ланців з марійцями, яких очолював консул Гней Октавій.
(12) Ласки виконували у римлян роль кішок - для знищення мишей.
(13) Для означення душі Ціцерон вживав два латинські слова - «anima» і «animus».
(14) Світ у вченні стоїків уявлявся як єдине органічне ціле.
(15) Таке уявлення в античні часи було досить поширеним.
(16) Тобто стихія вогню.
(17) Згідно з ученням стоїків, світом правлять числа.
(18) Стоїки розрізняли два види вогню: творчий вогонь (етер) і нетворчий (руйнівний) вогонь.
(19) Можливо, йдеться про фрагмент із втраченого трактату Аріс-тотеля «Про філософію».
(20) У творах Арістотеля, які дійшли до нас, таке висловлювання відсутнє.
(21) Ціцерон має на увазі егакурійців.
(22) Тут натяк на те, що мешканці Атики - батьківщини Епі-кура - визначалися дотепністю і схильністю до жартів.
(23) При вивченні математики стіл укривали тонким шаром дрібного піску, на якому креслили геометричні фігури.
(24) Уявний рух мірноплинних зірок на небі є наслідком обертання Землі в протилежний бік.
(25) Планети рухаються у напрямі, протилежному рухові Землі.
(26) 46 року, за два роки до написання Ціцероном трактату «Про природу богів», Цезар увів новий календар. 4
(27) Античні греки і римляни вважали, що місяць породжує роси і тумани, впливає на ріст і розвиток рослин, тварин, людей.
(28) Сатурн, Юпітер, Марс, Венера і Меркурій.
(29) Довжина «великого року» - 12 954 роки.
(30) Наведена Ціцероном тривалість обертання планет сьогодні вважається неточною.
(31) Очевидно, про метеори.
(32) Персей, Продик.
(33) Зміст наведеного вірша незрозумілий.
(34) Тлумачення Бальбом наведених слів не є бездоганним.
(35) Стоїки та епікурійці не визнавали творення «з нічого».
(36) На противагу незліченним святам Епікура
(37) Згідно зі вченням стоїків - від етеру, зірок.
(38) Про «мислячу природу».
(39) Філософи епікурійської школи.
(40) Стоїки.
(41) Якісні особливості: величина, колір, вага.
(42) Тобто веди, повітря, етеру.
(43) Перший небесний глобус був зроблений у Сиракузах (Си-цилія) знаменитим математиком Архімедом (287 - 212). Те саме пізніше зробив Посідоній.
(44) Римський алфавіт складався з 21 літери. Літера «z» вважалася грецькою.
(45) Виверження вулкана Етна в Сицилії відбулося 44 року, незадовго до смерті Цезаря.
(46) Насправді діаметр Місяця майже в чотири рази менший за діаметр Землі.
(47) Тобто поясом Зодіаку.
(48) Для мешканців північної півкулі від 36 градуса північної широти.
(49) За Малою Ведмедицею легше визначати північний напрям.
(50) Сузір'я Дракона
(51) На горизонті, коли ночі короткі.
(52) У цьому сузір'ї античні вбачали образ Ескулапа.
(53) Зодіаку.
(54) Сузір'я Ерідан назване за міфічною річкою, що тече в підземному царстві померлих.
(55) Сузір'я Вовка
(56) Тобто атоми.
(57) Наділена розумом, мисляча природа стоїків.
(58) До етеру.
(59) Венера і Меркурій перебувають ближче до Сонця, а тому відчувають сильніший його вплив.
(60) Про яку тварину йде мова, невідомо.
(61) У творах Арістотеля подібного повідомлення немає.
(62) В описі людського тіла, поданого Бальбом, чимало помилок.
(63) Подібне уявлення було широко розповсюджене у давнину.
(64) Давні греки і римляни вважали, що кров тече по венах, а по артеріях проходить повітря.
(65) Більшість стоїків вважали, що розум перебуває в серці, тобто в грудях.
(66) Так вважали і Хрисіп та Посідоній.
(67) На думку стоїків, чеснотливість сама по собі достатня для того, щоб бути щасливим.
КНИГА ТРЕТЯ
(1) У третій книзі «Про природу богів» Кота з позицій Нової Академії критикує погляди стоїків у питанні про богів.
(2) Кота має на увазі небо і небесні світила
(3) Тут Ціцерон вважає Гомера мало не сучасником Троянської війни, хоча в іншому місці переносить Гомера в пізніші часи.
(4) Старіш стоїки вважали душі довговічними, але не безсмертними.
(5) Перед цими словами втрачено, певно, значний шмат тексту.
(6) Усе залежить від долі.
(7) Зовсім протилежне Ціцерон говорить в іншому місці.
(8) Стоїки були іншої думки.
(9) Вірші з «Аналів» Енія.
(10) Цієї частини доказу бракує.
(11) Кота висміює вчення Пітагора про гармонію небесних сфер.
(12) Кота пародіює вислів Зенона.
(13) Стоїки вбачали у взаємоперетворенні стихій не загибель, а лише зміну стану.
(14) Стоїки, зокрема Зенон, перебували під впливом Геракліта.
(15) Ця думка була досить поширена в античні часи.
(16) Саме це стверджували деякі стоїки, зокрема Панетій.
(17) Ця частина трактату втрачена.
(18) Сирійську богиню Атаргатіс уявляли з риб'ячим хвостом.
(19) Так попервах називали найбідніших громадян.
(20) Кота навмисне огрублює вчення стоїків.
(21) Очевидно, олександрійські учені.
(22) Згідно з міфом, Геракл по смерті став одним з богів підземного світу померлих.
(23) П. Корнелій Сціпіон 249 року, після того як римський флот уцілів під час сильної бурі на морі, спорудив у Римі храм Бурі.
(24) Справді, у римлян було божество Фоне («Джерело»).
(25) Кота мав на увазі філософів, які поділяли погляди Продика і Евгемера
(26) Сліди вулканічної діяльності на о. Лемнос приписувалися Вулкану.
(27) Йдеться про Ліпарські острови.
(28) Слово «день» у грецькій та латинській мовах жіночого роду.
(29) «Закон» грецькою мовою «номос».
(30) Один із варіантів міфу про народження Венери.
(31) У Сирії і на Кипрі культ Венери-Астарти був у особливій пошані.
(32) Стоїки.
(33) Перед XXIV розділом випала, певно, частина тексту.
(34) Цей і останній рядок вірша - цитати з трагедії Енія «Медея».
(35) Про Креонта, корінтського царя.
(36) Атрей.
(37) Квінт Сервілій Цепіон, захопивши 109 року місто Толосу в Галії, пограбував храм Аполона, за що був засуджений на вигнання.
(38) Справа претора Тубула розглядалася 142 року.
(39) Вступні вірші з трагедії Енія «Медея». На горі Пеліон у Тесалії зрубали дерева, з яких було збудовано корабель «Арго», що на ньому Ясон поїхав до Колхіди.
(40) Одне з трьох бажань Тезея - смерть власного сина.
(41) Джерело опису цього випадку невідоме.
(42) За іншими джерелами, Діонісій пограбував храм Юпітера Олімпійського в Сиракузах.
(43) Аполон, батько Ескулапа, завжди зображався без бороди.
(44) Вірші з трагедії Акція «Атрей».
(45) Про окремих людей.
© Aerius, 2004
Текст з ae-lib.org.ua
Книга: Марк Туллій Ціцерон Про природу богів Переклад Володимира Литвинова
ЗМІСТ
| 1. | Марк Туллій Ціцерон Про природу богів Переклад Володимира Литвинова |
| 2. | Книга друга І. 1. Коли Кота закінчив свою мову, Велей... |
| 3. | Книга третя І. 1. Коли Бальб закінчив свою мову, Кота,... |
| 4. | Фрагменти З ТРЕТЬОЇ КНИГИ «ПРО ПРИРОДУ БОГІВ»... |
На попередню
|
|
