Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: Гай Валерій Катулл Поезії Переклад М.Зерова, А.Содомори, Ю.Кузьми, М.Борецького
Гай Валерій Катулл Поезії Переклад М.Зерова, А.Содомори, Ю.Кузьми, М.Борецького
© Catullus
© М.Зеров, А.Содомора, Ю.Кузьма, М.Борецький (переклад)
Джерела:
1) Антична література: Хрестоматія. Упорядник О.І.Білецький. К.: Радянська школа, 1968 (2-ге видання). 612 с. С.: 424-428 (27-ий вірш).
2) Давня римська поезія в українських перекладах і переспівах. Л.: Світ, 2000. 328 с. - С. 25-41. (решта)
Сканування та коректура: Aerius, SK (ae-lib.org.ua) 2004
Зміст
1
2
2b
3. Ліричні поезії. Переклад М.Зерова
4. Напис на кораблі. Переклад А.Содомори
5. До Лесбії. Переклад М.Борецького
6
7. До Лесбії. Переклад М.Зерова
8. Поет про себе. Переклад М.Зерова
9
10
11
12. До Фурія та Аврелія. Переклад М.Зерова
13
14
14b
15
16
17
21
22
23
24
25
26. Наш дім. Переклад М.Зерова
28
29
30. До Альфена. Переклад А.Содомори
31
32
33
34. Гімн Діані. Переклад М.Зерова
35
36
37
38
39
40
41
42
43
44
45
46. Знову весна. Переклад М.Зерова
47
48
49. До Ціцерона. Переклад М.Зерова
50
51
52
53
54
55
56
57
58
58b
59
60
61
62. Епіталамій. Переклад Ю.Кузьми
63. Аттіс. Переклад А.Содомори
64. Плач Аріадни. Переклад Ю.Кузьми
65
66. Коса Береніки. Переклад Ю.Кузьми
67
68
69
70. Про Лесбію. Переклад М.Зерова
71
72. Про Лесбію. Переклад А.Содомори
73. Про Лесбію. Переклад А.Содомори
74
75
76. До себе самого. Переклад А.Содомори
77. До Руфа. Переклад А.Содомори
78
79
80
81
82
83. Лесбія. Переклад А.Содомори
84
85. Про своє кохання. Переклад А.Содомори
86. Про своє кохання. Переклад А. Содомори
87. До себе самого. Переклад Ю.Кузьми
88
89
90
91
92
93
94
95. Про своє кохання. Переклад А.Содомори
95b
96
97
98
99
100
101. До брата. Переклад А.Содомори
102
103
104
105
106
107
108
109. До Лесбії. Переклад А.Содомори
110
111
112
113
114
115
116
Фрагменти
Гай Валерій Катулл (87-54 рр. до н. є.)-один з найвидатніших ліриків античності - народився в місті Вероні, в Цізальпійській Галлії, на півночі Італії, в родині заможного й іменитого провінціала. В 67-66 рр. він переїхав, очевидно, з друзями-однолітками в Рим. Найважливіші моменти подальшого життя Катулла відомі нам з його творів - пристрасне кохання молодого поета до якоїсь Клодії, жінки з аристократичного кола, яка славилась у Римі своєю красою і розбещеністю; далі - подорож на грецький Схід, у Малу Азію (Віфінію) в почеті видатного римського адміністратора Меммія в 57 р. Поетична діяльність Катулла проходила в роки формування військової диктатури, що йшла на зміну сенатсько-аристократичній республіці: на місце Помпея, який панував у 60-х рр., починає висуватися Цезар; 63-62 рр. відзначені були «змовою Катіліни», що спромігся притягти на свій бік низову римську демократію; після того як рух було роздушено, в 60-х рр. був складений перший тріумвірат Цезаря, Помпея і Красса.
Катулл стояв осторонь від політичних бур, зайнятий особистими переживаннями й літературними інтересами. Його епіграми проти Цезаря та його близького Мамурри аж ніяк не кажуть про якусь ворожнечу на політичному ґрунті. Безпосередніх відгуків на суспільне життя немає в тому збірнику віршів Катулла, що дійшов до нас (116 віршів, близько 3 тисяч рядків) і який розпадається в цілому на дві групи. В одній перед нами поет - послідовник вченої і суто формальної александрійської поезії, один з тих, кого в літературних колах Рима звали «неотериками» (представниками «наймолодшої» поезії). Серед віршів цієї групи ми знайдемо безпосередні переклади александрійців, наприклад, елегії Каллімаха про косу Береніки (про те як від різана на жертву богам коса цариді Береніки зникла з храму й була перетворена оогами на сузір'я, відкрите на небі александрійським астрономом) і наслідування їх як от поеми «Аттіс», «Весілля Пелея й Фетіди», елегія про Протесілая й Лаодамію і т. ін. Саме за ці речі Катулл одержав прізвисько «вченого поета» й зажив слави у сучасників. Але сила й значення Катулла - не в них, а у віршах іншої групи в коротеньких п'єсах на якийсь випадок, у любовній ліриці (до Клодії, яка оспівується під ім'ям Лесбії), епіграматичних випадах проти суперників у коханні, літературних ворогів і відомих осіб Рима. Тут, - мабуть, уперше в античній літературі,-Катуллом подані зразки глибоко суб'єктивної лірики, щирої й безпосередньої, яка перетворюється на сповідь, на щоденник особистих почувань, часто болісних, що обірвалися з ранньою смертю. Ці властивості створили Катуллові славу в подальшій літературі: вірші «До горобчика Лесбії» і «До Лесбії» (про поцілунки) викликали надзвичайно багато наслідувань і в римській літературі, і в літературах нової Європи, починаючи від епохи Відродження. Російські перекладачі (О. Фет і А. Піотровський) порівнюють римського поета щодо життєвого шляху і щодо характеру творчості з Пушкіним, який належав до числа російських цінителів Катулла.
О.Білецький
Книга: Гай Валерій Катулл Поезії Переклад М.Зерова, А.Содомори, Ю.Кузьми, М.Борецького
ЗМІСТ
| 1. | Гай Валерій Катулл Поезії Переклад М.Зерова, А.Содомори, Ю.Кузьми, М.Борецького |
| 2. | 3. ЛІРИЧНІ ПОЕЗІЇ Плач, Венеро! Плачте, купідони!... |
| 3. | 26. НАШ ДІМ Наш дім поставлений в куточку затишному:... |
| 4. | 63. ATTIC Переплинув море Аттіс, промайнув прудким... |
| 5. | 64. ПЛАЧ АРІАДНИ З берега Дії глядить Аріадна на хвилі... |
| 6. | 66. КОСА БЕРЕНІКИ Той, хто розглянути міг всі світила... |
| 7. | 70. ПРО ЛЕСБІЮ Владарка мовить моя, що моєю б вона... |
На попередню
|
|
