Додати в закладки
Переклад Translate
Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
Скачати одним файлом. Книга: Квінт Горацій Флакк Еподи Переклад Андрія Содомори
Квінт Горацій Флакк Еподи Переклад Андрія Содомори
© Horatius
© А.Содомора (переклад), 1982
Джерело: Горацій. Твори. К.: Дніпро, 1982.
E-Text: Бібліотека "Nова Dоба"; Редагування: Aerius (ae-lib.by.ru), 2004
ЗмістЕпод 8 [не перекладено]
Епод 12 [не перекладено]
1. ДО МЕЦЕНАТА
На ті, до веж подібні, кораблі ти йдеш
Човнами лібурнійськими,
Готовий в вічі навіть смерті глянути,
Аби лиш - біля Цезаря.
А я, хто сонцю радий при тобі лише
й не рад - без тебе, як же я?
Чи, як велиш ти, маю жити в спокої,-
Та що без тебе спокій той?
Чи на труди військові нині зважитись,
Що до снаги бувалому?
Насмілюся - й з тобою, вже без сумніву,
На верхогір'я Альп зійду,
Пройду Кавказ суворий, слід лишу я свій
На крайніх землях Заходу.
Спитаєш, чим я, тихий, негартований,
В походах прислужусь тобі? -
Я менше там за тебе хвилюватимусь,
Ніж одинцем - на віддалі.
Так птиця, відлучившись, непокоїться
За свій безперий виводок:
Ану змія закралась? Хоч однак з біди
Малят не врятувати їй.
На цю війну й на іншу йтиму з радістю,
Щоб лиш тобі я милим був.
Не з тим, щоб усе більше на ріллі моїй
Брело волів уярмлених,
Ні щоб мої отари йшли з Калабрії
В Луканію до спеки ще,
Ані щоб сяяв мій палац у Тускулі,
Сягнувши стін Цірцеїних.
Хіба ж замало я твоїх щедрот пізнав?
Добра ж не зариватиму,
Як той Хремес, у землю, й не розтринькаю,
Немов гультяй розбещений.
2. НА АЛЬФІЯ"Щасливий, хто й не чув про справи-клопоти,
Живе, як в давнину жилось:
Оре собі волами поле батьківське,
Про зиск не помишляючи.
Сурма військова в північ не зрива його
І не тривожить моря гнів;
Не йде на форум, до порога знатного
Не топче стежки - в полі він:
То, лиш пора наспіє,- вже лозу витку
Підводить до струнких тополь,
То ляже й назирає за черідкою
Десь у долині затишній.
То він сушняк зрізає і на пні старім
Зелену брость прищеплює,
То мед пахучий заливає в амфори,
А то стриже овечку він.
Коли ж підніме осінь понад нивами
Чоло в вінку з плодів м'яких,
Яка ж то втіха зрізать стиглу китицю,
Струсити грушу плекану
Тобі, Пріапе, і тобі, Сільване наш,
Межі дбайливий стороже.
Під дуб розлогий мило прилягти тоді
Чи в зелень трав поринути.
А там - хлюпоче річка в берегах стрімких,
У лісі скиглить птах якийсь,
І джерело тихесенько подзвонює,
Схиля до сну мрійливого.
Коли ж понуре небо громовицею
Про дощ і сніг нагадує,-
То кабанів він псами до тенет жене,
По чагарях розставлених,
То, сіть тонку напнувши на тички гладкі,
Дроздів смачних виловлює,
А то з сильця, буває, вийме зайчика
Чи журавля мандрівного.
Тож як тут мимоволі не розвіються
Усі турботи й пристрасті?
А ще як жінка скромна вміло дім веде,
Про діточок піклуючись,-
На сонці посмагліла апуліянка
Чи то метка сабінянка,
Що мужа, як вертає з поля втомлений,
Зустріне тихим вогнищем,
Черідку ситу в загорожу зажене,
Щоб вим'я повне видоїть,
Вечерю скромну зладить та вина подасть
Легкого, однорічного.
Хіба смачніші ті лукрінські устриці,
Чи камбала, чи лящ морський,
Що їх, бува, зі сходу хвиля буряна
До моря гонить нашого?
Чи споживу смачніше птицю з Африки
Та рябчика з Іонії,
Ніж ті оливки, що я сам зірву собі
З гіллячки найщедрішої,
Або ягня при святі, чи козля мале,
Із пащі вовка вирване,
Чи мальви легкостравні, чи щавель отой,
Що любить по лугах рости?
Ото їси, а тут - аж око радує:
Вже ситі вівці з паші йдуть.
Ось віл - на шиї рало лемешем уверх -
Повільно йде, натруджений.
Прислуга ж - біля дому; ось і лари там
Ясніють окрай вогнища".
Лихвар завзятий Альфій, так розмріявшись,
Вже бачить на селі себе,
Та в іди лихву взявши, хоче все-таки
В календи гроші в хід пустить.
Книга: Квінт Горацій Флакк Еподи Переклад Андрія Содомори
ЗМІСТ
1. | Квінт Горацій Флакк Еподи Переклад Андрія Содомори |
2. | 3. ДО МЕЦЕНАТА Якщо за горло свого батька схопить... |
3. | 6. ДО НАКЛЕПНИКА Чого ж ти, псе, кусаєш перехожого?... |
4. | 13. ДО ДРУЗІВ Гляньте: негода страшна, затягнувши довкіл... |
5. | 17. ДО КАНІДІЇ Вже, вже хвалю могутнє ремесло твоє... |
На попередню
|