Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: Квінт Горацій Флакк Поезії Переклад М.Зерова
ЕПОДИ Епод 2
«Блажен, хто оддалік від гомінких турбот,
Як людський щонайперший рід,
На батьківськім лану лишився ратаєм,
Грошовий занедбавши зиск.
Його не будить таборових сурем звук,
Ні моря рев бурхливого...
Він уникає Форума, не знається
З порогами вельможними.
Зате лози виткої ніжні парості
Він край тополь висаджує;
Зате в долині затишній милується
На череду розсипану.
То всохлий сук обріже десь на дереві,
То щепі дасть бросток новий,
То жовтий мед із щільників викачує,
То вівці підстригає він. Коли ж садами
Осінь пройде радісна,
Достиглим красна овочем,-
Яка утіха рвати груші щеплені
Або винові китиці,
Тебе, Пріапе, жертвою шануючи,
Тебе, Сільване*, славлячи...
А там під дубом на траві розляжеться,
В густій потоне зелені;
Струмок йому рокоче поміж скелями,
Пташки в гаю наспівують,
Джерельце тихо шепчеться, блаженний сон
На вії навіваючи.
Коли ж Юпітер зиму нам пришле лиху
З снігами та негодами,
Уже на полі він хортами бистрими
Доймає вепра дикого,
Або тенета ставляє, полюючи,
На зайця полохливого,
На птицю важить: журавля із півночі,
На ситих та смачних дроздів.
Які турботи-прикрощі в забаві тій
По полю не розвіються?
А ще як господиня розпорядлива
З дітками найлюбішими -
Сабінянка яка або засмалена
На сонці апуліянка -
Тебе стріває огнищем розпаленим,
Докинувши сухих дровець, [408]
По загородах скрізь та по хлівах усіх,
Коло худоби впоравшись,
Винцем тобі домашнім підкріпить новим
Вечерю некуповану,-
Не хочу я ні устриць із Кампанії,
Ні камбали, ні інших риб,
Що бурі їх, із Сходу налітаючи,
Пригонять до Тірренських вод...
Не йдуть на душу куріпята Лівії;
Та й іонійські рябчики
Мені не кращі, як маслини з дерева
Рясного та розлогого,
Або щавель із лугу рідного, або
Легка мальвова закуска,
Чи святкове ягня, чи козеня мале,
Від вовка урятоване...
А як приємно із-за столу бачити,
Як, з поля повертаючись,
Воли ступають, а за ними тягнуться -
Зубцями вгору - борони;
А молоді раби веселим виводком
Довкола ларів товпляться...»
Так каже Альфій, хижий і меткий лихвар...
Він хоче стати дідичем...
А сам, проте, всі гроші в іди справивши,
В календи** знов дає на ріст.
[* Сільван - латинське божество рослинності, полів, ріллі і стад.]
[** В римському календарі іди - п'ятнадцяте число березня, травня, липня, жовтня і тринадцяте число інших місяців; календи - перший день кожного місяця (звідси походить слово «календар»). За римськими звичаями боржники мали оплачувати проценти першого числа кожного місяця.]
Епод 16*Друге уже покоління в війні громадянській конає,
Від власної руки занепадає Рим,-
Рим, що його не змогли подолати ні Марси сусідні,
Ні царське військо грізної Етрурії**,
Ні капуанців звитяжне змагання, ні зброя Спартака,
Ні нещодавнє зрадництво аллоброгів***,
Нині цей Рим, що його не збороли ні орди германців,
Ні Ганнібал, погроза наших прадідів,
Згине, зітреться від нашого ж кров'ю заклятого роду,
І де був город, дикий звір оселиться,
Варвар тут ступить на порох священний, тут кінь переможця, [469]
Б'ючи копитом, вчвал промчить по звалищах,
Ромула кості, побожно укриті од вітру і сонця,
Рукою порозмітуе зухвалою.
Але спитаєте ви - усі разом, чи, може, найкращі -
Де від нещасть і горя порятунок вам?
Кращої ради немає: зробіть, як зробили фокейці,
Що рідну землю кинули з прокляттями,
Ниви, і отчі оселі, і храми на здобич оддавши
Кривавим вепрам та вовкам-драпіжникам.
Так попростуйте і ви, куди очі покажуть, куди вас
Помчить сваволя лютих бур морських.
Згода, братерство, рушаймо? Чи ждатимем ліпшої ради,
Чи вже - на добрий час! - пливім, не гаймося?
Тільки присягу зложімо, що поки не вирне каміння
З глибин морських, втерявши всю вагу свою,
Поки потворна жага не з'єднає оленицю з тигром,
А з шуляком покірну й тиху горлицю.
Поки Матінські шпилі**** не скупаються в Падовій хвилі'
І Апеннін до моря не присунеться,-
Ми не поставим вітрил, не помислим назад подаватись, [470]
Поти нам гріх до краю плисти рідного.
З цим закляттям страшним, що зав'яже нам день повороту,
Всею громадою, чи, може, тільки часткою,
Кращою часткою - в путь! Хто, зборений, втратив надію,
Хай зостається в ліжкові ганебному.
Ви ж, непохитні серця, не зважайте на лемент жіноцький,
І в путь, і в путь повз береги Етрурії.
Нас Океан дожидає. І, плесом омиті широким,
Нас ваблять острови щасливії,
Де й непоораний лан буяє Церериним даром *****
І непідчищена галузка - виногронами;
Де плодовита маслина надій хлібороба не зводить
І смоква стиглим зеленіє овочем;
Мед витікає з дупластого дуба, де з верхогір'я
Струмки прозорії мчать водоспадами.
Там до дійниць самохіть наближаються кози, і вівці
Приходять радо з вим'ям переповненим;
Там вечорами ведмідь не обходить кошари з ричанням.
І гадина в землі плідній не кублиться...
Див не злічимо там: Евр бурхливий ланів-перелогів
Не розмиває зливами могучими;
Але й посухи нема, в борозні там і зерно не гине, [471]
Бо мудро дощ і спеку там розмірено...
Там аргонавтів весло не плескалось в нерушеній хвилі,
Не мандрувала там Медея-зрадниця,
Не привертали туди ні сідонські купці свого човна,
Ні змучена ватага Одіссеева.
Ті береги призначив для побожного люду Юпітер,
Як опорочив вік ясного золота.
Мідь і залізо правують тепер,- та праведним людям
Є порятунок на блаженнім березі.
[* Епод написано р. 40 - незабаром після повороту Горація до Рима (див. вступну замітку). Настрій епода - одчай і розгубленість. Республіканське військо загинуло, в стані цезаріанців міжусобна боротьба; залишається тільки тікати до «щасливих островів», цебто до Канарських островів коло західноафриканського узбережжя; їх вважали західним краєм світу, розповідали дива про їх надзвичайну родючість.]
[** Тобто військо етруського царя Порсенни, що воював з Римом у перші роки республіки (див. уривок з «Енеїди»--«Щит Енея»).]
[*** Галльського племені, що брало участь у так званій «змові Катіліни» 03 р. до н. є.]
[**** Матінські шпилі - гори в Апулії, на півдні Італії. Падова хвиля - хвиля ріки До в північній Італії.]
[***** Тобто хлібом.]
Книга: Квінт Горацій Флакк Поезії Переклад М.Зерова
ЗМІСТ
| 1. | Квінт Горацій Флакк Поезії Переклад М.Зерова |
| 2. | 14. РИМСЬКІЙ ДЕРЖАВІ O кораблю, вважай, знову помчать... |
| 3. | ДО ПОСТУМА Оди, II, 14 O, як же хутко, Постуме,... |
| 4. | ЕПОДИ Епод 2 «Блажен, хто... |
| 5. | САТИРИ Сатира шоста... |
На попередню
|
|
