Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: Секст Проперцій Елегії Переклад А.Содомори, М.Зерова, М.Борецького, Ю.Кузьми, Ю.Мушака
Секст Проперцій Елегії Переклад А.Содомори, М.Зерова, М.Борецького, Ю.Кузьми, Ю.Мушака
© Propertius
© А. Содомора (І, 1; І, 2; І, 5; І, 22; ІІ, 19; ІІІ, 10), 1975; М.Зеров (І, 3; І, 14; ІІІ, 2; ІІІ, 21), 1966; Ю.Кузьма (ІІ, 12; ІV, 11) 1975, 1988; М.Борецький (І, 19), 1975; Ю.Мушак (ІІІ, 1), 1987
Джерело: Давня римська поезія в українських перекладах і переспівах. Л.: Світ, 2000. 328 с. - С.: 143-156.
Сканування і коректура: Aerius, SK (ae-lib.org.ua), 2004
Зміст
ПРО ПРОПЕРЦІЯ
Секст Проперцій (народився приблизно в 49, помер у 15 р. до н. є.) -видатний представник римської елегійної поезії, походженням з містечка Асізіума (тепер - Ассізі), в Умбрії, з заможної родини, яка матеріально потерпіла в 41 р. після проведеної тріумвірами земельної конфіскації. Проте, ця шкода не завадила Проперцієві здобути в Римі блискучу освіту і згодом оселитися там, віддаючись виключно заняттям поезією. Перша книга його любовних елегій у 26 р. привернула до себе увагу Мецената, який залучив Проперція до свого літературного гуртка, де поет зблизився з Овідіем і рядом інших поетів, став одним з панегіристів імператора Августа і прихильником автора «Енеїди» Вергілія.
Чотири книги елегій Проперція присвячені здебільшого любовній тематиці. Героїнею його елегій є Цінтія (Кінфія) - світська заміжня жінка, видатна своєю освітою, але розбещена й марнотратна. Палкість, з якою Проперцій говорить про своє кохання, змушувала здавна вбачати в Цінтії реальну особу - Гостію, онуку Гостія, епічного поета, про якого згадує Ціцерон. Перипетії цього кохання, яке завдавало поетові багато мук, переказані поетом з емоційною напруженістю і психологічною глибиною, що змушує згадувати Катулла. Гете сказав, що читання Проперція «зробило зрушення» в його природі: певною мірою великий німецький поет ішов за Проперціем у своїх «Римських елегіях».
Поруч з простим, витонченим і зрозумілим Тібуллом, Проперцій, далеко палкіший і глибший поет, може інколи здатися темним і важкуватим. Його характерна риса - прихильність до міфологічної вченості, яка виявляє в ньому учня славетних представників грецької елегії епохи еллінізму - Каллімаха і Філета. Про них, як про свої зразки, Проперцій каже неодноразово. Почасти під їх впливом, почасти під впливом Мецената, в своїх пізніших елегіях Проперцій переходить до поетичної обробки національно-державних римських міфів та історичних легенд, ідучи назустріч націоналістично-реставраційній політиці Августа і випереджаючи задум, який після нього розробляв Овідій у незакінченій поемі про римський календар - у «Фастах». Начитаність, любов до археології, до образотворчих мистецтв, риторична виучка - все це дало Проперцієві славу вченого поета, «римського Каллімаха».
О.Білецький
КНИГА І 1. КІНТІЯ
Блиском очей своїх Кінтія вперше мене полонила,
Бідного: досі ж бо я пристрастей жодних не знав.
Погляд свій, гордий колись, додолу тепер опускаю:
Шию мою до землі тисне ногою Амур.
Це через нього, зухвальця, цнотливих красунь зневажаю,
Це через нього свій вік марно, бездумно гублю.
Ось уже цілий рік той шал мене мучить, одначе,
Й досі ніхто із богів ласки мені не явив.
Міланіон Іасіду сувору зм'якшив колись, Тулле,
Тим, що на подвиги йшов, хоч би які, без вагань.
То в Парфенійських печерах, нестямний, блукав і з кудлатим
Звіром, що в дебрах живе, зустрічі сміло шукав.
То, коли києм Гілей уразив його, в горах Аркадських,
Болісним стогоном він гомін далекий будив.
Тим і схилив собі діву прудку: в любові благання,
Подвиги й добрі діла - мають вагу немалу.
Тільки для мене Амур якийсь млявий, якийсь безпорадний:
Навіть дороги забув, звичні дороги свої.
Ви, що стягаючи місяць, дурманите й, димом повиті,
Над вівтарем вершите свій чарівницький обряд,
Зруште моєї велительки серце, на вид її гожий
Блідість ще більшу нашліть, ніж на моєму лиці.
Ось і повірю тоді, що колхідським закляттям ви здатні
Рікам і зорям нічним волити волю свою.
Ви ж не повчайте запізно того, хто схибнувся вже, друзі -
Хворому серцем тепер ліків шукайте мерщій:
Сміло я й ніж перетерплю, й біль припікання, аби лиш
Гнів, накипілий в душі, вільно я вилити міг.
Мчіть мене, мчіть крізь далекі краї, крізь моря, щоб на світі
Жодна з жінок не могла шляху мого віднайти.
Ті ж, кому радо сприяє Амур - залишайтесь: хай завжди
Тиха, взаємна любов радістю сповнює вас.
Тільки мене, що не ніч - то гіркістю труїть Венера,
Й марно мене без кінця мучить і мучить Амур.
Бійтеся лиха цього: до своєї любові хай кожен
Горнеться кожного дня, вірно хай служить лиш їй.
Горе ж тому, хто зневажить цю раду: з яким каяттям він
Кожне те слово моє ще пригадає в свій час.
Книга: Секст Проперцій Елегії Переклад А.Содомори, М.Зерова, М.Борецького, Ю.Кузьми, Ю.Мушака
ЗМІСТ
На попередню
|
|
