Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: Евріпід Алкеста Переклад Андрія Содомори
ЕПІСОДІЙ ДРУГИЙ
З палацу виходять Адмет і Алкеста у супроводі дітей.
ПРОВІДНИК ХОРУ
Не погоджусь ніколи, що в шлюбнім житті
Більше втіх, аніж болю. Минуле не дасть
Помилитись. Та й нині ось бачу печаль
Владаря: незрівнянну дружину свою
Коли втратить, то змушений буде в журбі
Коротати життя, а не жити.
АЛКЕСТА
Строфа І
Сонячне сяйво, окрасо дня,
250] Й ви, кругобіжні хмари,
Що в яснім ефірі!..
АДМЕТ
Обох нас бачить сонце, опечалених
Близькою смертю, хоч богам годили ми.
АЛКЕСТА
Антистрофа І
Земле і крівле житла мого,
Спальне моя дівоча
Отчого Іолка!.. [31]
АДМЕТ
Кріпися, безталанна... Не лишай мене...
Молись усемогутнім - може, зглянуться.
АЛКЕСТА
Строфа II
Двовесловий на мене он човен жде...
260] Й провідник умерлих,
Жердину в руки вже взяв Харон,
Чого чекаєш? - квапить.
Сідай! Годі баритись!
Підганяє, гнівний, мене в дорогу.
АДМЕТ
Гай-гай! Про невеселу нагадала ти
Дорогу!.. 0] бездольна! Горе! Горе нам!..
АЛКЕСТА
Антистрофа II
Чи не бачиш? Він тут, він жене мене
У в оселю мертвих...
Он гнівом очі блищать з-під брів -
270] Це смерті бог крилатий.
Пусти! Що ти задумав?..
На яку ж то я стежку ступаю, бідна!..
АДМЕТ
Сумну для друзів, але найпечальнішу -
Для мене й діток; ця журба й на них тяжить.
ЕПОДАЛКЕСТА
Залиште мене, залиште!..
Ноги слабнуть... Покладіть...
Близько Аїд жахний - темної ночі мла
Вповзає в вічі...
Вже вовік, дітки мої,
280] Матері вже вовік
Не бачить вам... Світло дня
Милим для вас хай буде!..
АДМЕТ
О як важко це слово вразило мій слух!
Легше вмерти було б, ніж почуть таке.
Не відходь, не лишай мене, ради богів, [32]
РаДи діток - не звалюй сирітства на них!..
Стань на ноги, кріпись!
Лиш помреш - то і я з цього світу піду,
Бо, живі ми чи мертві, - належим тобі,
290] Нам любов твоя - наче святиня.
АЛКЕСТА
Адмете, мої справи - бачиш сам які...
Та перед смертю хочу слово мовити.
Тебе люблю й шаную - і життя своє
Кладу, щоб ти міг світло денне бачити,
Хоч я вмирать за тебе і не мусила -
Могла ж я, з фессалійців мужа вибравши,
Володаркою в домі жить розкішному,
Та не схотіла: не було б тебе тоді,
Осиротіли б діти... Тож відмовилась
300] Од молодості - дару неповторного.
А батько й мати... свого сина зрадили,
Хоч їм і вмерти б, сивочолим, личило,
Ще й славно вмерти: сина врятувать могли,
Єдиного - нема ж бо в них надій на те,
Що після тебе сина мали б іншого.
Тоді б ми нерозлучно прожили свій вік
Обоє: ти дружини б не оплакував
І сиріт не ростив би. Певно, бог якийсь
Подбав, щоб так ось наша доля склалася.
310] Та хай вже!.. Мою жертву оціни лишень.
Не про віддяку йдеться, бо ж ціни життю
Нема, - про справедливість; сам погодишся,
Адже не менше, аніж я, дітей своїх -
Якщо розумний - любиш. Мова ось про що:
Дозволь їм повноправно в домі нашому
Хазяйнувати. Не приводь їм мачухи,
Вона ж - не мати: нашим любим діточкам
Відчути б довелося руку заздрісну.
Отож благаю вже востаннє, зваж на це:
320] Ворожа дітям, що од шлюбу першого,
Не м'якша від змії буває мачуха.
Для сина - батько є надійним захистом.
А як же ти, о доню, дозріватимеш?
Яку з жінок застанеш ти при батькові?
Лиш би тебе, розквітлу, не обмовила
Й твого подружжя не розбила, злісниця.
Гай-гай! твого заміжжя не побачу вже,
Сміливості при родах не додам тобі...
А ласка материнська - незамінна тут.
330] Пора мені вмирати... І не завтрашня
Для мене згасне днина чи позавтрашня -
Покійницею зараз же назвуть мене.
Щасливі зоставайтесь! Ти, о мужу мій, [33]
Пишатись можеш, що таку дружину взяв,
А вам не гріх гордитись, дітки, матір'ю.
ПРОВІДНИК ХОРУ
За нього - будь спокійна - я ручаюся:
Останню твою волю хто б не виконав?
АДМЕТ
Усе сповню, як кажеш. За життя була
Моєю ти - й по смерті йменуватиму
340] Лишень тебе жоною. З фессаліянок
Не буде мене жодна мужем кликати.
Нема такої, щоб могла чи знатністю,
Чи вродою з тобою позмагатися.
Мені цих діток досить. Лиш боги б дали
Натішитись. Тобою - не дали, на жаль.
І знай: не рік лиш по тобі, жоно моя,
Носитиму жалобу - поки житиму.
Не матиму вже серця до батьків своїх:
Зичливі не на ділі - на словах були.
350] А ти мене ціною найдорожчою -
Життям урятувала. Ну то як мені
Жони такої гірко не оплакувать?
Відмовлюсь од гулянок, од забав гучних,
Вінків та співів, хоч у них тонув мій дім.
Ні ліри не торкнуся дзвінкострунної,
Ні на лівійську флейту не озвуся вже,
Бо ти життєву втіху в мене вирвала.
Твою подобу - різьбяра-умільця твір -
У нашій спальні поміщу й горнутимусь
360] До неї тілом і в обійми братиму,
Звертаючись на ймення. Так жону свою
Триматиму, насправді - не тримаючи.
Примарна втіха, а проте полегшує
Тягар душі: приснишся - і самотнього
Розрадиш. Бо приємно і вві сні бува
Близького друга хоч на мить побачити.
Коли б я хистом володів Орфеєвим,
Щоб міг, дочку Деметри й мужа-владаря
Завороживши, з Орка тебе вивести, -
370] Спустився б; не злякав би ні Плутона пес,
Ані Харон, що душі на той світ везе, -
Твоє життя до світла з пітьми б вихопив.
Коли ж і сам умру я, там чекай мене
Й готуй оселю, де б ми вкупі знов жили.
Звелю, щоб у труну цю ж саму, кедрову,
Й мене поклали - побіч тебе ляжу я,
Дружино: не розлучить навіть смерть мене
З єдиною, з тобою - найвірнішою. [34]
ПРОВІДНИК ХОРУ
І я в журбі з тобою, як із другом друг,
380] Володарю, схилюся: гідна сліз вона.
АЛКЕСТА
Ви чули, дітки, обіцянку батькову? -
Не приведе додому жінки іншої -
Вшанує мою пам'ять, не покривдить вас.
АДМЕТ
Кажу це ще раз, і на тім стоятиму.
АЛКЕСТА
Бери ж на цій умові діток з рук моїх.
АДМЕТ
Дарунок, серцю милий, з милих рук беру.
АЛКЕСТА
Ти й матір'ю цим дітям замість мене будь.
АДМЕТ
Тут слів нема - таку ж бо неньку втратити!..
АЛКЕСТА
Ще б жити мені, дітки, та під землю йду...
АДМЕТ
390] О горе!.. Що без тебе тут робитиму?..
АЛКЕСТА
Біль тихне з часом. Хто помер - нема того.
АДМЕТ
Піду з тобою... Лиш візьми, візьми мене!..
АЛКЕСТА
Одна йду... Цього досить... Замість тебе йду.
АДМЕТ
Яку жону ти, доле, в мене вирвала!..
АЛКЕСТА
В очах темніє... Вже вони мов важчають.
АДМЕТ
Помру і я, дружино, як покинеш нас.
АЛКЕСТА
Ти міг би вже сказати, що нема мене... [35]
АДМЕТ
Зведи обличчя!.. Не лишай дітей своїх!..
АЛКЕСТА
Чи ж я б лишала?.. Прощавайте, дітоньки!
АДМЕТ
400] Поглянь на них, поглянь же!..
АЛКЕСТА
Я - покійниця.
АДМЕТ
Стривай! Лишаєш?..
АЛКЕСТА
Прощавай!
АДМЕТ
Загинув я!..
ПРОВІДНИК ХОРУ
Уже її немає... Вже вдівець Адмет...
ЕВМЕЛ
Строфа
Гай-гай! Горе нам!
Озвись, матінко!..
Пішла... Ясного сонця вже
Не бачить, батьку мій!
На сирітське життя залишила мене,
Безталанна!.. Он глянь:
Мов тягар якийсь - на очах, руках...
410] Ти почуй мене, вчуй,
Я благаю тебе, моя матінко!
1 до вуст твоїх,
Син твій, дитя, тулюся.
АДМЕТ
Не чує і не бачить... Найжорстокіший
Удар на мене і на вас впав, дітоньки.
ЕВМЕЛ
Антистрофа
Ще й не окріпнувши,
Сам я, без матері,
Лишитись, батьку, змушений.
Як же це стерплю я? [36]
420] Цей тягар і тобі, моя сестро, нести...
У годину лиху
Ти жону в цей дім, о мій батьку, вів!
Не дійшли до межі
Рука в руку ви - до похилих літ...
Вона вмерла - й дім,
Рідний наш дім схитнувся!..
ПРОВІДНИК ХОРУ
Адмете, доведеться той тягар нести:
Не ти ж бо нині перший, не останній ти,
Хто залишився без дружини вірної.
430] А вмерти - ти це знаєш - треба кожному.
АДМЕТ
Авжеж. І не раптово та біда мене
Спіткала: знав давно я - здавна й мучився.
Та вже про винос тіла сповістить пора.
Тож не відходьте. Тужний спів підземному,
Що втіх не любить, починайте богові.
Усім моїм підлеглим, що в Фессалії,
Велю до голосіння приєднатися:
Хай обітнуть волосся, в чорне вдягнуться.
Чи в'їде четвернею, а чи верхи хто -
440] Щоб коням гриву не забув обрізати.
Хай місто не почує ліри з флейтою,
Поки дванадцять місяців спливатиме.
Дорожчого ж нікого вже не буду я
Ховати, бо ж найвищих гідна почестей -
Єдина, що за мене вмерти згодилась.
Алкесту виносять.
Адмет і діти покидають сцену.
Книга: Евріпід Алкеста Переклад Андрія Содомори
ЗМІСТ
| 1. | Евріпід Алкеста Переклад Андрія Содомори |
| 2. | ЕПОД Всі обряди печальні володар До кінця вже... |
| 3. | ЕПІСОДІЙ ДРУГИЙ З палацу виходять Адмет і Алкеста у... |
| 4. | СТАСИМ ДРУГИЙ ХОР Строфа І Пелія... |
| 5. | СТАСИМ ТРЕТІЙ ХОР Строфа І... |
| 6. | ЕПІСОДІЙ П'ЯТИЙ СЛУГА Мені чимало... |
| 7. | КОММОС Адмет і хор повертаються на орхестру.... |
| 8. | ЕКСОД Входить Геракл. За ним жінка, вкрита довгим... |
На попередню
|
|
