Додати в закладки

  
Переклад Translate

Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.

Додати книгу на сайт:

Скачати одним файлом. Книга: Рамаяна (Прозовий переказ Премчанда) [скорочено] Переклад С. Наливайка

Подорожні вирушили туди, де вдалині виднілася смужка синього лісу. До вечора вони дійшли до нього і заглибилися в гущавину. Так вони йшли день за днем, ночували на деревах або в печерах, аж доки прийшли до вбогої хижки, з якої їм назустріч вийшов старезний дід.

Старий схилив у привітанні голову і промовив:

- Я чекав на вас, Рамо, Лакшмано. Заходь і ти, Сіто. Це був знаменитий самітник, який багато літ прожив у глухому лісі, харчуючись лише плодами дерев та корінням трав і розмірковуючи над змістом життя і призначенням людини у світі.

- Боги доручили мені розповісти тобі про твоє призначення, о кращий із царевичів, мужу прекраснішої з жінок! - продовжив самітник. - Нехай тобі стане відомо, що до твоєї появи на світ були часи, коли вся країна дуже сумувала. Причиною цього суму був Рава-на - цар злобливих і непримиренних демонів-ракша-сів. Уночі ракшаси виходять з темних лісів і творять на землі зло. Так було завжди, і люди рідко виходили з дому ночами. Одне лише рятувало від демонів - як і люди, вони були смертними, і з ними можна було боротися. Та ось багато років тому серед ракшасів народилися два брати - Равана і Кумбкахарни. І не було демонів лютіших за них. Навіть боги дивувалися силі і могутності братів. Якось боги вирішили їх випробувати і наказали знищити злих духів, пересунути сім гір і поглибити чотирнадцять морів. Все виконали Равана і Кумбкахарни. Тоді боги сповістили, що в нагороду вони можуть просити, що завгодно.

«Я не боюсь нікого з людей, - промовив Равана, - тому прошу одного: нехай мені ніколи не загрожує смерть від рук богів».

«А я взагалі нікого не боюсь, - позіхаючи, сказав Кумбкахарни, - мені б лише спати та їсти вдосталь!»

Боги погодилися, і з тих часів немає на світі сили, здатної подолати Равану. Його брата боги винагородили вічним сном, а прокидається він лише раз на п'ять років, щоб досхочу наїстися.

Обидва брати живуть на острові в океані. І з того часу нікому нема порятунку од лютого і ненажерливого Равани; він ганяє по землі й скрізь сіє смерть і жах. Навіть могутні боги не можуть захистити людей від злого демона.

Тоді боги зібралися на раду, щоб вирішити, як втихомирити безжалісного ракшаса. Вони згадали, що демон, прохаючи для себе божественний дар, забув про смерть від руки людини. Боги вирішили, що настав час народитися героєві, який врятував би світ від лютого Равани. І тоді в Айодг'ї народився ти, Рамо. Я виконав волю богів...

- Так ось для якого подвигу ти народився, брате! - вигукнув здивований Лакшмана.

- В лісі дуже небезпечно: тут живуть хижі звірі й люті ракшаси. Тому я подарую тобі чарівні стріли. -

І з цими словами старий простягнув Рамі три стріли.

- Дві з них - прості, а ось ця, з алмазним наконечником, призначена для вирішального бою з Раваною. Бережи її! - Й самітник попрощався з Рамою.

Минув час, і звістка про те, що на березі лісової річки живе жінка-красуня, яку пильно стережуть від будь-якого зла два брати-царевичі, долетіла до острова в океані, де жили люті ракшаси Равана і Кумбкахарни. Острів називався Ланка, і саме там була столиця царства ракшасів.

Равана покликав до себе слугу, який умів перекидатися будь-якою твариною, і вони рушили до заповітного місця.

- На півночі, в лісі, живе жінка, яку я хочу викрасти, - пояснював Равана слузі. - Однак її ніколи не залишають саму, а тому тобі треба перекинутися прекрасним оленем і бігати навколо лісової хижки доти, доки за тобою не поженуться. Я ж сховаюся, а як тільки воїни підуть, викраду красуню.

І ось Равана зі слугою опинилися в густому лісі. Просто перед ними, на зеленій галявині, біля маленької хижки вродлива жінка перебирала в горщику зерно. Саме до неї Равана послав прекрасного оленя.

- Рамо, Лакшмано! - гукнула Сіта.- Погляньте, яка чудова тварина. Як мені хочеться, щоб цей олень став ручним і жив з нами.

- Я добуду його для тебе! - з усмішкою промовив добрий Рама і ступив до оленя. Але спритний олень тільки майнув у кущах і зник.

- Залишайся із Сітою, - наказав братові Рама і, прихопивши стріли, рушив за твариною. Та у Равани на цей випадок була готова хитрість.

Коли олень завів Раму далеко від хижки, підступний Равана, що сидів у кущах, голосом Рами почав кликати на допомогу:

- О Сіто, о Лакшмано!

Рама теж почув той крик і одразу зрозумів, що його хочуть перехитрити. Він пустив стрілу в оленя, і за хвилину на землі конав жахливий з вигляду, кривобокий ракшас. На поклик переляканої Сіти Лакшмана поспішив на допомогу братові.

- Нас обдурено! - вигукнув Рама.- Мерщій назад, до Сіти! Глянь, ким був прекрасний олень...

Одного погляду досить було Лакшмані, щоб усе зрозуміти. Брати бігли з усіх сил. Струмок - вони вмить перескочили його... Галявина - промайнули, як вітер... Ось і хижка... Але перед нею... нікого. Рама прочинив двері - всередині порожньо... Сіта зникла.

Додати в закладки

  
Переклад Translate