Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: Управління податкоспроможністю суб’єктів господарювання - Мельник
Оцінка фінансових результатів та рентабельності як чинників податкоспроможності
2. Аналіз прибутків підприємств у контексті податкоспроможності.3. Аналіз рентабельності як чинника податкоспроможності суб’єктів господарювання.
1. У процесі дослідження фінансово-економічного стану підприємства необхідно також вивчити зміну обсягів реалізації продукції. Від неї залежать і фінансові результати, і розміри зобов’язань підприємств з непрямих податків. Аналіз реалізації рекомендується проводити за кожний місяць, квартал, півріччя, рік. У ході його виконання фактичні дані порівнюються з плановими, попередніми періодами, розраховується процент виконання плану, абсолютні відхилення від плану, темпи зростання та приросту за аналізований відрізок часу, абсолютні значення одного відсотка приросту.
На обсяги реалізації продукції впливають такі чинники:– зміна залишків готової продукції на складах на початок і кінець періоду;
– вартість випуску товарної продукції;– зміна залишків відвантаженої продукції, не оплаченої покупцями, на початок і кінець періоду.
Вплив названих чинників розраховується простим порівнянням фактичних їх рівнів з плановими та підрахунком приростів кожного з них. Обсяг абсолютного приросту і є обсягом впливу. Для вивчення цього впливу складається баланс товарної продукції.Аналізуючи реалізацію продукції, слід вивчити виконання договірних зобов’язань за поставками. Невиконання договорів тягне за собою штрафні санкції та втрату ринків збуту продукції. Необхідно визначити виконання плану поставок у розрізі покупців та видів продукції. Розраховується коефіцієнт виконання договірних зобов’язань:
Кд = [(загальний плановий обсяг відвантаження за договорами) – (невиконання поставок за окремими договорами)] / (загальний плановий обсяг відвантаження за договорами).|
Показники в планових оптових цінах підприємства |
Сума, тис. грн. |
||
|
План |
Фактично |
Відхилення (+;–) |
|
|
1. Залишок готової продукції на початок року |
|
|
|
|
2. Випуск товарної продукції |
|
|
|
|
3 . Залишок готової продукції на кінець року |
|
|
|
|
4. Відвантаження продукції за рік (п.1 + п. 2 – п. 3) |
|
|
|
|
5. Залишок товарів, відвантажених покупцям: 5.1. на початок року 5.2. на кінець року |
|
|
|
|
6 . Реалізація продукції (п. 4 + п. 5.1 – п. 5.2) |
|
|
|
2. При аналізі використовуються такі показники прибутку: балансовий прибуток, прибуток від реалізації продукції, робіт і послуг, прибуток від іншої реалізації, фінансові результати від позареалізаційних операцій, оподатковуваний прибуток, чистий прибуток.
Балансовий прибуток включає фінансові результати від реалізації продукції, робіт і послуг, від іншої реалізації, прибутки і витрати від позареалізаційних операцій.
Оподатковуваний прибуток – це різниця між валовими доходами і валовими витратами та амортизацією.Чистий прибуток – це прибуток, який залишається в розпорядженні підприємства після сплати всіх податків, економічних санкцій і відрахувань у добродійні фонди.
У процесі аналізу необхідно вивчити склад балансового прибутку, його структуру, динаміку і виконання плану за звітний рік. Вивчення структури балансового прибутку означає розрахунок питомої ваги кожної його складової (прибутку від реалізації продукції, прибутку від іншої реалізації, позареалізаційних фінансових результатів) у загальній сумі. При вивченні динаміки прибутку варто враховувати інфляційні чинники зміни його суми. Для цього виручку коригують на середньозважений індекс зростання цін на продукцію підприємства в середньому за галуззю, а витрати на реалізовану продукцію зменшують на їхній приріст у результаті підвищення цін на спожиті ресурси за аналізований період.Далі в ході аналізу вивчають кожну складову балансового прибутку окремо.
Основну частину прибутку підприємства одержують від реалізації продукції та послуг. У процесі аналізу вивчаються динаміка і виконання плану прибутку від реалізації продукції і визначаються чинники зміни його суми.Прибуток від реалізації продукції в цілому на підприємстві залежить від чотирьох чинників: обсягу реалізації продукції, її структури, собівартості і рівня середньореалізаційних цін.
Обсяг реалізації продукції може справляти позитивний і негативний вплив на суму прибутку. Збільшення обсягу продажу рентабельної продукції призводить до пропорційного збільшення прибутку. Якщо ж продукція є збитковою, то при збільшенні обсягу реалізації відбувається зменшення суми прибутку.Структура товарної продукції так само може справляти як позитивний, так і негативний вплив на суму прибутку. Якщо збільшиться частка більш рентабельних видів продукції в загальному обсязі її реалізації, то сума прибутку зросте, і навпаки, при збільшенні питомої ваги низькорентабельної або збиткової продукції загальна сума прибутку зменшиться.
Собівартість продукції і прибуток знаходяться в обернено пропорційній залежності: зниження собівартості призводить до відповідного зростання суми прибутку і навпаки. Зміна ж рівня середньореалізаційних цін і розмір прибутку знаходяться в прямо пропорційній залежності: при збільшенні рівня цін сума прибутку зростає і навпаки. Розрахунок впливу цих чинників на суму прибутку можна виконати способом ланцюгових підстановок, використовуючи дані, наведені в табл. 8.1.Таблиця 8.1
Вихідні дані для факторного аналізу прибутку від реалізації продукції, грн.|
Показник |
План |
План, перерахований на фактичний обсяг продажу |
Факт |
|
Виручка від реалізації продукції (без ПДВ та акцизного збору) |
95 250 |
96 600 |
99 935 |
|
Повна собівартість реалізованої продукції |
77 350 |
78 322 |
80 639 |
|
Прибуток від реалізації продукції |
17 900 |
18 278 |
19 296 |
План щодо суми прибутку від реалізації продукції в звітному році перевиконаний на 1 396 грн. (19 296 – 17 900).
Якщо порівняти суми прибутку планову та умовну, обчислену виходячи з фактичного обсягу і асортименту продукції, але при планових цінах і плановій собівартості продукції, дізнаємося, наскільки вона змінилася за рахунок впливу зміни обсягу і структури реалізованої продукції:
18 278 – 17 900 = + 378 (грн.).Щоб знайти вплив тільки обсягу продажу, необхідно плановий прибуток помножити на відсоток перевиконання (недовиконання) плану реалізації продукції в оцінці за плановою собівартістю або в умовно-натуральному виразі і результат розділити на 100. Потім визначити вплив структурного чинника (378 мінус отриманий результат із розрахунку впливу обсягу продажу).
Вплив зміни повної собівартості на суму прибутку визначають порівнянням планової суми витрат, перерахованої на фактичний обсяг продажу, з фактичною сумою витрат:78 322 – 80 639 = –2 317 (грн.).
Зміна суми прибутку за рахунок відпускних цін на продукцію визначається співставленням фактичної виручки з умовної, яку підприємство одержало б за фактичний обсяг реалізації продукції при планових цінах:99 935 – 96600 = + 3 335 (грн.)
Слід проаналізувати також виконання плану і динаміку прибутку від реалізації окремих видів продукції, розмір якого залежить від трьох чинників першого порядку: обсягу продажу продукції, собівартості і середньореалізаційних цін. Факторна модель прибутку від реалізації окремих видів продукції має вигляд:П = Vрпi (ЦІ – СІ),
де VРПI – обсяг реалізації продукції;
Цi – середньореалізаційні ціни одиниці продукції;
Сi – собівартість одиниці продукції.Методика розрахунку впливу чинників способом ланцюгових підстановок полягає в наступному:
1) розраховується плановий прибуток: Ппл = Vрппл (Цпл – Спл);2) розраховується умовна величина 1, яка означає розмір прибутку при фактичному обсязі реалізації, але за умови планових цін і планової собівартості одиниці продукції: Пум1 = Vрпф (Цпл – Спл);
3) розраховується умовна величина 2, яка означає розмір прибутку при фактичному обсязі реалізації, фактичному рівні цін одиниці продукції, але плановій собівартості: Пум2 = Vрпф (Цф – Спл);4) розраховується фактичний прибуток: Пф = Vрпф (Цф – Сф);
5) розраховуються загальний приріст (скорочення) прибутку порівняно з планом: ∆ Пзаг = Пф – Ппл;6) розраховується вплив чинників на приріст (скорочення) прибутку:
а) вплив обсягу реалізації: ∆ Пvрп = Пум1 – Ппл;б) вплив зміни середньореалізаційних цін: ∆ Пц = Пум2 – Пум1;
в) вплив зміни собівартості: ∆ Пс = Пф – П ум2.Те ж саме можна розрахувати, використовуючи спосіб абсолютних різниць. Алгоритм розрахунку буде таким:
а) вплив обсягу реалізації: ∆ Пvрп = (Vрпф – Vрппл)(Цпл – Спл);б) вплив зміни цін: ∆ Пц = (Цф – Цпл) Vрпф;
в) вплив зміни собівартості: ∆ Пс = – (Сф – Спл) Vрпф.Аналогічні розрахунки проводяться за кожним видом продукції.
Після цього необхідно детально вивчити причини зміни обсягу продажу, цін і собівартості за кожним видом продукції.Середньореалізаційна ціна одиниці продукції розраховується шляхом ділення виручки від реалізації відповідного виробу на обсяг його продажу. На зміну її рівня впливають такі чинники: якість реалізованої продукції, ринки збуту, кон’юнктура ринку, інфляційні процеси.
Якість товарної продукції – один з основних чинників, від якого залежить рівень середньої ціни реалізації. За більш високу якість продукції встановлюються більш високі ціни і навпаки.Зміну середнього рівня ціни виробу за рахунок його якості можна визначити таким чином:
∆Цяк = (Цн – Цс)Vрпн / Vрпзаг ,
де Цн і Цс – відповідно ціна виробу нової і старої якості;
Vрпн – обсяг реалізації продукції нової якості;Vрпзаг – загальний обсяг реалізованої продукції і-го виду за звітний період.
Розрахунок впливу сортності продукції на зміну середньої ціни можна виконати двома способами.В основу першого покладено принцип ланцюгових підстановок: порівнюється сума виручки від загального обсягу фактично реалізованої продукції при її фактичному і плановому сортовому складі. Якщо отриману різницю розділити на загальну кількість фактично реалізованої продукції, дізнаємося, як змінилася середня ціна за рахунок її якості. Алгоритм цього розрахунку можна подати в такому вигляді:
1) розраховується виручка при фактичній сортності:ВР1=∑(Vрпзаг.ф. ´ ПВфі)Цплі ,
де Vрпзаг.ф. – фактичний загальний (усіх сортів) обсяг реалізації;
ПВфі – фактична питома вага реалізації продукції окремих сортів у загальному обсязі реалізації;Цплі – планова ціна продукції і-го сорту;
2) розраховується умовна величина, що означає виручку при плановій сортності:ВРум1=∑ (Vрпзаг.ф. ´ ПВплі) Цплі ,
де ПВплі – планова питома вага реалізації продукції окремих сортів у загальному обсязі реалізації;
3) розраховується вплив сортності на зміну середньої ціни:
∆Ц = (ВР1 – ВРум) / Vрпзаг.ф.
В основу другого способу розрахунку покладено прийом абсолютних різниць: відхилення фактичної питомої ваги від планової за кожним сортом множать на планову ціну одиниці продукції відповідного сорту, результати сумують і ділять на 100:
∆Ц = (∑ (ПВфі – ПВплі) ´ Цплі) / 100.
За такою ж методикою розраховується зміна середньої ціни реалізації залежно від ринків збуту продукції (але при цьому використовуються обсяги реалізації не в розрізі сортів, а в розрізі ринків, а також розраховується питома вага реалізації на окремих ринках у загальному обсязі реалізації (на відміну від питомої ваги сортів у попередньому випадку).
Якщо протягом року відбулася зміна відпускних цін на продукцію порівняно з плановими у зв’язку з інфляцією, то її вплив на середній рівень відпускних цін розраховується таким чином: зміна ціни за кожним видом продукції множиться на натуральний обсяг її реалізації за новими цінами і ділиться на загальну кількість реалізованої продукції за звітний період.Результати аналізу зміни цін, проведеного за видами продукції, узагальнюються.
Виконання плану балансового прибутку значною мірою залежить від фінансових результатів діяльності, не пов’язаних з реалізацією продукції. Це прибуток від пайової участі у спільних підприємствах; прибуток від здачі в оренду землі та основних засобів: отримані і виплачені пені, штрафи та неустойки; збитки від списання безнадійної дебіторської заборгованості, за якою минули терміни позовної давності; збитки від стихійного лиха; прибутки за акціями, облігаціями, депозитами; прибутки і збитки від валютних операцій і т. д.Аналіз зводиться в основному до вивчення динаміки і причин отриманих збитків та прибутків за кожним конкретним випадком. Збитки від виплати штрафів виникають у зв’язку з порушенням окремими службами договорів з іншими підприємствами, організаціями та установами. При аналізі встановлюються причини невиконання зобов’язань, приймаються міри для запобігання допущених помилок.
Зміна суми отриманих штрафів може відбутися не тільки в результаті порушення договірних зобов’язань постачальниками і підрядниками але і через послаблення фінансового контролю з боку підприємства за відношенням до них. Тому при аналізі даного показника варто перевірити, чи в усіх випадках порушення договірних зобов’язань були пред’явлені постачальникам відповідні санкції.Збитки від списання безнадійної дебіторської заборгованості виникають зазвичай на тих підприємствах, на яких облік і контроль за станом розрахунків не відповідають вимогам. Прибутки (збитки) минулих років, виявлені в поточному році, також свідчать про недоліки бухгалтерського обліку.
Особливої уваги вимагають прибутки за цінними паперами (акціями, облігаціями, векселями, сертифікатами і т. ін.). Підприємства-утримувачі цінних паперів отримують прибутки у вигляді дивідендів та процентів. У процесі аналізу вивчається динаміка дивідендів, курсу акцій, чистого прибутку, що припадає на одну акцію. Встановлюються темпи зростання або зниження названих показників.Сума отриманих дивідендів залежить від кількості придбаних акцій і рівня дивіденду на одну акцію, розмір якого визначається рівнем рентабельності акціонерного підприємства, податковою та амортизаційною політикою держави, рівнем процентної ставки за кредит і т. д. При оцінці результатів фінансової діяльності велике значення мають міжгосподарські порівняння, вивчення досвіду роботи інших підприємств на ринку цінних паперів.
За результатами аналізу розробляються конкретні заходи, спрямовані на попередження і скорочення збитків та втрат від позареалізаційних операцій.Завданням аналізу є також підрахунок резервів збільшення суми прибутку. Основними їхніми джерелами є збільшення обсягу реалізації продукції, зниження її собівартості, підвищення якості, реалізація на ринках з більш вигідними умовами збуту і т. ін.
Для визначення резервів зростання прибутку за рахунок збільшення обсягів реалізації продукції необхідно виявлений раніше резерв зростання обсягів реалізації продукції помножити на фактичний прибуток у розрахунку на одиницю продукції відповідного виду.Резерви збільшення прибутку за рахунок зниження собівартості товарної продукції і послуг підраховуються в такий спосіб: попередньо виявлений резерв зниження собівартості кожного виду продукції множиться на можливий обсяг її продажу з урахуванням резервів його зростання.
Істотним резервом зростання прибутку є покращання якості товарної продукції. Він визначається так: зміна питомої ваги кожного сорту множиться на відпускну ціну відповідного сорту, результати підсумовуються. Отримана таким чином зміна середньої ціни множиться на можливий обсяг реалізації продукції.Аналогічно підраховуються резерви зростання прибутку за рахунок зміни ринків збуту.
На закінчення аналізу необхідно узагальнити всі виявлені резерви зростання прибутку.Проаналізувавши таким чином виконання плану прибутку та його динаміку, можна зробити висновки про основне джерело фінансування виконання деяких зобов’язань (у тому числі і зі складу податкових). Необхідно розрахувати питому вагу податків у прибутках та її зміну. За аналогією з іншими розрахунками, способом ланцюгових підстановок можна встановити: як на останній показник вплинула зміна прибутків та зміна податків. Адже відомо, що при скороченні прибутковості навіть незмінні податки стають більш обтяжливими. Детально слід з’ясувати причини скорочення прибутковості (для чого використовують аналіз рентабельності).
Далі під час розрахунків досліджують вплив прямих податків на динаміку прибутку, що залишився в розпорядженні підприємства. Необхідно розрахувати темпи приросту балансового прибутку (Тбп), прибутку, що залишився в розпорядженні підприємства (Тпр), та податків, сплачених із прибутку (Тп). Якщо Тбп > Тпр і при цьому Тп зростає, то це дає підстави зробити висновок про зростання податкового тиску на підприємство. Коли це сталося не в результаті змін у податковому законодавстві, аналітик повинен розробити рекомендації щодо оптимізації внутрішньої фінансово-податкової політики підприємства, у тому числі за рахунок використання охарактеризованих раніше методів “легального ухилення”.3. Показники рентабельності характеризують ефективність роботи підприємства в цілому, прибутковість різних напрямів діяльності, окупність витрат і т. д. Вони більш повно, ніж прибуток, характеризують остаточні результати господарювання. Їхній розмір показує співвідношення ефекту з наявними або використаними ресурсами. Останнє дає можливість точніше оцінити фінансову спроможність підприємства.
Існує декілька видів показників рентабельності: показники рентабельності (окупності) витрат виробництва та інвестиційних проектів; показники рентабельності продажу; показники прибутковості капіталу та його частин.
Всі ці показники можуть розраховуватися на основі прибутку (балансового, прибутку від реалізації продукції, чистого прибутку).Рентабельність виробничої діяльності (окупність витрат) обчислюється шляхом відношення валового або чистого прибутку до суми витрат за реалізованою або виготовленою продукцією. Вона показує, скільки має прибутку підприємство з кожної гривні, витраченої на виробництво і реалізацію продукції. Цей показник може розраховуватися як в цілому по підприємству, так і за окремими його підрозділами та видами продукції.
Аналогічно визначається окупність інвестиційних проектів: отримана сума прибутку від проекту ділиться на суму інвестицій у даний проект.Рентабельність продажу розраховується шляхом ділення прибутку від реалізації продукції, робіт і послуг або чистого прибутку на суму отриманої виручки. Цей показник характеризує суму прибутку з гривні продажу. Він розраховується в цілому по підприємству та за окремими видами продукції.
Рентабельність капіталу обчислюється відношенням прибутку до середньорічної вартості всього інвестованого капіталу або окремих його складових: власного, запозиченого, перманентного, основного, оборотного, виробничого і т. д. При цьому можуть використовуватися показники балансового, валового, чистого прибутку.У процесі аналізу слід вивчити динаміку названих показників рентабельності, виконання плану за ними і провести порівняння з підприємствами-конкурентами.
Після цього необхідно проаналізувати чинники, що вплинули на зміну рівня рентабельності.Рівень рентабельності виробничої діяльності (окупність витрат), обчислений у цілому по підприємству, залежить від чотирьох основних чинників першого порядку: зміни обсягу реалізації, структури реалізованої продукції, її собівартості і середніх цін реалізації.
Розрахунок впливу чинників першого порядку на зміну рівня рентабельності в цілому по підприємству можна виконати способом ланцюгових підстановок у такій послідовності:1) розраховується рівень рентабельності, виходячи з планових показників прибутку та затрат (Rпл);
2) розраховується умовна величина рентабельності 1 (Rум1). Для цього умовний прибуток (при фактичних обсягах реалізації, але планових структурі продукції, цінах і собівартості одиниці продукції) ділять на умовні затрати (при фактичних обсягах реалізації, плановій структурі продукції, плановій собівартості);3) розраховується умовна величина рентабельності 2 (Rум2). Для цього умовний прибуток (при фактичних обсягах реалізації, фактичній структурі продукції, але планових цінах і собівартості одиниці продукції) ділять на умовні затрати (при фактичних обсягах реалізації, фактичній структурі продукції, але плановій собівартості);
4) розраховується умовна величина рентабельності 3 (Rумз). Для цього умовний прибуток (при фактичних обсягах реалізації, фактичній структурі продукції, фактичних цінах, але плановій собівартості одиниці продукції) ділять на умовні затрати (при фактичних обсягах реалізації, фактичній структурі продукції, але плановій собівартості);5) розраховується фактичний рівень рентабельності (Rф);
6) знаходиться зміна рентабельності (Rф – Rпл);7) визначається вплив чинників на зміну рентабельності:
а) вплив обсягу реалізації: (Rум1 – Rпл);б) вплив структури продукції: (Rум2 – Rум1);
в) впив цін: (Rум3 – Rум2);г) вплив собівартості: (Rф – Rум3).
Після цього слід провести факторний аналіз рентабельності за кожним видом продукції. Рівень рентабельності окремих видів продукції залежить від зміни середньореалізаційних цін і собівартості одиниці продукції. Вплив цих чинників розраховується способом ланцюгових підстановок. Алгоритм розрахунку наступний:1) розраховується рентабельність на основі планових показників середніх цін і собівартості (Rпл);
2) визначається умовна рентабельність (Rум) (прибуток, розрахований виходячи з фактичних цін і планової собівартості, ділиться на планові затрати);3) розраховується фактична рентабельність (Rф) та визначається її зміна порівняно з плановим рівнем;
4) розраховується вплив чинників на зміну рівня рентабельності:а) вплив зміни цін: (Rум – Rпл);
б) вплив зміни собівартості: (Rф – Rум).Далі необхідно більш детально вивчити причини зміни середнього рівня цін і способом пропорційного ділення розрахувати їхній вплив на рівень рентабельності. Також потрібно встановити, за рахунок яких чинників змінилася собівартість одиниці продукції, і аналогічним способом визначити їхній вплив на рівень рентабельності.
Такі розрахунки проводяться за кожним видом товарної продукції, що дозволяє більш точно оцінити роботу підприємства і виявити внутрішньогосподарські резерви зростання рентабельності на аналізованому підприємстві.Аналогічно провадиться факторний аналіз рентабельності продажу. Лише замість показника затрат при розрахунках використовується показник виручки від реалізації.
Подібно здійснюється і факторний аналіз рентабельності інвестованого капіталу (остання являє собою відношення балансового прибутку до суми інвестованого основного та оборотного капіталу). Балансовий прибуток залежить від обсягу реалізованої продукції, її структури, собівартості, середнього рівня цін і фінансових результатів від інших видів діяльності, не пов’язаних із реалізацією продукції і послуг. Середньорічна сума основного та оборотного капіталу залежить від обсягу продажів і швидкості обороту капіталу (коефіцієнта оборотності), що визначається відношенням суми обороту до середньорічної суми основного та оборотного капіталу.Чим швидше обертається капітал на підприємстві, тим менше його потрібно для забезпечення запланованого обсягу продажу. І навпаки, уповільнення оборотності капіталу потребує додаткового залучення коштів для забезпечення того ж обсягу виробництва та реалізації продукції. Таким чином, обсяг продажу сам не справляє впливу на рівень рентабельності, тому що з його зміною пропорційно збільшуються або зменшуються сума прибутку і сума основного та оборотного капіталу за умови незмінності інших чинників.
Взаємозв’язок названих чинників з рівнем рентабельності капіталу можна записати наступним чином:R = [БП = f (Vрпзаг, ПВі, Ці, Сі, ПФР)] / [∑К =
= f (Vрпзаг, ПВі, Коб)],
де БП – балансовий прибуток;
Vрпзаг – загальний обсяг реалізації продукції;ПВі – структура реалізації;
Ці – середньореалізаційні ціни;Сі – собівартість одиниці продукції;
ПФР – позареалізаційні фінансові результати;К – інвестований капітал;
Коб – коефіцієнт оборотності капіталу.Для розрахунку впливу чинників на рівень рентабельності використовують спосіб ланцюгових підстановок за алгоритмом, аналогічним наведеному вище аналізу рентабельності виробничої діяльності. Відмінність полягає у кількості умовних величин, що, виходячи з кількості чинників, становитиме 5.
При поглибленому аналізі необхідно вивчити вплив чинників другого рівня, від яких залежить зміна середньореалізаційних цін, собівартості продукції і позареалізаційних результатів. Серед них і непрямі податки.Аналізують також рентабельність виробничого капіталу, яку обчислюють як відношення балансового прибутку до середньорічної вартості основних засобів і середньорічних залишків матеріальних оборотних фондів.
Заключним етапом аналізу є розрахунок резервів підвищення рівня рентабельності.Основними джерелами резервів підвищення рівня рентабельності продажу є збільшення суми прибутку від реалізації продукції і зниження собівартості товарної продукції. Для підрахунку резервів слід розрахувати можливу рентабельність (при умові використання резервів зростання обсягів реалізації продукції та прибутків від реалізації, а також резервів зниження собівартості продукції) і відняти від неї показник фактичної рентабельності.
Резерв підвищення рівня рентабельності інвестованого капіталу може бути підрахований аналогічно. При цьому показник “можливої рентабельності” розраховується при умові використання резервів збільшення балансового прибутку і скорочення суми капіталу за рахунок прискорення його оборотності.
Книга: Управління податкоспроможністю суб’єктів господарювання - Мельник
ЗМІСТ
На попередню
|
|
