Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:

Скачати одним файлом. Книга: Господарське право України - Щербина

§ 2. Правове становище учасників страхової діяльності

В деяких випадках, встановлених законодавством України, страховиками визнаються державні організації, які створені і діють відповідно до Закону України "Про страхування".

Загальна частка іноземних юридичних осіб та іноземних громадян у статутному фонді страховика не може перевищувати 49 відсотків, крім випадку, передбаченого ст. 43 Закону, тобто у разі залучення до числа учасників страховика іноземних страховиків, за умови проведення ними всіх розрахунків за зобов'язаннями та боргами страховика, термін сплати яких уже настав. При цьому частка іноземних учасників у статутному фонді може бути встановлена на рівні не більше 50 відсотків загального розміру статутного фонду, крім страховиків, які отримали ліцензію на право страхування життя, для яких частка іноземних учасників не може перевищувати 49 відсотків загального розміру статутного фонду.

Загальний розмір внесків страховика до статутних фондів інших страховиків України не може перевищувати 20 відсотків його власного статутного фонду, в тому числі розмір внеску до статутного фонду окремого страховика не може перевищувати 5 відсотків.

Частка грошових внесків у сплаченому статутному фонді страховика має бути не менше 60 відсотків. Допускається сплата грошової частини внесків до статутного фонду страховика цінними паперами, що випускаються державою за їх номінальною вартістю у порядку, визначеному Міністерством фінансів України, але не більше 25 відсотків загального розміру статутного фонду.

Законом встановлено певні особливості формування статутного фонду страхової компанії. Забороняється використовувати для формування статутного фонду кошти страхових резервів, а також кошти, одержані в кредит та під заставу, і вносити нематеріальні активи.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" та ст. 2 Закону України "Про страхування" страхова діяльність підлягає ліцензуванню.

За встановленою на сьогодні процедурою Міністерство фінансів України видає страховикам ліцензію на проведення конкретних видів страхування і перестраховування, передбачених ст. 4 Закону України "Про страхування".

Страховики, які отримали ліцензію на страхування життя, не мають права займатися іншими видами страхування.

Для одержання ліцензії страховик подає до Міністерства фінансів України заяву, до якої додаються:

- копії установчих документів та копія свідоцтва про реєстрацію;

- довідки банків або висновки аудиторських фірм (аудиторів), що підтверджують розмір сплаченого статутного фонду;

- довідка про фінансовий стан засновників страховика, підтверджена аудитором (аудиторською фірмою), якщо страховик створений у формі повного чи командитного товариства або товариства з додатковою відповідальністю;

- правила (умови) страхування;

- економічне обгрунтування запланованої страхової (перестрахувальної) діяльності;

- інформація про учасників страховика, голову виконавчого органу та його заступників, копія диплома керівника про вищу освіту, інформація про наявність відповідних сертифікатів у випадках, передбачених Міністерством фінансів України.

Міністерство фінансів України зобов'язане розглянути заяву страховика про видачу йому ліцензії у термін, що не перевищує 30 днів з часу одержання всіх передбачених документів.

Відповідно до ст. 39 Закону України "Про страхування" підставою для відмови у видачі юридичній особі ліцензії на проведення страхової діяльності може бути невідповідність документів, що додаються до заяви, вимогам чинного законодавства України.

Про відмову у видачі ліцензії Міністерство фінансів України повідомляє юридичну особу в письмовій формі із зазначенням причини відмови.

Спори про відмову у видачі або відкликанні ліцензії розглядає суд або арбітражний суд.

Страхова організація (страховик) як господарське товариство може створювати свої філії і представництва, проте здійснювати страхову діяльність мають право лише філії.

Філія страховика - це відокремлений підрозділ страховика, який не є юридичною особою, може мати власну назву, яка повинна використовуватися згідно з Положенням про філію, має відокремлений баланс та здійснює страхову діяльність за видами, на які страховик одержав ліцензії, і право на проведення, яких було надано філії загальними зборами учасників страховика в повному обсязі або з обмеженнями.

Представництво страховика - це відокремлений підрозділ страховика, який не є юридичною особою, діє відповідно до Положення про представництво, не має права займатися страховою, а також будь-якою підприємницькою діяльністю. Представництво виконує функції і задачі сприяння організації і здійсненню статутної діяльності страховика, виступає від імені страховика та фінансується останнім.

Оскільки страхові організації (компанії) створюються як господарські товариства, їх ліквідація здійснюється у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

При ліквідації страховика в разі коли учасники страховика прийняли таке рішення і страховик не має зобов'язань перед страхувальниками, Міністерство фінансів України приймає рішення про виключення страховика з єдиного державного реєстру страховиків (перестраховиків).

Виключення страховика з державного реєстру суб'єктів підприємницької діяльності місцевими органами влади у зв'язку з його ліквідацією або реорганізацією здійснюється тільки після внесення відповідних змін до єдиного державного реєстру страховиків (перестраховиків).

Реорганізація страховика (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) проводиться у порядку, визначеному чинним законодавством, з урахуванням особливостей із забезпечення правонаступництва щодо укладання договорів страхування, встановлених Міністерством фінансів України.

У тих випадках, коли реорганізація страховика проводиться за рішенням Міністерства фінансів, така реорганізація передбачає:

- реорганізацію у страхового посередника відповідно до нормативних актів, що регулюють діяльність страхових посередників;

- об'єднання кількох страховиків із визначенням порядку передачі страхових зобов'язань за умови згоди на це власників страховиків;

- залучення до числа учасників страховика іноземних страховиків за умови проведення ними всіх розрахунків за зобов'язаннями та боргами страховика, термін сплати яких уже настав. При цьому частка іноземних учасників у статутному фонді може бути встановлена на рівні не більше 50 відсотків загального розміру статутного фонду, крім страховиків, які отримали ліцензію на право страхування життя, для яких частка іноземних учасників не може перевищувати 49 відсотків загального розміру статутного фонду.

Діяльність на ринку страхових послуг здійснюють також страхові посередники - страхові агенти, які провадять свою діяльність згідно з Положенням про порядок провадження діяльності страховими посередниками, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1996 р. № 1523.

Агентська діяльність - це діяльність суб'єктів підприємницької діяльності, уповноважених діяти від імені та на підставі доручення одного або більше страховиків, щодо рекламування, консультування, пропонування страхувальникам страхових послуг та проведення роботи, пов'язаної з укладенням та виконанням договорів страхування (підготовка і укладення договорів страхування, виконання робіт з обслуговування договорів), у тому числі оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхових сум або страхового відшкодування, а також здійснення цих виплат.

Неналежний контроль страховика за діяльністю його страхових агентів кваліфікується як порушення страхового законодавства.

На страховому ринку України функціонують і інші учасники, які мають певний вплив на страхову діяльність.

Так, відповідно до ст. 12 Закону України "Про страхування" страховики можуть утворювати спілки, асоціації та інші об'єднання для координації своєї діяльності, захисту інтересів своїх членів та здійснення спільних програм, якщо їх утворення не суперечить законодавству України. Ці об'єднання не можуть займатися страховою діяльністю, а тому не можуть біти визнані її суб'єктами.

Об'єднання страховиків діють на підставі статутів і набувають прав юридичної особи після їх державної реєстрації. Орган, що реєструє об'єднання страховиків, у 10-денний термін з дня реєстрації повідомляє про це Міністерство фінансів України.

Страховики, яким дозволено займатися страхуванням відповідальності власників транспортних засобів за шкоду, заподіяну

третім особам, та за умовами, передбаченими міжнародними договорами України щодо зазначеного виду страхування, зобов'язані утворити Моторне (транспортне) страхове бюро, яке є юридичною особою, що утримується за рахунок коштів страховиків.

Страховики, яким дозволено займатися страхуванням авіаційних ризиків, та страховики, яким дозволено займатися страхуванням морських ризиків, зобов'язані утворити Авіаційне страхове бюро та Морське страхове бюро, які є юридичними особами, що утримуються за рахунок коштів страховиків.

Страховики, які мають дозвіл на страхування відповідальності операторів ядерних установок за шкоду, що може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту, зобов'язані утворити ядерний страховий пул, який є юридичною особою, що утримується за рахунок коштів страховиків.

Книга: Господарське право України - Щербина

ЗМІСТ

1.	Господарське право України - Щербина
2.	Розділ І Поняття та принципи підприємницької діяльності
3.	§ 2. Умови здійснення підприємництва
4.	§ 3. Підприємець і держава
5.	Розділ II Господарські правовідносини та господарське право
6.	§ 2. Господарські правовідносини, їх ознаки та види
7.	§ 3. Методи господарського права
8.	Розділ III Господарське законодавство
9.	§ 2. Нормативні акти господарського законодавства: поняття та види
10.	§ 3. Система господарського законодавства
11.	§ 4. Проблеми вдосконалення господарського законодавства
12.	Розділ IV Суб'єкти господарського права
13.	§ 2. Види суб'єктів господарського права
14.	§ 3. Завдання, права та обов'язки суб'єкта господарського права
15.	Розділ V Правовий статус підприємств § 1. Поняття підприємства
16.	§ 2. Організаційно-правові форми підприємств
17.	§ 3. Створення підприємства
18.	§ 4. Установчі документи підприємства
19.	§ 5. Державна реєстрація підприємства
20.	§ 6. Припинення діяльності підприємства
21.	Розділ VI Правовий статус акціонерних товариств § 1. Поняття та юридичний статус акціонерного товариства
22.	§ 2. Засновники, учасники та порядок створення акціонерного товариства
23.	§ 3. Майно та майнові права в акціонерному товаристві
24.	§ 4. Правовий режим акцій
25.	§ 5. Правовий режим дивідендів
26.	§ 6. Управління акціонерним товариством
27.	Розділ VIIПравове становище інших господарських товариств § 1. Товариство з обмеженою відповідальністю та товариство з додатковою відповідальністю
28.	§ 2. Повне товариство
29.	§ 3. Командитне товариство
30.	Розділ VIII Правове становище господарських об'єднань § 1. Поняття господарського об'єднання. Законодавство про господарські об'єднання
31.	§ 2. Види господарських об'єднань
32.	§ 3. Функції та компетенція господарського об'єднання
33.	§ 4. Правовий статус промислово-фінансових груп
34.	Розділ IX Правове регулювання відносин власності в економіці України § 1. Поняття та форми власності в економіці України. Право власності
35.	§ 2. Право державної власності
36.	§ 3. Право колективної власності
37.	§ 4. Право приватної власності
38.	§ 5. Правовий режим майна державних підприємств. Особливості правового режиму майна державних бюджетних установ
39.	Розділ X Загальна характеристика господарських договорів § 1. Правова основа, поняття та особливі ознаки господарського договору
40.	§ 2. Класифікація і система господарських договорів за законодавством України
41.	§ 3. Функції господарського договору
42.	§ 4. Форма господарського договору
43.	§ 4. Форма господарського договору
44.	§ 6. Виконання господарських договорів
45.	Розділ XI Господарсько-правова відповідальність § 1. Поняття відповідальності в господарському праві
46.	§ 2. Функції відповідальності
47.	§ 3. Види відповідальності
48.	§ 4. Підстави відповідальності
49.	Розділ XII Правове регулювання банкрутства § 1. Поняття банкрутства. Суб'єкти у відносинах банкрутства
50.	§ 2. Організаційно-правові питання запобігання банкрутству
51.	§ 3. Підстави для застосування банкрутства
52.	§ 4. Провадження у справах про банкрутство
53.	§ 5. Ліквідаційна процедура
54.	§ 6. Мирова угода
55.	Розділ XIII Правове регулювання цін та ціноутворення § 1. Поняття та функції ціни. Політика ціноутворення
56.	§ 2. Види цін та порядок їх встановлення
57.	§ 3. Правове регулювання контролю
58.	Розділ XIV Правові засади захисту економічної конкуренції в Україні § 1. Законодавство про захист економічної конкуренції. Види порушень законодавства про економічну конкуренцію
59.	§ 2. Правове становище Антимонопольного комітету
60.	§ 3. Контроль за концентрацією суб'єктів господарювання
61.	§ 4. Відповідальність за порушення законодавства про захист економічної конкуренції
62.	§ 5. Розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції
63.	Розділ XV Правове регулювання оренди державного та комунального майна § 1. Поняття договору оренди. Об'єкти оренди
64.	§ 2. Сторони в договорі оренди
65.	§ 3. Порядок укладення договору оренди
66.	§ 4. Умови договору оренди
67.	§ 5. Припинення договору оренди
68.	§ 6. Правове регулювання лізингових операцій в Україні
69.	Розділ XVI Правові засади приватизації державного та комунального майна § 1. Поняття та головні цілі приватизації. Законодавство про приватизацію
70.	§ 2. Об'єкти приватизації
71.	§ 3. Суб'єкти приватизації
72.	§ 4. Приватизаційний процес
73.	§ 5. Способи приватизації
74.	§ 6. Договірні відносини приватизації
75.	Розділ XVII Правове регулювання діяльності транспорту § 1. Види транспорту в Україні. Єдина транспортна система України
76.	§ 2. Законодавство про транспорт
77.	§ 3. Правове становище транспортних організацій
78.	§ 4. Транспортні господарські договори
79.	Розділ XVIII Правове регулювання банківської діяльності § 1. Поняття, види та правове становище банків. Банківські операції та їх види
80.	§ 2. Поняття та види кредиту. Кредитний договір
81.	§ 3. Порядок відкриття рахунків у банках
82.	§ 4. Порядок та форми розрахунків у господарському обороті
83.	Розділ XIX Правове регулювання біржової діяльності в Україні § 1. Поняття та юридичні ознаки біржі
84.	§ 2. Функції, права та обов'язки біржі
85.	§ 3. Види біржових угод
86.	§ 4. Правила біржової торгівлі
87.	§ 5. Правовий статус фондової біржі
88.	Розділ XX Правове регулювання страхової діяльності § 1. Поняття страхової діяльності. Законодавство про страхову діяльність
89.	§ 2. Правове становище учасників страхової діяльності
90.	§ 3. Державний нагляд за страховою діяльністю
91.	Розділ XXI Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні § 1. Зовнішньоекономічна діяльність та її регулювання
92.	§ 2. Правовий режим іноземних інвестицій
93.	§ 3. Правовий режим вільних економічних зон
94.	§ 3. Правовий режим вільних економічних зон
95.	§ 2. Підвідомчість справ арбітражним судам. Підсудність справ
96.	§ 3. Доарбітражне врегулювання господарських спорів
97.	§ 4. Вирішення спорів арбітражним судом
98.	Список рекомендованої літератури

На попередню



Додати в закладки

  
Переклад Translate