Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:

Скачати одним файлом. Книга: Господарське право України - Щербина

§ 3. Правовий режим вільних економічних зон

Вільна економічна зона - це частина території України, на якій встановлюється спеціальний правовий режим економічної діяльності та особливий порядок застосування чинного законодавства України. Для ВЕЗ характерним є те, що на П території запроваджуються пільгові митні, валютно-фінансові, податкові та інші умови економічної діяльності національних і іноземних юридичних та фізичних осіб.

Правовий режим ВЕЗ в Україні визначається, в першу чергу, Законом України "Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон" від 13 жовтня 1992 р.. Цей Закон визначає порядок створення та ліквідації і механізм функціонування спеціальних (вільних) економічних зон на території України, загальні правові й економічні основи їх статусу, а також загальні правила регулювання відносин суб'єктів економічної діяльності цих зон з місцевими радами народних депутатів, органами державної виконавчої влади та ін.

Важливе значення для активізації підприємницької діяльності, нарощування експорту товарів і послуг та прискорення соціально-економічного розвитку регіонів шляхом створення ВЕЗ має постанова Кабінету Міністрів України "Про Концепцію створення спеціальних (вільних) економічних зон в Україні" від 14 березня 1994 р. № 167і, якою зазначену Концепцію було схвалено.

Згідно із Законом України "Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон" в Україні залежно від господарської спрямованості та економіко-пра-вових умов діяльності можуть створюватися такі ВЕЗ:

o зовнішньоторговельні зони - частина території держави, де товари іноземного походження можуть зберігатися, купуватися та продаватися без сплати мита і митних зборів або з їх відстроченням. Формами організації таких зон можуть бути вільні порти (порто-франко), вільні митні зони (зони франко) та митні склади;

o комплексні виробничі зони - частина території держави, на якій запроваджується спеціальний (пільговий податковий, валютно-фінансовий, митний тощо) режим економічної діяльності з метою стимулювання підприємства, залучення інвестицій у пріоритетні галузі господарства, розширення зовнішньоекономічних зв'язків, запозичення нових технологій, забезпечення зайнятості населення. Вони можуть мати форму експортних виробничих зон, де розвивається насамперед експортне виробництво, орієнтоване на переробку власної сировини та переважно складальницькі операції, та імпортоорієнтованих зон, головна функція яких - розвиток імпортозамінних виробництв;

o науково-технічні зони - це ВЕЗ, спеціальний правовий режим яких орієнтований на розвиток наукового і виробничого потенціалу. Вони можуть існувати у формі регіональних інноваційних центрів - технополісів, районів інтенсивного наукового розвитку, високотехнологічних промислових комплексів, науково-виробничих парків (технологічних, дослідницьких, промислових, агропарків), а також локальних інноваційних центрів та опорних інноваційних пунктів;

o туристично-рекреаційні зони - це ВЕЗ, які створюються у регіонах, що мають багатий природний, рекреаційний та історико-культурний потенціал, з метою ефективного його використання і збереження, а також активізації підприємницької діяльності (у тому числі із залученням іноземних інвесторів) у сфері рекреаційно-туристичного бізнесу;

o банківсько-страхові (офшорні) зони - це зони, в яких запроваджується особливо сприятливий режим здійснення банківських та страхових операцій в іноземній валюті для обслуговування нерезидентів. Офшорний статус надається банківським та страховим установам, які були створені за участю лише нерезидентів і обслуговують лише ту їхню підприємницьку діяльність, що здійснюється за межами України;

o зони прикордонної торгівлі - частина території держави на кордонах із сусідніми країнами, де діє спрощений порядок перетину кордону і торгівлі.

Крім зазначених, в Україні можуть створюватися ВЕЗ інших типів, а також комплексні спеціальні (вільні) економічні зони, які поєднують у собі риси та елементи зон різних типів.

ВЕЗ можуть бути класифіковані й за іншими критеріями. Так, за ознакою відкритості розрізняють ВЕЗ інтеграційні (діяльність яких спрямована на тісну взаємодію з позазональною економікою країни) та анклавні (орієнтовані на зв'язки із зовнішнім ринком). Залежно від місцезнаходження ВЕЗ поділяються на зовнішні (розміщені на кордоні з іншими державами) та внутрішні (розміщені у внутрішніх районах країни).

Статус і території ВЕЗ, а також строк, на який вона створюється, визначає Верховна Рада України шляхом прийняття окремого закону для кожної спеціальної (вільної) економічної зони. ВЕЗ створюються Верховною Радою України з ініціативи Президента України, Кабінету Міністрів України або місцевих рад та місцевих державних адміністрацій. Порядок їх створення, перелік та зміст необхідних для створення документів визначаються статтями 5-7 Закону України "Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон".

Управління ВЕЗ має певну специфіку, яка полягає в тому, що структура, функції та повноваження органів управління спеціальної (вільної) економічної зони визначаються залежно від її типу, розмірів, кількості працівників та/або мешканців на її території. Проте незалежно від типу ВЕЗ їх органами управління є місцеві ради та місцеві державні адміністрації у межах своїх повноважень (їхні функції та повноваження щодо управління ВЕЗ визначені ст. 10 Закону України "Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон"); орган господарського розвитку і управління ВЕЗ, що створюється

за участю суб'єктів економічної діяльності України та іноземних суб'єктів такої діяльності (функції цього органу, визначені ст. 11 зазначеного Закону, можуть бути покладені на одного із суб'єктів економічної діяльності ВЕЗ).

На всі об'єкти та суб'єкти економічної діяльності ВЕЗ поширюється система державних гарантій захисту інвестицій, передбачена законодавством України про інвестиційну діяльність та іноземні інвестиції.

Оскільки ВЕЗ є тимчасовим утворенням, вона вважається ліквідованою з моменту закінчення строку, на який її було створено, якщо цей термін не буде продовжено Верховною Радою України. За поданням Президента України або Кабінету Міністрів України ВЕЗ може бути ліквідована достроково. У будь-якому разі ВЕЗ вважається ліквідованою з моменту прийняття відповідного закону про її ліквідацію. Держава відповідно до законодавства України гарантує збереження у повному обсязі всіх майнових і немайнових прав суб'єктів економічної діяльності спеціальної (вільної) економічної зони при її ліквідації.

Завдання та запитання на закріплення вивченого

1. Дайте визначення поняття зовнішньоекономічної діяльності.

2. Назвіть основні принципи зовнішньоекономічної діяльності.

3. Назвіть суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності.

4. Які види зовнішньоекономічної діяльності ви знаєте?

5. В яких формах здійснюється державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності?

6. Які види ліцензій ви знаєте?

7. Назвіть види експортних (імпортних) квот, що запроваджуються в Україні.

8. Що таке інвестиційна діяльність?

9. В якому вигляді можуть здійснюватися іноземні інвестиції в Україні?

10. Назвіть основні форми здійснення іноземних інвестицій в Україні.

11. Які державні гарантії захисту іноземних інвестицій встановлені в законодавстві України?

12. Дайте визначення поняття спеціальної (вільної) економічної зони.

13. Назвіть основні типи ВЕЗ залежно від господарської спрямованості та економіко-правових умов діяльності.

14. Як здійснюється управління ВЕЗ?

15. Як можуть ліквідовуватися ВЕЗ?

Книга: Господарське право України - Щербина

ЗМІСТ

1.	Господарське право України - Щербина
2.	Розділ І Поняття та принципи підприємницької діяльності
3.	§ 2. Умови здійснення підприємництва
4.	§ 3. Підприємець і держава
5.	Розділ II Господарські правовідносини та господарське право
6.	§ 2. Господарські правовідносини, їх ознаки та види
7.	§ 3. Методи господарського права
8.	Розділ III Господарське законодавство
9.	§ 2. Нормативні акти господарського законодавства: поняття та види
10.	§ 3. Система господарського законодавства
11.	§ 4. Проблеми вдосконалення господарського законодавства
12.	Розділ IV Суб'єкти господарського права
13.	§ 2. Види суб'єктів господарського права
14.	§ 3. Завдання, права та обов'язки суб'єкта господарського права
15.	Розділ V Правовий статус підприємств § 1. Поняття підприємства
16.	§ 2. Організаційно-правові форми підприємств
17.	§ 3. Створення підприємства
18.	§ 4. Установчі документи підприємства
19.	§ 5. Державна реєстрація підприємства
20.	§ 6. Припинення діяльності підприємства
21.	Розділ VI Правовий статус акціонерних товариств § 1. Поняття та юридичний статус акціонерного товариства
22.	§ 2. Засновники, учасники та порядок створення акціонерного товариства
23.	§ 3. Майно та майнові права в акціонерному товаристві
24.	§ 4. Правовий режим акцій
25.	§ 5. Правовий режим дивідендів
26.	§ 6. Управління акціонерним товариством
27.	Розділ VIIПравове становище інших господарських товариств § 1. Товариство з обмеженою відповідальністю та товариство з додатковою відповідальністю
28.	§ 2. Повне товариство
29.	§ 3. Командитне товариство
30.	Розділ VIII Правове становище господарських об'єднань § 1. Поняття господарського об'єднання. Законодавство про господарські об'єднання
31.	§ 2. Види господарських об'єднань
32.	§ 3. Функції та компетенція господарського об'єднання
33.	§ 4. Правовий статус промислово-фінансових груп
34.	Розділ IX Правове регулювання відносин власності в економіці України § 1. Поняття та форми власності в економіці України. Право власності
35.	§ 2. Право державної власності
36.	§ 3. Право колективної власності
37.	§ 4. Право приватної власності
38.	§ 5. Правовий режим майна державних підприємств. Особливості правового режиму майна державних бюджетних установ
39.	Розділ X Загальна характеристика господарських договорів § 1. Правова основа, поняття та особливі ознаки господарського договору
40.	§ 2. Класифікація і система господарських договорів за законодавством України
41.	§ 3. Функції господарського договору
42.	§ 4. Форма господарського договору
43.	§ 4. Форма господарського договору
44.	§ 6. Виконання господарських договорів
45.	Розділ XI Господарсько-правова відповідальність § 1. Поняття відповідальності в господарському праві
46.	§ 2. Функції відповідальності
47.	§ 3. Види відповідальності
48.	§ 4. Підстави відповідальності
49.	Розділ XII Правове регулювання банкрутства § 1. Поняття банкрутства. Суб'єкти у відносинах банкрутства
50.	§ 2. Організаційно-правові питання запобігання банкрутству
51.	§ 3. Підстави для застосування банкрутства
52.	§ 4. Провадження у справах про банкрутство
53.	§ 5. Ліквідаційна процедура
54.	§ 6. Мирова угода
55.	Розділ XIII Правове регулювання цін та ціноутворення § 1. Поняття та функції ціни. Політика ціноутворення
56.	§ 2. Види цін та порядок їх встановлення
57.	§ 3. Правове регулювання контролю
58.	Розділ XIV Правові засади захисту економічної конкуренції в Україні § 1. Законодавство про захист економічної конкуренції. Види порушень законодавства про економічну конкуренцію
59.	§ 2. Правове становище Антимонопольного комітету
60.	§ 3. Контроль за концентрацією суб'єктів господарювання
61.	§ 4. Відповідальність за порушення законодавства про захист економічної конкуренції
62.	§ 5. Розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції
63.	Розділ XV Правове регулювання оренди державного та комунального майна § 1. Поняття договору оренди. Об'єкти оренди
64.	§ 2. Сторони в договорі оренди
65.	§ 3. Порядок укладення договору оренди
66.	§ 4. Умови договору оренди
67.	§ 5. Припинення договору оренди
68.	§ 6. Правове регулювання лізингових операцій в Україні
69.	Розділ XVI Правові засади приватизації державного та комунального майна § 1. Поняття та головні цілі приватизації. Законодавство про приватизацію
70.	§ 2. Об'єкти приватизації
71.	§ 3. Суб'єкти приватизації
72.	§ 4. Приватизаційний процес
73.	§ 5. Способи приватизації
74.	§ 6. Договірні відносини приватизації
75.	Розділ XVII Правове регулювання діяльності транспорту § 1. Види транспорту в Україні. Єдина транспортна система України
76.	§ 2. Законодавство про транспорт
77.	§ 3. Правове становище транспортних організацій
78.	§ 4. Транспортні господарські договори
79.	Розділ XVIII Правове регулювання банківської діяльності § 1. Поняття, види та правове становище банків. Банківські операції та їх види
80.	§ 2. Поняття та види кредиту. Кредитний договір
81.	§ 3. Порядок відкриття рахунків у банках
82.	§ 4. Порядок та форми розрахунків у господарському обороті
83.	Розділ XIX Правове регулювання біржової діяльності в Україні § 1. Поняття та юридичні ознаки біржі
84.	§ 2. Функції, права та обов'язки біржі
85.	§ 3. Види біржових угод
86.	§ 4. Правила біржової торгівлі
87.	§ 5. Правовий статус фондової біржі
88.	Розділ XX Правове регулювання страхової діяльності § 1. Поняття страхової діяльності. Законодавство про страхову діяльність
89.	§ 2. Правове становище учасників страхової діяльності
90.	§ 3. Державний нагляд за страховою діяльністю
91.	Розділ XXI Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні § 1. Зовнішньоекономічна діяльність та її регулювання
92.	§ 2. Правовий режим іноземних інвестицій
93.	§ 3. Правовий режим вільних економічних зон
94.	§ 3. Правовий режим вільних економічних зон
95.	§ 2. Підвідомчість справ арбітражним судам. Підсудність справ
96.	§ 3. Доарбітражне врегулювання господарських спорів
97.	§ 4. Вирішення спорів арбітражним судом
98.	Список рекомендованої літератури

На попередню



Додати в закладки

  
Переклад Translate