Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: Судова система – Мельник, Цимбал
3.3. Склад, повноваження, функції та основне призначення судів першої ланки
Система судів загальної юрисдикції України складається з 3-х ланок:· перша ланка – районні суди (міські суди на правах районних), міжрайонні (окружні) суди, військові суди гарнізонів;
· друга ланка – обласні (Київський, Севастопольський міські суди), Верховний Суд Автономної Республіки Крим, міжобласний суд, військові суди регіонів та Військово-Морських Сил;· третя ланка – Верховний Суд України, до складу якого входить військова колегія, що наділена відповідними повноваженнями.
Ст. 125 Конституції України створення надзвичайних, особливих та інших судів не допускається.Повноваження районного (міського) суду:
· розглядає всі цивільні і кримінальні справи, за винятком справ, віднесених законом до відання інших судів;· у випадках, передбачених законодавством України, розглядає справи про адміністративні правопорушення;
· вивчає та узагальнює судову практику, надає правову допомогу товариським судам, а також здійснює інші повноваження, надані йому законодавством.До складу судів першої ланки входять:
· голова;· заступник (заступники) голови;
· судді;· завідуючий канцелярією;
· секретарі судових засідань;· судові виконавці;
· технічні працівники.У 1993 році в Україні діяло 736 районних (міських) судів, в яких працювало 3276 суддів.1
Кількісний склад суддів у кожному районному (міському) суді визначається Президією Верховної Ради України за спільним поданням Голови Верховного Суду України та міністра юстиції.Судами першої інстанції у кримінальних справах вирішуються питання про винність чи невинність підсудних, у цивільних справах – про те, порушив чи ні відповідач прийняті на себе згідно з договором або покладені на нього законом зобов’язання. За результатами судового розгляду кримінальних справ суд встановлює наявність вини (чи невинності) підсудного і виносить вирок.
Розглянувши кримінальну справу, суд може прийняти одне з таких рішень:· винести обвинувальний вирок;
· винести виправдувальний вирок;· закрити справу;
· призупинити справу;· направити справу на додаткове розслідування.
У цивільних справах суди першої інстанції задовольняють позов або відмовляють у його задоволенні. За результатами розгляду виноситься рішення.На посади голів районних (міських) і прирівняних до них судів призначаються найбільш кваліфіковані судді, які мають великий професійний досвід, організаційні здібності та користуються авторитетом.
Голови районних (міських) та прирівняних до них судів і їх заступники за спільним поданням Голови Верховного Суду Автономної Республіки Крим та міністра юстиції Автономної Республіки Крим затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим. Голови обласних, Київського та Севастопольського міських судів та начальників управлінь юстиції, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій затверджуються обласними, Київською та Севастопольською міськими радами народних депутатів.Голова районного (міського) суду має такі повноваження:
· головує в судових засіданнях;· призначає головуючими в судових засіданнях суддів;
· розподіляє обов’язки між суддями;· веде прийом громадян, організовує роботу щодо розгляду пропозицій, заяв, скарг;
· керує вивченням та узагальненням судової практики, веденням судової статистики;· вносить подання до державних органів, громадських організацій про усунення причин та умов, що сприяли скоєнню злочинів та правопорушень;
· вносить подання щодо призначення на посади судових виконавців та організовує їх роботу;· керує роботою канцелярії;
· займається організаційною роботою щодо підвищення кваліфікації працівників суду;· організовує роботу щодо роз’яснення законодавства населенню, надання правової допомоги товариським судам;
· здійснює інші повноваження, надані йому законодавством.Для забезпечення колегіального розгляду судових справ районними (міськими) судами, до яких обрано недостатню кількість суддів, утворюються міжрайонні (окружні) суди, до яких можуть входити декілька районних (міських) судів. Згідно з Конституцією України суди, у тому числі і міжрайонні (окружні), утворюються Президентом України.
Міжрайонний (окружний) суд розглядає справи у складі трьох суддів районних (міських) судів.Міжрайонні і прирівняні до нього суди є судами лише першої інстанції. Вони розглядають справи по суті з винесенням вироків, рішень, ухвал, постанов.
Згідно зі ст. 17 Кримінально-процесуального кодексу України кримінальні справи розглядаються в суді першої інстанції одноособово суддею, який діє від імені суду. Кримінальні справи щодо злочинів, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк більше десяти років, розглядаються в суді першої інстанції колегіально судом у складі трьох осіб, якщо підсудний заявив клопотання про такий розгляд.Саме для забезпечення колегіальності розгляду таких справ були створені міжрайонні (окружні) суди.
Голова міжрайонного (окружного) суду призначається за спільним рішенням міністра юстиції та Голови Верховного Суду України з числа голів районних (міських) судів, що входять до складу міжрайонного (окружного) суду.Голова міжрайонного (окружного) суду має такі повноваження:
· головує в судових засіданнях або призначає для цього одного з суддів районних (міських) судів, що входять до складу міжрайонного (окружного) суду;· вирішує питання про відвід судді, який одноособово розглядає справу;
· утворює склад суду з числа суддів районних (міських) судів, що входять до складу міжрайонного (окружного) суду.Розподіл обов’язків між суддями районного (міського) суду можливий за принципами:
· зональний або територіальний, коли суддя вирішує справи, що виникли на закріпленій за ним території району чи міста;· предметний або функціональний, коли суддя спеціалізується лише на цивільних чи лише на кримінальних справах;
· предметно-зональний, коли суддя спеціалізується тільки на цивільних чи кримінальних справах у межах закріпленої за ним території;· біжучий, коли справи розглядаються таким чином: кримінальні – по черзі, що доручені головою суду, а цивільні –суддею, який прийняв заяву під час прийому громадян.
У судах першої ланки функціонує робочий апарат районного (міського) суду, до якого входять:Апарат районного (міського) суду:
· завідуючий канцелярією (старший секретар);· помічник (помічники) голови суду;
· консультант (консультанти) суду;· секретар суду;
· секретарі судових засідань;· діловод та інші.
Судові виконавціДо складу районного (міського) суду раніше входили судові виконавці. На них покладалося виконання рішень, ухвал і постанов з цивільних справ, виконання вироків, ухвал і постанов з кримінальних справ у частині майнових стягнень, а також інших рішень і постанов у передбачених законом випадках.
Нині посади судових виконавців районних (міських) судів ліквідовані. Разом з тим у складі районних управлінь юстиції створені відділи державної виконавчої служби, до якої входять державні виконавці. Вони є державними службовцями, і їх функції розширені та конкретно регламентуються.Відповідно до Закону “Про виконавче провадження” від 21 квітня 1999 року державною виконавчою службою підлягають виконанню:
- рішення, ухвали і постанови судів у цивільних справах;- вироки, ухвали і постанови судів у кримінальних справах у частині майнових стягнень;
- вироки судів у частині позбавлення права займати посади або займатися певною діяльністю;- постанови судів у частині майнових стягнень у справах про адміністративні правопорушення;
- мирові угоди, затверджені судом;- рішення, ухвали, постанови арбітражних судів;
- виконавчі написи нотаріусів;- рішення Конституційного Суду України у випадках, передбачених законом;
- не сплачені в строк платіжні вимоги, акцептовані платником;- рішення третейських судів відповідно до законів України;
- рішення комісій у трудових спорах;- постанови, винесені органами (посадовими особами), які уповноважені законом розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
- рішення іноземних судів і арбітражів у передбачених законом випадках;- рішення державних органів, прийняті з питань володіння і користування культовими будівлями та майном;
- рішення Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень у передбачених законом випадках;- постанови державного виконавця про виконавчий збір та накладення штрафу;
- рішення інших державних або недержавних органів у випадках, передбачених законом.Згідно з Законом України від 24 березня 1998 року “Про державну виконавчу службу”1 чітко визначений правовий статус, вимоги, порядок призначення та звільнення державних виконавців, основним завданням яких є примусове виконання рішень у порядку, передбаченому законом.
При призначенні на посаду державного виконавця висуваються такі вимоги:- наявність громадянства України;
- наявність юридичної освіти;- здатність за своїми особистими і діловими якостями виконувати покладені на нього обов’язки.
Державні виконавці призначаються та звільняються з посади начальниками районних (міських) відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.При виконанні своїх функцій державний виконавець зобов’язаний:
- здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення;- надавати сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливості ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження;
- розглядати заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження та їх клопотання;- заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених законодавством;
- роз’яснювати сторонам їх права та обов’язки.Разом з тим державний виконавець при здійсненні провадження має право:
- одержувати необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію;- здійснювати перевірку виконання юридичними особами рішень щодо працюючих у них боржників;
- входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити їх огляд, при необхідності примусово відкривати в установленому порядку та опечатувати;- накладати арешти на майно боржника, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його у порядку, встановленому законодавством;
- накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, у тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах;- за згодою власника використовувати нежилі приміщення, що не належать до комунальної власності, та інші приміщення – для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспорт стягувача або боржника для перевезення майна;
- звертатися до органу, який видав виконавчий документ, за роз’ясненням рішення, порушувати оголошення про зміни порядку і способу виконання, відстрочку та розстрочку виконання рішення;- звертатися до суду з поданням про розшук боржника або дитини;
- викликати громадян та посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні;- залучати до провадження виконавчих дій понятих, інших осіб у встановленому порядку, а також експертів, спеціалістів, у тому числі для оцінки майна;
- накладати стягнення у вигляді штрафу на громадян і посадових осіб у випадках, передбачених законом;- здійснювати інші повноваження, передбачені законодавством.
Законом України “Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх” від 24 січня 1995 року в апараті районних (міських) судів передбачені судові вихователі, які призначаються і звільняються міністром юстиції Автономної Республіки Крим, начальниками управлінь юстиції обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.На них покладаються завдання:
· участь у виконанні судових рішень;· виховання неповнолітніх, які скоїли правопорушення;
· усунення причин і умов, які сприяли скоєнню протиправних дій, профілактика правопорушень;· надання батькам або опікунам допомоги у вихованні їх неповнолітніх дітей.
Передача неповнолітніх на виховання судовому вихователю проводиться судом.
Книга: Судова система – Мельник, Цимбал
ЗМІСТ
На попередню
|
|
