Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
Додати книгу на сайт:
§4. Депутатські запити і звернення
Серед передбачених законодавством інструментів парламентського контролю за діяльністю органів публічної влади, підприємств, установ і організацій провідне місце посідають депутатські запити і звернення.
Депутатське звернення – це викладена у письмовій формі пропозиція народного депутата, звернення до посадових осіб державних органів, керівників підприємств, установ, організацій здійснити певні дії, дати офіційне роз’яснення або викласти свою позицію з питань, віднесених до їхньої компетенції.
Депутат має право депутатського звернення до посадових осіб усіх державних органів і органів об’єднань громадян, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності й підпорядкованості з питань, пов’язаних із депутатською діяльністю. Своє звернення депутат безпосередньо надсилає посадовим особам або поштою. Воно є обов’язковим для розгляду протягом не більш як 10 днів з моменту отримання. Якщо з об’єктивних причин воно не може бути розглянуте в цей термін, депутату надсилається офіційний лист, у якому викладаються мотиви продовження терміну розгляду. Максимальний час розгляду звернення не може бути більшим 30 днів з моменту його одержання. Народний депутат, який направив звернення, може бути присутнім при його розгляді, про що він повідомляє адресата свого звернення.
Якщо депутат не задоволений відповіддю на звернення і якщо на його думку посадова особа ухиляється від вирішення питання, що міститься у зверненні, він має право внести депутатський запит.
Депутатський запит – це вимога народного депутата, народних депутатів чи комітету Верховної Ради України, заявлена на сесії Верховної Ради до Президента України, до органів Верховної Ради України, до Кабінету Міністрів України, до керівників інших органів публічної влади, а також до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності, дати офіційну відповідь з питань, віднесених до їх компетенції.
Конституційний Суд України у своїх рішеннях від 19 травня 1999 р. № 4-рп/99 у справі №1-12/99 (справа про статус народних депутатів) та від 11 квітня 2000 р. №4-рп/2000 у справі №1-19/2000 (справа про запити народних депутатів України до прокуратури) дав офіційне тлумачення положень ст.86 Конституції України, а також ч.1 ст.12, ч.1,2 ст.19 Закону «Про статус народного депутата України». Цим рішенням встановлено низку обмежень щодо реалізації народними депутатами свого права на депутатський запит і звернення:
1. Народний депутат не має права звертатися з вимогами чи пропозиціями до судів, до голів судів та до суддів стосовно конкретних судових справ.
2. Вимога чи пропозиція народного депутата України до керівників органів Служби безпеки України не може бути дорученням щодо перевірки будь-якої інформації про окремих громадян. За відсутності у вимозі чи пропозиції народного депутата достатньої інформації про злочин така вимога чи пропозиція не може бути підставою для прийняття рішення про проведення оперативно-розшукових заходів. У разі надходження до органів Служби безпеки вимоги чи пропозиції народного депутата України, пов’язаної з необхідністю проведення оперативно-розшукових заходів, керівники цих органів мають діяти з дотриманням вимог, передбачених Законом України «Про Службу безпеки України» і Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність».
3. Народний депутат не має права звертатися до органів прокуратури і прокурорів з вимогами, пропозиціями чи вказівками у конкретних справах з питань підтримання державного обвинувачення в суді, представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом, нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання і досудове слідство, нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян, а також до слідчих прокуратури з питань досудового слідства у конкретних кримінальних справах. У разі надходження до органів прокуратури, прокурорів, слідчих прокуратури пропозицій, вказівок і вимог народних депутатів у конкретних справах із вищевказаних питань прокурори і слідчі прокуратури мають діяти з дотриманням вимог, передбачених Кримінально-процесуальним кодексом, Цивільним процесуальним кодексом, Арбітражним процесуальним кодексом України та Законом України «Про прокуратуру».
Верховна Рада України приймає рішення про доцільність направлення депутатського запиту, яке повинно бути підтримане не менш як 1/5 народних депутатів. Рішення про направлення запиту до Президента України потребує підтримки не менш як 1/3 від конституційного складу парламенту.
Запит подається в письмовій формі Голові Верховної Ради України, який оголошує його на засіданні Верховної Ради і після прийняття рішення передає до Секретаріату. Секретаріат Верховної Ради негайно направляє текст депутатського запиту відповідним органам або посадовим особам. Текст запиту публікується в стенографічному бюлетені засідань Верховної Ради України.
Орган або посадова особа, до яких спрямований запит, повинні дати офіційну відповідь не пізніш як у 15-денний термін з дня його одержання. Якщо запит з об’єктивних причин не може бути розглянутий у цей термін, то посадова особа письмово повинна повідомити про це Голову Верховної Ради і народного депутата, групу народних депутатів чи комітет, що внесли запит, і запропонувати інший термін, що не повинен перевищувати один місяць після одержання запиту.
Народний депутат має право брати безпосередньо участь у розгляді внесеного ним запиту керівником відповідного органу публічної влади, підприємства, установи чи організації.
Відповідь на депутатський запит надсилається Голові Верховної Ради України і депутату, що його вніс, та оголошується на засіданні парламенту. Депутат має право дати оцінку відповіді на свій запит. На засіданні Верховної Ради України може бути проведене обговорення відповіді на запит, якщо на цьому наполягає не менше ніж 1/5 частина народних депутатів. При обговоренні відповіді на депутатський запит на засіданні парламенту повинні бути присутні керівники, до яких звернуто запит. За підсумками розгляду запиту Верховна Рада приймає постанову, що разом з текстом запиту публікується в газеті «Голос України» і «Відомостях Верховної Ради України».
Книга: Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні - О.Н. Ярмиш, В.О. Серьогін
ЗМІСТ
| 1. | Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні - О.Н. Ярмиш, В.О. Серьогін
|
|
| 2. | Передмова
|
|
| 3. | ЧАСТИНА ЗАГАЛЬНА - Розділ І ПОНЯТТЯ ДЕРЖАВНОГО БУДІВНИЦТВА ТА МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ - Глава 1. Державне будівництво та місцеве самоврядуванняяк наука і навчальна дисципліна - §1. Поняття, предмет і джерела науки державного будівництва та
|
|
| 4. | §3. Система науки державного будівництва і місцевого самоврядування
|
|
| 5. | §4. Державне будівництво і місцеве самоврядування у системі суспільних та юридичних наук
|
|
| 6. | §5. Поняття, система і завдання державного будівництва та місцевого самоврядування як навчальної дисципліни
|
|
| 7. | Глава 2 - Державне будівництво і місцеве самоврядування: минуле і сучасніст - §1. Еволюція науки державного будівництва і місцевого самоврядування
|
|
| 8. | §2. Актуальні проблеми науки державного будівництва та місцевого самоврядування в Україні на сучасному етапі
|
|
| 9. | Розділ II - Основи організації та діяльності органів публічної влади в Україні - Глава 1 Загальнотеоретичні аспекти організації роботи органів публічної влади в Україні - §1. Поняття, види та ознаки органів публічної влади
|
|
| 10. | §2. Система органів публічної влади в Україні
|
|
| 11. | §3. Принципи організації й діяльності органів публічної влади в Україні
|
|
| 12. | §4. Функції та компетенція органів публічної влади
|
|
| 13. | §5. Форми діяльності органів публічної влади
|
|
| 14. | §6. Методи діяльності органів публічної влади
|
|
| 15. | Глава 2 - Правова, територіальна та матеріально-фінансова основи організації та діяльності органів публічної влади в Україні - §1. Загальна характеристика системи нормативно-правових актів, що регулюють порядок організації
|
|
| 16. | §2. Адміністративно-територіальний устрій і територіальна основа діяльності органів публічної влади в Україні
|
|
| 17. | §3. Матеріально-фінансова основа організації і діяльності органів публічної влади в Україні
|
|
| 18. | ЧАСТИНА ОСОБЛИВА - Розділ ІІІ Організація роботи Верховної Ради України Глава 1 Загальна характеристика організації роботи Верховної Ради України - §1. Верховна Рада України в системі органів державної влади, основи її правового статусу
|
|
| 19. | §2. Завдання, принципи та основи діяльності Верховної Ради України
|
|
| 20. | §3. Порядок формування Верховної Ради України
|
|
| 21. | §4. Структура Верховної Ради України
|
|
| 22. | §5. Функції та компетенція Верховної Ради України
|
|
| 23. | §6. Форми діяльності Верховної Ради України
|
|
| 24. | §7. Методи діяльності Верховної Ради України
|
|
| 25. | §8. Акти Верховної Ради України
|
|
| 26. | §9. Апарат Верховної Ради України
|
|
| 27. | Глава 2 - Організація роботи органів та посадових осіб Верховної Ради України - §1. Організація роботи Голови Верховної Ради України та його заступників
|
|
| 28. | §2. Організація роботи комітетів Верховної Ради України
|
|
| 29. | §3. Організація роботи тимчасових комісій Верховної Ради України
|
|
| 30. | §4. Організація роботи депутатських груп і фракцій
|
|
| 31. | §5. Організація роботи Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини
|
|
| 32. | Глава 3 - Організація роботи народних депутатів України - §1. Основи правового статусу народних депутатів України
|
|
| 33. | §2. Організація роботи народного депутата у Верховній Раді України
|
|
| 34. | §3. Організація роботи народного депутата у виборчому окрузі
|
|
| 35. | §4. Депутатські запити і звернення
|
|
| 36. | §5. Основні гарантії депутатської діяльності
|
|
| 37. | Розділ ІV Організація роботи Президента України - §1. Президент України в системі органів державної влади, основи його правового статусу та функціонування
|
|
| 38. | §2. Організація виборів Президента України
|
|
| 39. | §3. Функції та компетенція Президента України
|
|
| 40. | §4. Форми діяльності Президента України
|
|
| 41. | §5. Методи діяльності Президента України § 6. Гарантії діяльності Президента України
|
|
| 42. | § 7. Апарат Президента України, організація його роботи
|
|
| 43. | § 8. Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим, його статус і організація роботи
|
|
| 44. | § 9. Рада національної безпеки і оборони України
|
|
| 45. | Розділ V - Організація роботи органів виконавчої влади України - Глава 1 Організація роботи Кабінету Міністрів України - §1. Кабінет Міністрів України у системі органів державної влади України
|
|
| 46. | §2. Структура Кабінету Міністрів України. Розподіл повноважень між посадовими особами уряду України
|
|
| 47. | §3.Функції та компетенція Кабінету Міністрів України
|
|
| 48. | §4.Форми діяльності Кабінету Міністрів України
|
|
| 49. | §5.Порядок підготовки і проведення засідань Кабінету Міністрів України
|
|
| 50. | §6. Організація роботи органів, що утворюються Кабінетом Міністрів України
|
|
| 51. | §7. Методи діяльності Кабінету Міністрів України
|
|
| 52. | §8. Акти Кабінету Міністрів України
|
|
| 53. | §9. Апарат Кабінету Міністрів України
|
|
| 54. | Глава 2 - Організація роботи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади - §1. Система, порядок формування і основи діяльності центральних органів виконавчої влади
|
|
| 55. | §2. Структура центральних органів виконавчої влади
|
|
| 56. | §3. Функції та компетенція центральних органів виконавчої влади
|
|
| 57. | §4. Організація роботи Міністерства внутрішніх справ України
|
|
| 58. | Глава 3 Організація роботи місцевих державних адміністрацій - §1. Система і основи правового статусу місцевих державних адміністрацій
|
|
| 59. | §2. Завдання, принципи та основи діяльності місцевих державних адміністрацій
|
|
| 60. | §3. Структура місцевих державних адміністрацій
|
|
| 61. | §4. Порядок формування місцевих державних адміністрацій
|
|
| 62. | §5. Функції та компетенція місцевих державних адміністрацій
|
|
| 63. | §6. Організація роботи голови місцевої державної адміністрації та його заступників
|
|
| 64. | §7. Апарат місцевих державних адміністрацій
|
|
| 65. | §8. Форми роботи місцевих державних адміністрацій
|
|
| 66. | §9. Методи діяльності місцевих державних адміністрацій
|
|
| 67. | §10. Акти місцевих державних адміністрацій
|
|
| 68. | Розділ VI Організація роботи органів публічної влади Автономної Республіки Крим - Глава 1 Організація роботи Верховної Ради Автономної Республіки Крим - §1. Загальна характеристика правового статусу Верховної Ради Автономної Республіки Крим
|
|
| 69. | §2. Порядок формування Верховної Ради Автономної Республіки Крим
|
|
| 70. | §3. Структура Верховної Ради Автономної Республіки Крим
|
|
| 71. | §4. Правовий статус депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим
|
|
| 72. | §5. Правові форми діяльності Верховної Ради АРК
|
|
| 73. | §6. Особливості підготовки і проведення першої сесії Верховної Ради Автономної Республіки Крим нового скликання
|
|
| 74. | §7. Організація роботи сесії Верховної Ради Автономної Республіки Крим
|
|
| 75. | §8. Організація роботи постійних комісій Верховної Ради Автономної Республіки Крим
|
|
| 76. | §9. Організація роботи депутатських груп і фракцій Верховної Ради Автономної Республіки Крим
|
|
| 77. | §10. Організація роботи апарату Верховної Ради Автономної Республіки Крим
|
|
| 78. | Глава 2 Організація роботи Ради міністрів Автономної Республіки Крим та інших органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим
|
|
| 79. | Розділ 8 Організація місцевого самоврядування в Україні - Глава 1 Загальнотеоретичні аспекти організації місцевого самоврядування в Україні - 1. Поняття і ознаки місцевого самоврядування в Україні
|
|
| 80. | §2. Система місцевого самоврядування в Україні
|
|
| 81. | §3. Функції й повноваження місцевого самоврядування §4. Гарантії місцевого самоврядування
|
|
| 82. | Глава 2 Організація роботи органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб - §1. Представницькі органи місцевого самоврядування: їх система і порядок формування
|
|
| 83. | §2. Структура місцевих рад
|
|
| 84. | §3. Форми і методи роботи місцевих рад
|
|
| 85. | §4. Сесія – основна організаційна форма діяльності місцевих рад
|
|
| 86. | §5. Організація роботи постійних комісій місцевих рад
|
|
| 87. | §6.Організація роботи сільських, селищних, міських голів, а також голів районних та обласних рад
|
|
| 88. | §7. Виконавчі комітети місцевих рад: структура, порядок утворення, форми і методи роботи
|
|
| 89. | §8. Організація роботи відділів, управлінь, інших виконавчих органів, апарату місцевих рад і апарату виконкомів
|
|
| 90. | §9. Органи самоорганізації населення
|
|
| 91. | §10. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування
|
|
| 92. | Глава 3 Організація роботи депутатів місцевих рад
|
|
| 93. | Розділ VIII Взаємодія органів публічної влади з об’єднаннями громадян, трудовими колективами і правоохоронними органами - §1. Взаємодія органів публічної влади з об’єднаннями громадян
|
|
| 94. | §2. Взаємодія органів публічної влади з трудовими колективами, підприємствами, установами, організаціями
|
|
| 95. | §3. Взаємовідносини органів державної влади й місцевого самоврядування з органами Служби безпеки України
|
|
| 96. | §4. Взаємовідносини органів публічної влади із судовими органами
|
|
| 97. | §5. Взаємодія органів публічної влади з органами прокуратури
|
|
| 98. | §6.Взаємодія органів публічної влади з органами внутрішніх справ
|
|
| 99. | Перелік рекомендованої літератури - До розділу І:
|
|
| 100. | До розділу ІІ:
|
|
| 101. | До розділу ІІІ:
|
|
| 102. | До Розділу ІV:
|
|
| 103. | До розділу V:
|
|
| 104. | До розділу VI:
|
|
| 105. | До розділу VII:
|
|
| 106. | До розділу VIII:
|
|
| 107. | Питання для самоперевірки - До Розділу I:
|
|
| 108. | До Розділу II:
|
|
| 109. | До Розділу III:
|
|
| 110. | До Розділу IV:
|
|
| 111. | До Розділу V:
|
|
| 112. | До Розділу VI:
|
|
| 113. | До Розділу VII:
|
|
| 114. | До Розділу VIII:
|
|
На попередню
Translate
