Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
Додати книгу на сайт:
§ 4. Визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним
Цивільна дієздатність як юридична категорія, що характеризує правовий статус громадянина, його здатність своїми діями набувати цивільних прав і створювати для себе цивільні обов'язки (ст. 11 ЦК), може бути змінена, тобто громадянин може бути обмежений судом в дієздатності або визнаний недієздатним.
Суть обмеження дієздатності громадянина полягає в тому, що при цьому він може укладати угоди по розпорядженню майном, а також одержувати заробітну плату, пенсію або інші види доходів і розпоряджатися ними лише за згодою піклувальника, за винятком дрібних побутових угод. При визнанні громадянина недієздатним всі угоди від його імені здійснює опікун. Такі обмеження у сфері цивільної діяльності громадян змінюють їх правовий статус. Тому з метою гарантування захисту громадян від незаконного та необгрунтованого позбавлення їх можливості реалізації належних їм прав та виконання обов'язків встановлена цивільна процесуальна форма обмеження їх дієздатності і визнання недієздатними з підстав, чітко визначених цивільним законодавством (статті 15 і 16 ЦК). Цим самим охороняються матеріальні права та інтереси таких громадян і членів їх сімей, усуваються можливості діяти на шкоду собі.
Обмеження дієздатності громадянина також спрямовано на посилення боротьби з пияцтвом і вживанням наркотичних засобів. Воно має велике значення для запобігання порушенням громадського порядку і виховання громадян в дусі дотримання Конституції, інших законів України, свідомого ставлення до громадських обов'язків. У цьому заінтересовані наша держава і суспільство. Тому цивільна процесуальна діяльність по розгляду і вирішенню цих справ одночасно спрямована на охорону державного і громадського інтересу.
Цивільним процесуальним законодавством (статті 256-260 ЦПК) передбачений процесуальний порядок розгляду справ про обмеження громадянина у дієздатності, про визнання громадянина недієздатним, про скасування обмеження громадянина в дієздатності, про поновлення громадянина в дієздатності.
Право на порушення в суді справи про обмеження громадянина в дієздатності або про визнання громадянина недієздатним надано членам його сім'ї, профспілкам та іншим громадським організаціям, органам опіки і піклування, психіатричним лікувальним закладам (ст. 256 ЦПК). Однак сам громадяни пред'явити вимогу про таку зміну свого правового статусу не може.
Надання права порушення справи в суді громадським об'єднанням зумовлено необхідністю гарантування інтересів самого громадянина та осіб, які оточують його в сім'ї й інших сферах суспільного життя.
Повнолітні члени сім'ї громадянина, які звернулися до суду з вимогою про обмеження його в дієздатності чи визнання недієздатним, а також ті, які залучаються до процесу, беруть участь в ньому як заявники. Громадські організації, органи опіки і піклування, психіатричні лікувальні заклади, які порушили справу в суді, беруть участь в ній як суб'єкти захисту прав інших осіб на підставі ч. 1 ст. 121 ЦПК.
Громадяни, щодо яких ставиться вимога про обмеження їх в дієздатності чи визнання недієздатними, беруть участь у справі як заінтересовані особи.
Суб'єкти права порушення в суді справи про обмеження громадянина в дієздатності або про визнання його недієздатним подають заяву до суду за місцем проживання громадянина, а якщо він перебуває на лікуванні у психіатричному лікувальному закладі — за місцем знаходження останнього.
Заява повинна відповідати вимогам статей 137 і 257 ЦПК. Вона повинна бути викладена у письмовій формі, мати всі реквізити, передбачені ст. 137 ЦПК. Стаття 257 ЦПК визначає лише її особливості. Згідно з нею в заяві повинні бути викладені обставини, якими обґрунтовуються вимоги про обмеження громадянина в дієздатності чи про визнання його недієздатним з посиланням на засоби доказування.
Подання належним чином оформленої заяви зобов'язує суддю перевірити наявність умов для реалізації права на порушення справи в суді та додержання процесуального порядку звернення до суду (ст. 136 ЦПК) і вирішити питання про прийняття справи до провадження суду. Однією з необхідних передумов порушення справи в суді є відсутність спору про право цивільне. Сумісний розгляд вимоги про визнання громадянина недієздатним і спору про право цивільне можливий тоді, коли такий спір виник після смерті громадянина.
Після прийняття справи до провадження починається підготовка до розгляду. Для цього суддя повинен з додержанням вимог ст. 143 ЦПК сприяти у витребуванні необхідних доказів і залученні до участі у справі всіх заінтересованих осіб — громадян та організацій. У справах про визнання громадянина недієздатним для визначення його психічного стану обов'язково призначається судово-психіатрична експертиза, яка має відповісти на питання: чи хворіє даний громадянин на психічну хворобу, чи розуміє він значення своїх дій і чи може керувати ними. Однак призначення експертизи відповідно до ст. 258 ЦПК допускається лише за наявності достатніх даних про психічне захворювання або недоумство громадянина. Такі дані можуть бути одержані з довідок про стан здоров'я, виписок з історії хвороби лікувальних закладів, матеріалів слідчих органів тощо, які свідчать про дії психічно хворої людини.
Порядок призначення і проведення судово-психіатричної експертизи, а також дослідження висновку експерта регулюється статтями 57-61,177,190 ЦПК. У виняткових випадках, коли особа, відносно якої порушено справу про визнання її недієздатною, явно ухиляється від проходження експертизи, суд в засіданні за участю прокурора і психіатра може винести ухвалу про примусове направлення громадянина на судово-психіатричну експертизу (ч. 2 ст. 258 ЦПК). Ухвала суду для виконання надсилається органам внутрішніх справ.
Доказами у справах про обмеження дієздатності громадянина можуть бути показання свідків, акти органів внутрішніх справ і громадських організацій, документи про доход сім'ї і кількість її членів, а також інші матеріали, що стверджують факти зловживання спиртними напоями чи наркотичними засобами і характеризують матеріальне становище сім'ї.
У процесі підготовки справи до розгляду суддею вирішується також питання про обов'язки притягнення до участі в справі як заявників усіх повнолітніх членів сім'ї громадянина, щодо якого ставиться питання про обмеження дієздатності чи визнання його недієздатним!
Справи про обмеження громадянина в дієздатності чи визнання його недієздатності розглядаються з викликом заявників і за обов'язковою участю органів опіки і піклування. Питання про виклик громадянина, щодо якого розглядається справа, вирішується в кожному випадку судом з урахуванням стану його здоров'я.
Якщо під час розгляду справи буде встановлено, що заява подана неправомочною особою, суд повинен, не закриваючи провадження у справі, обговорити питання про заміну неналежного заявника належним виходячи з вимог ст. 105 ЦПК. Провадження у справі, порушеній громадською організацією, органом опіки і піклування, психіатричним лікувальним закладом, не може бути закрито у зв'язку із запереченням члена сім'ї громадянина проти розгляду цієї справи. Суд не вправі також закрити провадження у справі через відмову таких суб'єктів захисту інтересів інших осіб від заявленої ними вимоги про обмеження дієздатності громадянина, якщо члени його сім'ї вимагають розгляду справи по суті (ст. 122 ЦПК).
Рішення суду про обмеження громадянина в дієздатності чи визнання його недієздатним після набрання ним законної сили (з цього часу громадянин вважається недієздатним) надсилається органові опіки і піклування для призначення обмежено дієздатному піклувальника, а недієздатному — опікуна (ст. 260 ЦПК). Копія рішення надсилається також за місцем роботи чи проживання обмежено дієздатної особи для здійснення контролю за її поведінкою.
Важливою процесуальною гарантією захисту прав обмежено дієздатних чи визнаних недієздатними громадян є встановлений порядок скасування обмеження і поновлення їх в дієздатності (ст. 260 ЦПК).
Провадження у справах про скасування обмеження дієздатності чи про поновлення громадянина в дієздатності може бути розпочато за заявою осіб, установ та організацій, зазначених у ст. 256 ЦПК (тобто тих, які мають право на порушення справи про обмеження дієздатності громадянина чи визнання його недієздатним), піклувальника і опікуна, а також за ініціативою суду.
Заяву про скасування обмеження дієздатності вправі подати громадянин, якого стосується таке обмеження. Це пояснюється тим, що рішенням суду обмежується лише цивільна, а не цивільна процесуальна дієздатність. Особа не позбавляється самостійності у здійсненні цивільних процесуальних прав та участі в цивільному процесі. Однак поряд з нею відповідно до статей 101,111 ЦПК діють законні представники, які захищають в суді права та охоронювані інтереси такої особи.
Заява розглядається судом як окрема справа за місцем проживання громадянина, який був обмежений в дієздатності чи визнаний недієздатним
У процесі підготовки справи до розгляду збираються необхідні докази, залучаються всі заінтересовані особи, а у справах про поновлення громадянина в дієздатності обов'язково призначається судово-психіатрична експертиза. Справи розглядаються з обов'язковою участю органів опіки і піклування.
Скасування судом обмеження дієздатності (ч. 2 ст. 260 ЦПК, ст. 15 ЦК) може мати місце за наявності достатніх фактичних даних, які свідчать про припинення громадянином зловживання спиртними напоями або наркотичними засобами. Таке скасування повинно здійснюватися і тоді, коли сім'я зазначеної особи перестали існувати (розірвання шлюбу, смерть), а, отже, відпав обов'язок надавати кошти на її утримання. •
Рішення суду про скасування обмеження дієздатності громадянина чи про поновлення його в дієздатності після набрання ним законної сили надсилається органові опіки і піклування і є підставою для зняття встановлених над громадянином опіки чи піклування.
Судові витрати по провадженню у справах цього виду відносяться на рахунок держави. Однак суд стягує із заявника всі судові витрати у разі, якщо буде встановлено, що він діяв несумлінно, з метою позбавити дієздатності або обмежити дієздатність психічно здорового громадянина (ст. 259 ЦПК).
Книга: Цивільний процес - М. Й. Штефан
ЗМІСТ
| 1. | Цивільний процес - М. Й. Штефан
|
|
| 2. | Передмова
|
|
| 3. | Розділ І Загальні положення Глава 1. Поняття, завдання і джерела цивільного процесуального права України
|
|
| 4. | § 1. Цивільний процесуальний порядок (форма) захисту майнових і особистих немайнових прав та охоронюваних законом інтересів громадян і організацій
|
|
| 5. | § 2. Поняття цивільного процесуального права і його значення
|
|
| 6. | § 3. Місце цивільного процесуального права в правовій системі України
|
|
| 7. | § 4. Джерела цивільного процесуального права і межі його дії
|
|
| 8. | § 5. Цивільне судочинство і його стадії
|
|
| 9. | § 6. Наука цивільного процесуального права
|
|
| 10. | § 7. Цивільний процес в іноземних державах
|
|
| 11. | Глава 2. Принципи цивільного процесуального права § 1. Поняття принципів та їх значення
|
|
| 12. | § 2. Система принципів та їх класифікація
|
|
| 13. | § 3. Принципи, закріплені Конституцією України § 4. Принципи, закріплені законодавством про судочинство
|
|
| 14. | § 5. Система принципів цивільного процесу іноземних держав
|
|
| 15. | Глава 3. Цивільні процесуальні правовідносини § 1. Поняття цивільних процесуальних правовідносин
|
|
| 16. | § 2. Підстави і передумови виникнення цивільних процесуальних правовідносин
|
|
| 17. | § 3. Суб`єкти цивільних процесуальних правовідносин
|
|
| 18. | § 4. Зміст цивільних процесуальних правовідносин
|
|
| 19. | § 5. Об`єкт цивільних процесуальних правовідносин
|
|
| 20. | Глава 4. Сторони в цивільному процесі § 1. Поняття сторін у цивільному процесі, їх процесуальні права і обов`язки
|
|
| 21. | § 2. Процесуальна співучасть
|
|
| 22. | § 3. Заміна неналежної сторони
|
|
| 23. | § 4. Процесуальне правонаступництво
|
|
| 24. | § 5. Участь сторін у цивільному процесі іноземних держав
|
|
| 25. | Глава 5. Треті особи в цивільному процесі § 1. Поняття і види третіх осіб
|
|
| 26. | § 2. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги
|
|
| 27. | § 3. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог
|
|
| 28. | § 4. Участь третіх осіб в цивільному процесі іноземних держав
|
|
| 29. | Глава 6. Участь органів прокуратури в цивільному процесі § 1. Завдання органів прокуратури в цивільному процесі
|
|
| 30. | § 2. Підстави, процесуальні форми і види участі прокурора в цивільному процесі
|
|
| 31. | § 3. Участь прокурора в цивільному процесі у справі в суді першої інстанції
|
|
| 32. | § 4. Участь прокурора в провадженні по оскарженню і перегляду судових рішень і ухвал
|
|
| 33. | § 5. Цивільна процесуальна правосуб`єктність прокурора
|
|
| 34. | § 6. Участь прокурора в цивільному процесі іноземних держав
|
|
| 35. | Глава 7. Участь у процесі органів державної влади, органів місцевого самоврядування та осіб, яким надано законом право захищати права і свободи інших осіб § 1. Мета, підстави і процесуальні форми участі
|
|
| 36. | § 2. Участь органів державної влади, органів місцевого самоврядування в цивільному процесі
|
|
| 37. | § 3. Участь профспілок у цивільному процесі
|
|
| 38. | § 4. Участь у цивільному процесі підприємств, установ, організацій та окремих громадян з метою захисту прав інших осіб
|
|
| 39. | § 5. Цивільна процесуальна правосуб`єктність
|
|
| 40. | § 6. Участь у цивільному процесі країн СНД органів державного управління, місцевого самоврядування, організацій і громадян з метою захисту прав, свобод і охоронюваних законом інтересів інших осіб
|
|
| 41. | Глава 8. Представництво в цивільному процесі § 1. Поняття та значення процесуального представництва
|
|
| 42. | § 2. Види процесуального представництва
|
|
| 43. | § 3. Повноваження процесуального представника
|
|
| 44. | § 4. Процесуально-правове становище представника в провадженні цивільних справ у суді першої інстанції
|
|
| 45. | § 5. Процесуально-правове становище представника в провадженні по перевірці законності і обґрунтованості судових рішень та зверненні їх до виконання
|
|
| 46. | § 6. Представництво в цивільному процесі іноземних держав
|
|
| 47. | Глава 9. Цивільні процесуальні строки § 1. Поняття, значення і види процесуальних строків
|
|
| 48. | § 2. Обчислення, зупинення, продовження і поновлення процесуальних строків
|
|
| 49. | Глава 10. Підвідомчість цивільних справ § 1. Поняття і види підвідомчості
|
|
| 50. | § 2. Загальні правила визначення підвідомчості цивільних справ суду
|
|
| 51. | § 3. Підвідомчість справ, що виникають з цивільних правовідносин
|
|
| 52. | § 4. Підвідомчість спорів, що виникають з житлових правовідносин
|
|
| 53. | § 5. Підвідомчість спорів, що виникають з авторських і суміжних прав
|
|
| 54. | § 6. Підвідомчість спорів, що виникають з відносин, які врегульовані правом на відкриття, винаходи, корисні моделі, промислові зразки та знаки для товарів і послуг
|
|
| 55. | § 7. Підвідомчість спорів, що виникають з шлюбно-сімейних правовідносин
|
|
| 56. | § 8. Підвідомчість спорів, що виникають з трудових правовідносин
|
|
| 57. | § 9. Підвідомчість справ, що виникають з екологічних правовідносин
|
|
| 58. | § 10. Підвідомчість спорів, що виникають з кооперативних та інших правовідносин
|
|
| 59. | Глава 11. Підсудність цивільних справ § 1. Поняття і види підсудності
|
|
| 60. | § 2. Наслідки порушення правил про підсудність. Зміна підсудності
|
|
| 61. | Глава 12. Витрати по провадженню цивільної справи § 1. Поняття та види витрат та їх значення
|
|
| 62. | § 2. Державне мито
|
|
| 63. | § 3. Витрати, пов`язані з розглядом справи в суді
|
|
| 64. | § 4. Розподіл та відшкодування понесених витрат у справі
|
|
| 65. | Глава 13. Санкції цивільного процесуального права § 1. Поняття, види і структура норм цивільного процесуального права
|
|
| 66. | § 2. Поняття, види і функції санкцій цивільного процесуального права
|
|
| 67. | § 3. Цивільні процесуальні штрафи
|
|
| 68. | § 4. Відшкодування майнових збитків
|
|
| 69. | Глава 14. Докази і доказування в цивільному процесі § 1. Роль доказів і доказування в цивільному процесі
|
|
| 70. | § 2. Поняття і види доказів
|
|
| 71. | § 3. Доказування
|
|
| 72. | § 4. Засоби доказування Пояснення сторін і третіх осіб
|
|
| 73. | § 5. Докази і доказування в цивільному процесі іноземних держав Розділ II. Провадження в суді першої інстанції А. Позовне провадження Глава 15. Порушення цивільної справи в суді
|
|
| 74. | § 1. Позов — процесуальний засіб порушення цивільної справи в суді
|
|
| 75. | § 2. Право на позов. Право на пред`явлення позову і процесуальний порядок його реалізації
|
|
| 76. | § 3. Об`єднання і роз`єднання позовів
|
|
| 77. | § 4. Процесуальні засоби, що забезпечують відповідачу захист своїх інтересів проти позову
|
|
| 78. | § 5. Зміни в позовному спорі
|
|
| 79. | § 6. Забезпечення позову
|
|
| 80. | § 7. Процесуальні засоби порушення цивільної справи в судах іноземних держав Глава 16. Підготовка цивільних справ до судового розгляду § 1. Мета і значення підготовки цивільних справ до судового розгляду
|
|
| 81. | § 2. Завдання, зміст і процесуальний порядок підготовки цивільних справ до судового розгляду
|
|
| 82. | § 3. Судові виклики і повідомлення
|
|
| 83. | § 4. Підготовча стадія в цивільному процесі іноземних держав
|
|
| 84. | Глава 17. Судовий розгляд цивільних справ § 1. Значення стадії судового розгляду цивільних справ
|
|
| 85. | § 2. Судове засідання — процесуальна форма розгляду цивільних справ
|
|
| 86. | § 3. Ускладнення в процесі судового розгляду цивільних справ
|
|
| 87. | § 4. фіксування цивільного процесу та протоколи
|
|
| 88. | § 5. Розгляд цивільних справ в судах іноземних держав
|
|
| 89. | Глава 18. Постанови суду першої інстанції § 1. Поняття і види судових постанов
|
|
| 90. | § 2. Суть судового рішення
|
|
| 91. | § 3. Вимоги, яким має задовольняти судове рішення
|
|
| 92. | § 4. Негайне виконання, визначення порядку виконання, надання відстрочки і розстрочки виконання
|
|
| 93. | § 5. Виправлення недоліків рішення судом, що його постановив
|
|
| 94. | § 6. Набрання чинності рішенням суду
|
|
| 95. | § 7. Ухвали суду першої інстанції
|
|
| 96. | § 8. Рішення суду в цивільному процесі іноземних держав
|
|
| 97. | Б. Непозовні провадження Глава 19. Провадження у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин § 1. Суть, значення провадження у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин
|
|
| 98. | § 2. Справи по скаргах на неправильності в списках виборців та в списках громадян, які мають право брати участь в референдумі
|
|
| 99. | § 3. Справи по скаргах на рішення і дії територіальної, окружної (територіальної) виборчої комісії по виборах депутатів і голів сільських, селищних, районних, міських, районних у містах, обласних рад і заявах про скасування рішення виборчої комісії
|
|
| 100. | § 4. Справи по скаргах на рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії, територіальної, дільничної виборчої комісії по виборах Президента України та заявах про скасування реєстрації кандидатом у Президенти України
|
|
| 101. | § 5. Справи по скаргах, заявах на рішення, дії` або бездіяльність виборчих комісій по виборах народних депутатів України
|
|
| 102. | § 6. Справи по скаргах на р_ішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії
|
|
| 103. | § 7. Справи по заявах про дострокове припинення повноважень народного депутата України у разі невиконання ним вимог щодо несумісництва депутатської діяльності з іншими видами діяльності
|
|
| 104. | § 8. Справи по скаргах на дії органів і посадових осіб у зв`язку з накладенням адміністративних стягнень
|
|
| 105. | § 9. Справи по скаргах громадян на рішення, дії або бездіяльність державних органів, юридичних чи посадових осіб у сфері управлінської діяльності
|
|
| 106. | § 10. Справи по скаргах на рішення, прийнятті щодо релігійних організацій
|
|
| 107. | §11. Справи за заявами прокурора про визнання незаконними правового акта органу, рішення чи дії службової особи
|
|
| 108. | § 12. Справи по скаргах на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби
|
|
| 109. | § 13. Справи про стягнення з громадян недоїмки по податках, самооподаткуванню сільського населення і державному обов`язковому страхуванню
|
|
| 110. | § 14. Справи про заборону політичної партії і про анулювання реєстраційного свідоцтва
|
|
| 111. | Глава 20. Окреме провадження § 1. Суть і значення окремого провадження
|
|
| 112. | § 2. Особи, які беруть участь у справах окремого провадження
|
|
| 113. | § 3. Процесуальний порядок розгляду справ окремого провадження
|
|
| 114. | § 4. Визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним
|
|
| 115. | § 5. Визнання громадянина безвісно відсутнім або оголошення його померлим
|
|
| 116. | § 6. Усиновлення дітей, які проживають на території України
|
|
| 117. | § 7. Встановлення неправильності запису в актах громадянського стану
|
|
| 118. | § 8. Встановлення фактів, що мають юридичне значення
|
|
| 119. | § 9. Відновлення прав на втрачені цінні папери на пред`явника
|
|
| 120. | § 10. Оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні
|
|
| 121. | Розділ III. Провадження по оскарженню і перегляду рішень, ухвал суду Глава 21. Сучасні системи оскарження і перегляду судових рішень Глава 22. Апеляційне провадження
|
|
| 122. | § 1. Суть і значення апеляційного оскарження і перевірки рішень і ухвал суду першої інстанції
|
|
| 123. | § 2. Право апеляційного оскарження рішень і ухвал суду першої інстанції та процесуальний порядок його реалізації
|
|
| 124. | § 3. Підготовка і розгляд справи судом апеляційної інстанції
|
|
| 125. | § 4. Повноваження суду апеляційної інстанції
|
|
| 126. | § 5. Апеляційне оскарження і перевірка ухвал суду першої інстанції
|
|
| 127. | § 6. Рішення і ухвали суду апеляційної інстанції
|
|
| 128. | Глава 23. Касаційне провадження § 1. Суть і значення касаційного оскарження і перевірки рішень і ухвал суду першої і апеляційної інстанцій
|
|
| 129. | § 2. Право касаційного оскарження рішень і ухвал суду та процесуальний порядок його реалізації
|
|
| 130. | § 3. Передача справи на касаційний розгляд складу судової палати, підготовка до розгляду і процесуальний порядок розгляду справи судом касаційної інстанції
|
|
| 131. | § 4. Повноваження суду касаційної інстанції, його рішення та ухвали
|
|
| 132. | Глава 24. Перегляд рішень, ухвал суду, що набрали законної сили, у зв`язку з нововиявленими та винятковими обставинами
|
|
| 133. | § 1. Суть і значення перегляду рішень, ухвал суду, що набрали законної сили, у зв`язку з нововиявленими і винятковими обставинами
|
|
| 134. | § 2. Підстави перегляду рішень і ухвал суду в зв`язку з нововиявленими та винятковими обставинами
|
|
| 135. | § 3. Процесуальний порядок перегляду справи у зв`язку з нововиявленими і винятковими обставинами
|
|
| 136. | Глава 25. Звернення судових рішень до виконання та поворот виконання Рішення, ухвали і постанови суду або судді в цивільних справах, що набрали зак§ 1. Рішення, які звертаються до примусового виконання, і виконавчі документи
|
|
| 137. | § 2. Повноваження суду, пов`язані з виконавчим провадженням по примусовому виконанню його рішень
|
|
| 138. | Розділ V. Міжнародний цивільний процес
|
|
| 139. | Глава 26. Цивільне судочинство України з іноземним елементом § 1. Правове регулювання цивільного судочинства з іноземним елементом
|
|
| 140. | § 2. Правове становище іноземців у цивільному процесі
|
|
| 141. | § 3. Підсудність справ з іноземним елементом
|
|
| 142. | § 4. Докази і доказування у справах з іноземним елементом
|
|
| 143. | § 5. Виконання доручень іноземних судів
|
|
| 144. | § 6. Визнання і виконання рішень іноземних судів
|
|
| 145. |
|
|
На попередню
Translate
