Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
Додати книгу на сайт:
Глава 3. Цивільні процесуальні правовідносини § 1. Поняття цивільних процесуальних правовідносин
Цивільні процесуальні правовідносини визначають роль і значення механізму застосування права на врегульовані ними суспільні відносини, розкривають соціальну спрямованість норм цивільного процесуального права, виступають процесуальним засобом судового захисту цивільних, трудових, сімейних та інших прав, державних і громадських інтересів. Вони обумовлюються дією норм цивільного процесуального права, які впливають на поведінку осіб шляхом закріплення сукупності кореспондуючих між собою суб'єктивних цивільних процесуальних прав і обов'язків суду та учасників процесу, реалізація яких спричиняє виникнення, розвиток і припинення цього виду правовідносин. Отже, цивільні процесуальні правовідносини — це врегульовані нормами цивільного процесуального права відносини, що виникають між судами як між собою, так і з учасниками процесу — громадянами і організаціями в цивільному судочинстві.
Цивільні процесуальні правовідносини виникають і розвиваються на диспозитивній основі внаслідок вольових дій осіб, які звертаються до суду із заявою за захистом свого права чи охоронюваного законом інтересу. Або виникають на публічній основі, коли на захист прав та інтересів таких осіб порушена цивільна справа в суді за заявою прокурора, органів державної влади, профспілок та ін. (п. 2 ст. 5, ст. 121 ЦПК). Процесуальні дії прокурора, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, профспілок, інших осіб після подання заяви до суду будуть юридичними фактами, які спричиняють виникнення цивільних процесуальних правовідносин не тільки між такими особами і судом, а й між судом і особами, на захист прав яких була порушена цивільна справа в суді. Незалежно від того, за ініціативою яких осіб виникли цивільні процесуальні правовідносини, їх об'єктивною основою виступають матеріальні правовідносини — необхідність захисту суб'єктивних прав і охоронюваних законом інтересів, які виникають з порушених і спірних цивільних, трудових, сімейних, кооперативних правовідносин.
Вольовий характер цивільних процесуальних правовідносин полягає також у тому, що вони забезпечують правовий зв'язок двох осіб між собою — одна має право вимагати від іншої вчинення певних процесуальних дій, а інша зобов'язана діяти відповідним чином або утриматися від дій. Але права і обов'язки суду у відносинах з іншими суб'єктами характеризуються особливістю, яка полягає в тому, що вони відображають їх владні повноваження як державних органів судової влади, які здійснюють правосуддя. Суд керує процесом розгляду справи, спрямовує діяльність осіб, які беруть участь у справі, — роз'яснює їм права і обов'язки, попереджає про наслідки їх вчинення і сприяє у здійсненні ними прав, постановляє обов'язкові для виконання рішення, якими розв'язано цивільний спір і здійснено захист їх прав та інтересів. Отже, суд, як суб'єкт цивільних процесуальних правовідносин, виступає як орган судової влади держави, на якого покладено функцію вирішення цивільної справи по суті, а також розв'язання окремих правових питань, що виникають у судочинстві по її розгляду.
В судочинстві по конкретній цивільній справі виникає не одне складне комплексне правовідношення, а система численних процесуальних правовідносин між його суб'єктами за схемою суд — позивач, суд — відповідач, суд — прокурор, суд — свідок тощо.
Цивільний процес не можна звести до одних комплексних цивільних процесуальних правовідносин. Залежно від завдань суб'єкта і виконуваних ним цивільних процесуальних функцій визначаються його процесуальні права і обов'язки. Сторона взаємодіє із судом з приводу захисту свого права, прокурор — державного інтересу, профспілки — громадського інтересу, свідок — з приводу відомих фактів, які необхідні судові для правильного вирішення справи тощо. Процесуальному праву сторони відповідає обов'язок суду і, навпаки. Аналогічно кореспондують права і обов'язки суду і прокурора, профспілки і суду, суду і свідка. Між судом і кожним з цих суб'єктів виникають окремі самостійні цивільні процесуальні правовідносини. При цьому, виникнувши спочатку між судом і особою, яка звернулася з вимогою до суду про захист порушеного права, вони стають юридичною основою для виникнення процесуальних правовідносин між судом і відповідачем, судом і третьою особою, судом і свідком тощо. Виникнувши в суді першої інстанції, вони розвиваються в процесі провадження по розгляду і вирішенню справи й припиняються з постановленням і проголошенням судом рішення. У випадку апеляційного оскарження рішення суду в наступній стадії цивільного судочинства виникають нові процесуальні правовідносини між особою, яка оскаржила рішення, і судом апеляційної інстанції. Тут не відбувається заміна судових органів, дії по оскарженню не викликають переходу від одного суду до другого процесуальних прав і обов'язків. Кожний з них виконує покладені на нього функції. Коли вважати, що в наступних стадіях не виникають нові цивільні процесуальні правовідносини, а триває розвиток правовідносин попередніх стадій, то незрозуміле, як особа, що не брала участі в провадженні суду першої інстанції, стане суб'єктом процесуальних правовідносин у суді апеляційної інстанції, без визнання того, що внаслідок її процесуальних дій по оскарженню судового рішення між нею і судом апеляційної інстанції виникнуть цивільні процесуальні правовідносини.
Концепція одного комплексного правовідношення не спроможна пояснити характер правових зв'язків численних цивільних процесуальних прав і обов'язків багатьох суб'єктів процесуальних правовідносин. Вона підривається її авторами поділом правовідносин на головні, додаткові і службово-допоміжні, який свідчить про їх диференціацію.
Основні — такі правовідносини, без яких не може виникнути і розвиватися цивільне судочинство в конкретній справі (між судом і сторонами). Додаткові — виникають між судом і особами, які не беруть участь у кожній справі (треті особи, прокурор). Службово-допоміжні — виникають між судом і особами, які виконують у процесі службово-допоміжні функції (свідки, експерти, перекладачі).
Система численних правовідносин була сприйнята окремими авторами з модернізацією, що правовідносини при класифікації за суб'єктом не є одиничними, а комплексними — учасники процесу як громадяни, так і організації вступають в правовідносини із судом декілька раз: у стадії порушення справи, підготовки її до розгляду, в стадії розгляду і вирішення справи тощо. Така концепція структури цивільних процесуальних правовідносин ігнорує їх стадійність: виникнення, розвиток, припинення, її недоліком є те, що особа, не перебуваючи постійно в правовому становищі конкретного суб'єкта процесуальних правовідносин, може виконувати процесуальні дії, визначені законом для такого суб'єкта в наступній стадії розвитку судочинства.
Спірним питанням структури цивільних процесуальних правовідносин є положення про існування процесуально-правових зв'язків поза судом між сторонами в судочинстві по справі. Це правовідносини: між стороною і представником з приводу надання обсягу і оформлення процесуальних повноважень (статті 112—115 ЦПК); між сторонами по відшкодуванню збитків, заподіяних забезпеченням позову (ст. 158 ЦПК); забороною провадити операції по вкладах або цінних паперах на пред'явника (ст. 284 ЦПК); між сторонами по відшкодуванню судових витрат і винагороди за втрату робочого часу (статті 75, 77 ЦПК); між позивачем і особою, яка завдала збитки невиконанням ухвали про забезпечення позову (ст. 153 ЦПК). Якщо в перших правовідносинах кореспондують між собою процесуальні права і обов'язки особистого характеру сторони і процесуального представника, то в інших — процесуальні права і обов'язки сторін майнового характеру, які визначають процесуально-правову відповідальність за цивільні процесуальні правопорушення.
Таким чином, цивільні процесуальні правовідносини характеризуються наступними ознаками: виникають на підставі норм цивільного процесуального права в результаті їх реалізації; створюються між учасниками суспільних відносин — судом і кожним з учасників цивільного процесу під час судочинства в цивільній справі; юридичне закріплюють взаємну поведінку зазначених суб'єктів через їх суб'єктивні цивільні процесуальні права і обов'язки; реалізація суб'єктивних цивільних прав і виконання суб'єктивних обов'язків забезпечується заходами правового впливу — санкціями цивільного процесуального, кримінального, адміністративного і трудового права.
Залежно від прийнятого в юридичний науці поділу норм права на регулятивні і охоронні в науці цивільного процесу була проведена аналогічна класифікація цивільних процесуальних правовідносин, яка одержала певну модифікацію, але виявила неспроможність пояснити численні спірні положення теорії цивільних процесуальних правовідносин і не сприяла її розвитку.
Книга: Цивільний процес - М. Й. Штефан
ЗМІСТ
| 1. | Цивільний процес - М. Й. Штефан
|
|
| 2. | Передмова
|
|
| 3. | Розділ І Загальні положення Глава 1. Поняття, завдання і джерела цивільного процесуального права України
|
|
| 4. | § 1. Цивільний процесуальний порядок (форма) захисту майнових і особистих немайнових прав та охоронюваних законом інтересів громадян і організацій
|
|
| 5. | § 2. Поняття цивільного процесуального права і його значення
|
|
| 6. | § 3. Місце цивільного процесуального права в правовій системі України
|
|
| 7. | § 4. Джерела цивільного процесуального права і межі його дії
|
|
| 8. | § 5. Цивільне судочинство і його стадії
|
|
| 9. | § 6. Наука цивільного процесуального права
|
|
| 10. | § 7. Цивільний процес в іноземних державах
|
|
| 11. | Глава 2. Принципи цивільного процесуального права § 1. Поняття принципів та їх значення
|
|
| 12. | § 2. Система принципів та їх класифікація
|
|
| 13. | § 3. Принципи, закріплені Конституцією України § 4. Принципи, закріплені законодавством про судочинство
|
|
| 14. | § 5. Система принципів цивільного процесу іноземних держав
|
|
| 15. | Глава 3. Цивільні процесуальні правовідносини § 1. Поняття цивільних процесуальних правовідносин
|
|
| 16. | § 2. Підстави і передумови виникнення цивільних процесуальних правовідносин
|
|
| 17. | § 3. Суб`єкти цивільних процесуальних правовідносин
|
|
| 18. | § 4. Зміст цивільних процесуальних правовідносин
|
|
| 19. | § 5. Об`єкт цивільних процесуальних правовідносин
|
|
| 20. | Глава 4. Сторони в цивільному процесі § 1. Поняття сторін у цивільному процесі, їх процесуальні права і обов`язки
|
|
| 21. | § 2. Процесуальна співучасть
|
|
| 22. | § 3. Заміна неналежної сторони
|
|
| 23. | § 4. Процесуальне правонаступництво
|
|
| 24. | § 5. Участь сторін у цивільному процесі іноземних держав
|
|
| 25. | Глава 5. Треті особи в цивільному процесі § 1. Поняття і види третіх осіб
|
|
| 26. | § 2. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги
|
|
| 27. | § 3. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог
|
|
| 28. | § 4. Участь третіх осіб в цивільному процесі іноземних держав
|
|
| 29. | Глава 6. Участь органів прокуратури в цивільному процесі § 1. Завдання органів прокуратури в цивільному процесі
|
|
| 30. | § 2. Підстави, процесуальні форми і види участі прокурора в цивільному процесі
|
|
| 31. | § 3. Участь прокурора в цивільному процесі у справі в суді першої інстанції
|
|
| 32. | § 4. Участь прокурора в провадженні по оскарженню і перегляду судових рішень і ухвал
|
|
| 33. | § 5. Цивільна процесуальна правосуб`єктність прокурора
|
|
| 34. | § 6. Участь прокурора в цивільному процесі іноземних держав
|
|
| 35. | Глава 7. Участь у процесі органів державної влади, органів місцевого самоврядування та осіб, яким надано законом право захищати права і свободи інших осіб § 1. Мета, підстави і процесуальні форми участі
|
|
| 36. | § 2. Участь органів державної влади, органів місцевого самоврядування в цивільному процесі
|
|
| 37. | § 3. Участь профспілок у цивільному процесі
|
|
| 38. | § 4. Участь у цивільному процесі підприємств, установ, організацій та окремих громадян з метою захисту прав інших осіб
|
|
| 39. | § 5. Цивільна процесуальна правосуб`єктність
|
|
| 40. | § 6. Участь у цивільному процесі країн СНД органів державного управління, місцевого самоврядування, організацій і громадян з метою захисту прав, свобод і охоронюваних законом інтересів інших осіб
|
|
| 41. | Глава 8. Представництво в цивільному процесі § 1. Поняття та значення процесуального представництва
|
|
| 42. | § 2. Види процесуального представництва
|
|
| 43. | § 3. Повноваження процесуального представника
|
|
| 44. | § 4. Процесуально-правове становище представника в провадженні цивільних справ у суді першої інстанції
|
|
| 45. | § 5. Процесуально-правове становище представника в провадженні по перевірці законності і обґрунтованості судових рішень та зверненні їх до виконання
|
|
| 46. | § 6. Представництво в цивільному процесі іноземних держав
|
|
| 47. | Глава 9. Цивільні процесуальні строки § 1. Поняття, значення і види процесуальних строків
|
|
| 48. | § 2. Обчислення, зупинення, продовження і поновлення процесуальних строків
|
|
| 49. | Глава 10. Підвідомчість цивільних справ § 1. Поняття і види підвідомчості
|
|
| 50. | § 2. Загальні правила визначення підвідомчості цивільних справ суду
|
|
| 51. | § 3. Підвідомчість справ, що виникають з цивільних правовідносин
|
|
| 52. | § 4. Підвідомчість спорів, що виникають з житлових правовідносин
|
|
| 53. | § 5. Підвідомчість спорів, що виникають з авторських і суміжних прав
|
|
| 54. | § 6. Підвідомчість спорів, що виникають з відносин, які врегульовані правом на відкриття, винаходи, корисні моделі, промислові зразки та знаки для товарів і послуг
|
|
| 55. | § 7. Підвідомчість спорів, що виникають з шлюбно-сімейних правовідносин
|
|
| 56. | § 8. Підвідомчість спорів, що виникають з трудових правовідносин
|
|
| 57. | § 9. Підвідомчість справ, що виникають з екологічних правовідносин
|
|
| 58. | § 10. Підвідомчість спорів, що виникають з кооперативних та інших правовідносин
|
|
| 59. | Глава 11. Підсудність цивільних справ § 1. Поняття і види підсудності
|
|
| 60. | § 2. Наслідки порушення правил про підсудність. Зміна підсудності
|
|
| 61. | Глава 12. Витрати по провадженню цивільної справи § 1. Поняття та види витрат та їх значення
|
|
| 62. | § 2. Державне мито
|
|
| 63. | § 3. Витрати, пов`язані з розглядом справи в суді
|
|
| 64. | § 4. Розподіл та відшкодування понесених витрат у справі
|
|
| 65. | Глава 13. Санкції цивільного процесуального права § 1. Поняття, види і структура норм цивільного процесуального права
|
|
| 66. | § 2. Поняття, види і функції санкцій цивільного процесуального права
|
|
| 67. | § 3. Цивільні процесуальні штрафи
|
|
| 68. | § 4. Відшкодування майнових збитків
|
|
| 69. | Глава 14. Докази і доказування в цивільному процесі § 1. Роль доказів і доказування в цивільному процесі
|
|
| 70. | § 2. Поняття і види доказів
|
|
| 71. | § 3. Доказування
|
|
| 72. | § 4. Засоби доказування Пояснення сторін і третіх осіб
|
|
| 73. | § 5. Докази і доказування в цивільному процесі іноземних держав Розділ II. Провадження в суді першої інстанції А. Позовне провадження Глава 15. Порушення цивільної справи в суді
|
|
| 74. | § 1. Позов — процесуальний засіб порушення цивільної справи в суді
|
|
| 75. | § 2. Право на позов. Право на пред`явлення позову і процесуальний порядок його реалізації
|
|
| 76. | § 3. Об`єднання і роз`єднання позовів
|
|
| 77. | § 4. Процесуальні засоби, що забезпечують відповідачу захист своїх інтересів проти позову
|
|
| 78. | § 5. Зміни в позовному спорі
|
|
| 79. | § 6. Забезпечення позову
|
|
| 80. | § 7. Процесуальні засоби порушення цивільної справи в судах іноземних держав Глава 16. Підготовка цивільних справ до судового розгляду § 1. Мета і значення підготовки цивільних справ до судового розгляду
|
|
| 81. | § 2. Завдання, зміст і процесуальний порядок підготовки цивільних справ до судового розгляду
|
|
| 82. | § 3. Судові виклики і повідомлення
|
|
| 83. | § 4. Підготовча стадія в цивільному процесі іноземних держав
|
|
| 84. | Глава 17. Судовий розгляд цивільних справ § 1. Значення стадії судового розгляду цивільних справ
|
|
| 85. | § 2. Судове засідання — процесуальна форма розгляду цивільних справ
|
|
| 86. | § 3. Ускладнення в процесі судового розгляду цивільних справ
|
|
| 87. | § 4. фіксування цивільного процесу та протоколи
|
|
| 88. | § 5. Розгляд цивільних справ в судах іноземних держав
|
|
| 89. | Глава 18. Постанови суду першої інстанції § 1. Поняття і види судових постанов
|
|
| 90. | § 2. Суть судового рішення
|
|
| 91. | § 3. Вимоги, яким має задовольняти судове рішення
|
|
| 92. | § 4. Негайне виконання, визначення порядку виконання, надання відстрочки і розстрочки виконання
|
|
| 93. | § 5. Виправлення недоліків рішення судом, що його постановив
|
|
| 94. | § 6. Набрання чинності рішенням суду
|
|
| 95. | § 7. Ухвали суду першої інстанції
|
|
| 96. | § 8. Рішення суду в цивільному процесі іноземних держав
|
|
| 97. | Б. Непозовні провадження Глава 19. Провадження у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин § 1. Суть, значення провадження у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин
|
|
| 98. | § 2. Справи по скаргах на неправильності в списках виборців та в списках громадян, які мають право брати участь в референдумі
|
|
| 99. | § 3. Справи по скаргах на рішення і дії територіальної, окружної (територіальної) виборчої комісії по виборах депутатів і голів сільських, селищних, районних, міських, районних у містах, обласних рад і заявах про скасування рішення виборчої комісії
|
|
| 100. | § 4. Справи по скаргах на рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії, територіальної, дільничної виборчої комісії по виборах Президента України та заявах про скасування реєстрації кандидатом у Президенти України
|
|
| 101. | § 5. Справи по скаргах, заявах на рішення, дії` або бездіяльність виборчих комісій по виборах народних депутатів України
|
|
| 102. | § 6. Справи по скаргах на р_ішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії
|
|
| 103. | § 7. Справи по заявах про дострокове припинення повноважень народного депутата України у разі невиконання ним вимог щодо несумісництва депутатської діяльності з іншими видами діяльності
|
|
| 104. | § 8. Справи по скаргах на дії органів і посадових осіб у зв`язку з накладенням адміністративних стягнень
|
|
| 105. | § 9. Справи по скаргах громадян на рішення, дії або бездіяльність державних органів, юридичних чи посадових осіб у сфері управлінської діяльності
|
|
| 106. | § 10. Справи по скаргах на рішення, прийнятті щодо релігійних організацій
|
|
| 107. | §11. Справи за заявами прокурора про визнання незаконними правового акта органу, рішення чи дії службової особи
|
|
| 108. | § 12. Справи по скаргах на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби
|
|
| 109. | § 13. Справи про стягнення з громадян недоїмки по податках, самооподаткуванню сільського населення і державному обов`язковому страхуванню
|
|
| 110. | § 14. Справи про заборону політичної партії і про анулювання реєстраційного свідоцтва
|
|
| 111. | Глава 20. Окреме провадження § 1. Суть і значення окремого провадження
|
|
| 112. | § 2. Особи, які беруть участь у справах окремого провадження
|
|
| 113. | § 3. Процесуальний порядок розгляду справ окремого провадження
|
|
| 114. | § 4. Визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним
|
|
| 115. | § 5. Визнання громадянина безвісно відсутнім або оголошення його померлим
|
|
| 116. | § 6. Усиновлення дітей, які проживають на території України
|
|
| 117. | § 7. Встановлення неправильності запису в актах громадянського стану
|
|
| 118. | § 8. Встановлення фактів, що мають юридичне значення
|
|
| 119. | § 9. Відновлення прав на втрачені цінні папери на пред`явника
|
|
| 120. | § 10. Оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні
|
|
| 121. | Розділ III. Провадження по оскарженню і перегляду рішень, ухвал суду Глава 21. Сучасні системи оскарження і перегляду судових рішень Глава 22. Апеляційне провадження
|
|
| 122. | § 1. Суть і значення апеляційного оскарження і перевірки рішень і ухвал суду першої інстанції
|
|
| 123. | § 2. Право апеляційного оскарження рішень і ухвал суду першої інстанції та процесуальний порядок його реалізації
|
|
| 124. | § 3. Підготовка і розгляд справи судом апеляційної інстанції
|
|
| 125. | § 4. Повноваження суду апеляційної інстанції
|
|
| 126. | § 5. Апеляційне оскарження і перевірка ухвал суду першої інстанції
|
|
| 127. | § 6. Рішення і ухвали суду апеляційної інстанції
|
|
| 128. | Глава 23. Касаційне провадження § 1. Суть і значення касаційного оскарження і перевірки рішень і ухвал суду першої і апеляційної інстанцій
|
|
| 129. | § 2. Право касаційного оскарження рішень і ухвал суду та процесуальний порядок його реалізації
|
|
| 130. | § 3. Передача справи на касаційний розгляд складу судової палати, підготовка до розгляду і процесуальний порядок розгляду справи судом касаційної інстанції
|
|
| 131. | § 4. Повноваження суду касаційної інстанції, його рішення та ухвали
|
|
| 132. | Глава 24. Перегляд рішень, ухвал суду, що набрали законної сили, у зв`язку з нововиявленими та винятковими обставинами
|
|
| 133. | § 1. Суть і значення перегляду рішень, ухвал суду, що набрали законної сили, у зв`язку з нововиявленими і винятковими обставинами
|
|
| 134. | § 2. Підстави перегляду рішень і ухвал суду в зв`язку з нововиявленими та винятковими обставинами
|
|
| 135. | § 3. Процесуальний порядок перегляду справи у зв`язку з нововиявленими і винятковими обставинами
|
|
| 136. | Глава 25. Звернення судових рішень до виконання та поворот виконання Рішення, ухвали і постанови суду або судді в цивільних справах, що набрали зак§ 1. Рішення, які звертаються до примусового виконання, і виконавчі документи
|
|
| 137. | § 2. Повноваження суду, пов`язані з виконавчим провадженням по примусовому виконанню його рішень
|
|
| 138. | Розділ V. Міжнародний цивільний процес
|
|
| 139. | Глава 26. Цивільне судочинство України з іноземним елементом § 1. Правове регулювання цивільного судочинства з іноземним елементом
|
|
| 140. | § 2. Правове становище іноземців у цивільному процесі
|
|
| 141. | § 3. Підсудність справ з іноземним елементом
|
|
| 142. | § 4. Докази і доказування у справах з іноземним елементом
|
|
| 143. | § 5. Виконання доручень іноземних судів
|
|
| 144. | § 6. Визнання і виконання рішень іноземних судів
|
|
| 145. |
|
|
На попередню
Translate
