Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
Додати книгу на сайт:
§ 2. Процесуальна співучасть
Процесуальна співучасть виникає внаслідок спільного пред'явлення позову кількома позивачами або до кількох відповідачів (ст. 104 ЦПК). Отже, участь з боку позивача чи відповідача по одній і тій же справі кількох осіб називається процесуальною співучастю. Коли позивачами є дві особи чи більше, а відповідачем — одна, то така співучасть буде активною, коли ж навпаки — то пасивною, а коли одна й інша сторони представлені кількома особами — змішаною. Виникнення співучасті обумовлюється обставинами матеріально-правового і процесуального характеру; в зв'язку з цим вона поділяється ще на обов'язкову і факультативну. Обов'язкова співучасть настає при спільності матеріальних прав і обов'язків кількох осіб, тоді, коли права і обов'язки сторін у справі не можна визначити без встановлення прав і обов'язків інших суб'єктів спірних матеріальних правовідносин. Так, власники спільного майна стають співпозивачами, пред'явивши позов на усунення порушень їх прав. Коли шкода заподіяна кількома особами, то всі вони стають відповідачами перед потерпілими. У справах про звільнення майна від арешту (виключення з опису) обов'язково беруть участь співвідповідачами боржник, в якого проведено опис майна, і ті організації або особи, на претензію яких було проведено опис. Коли опис зроблено у зв'язку з вироком про конфіскацію майна, то відповідачами, крім боржника, виступають рай(міськ)податкові інспекції, а коли майно реалізовано, то й ті установи або організації, яким передано конфісковане майно (п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 серпня 1976 р. «Про судову практику в справах про виключення майна з опису»).
Якщо позов спрямований на захист честі і гідності та вміщує вимогу на спростування відомостей, поширених у пресі, інших засобах масової інформації (повідомлення по радіо, телебаченню та ін.), відповідачами притягуються автор і відповідний орган масової інформації (редакція, видавництво тощо). За позовами про спростування відомостей, які ганьблять особу, зазначених у службових характеристиках, відповідачами визнаються особи, котрі їх підписали, і підприємства, установи, організації, від імені яких видано характеристику (п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 28 вересня 1990 р. «Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій»).
Факультативна (необов'язкова) співучасть настає з обставин процесуального характеру: в силу доцільності одночасного розгляду кількох справ, з метою економії коштів і часу на їх провадження. Замість кількох процесів провадиться один, витрати по справі скорочуються, зменшується кількість судових засідань, викликів свідків та ін., а головне — усувається постановлення протилежних за змістом рішень.
Чинний ЦПК не визначає підстав настання обов'язкової чи факультативної співучасті. У ст. 144 ЦПК є лише вказівка, що суддя може постановити ухвалу про об'єднання в одне провадження кількох однорідних позовних вимог — як одного позивача до різних відповідачів, так і різних позивачів до одного відповідача. Отже, ця норма допускає факультативну співучасть за ініціативою судді за наявності однорідних вимог. Однорідність вимог означає, що це вимоги з одних правовідносин, в яких збігаються предмет і підстави. Одночасний їх розгляд сприяє економії процесуальних засобів: в одному провадженні одним судовим рішенням розв'язується спір між усіма учасниками, в зв'язку з чим скорочується діяльність суду і співучасників, зменшуються судові витрати, а також досягається запобігання винесенню судом суперечливих рішень.
В юридичній літературі до співучасників-позивачів (з посиланням на ч. З ст. 104 ЦПК) відносять також суб'єктів захисту прав інших осіб і цих осіб.
Цією нормою встановлено, що особа, в інтересах якої розпочато справу за заявою прокурора, органу державного управління, профспілки, державного підприємства, установи, організації, кооперативної організації, їх об'єднання, іншої громадської організації або окремого громадянина (п. 2 ст. 5 ЦПК), повідомляється судом про це, і вона може взяти участь у процесі як позивач поряд з особою, яка подала заяву. Зазначене правило та вміщення його в статті про співучасників дало підставу окремим авторам твердити, що цивільне процесуальне право України відносить вказаних осіб до процесуальних співучасників та визначає їх позивачами. Таке тлумачення ч. З ст. 104 ЦПК не відповідає статтям 5,121 ЦПК, які не визначають позивачами суб'єктів, котрі можуть звернутися до суду із заявою на захист прав та охоронюваних інтересів інших осіб, а відносять їх до самостійних осіб, які беруть участь у справі. У них і позивачів різна мета участі в процесі і обсяг процесуальних прав. Так, ст. 122 ЦПК встановлює, що коли орган держави, прокурор, профспілки, інші підприємства, установи, організації починають справу в суді в інтересах інших осіб, вони користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторони, за винятком права закінчувати справу мировою угодою. Отже, змістом цієї норми підтверджується, що зазначені суб'єкти не є позивачами. Вони порушують цивільну справу в суді на захист прав позивачів (ст. 5 ЦПК), а позивачі — на захист своїх суб'єктивних прав.
Співучасники користуються рівними процесуальними правами. Відносини між ними визначаються ст. 104 ЦПК, вони побудовані на основі автономії: кожний з позивачів або відповідачів щодо іншої сторони виступає в процесі самостійно; їх взаємовідносини залишилися б такими, коли позови судом розглядалися б окремо.
Співучасники мають рівні права і обов'язки як у відносинах один з одним, так і у відносинах з особами протилежної сторони. Кожний із співучасників виконує тільки ті, передбачені законом дії, які він вважає за потрібні для захисту своїх прав та інтересів. Характер процесуально-правових взаємовідносин між співучасниками побудований на засадах автономії і диспозитивності. Дії чи бездіяльність їх не залежать від поведінки інших співучасників, а залежать від їх особистого волевиявлення. Обов'язок по доказуванню вимог чи заперечень, законна сила судового рішення діють щодо кожного співучасника окремо.
Кожний співпозивач і співвідповідач користуються тими ж правами і обов'язками, що й інші позивач і відповідач. Процесуальні права й обов'язки співучасника не залежать від кількості осіб з аналогічною процесуальною правосуб'єктністю, їх рівність і незалежність є наслідком того, що всі співучасники є самостійними суб'єктами цивільних процесуальних правовідносин.
Але процесуальна діяльність одних співучасників може викликати певні правові наслідки для інших, затримати розвиток процесу, зокрема при відкладенні розгляду справи, зупинення провадження по справі, залишення заяви без розгляду (статті 172, 221, 229 ЦПК). Співучасники можуть доручити вести справу одному з них (ст. 104 ЦПК) і приєднатися до апеляційної і касаційної скарги особи, на стороні якої вони виступають (статті 297, 326 ЦПК).
Процесуальна співучасть настає за ініціативою позивача і позивачів (ст. 104 ЦПК) і на клопотання осіб, які беруть участь у справі (п. З ст. 143, ст. 99 ЦПК). На їх заяву суд постановляє мотивовану ухвалу.
Суд також має право за своєю ініціативою залучити до участі в справі співвідповідачів (ст. 105 ЦПК), а не співпозивачів, оскільки цим самим порушується принцип диспозитивності.
Книга: Цивільний процес - М. Й. Штефан
ЗМІСТ
| 1. | Цивільний процес - М. Й. Штефан
|
|
| 2. | Передмова
|
|
| 3. | Розділ І Загальні положення Глава 1. Поняття, завдання і джерела цивільного процесуального права України
|
|
| 4. | § 1. Цивільний процесуальний порядок (форма) захисту майнових і особистих немайнових прав та охоронюваних законом інтересів громадян і організацій
|
|
| 5. | § 2. Поняття цивільного процесуального права і його значення
|
|
| 6. | § 3. Місце цивільного процесуального права в правовій системі України
|
|
| 7. | § 4. Джерела цивільного процесуального права і межі його дії
|
|
| 8. | § 5. Цивільне судочинство і його стадії
|
|
| 9. | § 6. Наука цивільного процесуального права
|
|
| 10. | § 7. Цивільний процес в іноземних державах
|
|
| 11. | Глава 2. Принципи цивільного процесуального права § 1. Поняття принципів та їх значення
|
|
| 12. | § 2. Система принципів та їх класифікація
|
|
| 13. | § 3. Принципи, закріплені Конституцією України § 4. Принципи, закріплені законодавством про судочинство
|
|
| 14. | § 5. Система принципів цивільного процесу іноземних держав
|
|
| 15. | Глава 3. Цивільні процесуальні правовідносини § 1. Поняття цивільних процесуальних правовідносин
|
|
| 16. | § 2. Підстави і передумови виникнення цивільних процесуальних правовідносин
|
|
| 17. | § 3. Суб`єкти цивільних процесуальних правовідносин
|
|
| 18. | § 4. Зміст цивільних процесуальних правовідносин
|
|
| 19. | § 5. Об`єкт цивільних процесуальних правовідносин
|
|
| 20. | Глава 4. Сторони в цивільному процесі § 1. Поняття сторін у цивільному процесі, їх процесуальні права і обов`язки
|
|
| 21. | § 2. Процесуальна співучасть
|
|
| 22. | § 3. Заміна неналежної сторони
|
|
| 23. | § 4. Процесуальне правонаступництво
|
|
| 24. | § 5. Участь сторін у цивільному процесі іноземних держав
|
|
| 25. | Глава 5. Треті особи в цивільному процесі § 1. Поняття і види третіх осіб
|
|
| 26. | § 2. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги
|
|
| 27. | § 3. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог
|
|
| 28. | § 4. Участь третіх осіб в цивільному процесі іноземних держав
|
|
| 29. | Глава 6. Участь органів прокуратури в цивільному процесі § 1. Завдання органів прокуратури в цивільному процесі
|
|
| 30. | § 2. Підстави, процесуальні форми і види участі прокурора в цивільному процесі
|
|
| 31. | § 3. Участь прокурора в цивільному процесі у справі в суді першої інстанції
|
|
| 32. | § 4. Участь прокурора в провадженні по оскарженню і перегляду судових рішень і ухвал
|
|
| 33. | § 5. Цивільна процесуальна правосуб`єктність прокурора
|
|
| 34. | § 6. Участь прокурора в цивільному процесі іноземних держав
|
|
| 35. | Глава 7. Участь у процесі органів державної влади, органів місцевого самоврядування та осіб, яким надано законом право захищати права і свободи інших осіб § 1. Мета, підстави і процесуальні форми участі
|
|
| 36. | § 2. Участь органів державної влади, органів місцевого самоврядування в цивільному процесі
|
|
| 37. | § 3. Участь профспілок у цивільному процесі
|
|
| 38. | § 4. Участь у цивільному процесі підприємств, установ, організацій та окремих громадян з метою захисту прав інших осіб
|
|
| 39. | § 5. Цивільна процесуальна правосуб`єктність
|
|
| 40. | § 6. Участь у цивільному процесі країн СНД органів державного управління, місцевого самоврядування, організацій і громадян з метою захисту прав, свобод і охоронюваних законом інтересів інших осіб
|
|
| 41. | Глава 8. Представництво в цивільному процесі § 1. Поняття та значення процесуального представництва
|
|
| 42. | § 2. Види процесуального представництва
|
|
| 43. | § 3. Повноваження процесуального представника
|
|
| 44. | § 4. Процесуально-правове становище представника в провадженні цивільних справ у суді першої інстанції
|
|
| 45. | § 5. Процесуально-правове становище представника в провадженні по перевірці законності і обґрунтованості судових рішень та зверненні їх до виконання
|
|
| 46. | § 6. Представництво в цивільному процесі іноземних держав
|
|
| 47. | Глава 9. Цивільні процесуальні строки § 1. Поняття, значення і види процесуальних строків
|
|
| 48. | § 2. Обчислення, зупинення, продовження і поновлення процесуальних строків
|
|
| 49. | Глава 10. Підвідомчість цивільних справ § 1. Поняття і види підвідомчості
|
|
| 50. | § 2. Загальні правила визначення підвідомчості цивільних справ суду
|
|
| 51. | § 3. Підвідомчість справ, що виникають з цивільних правовідносин
|
|
| 52. | § 4. Підвідомчість спорів, що виникають з житлових правовідносин
|
|
| 53. | § 5. Підвідомчість спорів, що виникають з авторських і суміжних прав
|
|
| 54. | § 6. Підвідомчість спорів, що виникають з відносин, які врегульовані правом на відкриття, винаходи, корисні моделі, промислові зразки та знаки для товарів і послуг
|
|
| 55. | § 7. Підвідомчість спорів, що виникають з шлюбно-сімейних правовідносин
|
|
| 56. | § 8. Підвідомчість спорів, що виникають з трудових правовідносин
|
|
| 57. | § 9. Підвідомчість справ, що виникають з екологічних правовідносин
|
|
| 58. | § 10. Підвідомчість спорів, що виникають з кооперативних та інших правовідносин
|
|
| 59. | Глава 11. Підсудність цивільних справ § 1. Поняття і види підсудності
|
|
| 60. | § 2. Наслідки порушення правил про підсудність. Зміна підсудності
|
|
| 61. | Глава 12. Витрати по провадженню цивільної справи § 1. Поняття та види витрат та їх значення
|
|
| 62. | § 2. Державне мито
|
|
| 63. | § 3. Витрати, пов`язані з розглядом справи в суді
|
|
| 64. | § 4. Розподіл та відшкодування понесених витрат у справі
|
|
| 65. | Глава 13. Санкції цивільного процесуального права § 1. Поняття, види і структура норм цивільного процесуального права
|
|
| 66. | § 2. Поняття, види і функції санкцій цивільного процесуального права
|
|
| 67. | § 3. Цивільні процесуальні штрафи
|
|
| 68. | § 4. Відшкодування майнових збитків
|
|
| 69. | Глава 14. Докази і доказування в цивільному процесі § 1. Роль доказів і доказування в цивільному процесі
|
|
| 70. | § 2. Поняття і види доказів
|
|
| 71. | § 3. Доказування
|
|
| 72. | § 4. Засоби доказування Пояснення сторін і третіх осіб
|
|
| 73. | § 5. Докази і доказування в цивільному процесі іноземних держав Розділ II. Провадження в суді першої інстанції А. Позовне провадження Глава 15. Порушення цивільної справи в суді
|
|
| 74. | § 1. Позов — процесуальний засіб порушення цивільної справи в суді
|
|
| 75. | § 2. Право на позов. Право на пред`явлення позову і процесуальний порядок його реалізації
|
|
| 76. | § 3. Об`єднання і роз`єднання позовів
|
|
| 77. | § 4. Процесуальні засоби, що забезпечують відповідачу захист своїх інтересів проти позову
|
|
| 78. | § 5. Зміни в позовному спорі
|
|
| 79. | § 6. Забезпечення позову
|
|
| 80. | § 7. Процесуальні засоби порушення цивільної справи в судах іноземних держав Глава 16. Підготовка цивільних справ до судового розгляду § 1. Мета і значення підготовки цивільних справ до судового розгляду
|
|
| 81. | § 2. Завдання, зміст і процесуальний порядок підготовки цивільних справ до судового розгляду
|
|
| 82. | § 3. Судові виклики і повідомлення
|
|
| 83. | § 4. Підготовча стадія в цивільному процесі іноземних держав
|
|
| 84. | Глава 17. Судовий розгляд цивільних справ § 1. Значення стадії судового розгляду цивільних справ
|
|
| 85. | § 2. Судове засідання — процесуальна форма розгляду цивільних справ
|
|
| 86. | § 3. Ускладнення в процесі судового розгляду цивільних справ
|
|
| 87. | § 4. фіксування цивільного процесу та протоколи
|
|
| 88. | § 5. Розгляд цивільних справ в судах іноземних держав
|
|
| 89. | Глава 18. Постанови суду першої інстанції § 1. Поняття і види судових постанов
|
|
| 90. | § 2. Суть судового рішення
|
|
| 91. | § 3. Вимоги, яким має задовольняти судове рішення
|
|
| 92. | § 4. Негайне виконання, визначення порядку виконання, надання відстрочки і розстрочки виконання
|
|
| 93. | § 5. Виправлення недоліків рішення судом, що його постановив
|
|
| 94. | § 6. Набрання чинності рішенням суду
|
|
| 95. | § 7. Ухвали суду першої інстанції
|
|
| 96. | § 8. Рішення суду в цивільному процесі іноземних держав
|
|
| 97. | Б. Непозовні провадження Глава 19. Провадження у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин § 1. Суть, значення провадження у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин
|
|
| 98. | § 2. Справи по скаргах на неправильності в списках виборців та в списках громадян, які мають право брати участь в референдумі
|
|
| 99. | § 3. Справи по скаргах на рішення і дії територіальної, окружної (територіальної) виборчої комісії по виборах депутатів і голів сільських, селищних, районних, міських, районних у містах, обласних рад і заявах про скасування рішення виборчої комісії
|
|
| 100. | § 4. Справи по скаргах на рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії, територіальної, дільничної виборчої комісії по виборах Президента України та заявах про скасування реєстрації кандидатом у Президенти України
|
|
| 101. | § 5. Справи по скаргах, заявах на рішення, дії` або бездіяльність виборчих комісій по виборах народних депутатів України
|
|
| 102. | § 6. Справи по скаргах на р_ішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії
|
|
| 103. | § 7. Справи по заявах про дострокове припинення повноважень народного депутата України у разі невиконання ним вимог щодо несумісництва депутатської діяльності з іншими видами діяльності
|
|
| 104. | § 8. Справи по скаргах на дії органів і посадових осіб у зв`язку з накладенням адміністративних стягнень
|
|
| 105. | § 9. Справи по скаргах громадян на рішення, дії або бездіяльність державних органів, юридичних чи посадових осіб у сфері управлінської діяльності
|
|
| 106. | § 10. Справи по скаргах на рішення, прийнятті щодо релігійних організацій
|
|
| 107. | §11. Справи за заявами прокурора про визнання незаконними правового акта органу, рішення чи дії службової особи
|
|
| 108. | § 12. Справи по скаргах на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби
|
|
| 109. | § 13. Справи про стягнення з громадян недоїмки по податках, самооподаткуванню сільського населення і державному обов`язковому страхуванню
|
|
| 110. | § 14. Справи про заборону політичної партії і про анулювання реєстраційного свідоцтва
|
|
| 111. | Глава 20. Окреме провадження § 1. Суть і значення окремого провадження
|
|
| 112. | § 2. Особи, які беруть участь у справах окремого провадження
|
|
| 113. | § 3. Процесуальний порядок розгляду справ окремого провадження
|
|
| 114. | § 4. Визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним
|
|
| 115. | § 5. Визнання громадянина безвісно відсутнім або оголошення його померлим
|
|
| 116. | § 6. Усиновлення дітей, які проживають на території України
|
|
| 117. | § 7. Встановлення неправильності запису в актах громадянського стану
|
|
| 118. | § 8. Встановлення фактів, що мають юридичне значення
|
|
| 119. | § 9. Відновлення прав на втрачені цінні папери на пред`явника
|
|
| 120. | § 10. Оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні
|
|
| 121. | Розділ III. Провадження по оскарженню і перегляду рішень, ухвал суду Глава 21. Сучасні системи оскарження і перегляду судових рішень Глава 22. Апеляційне провадження
|
|
| 122. | § 1. Суть і значення апеляційного оскарження і перевірки рішень і ухвал суду першої інстанції
|
|
| 123. | § 2. Право апеляційного оскарження рішень і ухвал суду першої інстанції та процесуальний порядок його реалізації
|
|
| 124. | § 3. Підготовка і розгляд справи судом апеляційної інстанції
|
|
| 125. | § 4. Повноваження суду апеляційної інстанції
|
|
| 126. | § 5. Апеляційне оскарження і перевірка ухвал суду першої інстанції
|
|
| 127. | § 6. Рішення і ухвали суду апеляційної інстанції
|
|
| 128. | Глава 23. Касаційне провадження § 1. Суть і значення касаційного оскарження і перевірки рішень і ухвал суду першої і апеляційної інстанцій
|
|
| 129. | § 2. Право касаційного оскарження рішень і ухвал суду та процесуальний порядок його реалізації
|
|
| 130. | § 3. Передача справи на касаційний розгляд складу судової палати, підготовка до розгляду і процесуальний порядок розгляду справи судом касаційної інстанції
|
|
| 131. | § 4. Повноваження суду касаційної інстанції, його рішення та ухвали
|
|
| 132. | Глава 24. Перегляд рішень, ухвал суду, що набрали законної сили, у зв`язку з нововиявленими та винятковими обставинами
|
|
| 133. | § 1. Суть і значення перегляду рішень, ухвал суду, що набрали законної сили, у зв`язку з нововиявленими і винятковими обставинами
|
|
| 134. | § 2. Підстави перегляду рішень і ухвал суду в зв`язку з нововиявленими та винятковими обставинами
|
|
| 135. | § 3. Процесуальний порядок перегляду справи у зв`язку з нововиявленими і винятковими обставинами
|
|
| 136. | Глава 25. Звернення судових рішень до виконання та поворот виконання Рішення, ухвали і постанови суду або судді в цивільних справах, що набрали зак§ 1. Рішення, які звертаються до примусового виконання, і виконавчі документи
|
|
| 137. | § 2. Повноваження суду, пов`язані з виконавчим провадженням по примусовому виконанню його рішень
|
|
| 138. | Розділ V. Міжнародний цивільний процес
|
|
| 139. | Глава 26. Цивільне судочинство України з іноземним елементом § 1. Правове регулювання цивільного судочинства з іноземним елементом
|
|
| 140. | § 2. Правове становище іноземців у цивільному процесі
|
|
| 141. | § 3. Підсудність справ з іноземним елементом
|
|
| 142. | § 4. Докази і доказування у справах з іноземним елементом
|
|
| 143. | § 5. Виконання доручень іноземних судів
|
|
| 144. | § 6. Визнання і виконання рішень іноземних судів
|
|
| 145. |
|
|
На попередню
Translate
