Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
Додати книгу на сайт:
§ 2. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги
Третіми особами, що заявляють самостійні вимоги, називаються суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин, які вступають у порушену в суді справу, пред'явивши позов на предмет спору до однієї чи двох сторін, з метою захистити особисті суб'єктивні матеріальні права чи охоронювані законом інтереси.
Характерною ознакою цього виду третіх осіб є не наявність самостійних прав на предмет спору, які можуть бути визначені тільки судовим рішенням по розгляду справи по суті, а заявления самостійної вимоги на предмет спору між сторонами, що пред'являється по їх справі. Так, третьою особою буде організація, яка вступила в справу по спору між спадкоємцями про поділ спадкового майна, пред'явивши до них вимогу на останнє, оскільки воно спадкодавцем за заповітом було залишено за організацією. У справах за позовами агропромислових підприємств до матеріально-відповідальних осіб про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок загибелі застрахованих сільськогосподарських тварин, мають право брати участь як треті особи з самостійними вимогами органи державного страхування, які виплатили підприємствам страхову винагороду, пред'явивши позов до відповідачів про присудження їм виплачених підприємствам сум страховки. У справах про поділ жилого будинку між суб'єктами спільної сумісної власності (подружжям, членами сім'ї) вправі вступити в справу третіми особами з самостійними вимогами особи, які брали участь у його будівництві не на підставі угоди про створення спільної власності, пред'явивши позов про відшкодування своїх затрат на будівництво, якщо допомогу забудовнику вони надавали не безоплатно.
Треті особи із самостійними вимогами можуть і не вступати в процес по справі між сторонами, а порушити самостійну справу — пред'явити позов до тієї із сторін, яка, одержавши позитивне рішення суду на свою користь, порушила чи поставила під загрозу їх права та інтереси з приводу спірного об'єкта. Вони не бажають закінчення вирішення судом справи, оскільки в них є побоювання, що визнання права за стороною може утруднити чи зробити неможливим одержання спірного об'єкта, хоч у майбутньому суд і визнає право за ними на цей об'єкт. Розгляд справи за їх участю дає можливість зекономити час і процесуальні засоби, зменшити судові витрати і запобігти постановленню судом протилежних за змістом рішень.
Третя особа із самостійними вимогами вступає в справу за своєю ініціативою шляхом пред'явлення позову, але до кого він може бути пред'явлений, у процесуальній літературі з приводу цього були висловлені дві протилежні точки зору: до обох сторін; до однієї або до двох сторін. Стаття 107 ЦПК вирішує дане питання за останнім варіантом.
Процесуальною формою втілення самостійної вимоги третьої особи буде позовна заява, в якій поряд з іншими, передбаченими ст. 137 ЦПК реквізитами, необхідно викласти зміст позовних вимог, обставини, що обґрунтовують ці вимоги на предмет спору між сторонами, із зазначенням доказів, що стверджують позов. Цим самим підтверджується зв'язок між вимогою третьої особи і спірними правовідносинами сторін. Саме на нього і на об'єкт їх матеріального спору спрямовується вимога третьої особи, повністю чи частково виключаючи вимогу позивача або зустрічний позов відповідача. Але такою вимога третьої особи стане тоді, коли вона матиме спільні елементи з первісним позовом. В обох вимогах — спільний предмет, оскільки він визначається одними і тими ж спірними матеріальними правовідносинами. Збігається і зміст позовів, оскільки самостійна вимога за правилом ст. 107 ЦПК заявляється на предмет спору, тобто повинна суміщатися з первісною. А оскільки наявність обох вимог пов'язана з різним суб'єктним складом, то підстави їх різні, тому що вони покликані обґрунтувати належність суб'єктів до справи такими особами і їх права на предмет спору (ст. 30, пп. 4, 5, ст. 137 ЦПК).
Позовна заява третьої особи із самостійними вимогами оплачується державним митом за загальними правилами Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 р. «Про державне мито», в редакції Закону України від 20 квітня 2000 р. та статтями 63-69 ЦПК. Цивільний процес в їх інтересах може бути розпочатий також за ініціативою прокурора, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, профспілок, інших організацій, а також окремих громадян у передбачених законом випадках (ст. 121 ЦПК). Пред'явлення позову третіми особами можливе в суді першої інстанції до постановлення судового рішення (ст. 107 ЦПК). Ухвала суду про відмову та допуск третьої особи у справу не може бути оскаржена поданням апеляційної скарги, оскільки такі дії суду не перешкоджають дальшому рухові справи (п. 1 ст. 291 ЦПК). Але особи, які мають право на апеляційне оскарження рішення суду, можуть у апеляційній скарзі викласти свої міркування також з приводу законності ухвали суду з цього приводу.
За процесуальним становищем треті особи із самостійними вимогами користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача. Рівність їх прав пояснюється тим, що відносно них зроблено припущення, що вони є суб'єктами спірного права. Але між ними існує відмінність: в інтересах позивача розпочинається провадження по справі, третя особа — вступає в порушену справу в суді, тому об'єднати цих осіб поняттям «позивач» було б неправильним. Назва третьої особи суто процесуальна — вона вступає у справу між двома сторонами, тому і одержала таку назву.
Цивільний процес, який виник за позовом третьої особи до сторін, має відносну самостійність: його розвиток залежатиме від розвитку процесу між сторонами, але припинення процесу між сторонами не викличе обов'язкового припинення процесу між нею і сторонами. Задоволення сторін укладенням мирової угоди чи в результаті розгляду справи судом першої інстанції не перешкодить третій особі вимагати відповідно розгляду судом її вимоги до сторін чи порушити касаційне провадження.
Відносна самостійність в розвитку цивільного процесу третіх осіб не впливає на їх повну самостійність у здійсненні належних їм суб'єктивних цивільних процесуальних прав і виконанні обов'язків. Свої права вони реалізують без будь-яких обмежень, виходячи тільки з необхідності захистити власні майнові і особисті немайнові інтереси.
Книга: Цивільний процес - М. Й. Штефан
ЗМІСТ
| 1. | Цивільний процес - М. Й. Штефан
|
|
| 2. | Передмова
|
|
| 3. | Розділ І Загальні положення Глава 1. Поняття, завдання і джерела цивільного процесуального права України
|
|
| 4. | § 1. Цивільний процесуальний порядок (форма) захисту майнових і особистих немайнових прав та охоронюваних законом інтересів громадян і організацій
|
|
| 5. | § 2. Поняття цивільного процесуального права і його значення
|
|
| 6. | § 3. Місце цивільного процесуального права в правовій системі України
|
|
| 7. | § 4. Джерела цивільного процесуального права і межі його дії
|
|
| 8. | § 5. Цивільне судочинство і його стадії
|
|
| 9. | § 6. Наука цивільного процесуального права
|
|
| 10. | § 7. Цивільний процес в іноземних державах
|
|
| 11. | Глава 2. Принципи цивільного процесуального права § 1. Поняття принципів та їх значення
|
|
| 12. | § 2. Система принципів та їх класифікація
|
|
| 13. | § 3. Принципи, закріплені Конституцією України § 4. Принципи, закріплені законодавством про судочинство
|
|
| 14. | § 5. Система принципів цивільного процесу іноземних держав
|
|
| 15. | Глава 3. Цивільні процесуальні правовідносини § 1. Поняття цивільних процесуальних правовідносин
|
|
| 16. | § 2. Підстави і передумови виникнення цивільних процесуальних правовідносин
|
|
| 17. | § 3. Суб`єкти цивільних процесуальних правовідносин
|
|
| 18. | § 4. Зміст цивільних процесуальних правовідносин
|
|
| 19. | § 5. Об`єкт цивільних процесуальних правовідносин
|
|
| 20. | Глава 4. Сторони в цивільному процесі § 1. Поняття сторін у цивільному процесі, їх процесуальні права і обов`язки
|
|
| 21. | § 2. Процесуальна співучасть
|
|
| 22. | § 3. Заміна неналежної сторони
|
|
| 23. | § 4. Процесуальне правонаступництво
|
|
| 24. | § 5. Участь сторін у цивільному процесі іноземних держав
|
|
| 25. | Глава 5. Треті особи в цивільному процесі § 1. Поняття і види третіх осіб
|
|
| 26. | § 2. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги
|
|
| 27. | § 3. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог
|
|
| 28. | § 4. Участь третіх осіб в цивільному процесі іноземних держав
|
|
| 29. | Глава 6. Участь органів прокуратури в цивільному процесі § 1. Завдання органів прокуратури в цивільному процесі
|
|
| 30. | § 2. Підстави, процесуальні форми і види участі прокурора в цивільному процесі
|
|
| 31. | § 3. Участь прокурора в цивільному процесі у справі в суді першої інстанції
|
|
| 32. | § 4. Участь прокурора в провадженні по оскарженню і перегляду судових рішень і ухвал
|
|
| 33. | § 5. Цивільна процесуальна правосуб`єктність прокурора
|
|
| 34. | § 6. Участь прокурора в цивільному процесі іноземних держав
|
|
| 35. | Глава 7. Участь у процесі органів державної влади, органів місцевого самоврядування та осіб, яким надано законом право захищати права і свободи інших осіб § 1. Мета, підстави і процесуальні форми участі
|
|
| 36. | § 2. Участь органів державної влади, органів місцевого самоврядування в цивільному процесі
|
|
| 37. | § 3. Участь профспілок у цивільному процесі
|
|
| 38. | § 4. Участь у цивільному процесі підприємств, установ, організацій та окремих громадян з метою захисту прав інших осіб
|
|
| 39. | § 5. Цивільна процесуальна правосуб`єктність
|
|
| 40. | § 6. Участь у цивільному процесі країн СНД органів державного управління, місцевого самоврядування, організацій і громадян з метою захисту прав, свобод і охоронюваних законом інтересів інших осіб
|
|
| 41. | Глава 8. Представництво в цивільному процесі § 1. Поняття та значення процесуального представництва
|
|
| 42. | § 2. Види процесуального представництва
|
|
| 43. | § 3. Повноваження процесуального представника
|
|
| 44. | § 4. Процесуально-правове становище представника в провадженні цивільних справ у суді першої інстанції
|
|
| 45. | § 5. Процесуально-правове становище представника в провадженні по перевірці законності і обґрунтованості судових рішень та зверненні їх до виконання
|
|
| 46. | § 6. Представництво в цивільному процесі іноземних держав
|
|
| 47. | Глава 9. Цивільні процесуальні строки § 1. Поняття, значення і види процесуальних строків
|
|
| 48. | § 2. Обчислення, зупинення, продовження і поновлення процесуальних строків
|
|
| 49. | Глава 10. Підвідомчість цивільних справ § 1. Поняття і види підвідомчості
|
|
| 50. | § 2. Загальні правила визначення підвідомчості цивільних справ суду
|
|
| 51. | § 3. Підвідомчість справ, що виникають з цивільних правовідносин
|
|
| 52. | § 4. Підвідомчість спорів, що виникають з житлових правовідносин
|
|
| 53. | § 5. Підвідомчість спорів, що виникають з авторських і суміжних прав
|
|
| 54. | § 6. Підвідомчість спорів, що виникають з відносин, які врегульовані правом на відкриття, винаходи, корисні моделі, промислові зразки та знаки для товарів і послуг
|
|
| 55. | § 7. Підвідомчість спорів, що виникають з шлюбно-сімейних правовідносин
|
|
| 56. | § 8. Підвідомчість спорів, що виникають з трудових правовідносин
|
|
| 57. | § 9. Підвідомчість справ, що виникають з екологічних правовідносин
|
|
| 58. | § 10. Підвідомчість спорів, що виникають з кооперативних та інших правовідносин
|
|
| 59. | Глава 11. Підсудність цивільних справ § 1. Поняття і види підсудності
|
|
| 60. | § 2. Наслідки порушення правил про підсудність. Зміна підсудності
|
|
| 61. | Глава 12. Витрати по провадженню цивільної справи § 1. Поняття та види витрат та їх значення
|
|
| 62. | § 2. Державне мито
|
|
| 63. | § 3. Витрати, пов`язані з розглядом справи в суді
|
|
| 64. | § 4. Розподіл та відшкодування понесених витрат у справі
|
|
| 65. | Глава 13. Санкції цивільного процесуального права § 1. Поняття, види і структура норм цивільного процесуального права
|
|
| 66. | § 2. Поняття, види і функції санкцій цивільного процесуального права
|
|
| 67. | § 3. Цивільні процесуальні штрафи
|
|
| 68. | § 4. Відшкодування майнових збитків
|
|
| 69. | Глава 14. Докази і доказування в цивільному процесі § 1. Роль доказів і доказування в цивільному процесі
|
|
| 70. | § 2. Поняття і види доказів
|
|
| 71. | § 3. Доказування
|
|
| 72. | § 4. Засоби доказування Пояснення сторін і третіх осіб
|
|
| 73. | § 5. Докази і доказування в цивільному процесі іноземних держав Розділ II. Провадження в суді першої інстанції А. Позовне провадження Глава 15. Порушення цивільної справи в суді
|
|
| 74. | § 1. Позов — процесуальний засіб порушення цивільної справи в суді
|
|
| 75. | § 2. Право на позов. Право на пред`явлення позову і процесуальний порядок його реалізації
|
|
| 76. | § 3. Об`єднання і роз`єднання позовів
|
|
| 77. | § 4. Процесуальні засоби, що забезпечують відповідачу захист своїх інтересів проти позову
|
|
| 78. | § 5. Зміни в позовному спорі
|
|
| 79. | § 6. Забезпечення позову
|
|
| 80. | § 7. Процесуальні засоби порушення цивільної справи в судах іноземних держав Глава 16. Підготовка цивільних справ до судового розгляду § 1. Мета і значення підготовки цивільних справ до судового розгляду
|
|
| 81. | § 2. Завдання, зміст і процесуальний порядок підготовки цивільних справ до судового розгляду
|
|
| 82. | § 3. Судові виклики і повідомлення
|
|
| 83. | § 4. Підготовча стадія в цивільному процесі іноземних держав
|
|
| 84. | Глава 17. Судовий розгляд цивільних справ § 1. Значення стадії судового розгляду цивільних справ
|
|
| 85. | § 2. Судове засідання — процесуальна форма розгляду цивільних справ
|
|
| 86. | § 3. Ускладнення в процесі судового розгляду цивільних справ
|
|
| 87. | § 4. фіксування цивільного процесу та протоколи
|
|
| 88. | § 5. Розгляд цивільних справ в судах іноземних держав
|
|
| 89. | Глава 18. Постанови суду першої інстанції § 1. Поняття і види судових постанов
|
|
| 90. | § 2. Суть судового рішення
|
|
| 91. | § 3. Вимоги, яким має задовольняти судове рішення
|
|
| 92. | § 4. Негайне виконання, визначення порядку виконання, надання відстрочки і розстрочки виконання
|
|
| 93. | § 5. Виправлення недоліків рішення судом, що його постановив
|
|
| 94. | § 6. Набрання чинності рішенням суду
|
|
| 95. | § 7. Ухвали суду першої інстанції
|
|
| 96. | § 8. Рішення суду в цивільному процесі іноземних держав
|
|
| 97. | Б. Непозовні провадження Глава 19. Провадження у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин § 1. Суть, значення провадження у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин
|
|
| 98. | § 2. Справи по скаргах на неправильності в списках виборців та в списках громадян, які мають право брати участь в референдумі
|
|
| 99. | § 3. Справи по скаргах на рішення і дії територіальної, окружної (територіальної) виборчої комісії по виборах депутатів і голів сільських, селищних, районних, міських, районних у містах, обласних рад і заявах про скасування рішення виборчої комісії
|
|
| 100. | § 4. Справи по скаргах на рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії, територіальної, дільничної виборчої комісії по виборах Президента України та заявах про скасування реєстрації кандидатом у Президенти України
|
|
| 101. | § 5. Справи по скаргах, заявах на рішення, дії` або бездіяльність виборчих комісій по виборах народних депутатів України
|
|
| 102. | § 6. Справи по скаргах на р_ішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії
|
|
| 103. | § 7. Справи по заявах про дострокове припинення повноважень народного депутата України у разі невиконання ним вимог щодо несумісництва депутатської діяльності з іншими видами діяльності
|
|
| 104. | § 8. Справи по скаргах на дії органів і посадових осіб у зв`язку з накладенням адміністративних стягнень
|
|
| 105. | § 9. Справи по скаргах громадян на рішення, дії або бездіяльність державних органів, юридичних чи посадових осіб у сфері управлінської діяльності
|
|
| 106. | § 10. Справи по скаргах на рішення, прийнятті щодо релігійних організацій
|
|
| 107. | §11. Справи за заявами прокурора про визнання незаконними правового акта органу, рішення чи дії службової особи
|
|
| 108. | § 12. Справи по скаргах на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби
|
|
| 109. | § 13. Справи про стягнення з громадян недоїмки по податках, самооподаткуванню сільського населення і державному обов`язковому страхуванню
|
|
| 110. | § 14. Справи про заборону політичної партії і про анулювання реєстраційного свідоцтва
|
|
| 111. | Глава 20. Окреме провадження § 1. Суть і значення окремого провадження
|
|
| 112. | § 2. Особи, які беруть участь у справах окремого провадження
|
|
| 113. | § 3. Процесуальний порядок розгляду справ окремого провадження
|
|
| 114. | § 4. Визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним
|
|
| 115. | § 5. Визнання громадянина безвісно відсутнім або оголошення його померлим
|
|
| 116. | § 6. Усиновлення дітей, які проживають на території України
|
|
| 117. | § 7. Встановлення неправильності запису в актах громадянського стану
|
|
| 118. | § 8. Встановлення фактів, що мають юридичне значення
|
|
| 119. | § 9. Відновлення прав на втрачені цінні папери на пред`явника
|
|
| 120. | § 10. Оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні
|
|
| 121. | Розділ III. Провадження по оскарженню і перегляду рішень, ухвал суду Глава 21. Сучасні системи оскарження і перегляду судових рішень Глава 22. Апеляційне провадження
|
|
| 122. | § 1. Суть і значення апеляційного оскарження і перевірки рішень і ухвал суду першої інстанції
|
|
| 123. | § 2. Право апеляційного оскарження рішень і ухвал суду першої інстанції та процесуальний порядок його реалізації
|
|
| 124. | § 3. Підготовка і розгляд справи судом апеляційної інстанції
|
|
| 125. | § 4. Повноваження суду апеляційної інстанції
|
|
| 126. | § 5. Апеляційне оскарження і перевірка ухвал суду першої інстанції
|
|
| 127. | § 6. Рішення і ухвали суду апеляційної інстанції
|
|
| 128. | Глава 23. Касаційне провадження § 1. Суть і значення касаційного оскарження і перевірки рішень і ухвал суду першої і апеляційної інстанцій
|
|
| 129. | § 2. Право касаційного оскарження рішень і ухвал суду та процесуальний порядок його реалізації
|
|
| 130. | § 3. Передача справи на касаційний розгляд складу судової палати, підготовка до розгляду і процесуальний порядок розгляду справи судом касаційної інстанції
|
|
| 131. | § 4. Повноваження суду касаційної інстанції, його рішення та ухвали
|
|
| 132. | Глава 24. Перегляд рішень, ухвал суду, що набрали законної сили, у зв`язку з нововиявленими та винятковими обставинами
|
|
| 133. | § 1. Суть і значення перегляду рішень, ухвал суду, що набрали законної сили, у зв`язку з нововиявленими і винятковими обставинами
|
|
| 134. | § 2. Підстави перегляду рішень і ухвал суду в зв`язку з нововиявленими та винятковими обставинами
|
|
| 135. | § 3. Процесуальний порядок перегляду справи у зв`язку з нововиявленими і винятковими обставинами
|
|
| 136. | Глава 25. Звернення судових рішень до виконання та поворот виконання Рішення, ухвали і постанови суду або судді в цивільних справах, що набрали зак§ 1. Рішення, які звертаються до примусового виконання, і виконавчі документи
|
|
| 137. | § 2. Повноваження суду, пов`язані з виконавчим провадженням по примусовому виконанню його рішень
|
|
| 138. | Розділ V. Міжнародний цивільний процес
|
|
| 139. | Глава 26. Цивільне судочинство України з іноземним елементом § 1. Правове регулювання цивільного судочинства з іноземним елементом
|
|
| 140. | § 2. Правове становище іноземців у цивільному процесі
|
|
| 141. | § 3. Підсудність справ з іноземним елементом
|
|
| 142. | § 4. Докази і доказування у справах з іноземним елементом
|
|
| 143. | § 5. Виконання доручень іноземних судів
|
|
| 144. | § 6. Визнання і виконання рішень іноземних судів
|
|
| 145. |
|
|
На попередню
Translate
