Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
Додати книгу на сайт:
§ 3. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог
Третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, називаються суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин, котрі беруть участь у процесі по справі на стороні позивача або відповідача з метою захисту своїх суб'єктивних прав та інтересів.
Одна й та ж особа може брати участь у справі як третя особа тільки з боку однієї сторони, але на боці однієї сторони можуть брати участь декілька третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог.
Юридична заінтересованість третіх осіб без самостійних вимог у результатах розгляду судом справи між сторонами визначається ст. 108 ЦПК тим, що постановлене судом по такій справі рішення може наперед вирішити наслідки взаємовідносин між ними і сторонами — вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї із сторін. А це можливо тоді, коли між третьою особою і позивачем існують певні матеріально-правові відносини. Вказане положення підтверджується, наприклад, змістом статей 198, 238 Цивільного кодексу. Відповідно до ст. 238 ЦК, якщо особа з підстав, які виникли до продажу речі, пред'явить до покупця позов про її відібрання, то покупець повинен притягнути до участі в справі продавця як третю особу без самостійних вимог на свою сторону, а продавець зобов'язаний вступити в цю і справу, оскільки несприятливе для покупця рішення може створити для нього право в порядку регресу одержати від продавця (третьої особи) заподіяні збитки. За змістом відносини таких третіх осіб зі стороною залежать від правовідносин між сторонами, які становлять предмет позову. З пред'явленням позову (регресного) до третьої особи її правовідносини зі стороною стають предметом самостійного судового розгляду.
З наведеної ст. 238 ЦК також вбачається, що участь у процесі цього виду третіх осіб спрямована на те, щоб сприяти захисту прав тієї сторони, на боці якої вона виступає, не допустити для неї несприятливого рішення суду, оскільки останнє матиме для третьої особи преюдиціальне значення — надасть право стороні вимагати збитків від третьої особи за правом регресу.
Крім запобігання пред'явленню невигідного для себе регресного позову, третя особа може бути заінтересованою також у тому, що, вступивши в процес по справі між сторонами, зможе своєчасно запобігти порушенню своїх прав, погіршенню свого правового становища (участь особи, яка вже одержує аліменти, при пред'явленні до боржника іншою особою позову про стягнення аліментів).
Участь третьої особи в процесі сприяє всебічному, повному і об'єктивному встановленню судом дійсних обставин справи, прав і обов'язків сторін, а отже — і постановленню законного і обґрунтованого рішення.
Третіми особами без самостійних вимог у судовій практиці іноді визначаються співучасники сторін і суб'єкти захисту прав інших осіб. Але співвідповідач перебуває в правових відносинах з позивачем і відповідає безпосередньо перед ним, а третя особа на стороні відповідача перебуває за межами ' спірних правовідносин сторін. Суб'єкти захисту прав інших осіб відрізняються від третіх осіб за виконуваними цивільно-процесуальними функція ми — їх участь у процесі обумовлена необхідністю здійснення покладених на них обов'язків і захисту прав громадян (у тому числі і третіх осіб) та інтересів держави (ч. 2 ст. 121 ЦПК).
Треті особи без самостійних вимог можуть за власною ініціативою вступити у справу в суді першої інстанції до постановлення рішення, а також бути залученими до участі у справі за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи суду. В зв'язку з цим треті особи без самостійних вимог поділяються на дві групи: які вступають у справу і котрі залучаються до участі в справі.
Так, за пред'явленим членом кооперативу позовом до кооперативу про захист порушеного чи оспорюваного права користування жилим приміщенням, виділеним йому загальними зборами членів кооперативу (зборами уповноважених), державна адміністрація району, міста притягується до участі в справі третьою особою. При відмові у видачі ордера на виділену кооперативом квартиру членові кооперативу позов пред'являється до державної адміністрації району, міста. Кооператив у цьому випадку бере участь у справі як третя особа.
В справах за позовами про звільнення майна від арешту (виключення з опису) як треті особи можуть бути притягнутими: торговельні організації, які продали включене в опис майно в кредит, підприємства, організації, кооперативні організації, що спорудили будинки за державні кошти, одержані в кредит, і продали ці будинки працівникам на пільгових умовах, в разі спору про право власності на них; інші заінтересовані організації.
У справах, що виникають з житлових правовідносин, якщо судове рішення може вплинути на інтереси місцевих рад, державних і громадських органів, підприємств, установ, організацій чи кооперативів, суд зобов'язаний залучити їх до участі в справі, постановляючи про це ухвалу.
Для вступу в процес по справі подається заява із зазначенням мотивів вступу і посиланням на докази. Така заява не підлягає оплаті державним митом і розглядається суддею в стадії підготовки справи до розгляду (п. З ст. 143 ЦПК) та при розгляді справи по суті.
При вирішенні питання про вступ третьої особи в справу суд перевіряє існування між нею і однією із сторін правових відносин і можливість впливу на них рішення суду по справі між сторонами. При розгляді судом заяви про залучення третіх осіб інші особи, які беруть участь у справі, вправі оспорювати доцільність їх участі в процесі. Про наслідки вирішення заяви суд постановляє ухвалу, яка оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає дальшому розвитку процесу (п. 1 ст. 291 ЦПК). Але особи, які беруть участь у справі, можуть викласти свої міркування з приводу законності і обґрунтованості такої ухвали в апеляційній скарзі на рішення суду.
Треті особи без самостійних вимог користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторони. Але оскільки вони не є суб'єктами спірних матеріально-правових відносин сторін, то не мають права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, на відмову від позову, визнання позову чи укладення мирової угоди (ч. 2 ст. 108 ЦПК). Вони не можуть вимагати повторення для них тих процесуальних дій, які були здійснені сторонами й іншими особами, які беруть участь у справі, до їх вступу в процес. В доказовій діяльності третя особа діє незалежно від сторони. Виконання чи утримання від виконання певних процесуальних дій базується на принципі диспозитивності і всебічно залежить від самих третіх осіб, але, виходячи з положень принципу об'єктивної істини, з необхідності всебічного і повного з'ясування дійсних обставин справи, суд може зобов'язати третю особу виконати певні процесуальні дії, зокрема, подати наявні в неї письмові докази.
Третя особа, яка бере участь на стороні відповідача, не вправі заявити зустрічний позов, але з дозволу суду може виконати дії, що означають зміну нею процесуальної правосуб'єктності — вона може стати третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги.
Спірною є висловлена в літературі думка, що треті особи без самостійних вимог вправі залучати на свою сторону інших «субтретіх» осіб, і хоч таке подвійне ускладнення процесу викличе незручності для суду, але воно сприятиме уникненню в майбутньому двох процесів по розгляду справи, оскільки дозволить судові з'ясувати існуючі правові відносини між сторонами, стороною і третьою особою, між останньою і «субтретьою» особою.
Участь третіх осіб без самостійних вимог у справах, що виникають з трудових правовідносин, — про поновлення на роботі неправильно звільнених або неправильно переведених працівників з виплатою за вимушений прогул має процесуальні особливості. Оскільки звільнення з роботи або переведення працівників з однієї посади на іншу чи на інше підприємство тієї або іншої місцевості провадиться за розпорядженням уповноважених на це посадових осіб, то останні на підставі ст. 109 ЦПК залучаються до участі у справі третіми особами без самостійних вимог, причому тільки на стороні відповідача. Залучення їх провадиться переважно за ініціативою суду, в провадженні якого перебуває справа, але можливе і на клопотання осіб, які беруть участь у справі.
Розглянувши позов працівника до організації і задовольнивши його, суд, коли буде встановлено, що звільнення або переведення позивача проведено з порушенням законодавства, повинен у тому ж процесі покласти на винну третю особу відшкодування підприємству, установі, організації шкоди, заподіяної в зв'язку з оплатою неправильно звільненому працівникові винагороди за вимушений прогул або оплатою переведеному працівникові різниш в заробітній платі у розмірі, встановленому законодавством про працю. Передбачене ст. 109 ЦПК положення є винятком із загального правила розгляду справ з участю третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача і дає можливість судові у трудових справах про поновлення на роботі або на попередній посаді звільнених чи переведених працівників розглянути одночасно первісний і регресний позови.
Книга: Цивільний процес - М. Й. Штефан
ЗМІСТ
1. | Цивільний процес - М. Й. Штефан
|
|
2. | Передмова
|
|
3. | Розділ І Загальні положення Глава 1. Поняття, завдання і джерела цивільного процесуального права України
|
|
4. | § 1. Цивільний процесуальний порядок (форма) захисту майнових і особистих немайнових прав та охоронюваних законом інтересів громадян і організацій
|
|
5. | § 2. Поняття цивільного процесуального права і його значення
|
|
6. | § 3. Місце цивільного процесуального права в правовій системі України
|
|
7. | § 4. Джерела цивільного процесуального права і межі його дії
|
|
8. | § 5. Цивільне судочинство і його стадії
|
|
9. | § 6. Наука цивільного процесуального права
|
|
10. | § 7. Цивільний процес в іноземних державах
|
|
11. | Глава 2. Принципи цивільного процесуального права § 1. Поняття принципів та їх значення
|
|
12. | § 2. Система принципів та їх класифікація
|
|
13. | § 3. Принципи, закріплені Конституцією України § 4. Принципи, закріплені законодавством про судочинство
|
|
14. | § 5. Система принципів цивільного процесу іноземних держав
|
|
15. | Глава 3. Цивільні процесуальні правовідносини § 1. Поняття цивільних процесуальних правовідносин
|
|
16. | § 2. Підстави і передумови виникнення цивільних процесуальних правовідносин
|
|
17. | § 3. Суб`єкти цивільних процесуальних правовідносин
|
|
18. | § 4. Зміст цивільних процесуальних правовідносин
|
|
19. | § 5. Об`єкт цивільних процесуальних правовідносин
|
|
20. | Глава 4. Сторони в цивільному процесі § 1. Поняття сторін у цивільному процесі, їх процесуальні права і обов`язки
|
|
21. | § 2. Процесуальна співучасть
|
|
22. | § 3. Заміна неналежної сторони
|
|
23. | § 4. Процесуальне правонаступництво
|
|
24. | § 5. Участь сторін у цивільному процесі іноземних держав
|
|
25. | Глава 5. Треті особи в цивільному процесі § 1. Поняття і види третіх осіб
|
|
26. | § 2. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги
|
|
27. | § 3. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог
|
|
28. | § 4. Участь третіх осіб в цивільному процесі іноземних держав
|
|
29. | Глава 6. Участь органів прокуратури в цивільному процесі § 1. Завдання органів прокуратури в цивільному процесі
|
|
30. | § 2. Підстави, процесуальні форми і види участі прокурора в цивільному процесі
|
|
31. | § 3. Участь прокурора в цивільному процесі у справі в суді першої інстанції
|
|
32. | § 4. Участь прокурора в провадженні по оскарженню і перегляду судових рішень і ухвал
|
|
33. | § 5. Цивільна процесуальна правосуб`єктність прокурора
|
|
34. | § 6. Участь прокурора в цивільному процесі іноземних держав
|
|
35. | Глава 7. Участь у процесі органів державної влади, органів місцевого самоврядування та осіб, яким надано законом право захищати права і свободи інших осіб § 1. Мета, підстави і процесуальні форми участі
|
|
36. | § 2. Участь органів державної влади, органів місцевого самоврядування в цивільному процесі
|
|
37. | § 3. Участь профспілок у цивільному процесі
|
|
38. | § 4. Участь у цивільному процесі підприємств, установ, організацій та окремих громадян з метою захисту прав інших осіб
|
|
39. | § 5. Цивільна процесуальна правосуб`єктність
|
|
40. | § 6. Участь у цивільному процесі країн СНД органів державного управління, місцевого самоврядування, організацій і громадян з метою захисту прав, свобод і охоронюваних законом інтересів інших осіб
|
|
41. | Глава 8. Представництво в цивільному процесі § 1. Поняття та значення процесуального представництва
|
|
42. | § 2. Види процесуального представництва
|
|
43. | § 3. Повноваження процесуального представника
|
|
44. | § 4. Процесуально-правове становище представника в провадженні цивільних справ у суді першої інстанції
|
|
45. | § 5. Процесуально-правове становище представника в провадженні по перевірці законності і обґрунтованості судових рішень та зверненні їх до виконання
|
|
46. | § 6. Представництво в цивільному процесі іноземних держав
|
|
47. | Глава 9. Цивільні процесуальні строки § 1. Поняття, значення і види процесуальних строків
|
|
48. | § 2. Обчислення, зупинення, продовження і поновлення процесуальних строків
|
|
49. | Глава 10. Підвідомчість цивільних справ § 1. Поняття і види підвідомчості
|
|
50. | § 2. Загальні правила визначення підвідомчості цивільних справ суду
|
|
51. | § 3. Підвідомчість справ, що виникають з цивільних правовідносин
|
|
52. | § 4. Підвідомчість спорів, що виникають з житлових правовідносин
|
|
53. | § 5. Підвідомчість спорів, що виникають з авторських і суміжних прав
|
|
54. | § 6. Підвідомчість спорів, що виникають з відносин, які врегульовані правом на відкриття, винаходи, корисні моделі, промислові зразки та знаки для товарів і послуг
|
|
55. | § 7. Підвідомчість спорів, що виникають з шлюбно-сімейних правовідносин
|
|
56. | § 8. Підвідомчість спорів, що виникають з трудових правовідносин
|
|
57. | § 9. Підвідомчість справ, що виникають з екологічних правовідносин
|
|
58. | § 10. Підвідомчість спорів, що виникають з кооперативних та інших правовідносин
|
|
59. | Глава 11. Підсудність цивільних справ § 1. Поняття і види підсудності
|
|
60. | § 2. Наслідки порушення правил про підсудність. Зміна підсудності
|
|
61. | Глава 12. Витрати по провадженню цивільної справи § 1. Поняття та види витрат та їх значення
|
|
62. | § 2. Державне мито
|
|
63. | § 3. Витрати, пов`язані з розглядом справи в суді
|
|
64. | § 4. Розподіл та відшкодування понесених витрат у справі
|
|
65. | Глава 13. Санкції цивільного процесуального права § 1. Поняття, види і структура норм цивільного процесуального права
|
|
66. | § 2. Поняття, види і функції санкцій цивільного процесуального права
|
|
67. | § 3. Цивільні процесуальні штрафи
|
|
68. | § 4. Відшкодування майнових збитків
|
|
69. | Глава 14. Докази і доказування в цивільному процесі § 1. Роль доказів і доказування в цивільному процесі
|
|
70. | § 2. Поняття і види доказів
|
|
71. | § 3. Доказування
|
|
72. | § 4. Засоби доказування Пояснення сторін і третіх осіб
|
|
73. | § 5. Докази і доказування в цивільному процесі іноземних держав Розділ II. Провадження в суді першої інстанції А. Позовне провадження Глава 15. Порушення цивільної справи в суді
|
|
74. | § 1. Позов — процесуальний засіб порушення цивільної справи в суді
|
|
75. | § 2. Право на позов. Право на пред`явлення позову і процесуальний порядок його реалізації
|
|
76. | § 3. Об`єднання і роз`єднання позовів
|
|
77. | § 4. Процесуальні засоби, що забезпечують відповідачу захист своїх інтересів проти позову
|
|
78. | § 5. Зміни в позовному спорі
|
|
79. | § 6. Забезпечення позову
|
|
80. | § 7. Процесуальні засоби порушення цивільної справи в судах іноземних держав Глава 16. Підготовка цивільних справ до судового розгляду § 1. Мета і значення підготовки цивільних справ до судового розгляду
|
|
81. | § 2. Завдання, зміст і процесуальний порядок підготовки цивільних справ до судового розгляду
|
|
82. | § 3. Судові виклики і повідомлення
|
|
83. | § 4. Підготовча стадія в цивільному процесі іноземних держав
|
|
84. | Глава 17. Судовий розгляд цивільних справ § 1. Значення стадії судового розгляду цивільних справ
|
|
85. | § 2. Судове засідання — процесуальна форма розгляду цивільних справ
|
|
86. | § 3. Ускладнення в процесі судового розгляду цивільних справ
|
|
87. | § 4. фіксування цивільного процесу та протоколи
|
|
88. | § 5. Розгляд цивільних справ в судах іноземних держав
|
|
89. | Глава 18. Постанови суду першої інстанції § 1. Поняття і види судових постанов
|
|
90. | § 2. Суть судового рішення
|
|
91. | § 3. Вимоги, яким має задовольняти судове рішення
|
|
92. | § 4. Негайне виконання, визначення порядку виконання, надання відстрочки і розстрочки виконання
|
|
93. | § 5. Виправлення недоліків рішення судом, що його постановив
|
|
94. | § 6. Набрання чинності рішенням суду
|
|
95. | § 7. Ухвали суду першої інстанції
|
|
96. | § 8. Рішення суду в цивільному процесі іноземних держав
|
|
97. | Б. Непозовні провадження Глава 19. Провадження у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин § 1. Суть, значення провадження у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин
|
|
98. | § 2. Справи по скаргах на неправильності в списках виборців та в списках громадян, які мають право брати участь в референдумі
|
|
99. | § 3. Справи по скаргах на рішення і дії територіальної, окружної (територіальної) виборчої комісії по виборах депутатів і голів сільських, селищних, районних, міських, районних у містах, обласних рад і заявах про скасування рішення виборчої комісії
|
|
100. | § 4. Справи по скаргах на рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії, територіальної, дільничної виборчої комісії по виборах Президента України та заявах про скасування реєстрації кандидатом у Президенти України
|
|
101. | § 5. Справи по скаргах, заявах на рішення, дії` або бездіяльність виборчих комісій по виборах народних депутатів України
|
|
102. | § 6. Справи по скаргах на р_ішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії
|
|
103. | § 7. Справи по заявах про дострокове припинення повноважень народного депутата України у разі невиконання ним вимог щодо несумісництва депутатської діяльності з іншими видами діяльності
|
|
104. | § 8. Справи по скаргах на дії органів і посадових осіб у зв`язку з накладенням адміністративних стягнень
|
|
105. | § 9. Справи по скаргах громадян на рішення, дії або бездіяльність державних органів, юридичних чи посадових осіб у сфері управлінської діяльності
|
|
106. | § 10. Справи по скаргах на рішення, прийнятті щодо релігійних організацій
|
|
107. | §11. Справи за заявами прокурора про визнання незаконними правового акта органу, рішення чи дії службової особи
|
|
108. | § 12. Справи по скаргах на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби
|
|
109. | § 13. Справи про стягнення з громадян недоїмки по податках, самооподаткуванню сільського населення і державному обов`язковому страхуванню
|
|
110. | § 14. Справи про заборону політичної партії і про анулювання реєстраційного свідоцтва
|
|
111. | Глава 20. Окреме провадження § 1. Суть і значення окремого провадження
|
|
112. | § 2. Особи, які беруть участь у справах окремого провадження
|
|
113. | § 3. Процесуальний порядок розгляду справ окремого провадження
|
|
114. | § 4. Визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним
|
|
115. | § 5. Визнання громадянина безвісно відсутнім або оголошення його померлим
|
|
116. | § 6. Усиновлення дітей, які проживають на території України
|
|
117. | § 7. Встановлення неправильності запису в актах громадянського стану
|
|
118. | § 8. Встановлення фактів, що мають юридичне значення
|
|
119. | § 9. Відновлення прав на втрачені цінні папери на пред`явника
|
|
120. | § 10. Оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні
|
|
121. | Розділ III. Провадження по оскарженню і перегляду рішень, ухвал суду Глава 21. Сучасні системи оскарження і перегляду судових рішень Глава 22. Апеляційне провадження
|
|
122. | § 1. Суть і значення апеляційного оскарження і перевірки рішень і ухвал суду першої інстанції
|
|
123. | § 2. Право апеляційного оскарження рішень і ухвал суду першої інстанції та процесуальний порядок його реалізації
|
|
124. | § 3. Підготовка і розгляд справи судом апеляційної інстанції
|
|
125. | § 4. Повноваження суду апеляційної інстанції
|
|
126. | § 5. Апеляційне оскарження і перевірка ухвал суду першої інстанції
|
|
127. | § 6. Рішення і ухвали суду апеляційної інстанції
|
|
128. | Глава 23. Касаційне провадження § 1. Суть і значення касаційного оскарження і перевірки рішень і ухвал суду першої і апеляційної інстанцій
|
|
129. | § 2. Право касаційного оскарження рішень і ухвал суду та процесуальний порядок його реалізації
|
|
130. | § 3. Передача справи на касаційний розгляд складу судової палати, підготовка до розгляду і процесуальний порядок розгляду справи судом касаційної інстанції
|
|
131. | § 4. Повноваження суду касаційної інстанції, його рішення та ухвали
|
|
132. | Глава 24. Перегляд рішень, ухвал суду, що набрали законної сили, у зв`язку з нововиявленими та винятковими обставинами
|
|
133. | § 1. Суть і значення перегляду рішень, ухвал суду, що набрали законної сили, у зв`язку з нововиявленими і винятковими обставинами
|
|
134. | § 2. Підстави перегляду рішень і ухвал суду в зв`язку з нововиявленими та винятковими обставинами
|
|
135. | § 3. Процесуальний порядок перегляду справи у зв`язку з нововиявленими і винятковими обставинами
|
|
136. | Глава 25. Звернення судових рішень до виконання та поворот виконання Рішення, ухвали і постанови суду або судді в цивільних справах, що набрали зак§ 1. Рішення, які звертаються до примусового виконання, і виконавчі документи
|
|
137. | § 2. Повноваження суду, пов`язані з виконавчим провадженням по примусовому виконанню його рішень
|
|
138. | Розділ V. Міжнародний цивільний процес
|
|
139. | Глава 26. Цивільне судочинство України з іноземним елементом § 1. Правове регулювання цивільного судочинства з іноземним елементом
|
|
140. | § 2. Правове становище іноземців у цивільному процесі
|
|
141. | § 3. Підсудність справ з іноземним елементом
|
|
142. | § 4. Докази і доказування у справах з іноземним елементом
|
|
143. | § 5. Виконання доручень іноземних судів
|
|
144. | § 6. Визнання і виконання рішень іноземних судів
|
|
145. |
|
|
На попередню