Українська Банерна Мережа
UkrKniga.org.ua
Хто б знав, що ти дурень, якби ти не був відомою людиною? / Олександр Перлюк

Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate


Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:
Завантажити книгу


Скачати одним файлом. Книга: Кримінальне право України. Загальна частина


§ 4. Злочини проти міжнародного правопорядку

Посягання на життя представника іноземної держави (ст. 443). Безпосередній об'єкт цього злочину — суспільні відносини, які забезпечують охорону життя осіб, які мають міжнародний захист.

Потерпілим від цього злочину може бути лише представник іноземної держави або інша особа, яка має міжнародний захист. Такий захист передбачений міжнародним правом, зокрема Конвенцією про запобігання і покарання злочинів проти осіб, які користуються міжнародним захистом, у тому числі дипломатичних агентів від 14 грудня 1973 р. Відповідно до цієї Конвенції особами, що користуються міжнародним захистом визнаються: 1) глава держави, у тому числі кожний член колегіального органу, який виконує функції глави держави згідно з конституцією відповідної держави, глава уряду чи міністр закордонних справ, який перебуває в іноземній державі, а також члени його сім'ї, які його супроводжують; 2) будь-який представник чи службова особа держави, чи будь-яка службова особа, чи інший агент міжурядової міжнародної організації, який на той час, коли проти нього, його офіційних приміщень, його житлового приміщення чи його транспортних засобів було вчинено злочин, має право згідно з міжнародним правом на спеціальний захист від будь-якого нападу на його особу, свободу і гідність, а також члени його сім'ї, що проживають з ним.

Для встановлення кола осіб, які мають міжнародний захист, також мають значення: Конвенція про привілеї та імунітети ООН 1946 p., Віденська конвенція про дипломатичні зносини 1961 p., Віденська конвенція про консульські зносини 1963 p., Конвенція про спеціальні місії 1969 p., Конвенція про представництво держав у їх відносинах з міжнародними організаціями універсального характеру 1975 р. тощо.

Об'єктивну сторону цього злочину утворять вбивство або замах на вбивство представника іноземної держави або іншої особи, яка має міжнародний захист.

Злочин вважається закінченим, коли вчинені дії безпосередньо спрямовані на позбавлення життя зазначеної особи.

Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується умислом і метою впливу на характер діяльності особи, яка має міжнародний захист, або на діяльність держави чи організацій, які вона представляє, або вчинення з метою провокації війни чи міжнародних ускладнень.

Суб'єктом цього злочину може бути будь-яка особа, яка досягла 14-річного віку.

Покарання за злочин: за ст. 443 — позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі.

Злочини проти осіб та установ, що мають міжнародний захист (ст. 444). Безпосередній об'єкт цього злочину — суспільні відносини, які забезпечують охорону волі і приміщень осіб, які мають міжнародний захист.

Потерпілими від цього злочину можуть бути особи, які мають міжнародний захист. Вони визначаються аналогічно ст. 443.

Об'єктивну сторону цього злочину утворять: напад на службові або житлові приміщення осіб, які мають міжнародний захист, а також викрадення або позбавлення волі цих осіб.

Під нападом слід розуміти дії, спрямовані на негайне досягнення злочинного результату за допомогою насильства або створення реальної небезпеки його застосування.

Викрадення означає протиправне відкрите або таємне захоплення людини, поєднане з подальшим перевезенням її до іншого місця.

Цей злочин вважається закінченим, коли особа вчинила будь-яку із зазначених у ст. 444 дій.

Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом і метою впливу на характер діяльність осіб, які мають міжнародний захист, або на діяльність держав чи організацій, що вони представляють, або з метою провокації війни чи міжнародних ускладнень.

Суб'єктом цього злочину може бути будь-яка особа.

У частині 2 ст. 444 передбачена відповідальність за погрозу вчинення дій, передбачених частиною 1 цієї статті.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 444 — позбавлення волі на строк від трьох до восьми років; за ч. 2 ст. 444 — виправні роботи на строк до двох років або арешт на строк до трьох місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на строк до двох років.

Незаконне використання символіки Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (ст. 445 ). Безпосередній об'єкт цього злочину — порядок використання символіки Червоного Хреста і Червоного Півмісяця.

Об'єктивну сторону цього злочину утворить незаконне використання символіки Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, крім випадків, передбачених КК.

Символіка Червоного Хреста і Червоного Півмісяця — це емблеми у вигляді червоного хреста і/або червоного півмісяця на білому тлі, назви (слова «Червоний Хрест» і/або «Червоний Півмісяць») і спеціальні розпізнавальні сигнали (світлові, радіо-, електронні).

Ця символіка використовується для позначення осіб, рухомого та нерухомого майна, місць або територіальних зон і виконує захисну і розпізнавальну функції. Захисна функція означає, що під час війни або збройного конфлікту зображення Червоного Хреста або Червоного Півмісяця є видимим позначенням міжнародного захисту медичного персоналу, медичних формувань і санітарно-транспортних засобів. Розпізнавальна функція передбачає використання символіки для позначення приналежності людини або об'єкта Міжнародному руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, розпізнавання медичних формувань і санітарно-транспортних засобів.

Для визначення незаконності використання символіки у конкретному випадку необхідно звертатися до інших нормативно-правових актів, зокрема, до Закону України «Про символіку Червоного Хреста і Червоного Півмісяця в Україні» від 8 липня 1999 р., Женевських Конвенцій від 12 серпня 1949 р. і Додаткових протоколів до них від 8 червня 1977 р. Незаконне використання символіки може виражатися у носінні її особами, які не мають на це права, незаконному позначенні транспортних засобів та іншого майна, використанні майна з незаконно нанесеною символікою тощо.

Відомості Верховної Ради України. — 1999. — №36. — Ст. 316.

Стаття 445 КК передбачає загальну норму про незаконне використання символіки Червоного Хреста і Червоного Півмісяця. Тому вона не застосовується, якщо дії можна кваліфікувати за статтями, що передбачають спеціальну норму, наприклад, як військовий злочин за ст. 435. Незаконне використання зазначеної символіки може бути кваліфіковане і за ст. 438 як порушення законів та звичаїв війни, наприклад, якщо таким чином особа симулює володіння статусом, що надає захист, при вчиненні вбивств, нанесенні поранень, захопленні в полон противника.

Злочин вважається закінченим, коли особа вчинила дії, передбачені ст. 445.

Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом. Суб'єкт злочину — будь-яка особа, яка досягла 16-річного віку.

Покарання за злочин: за ст. 445 — штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців.

Піратство (ст. 446). Кримінальна відповідальність за піратство встановлена відповідно до Женевської конвенції про відкрите море 1958 р. і Міжнародної морської конвенції 1982 р.

Безпосередній об'єкт цього злочину — безпека міжнародного мореплавства. Додатковим об'єктом можуть виступати відносини власності, а також життя, здоров'я, свобода, права та законні інтереси екіпажу або пасажирів морського чи річкового судна.

Об'єктивну сторону злочину утворить використання озброєного чи неозброєного судна для захоплення іншого морського чи річкового судна, застосування насильства, пограбування або інших ворожих дій щодо екіпажу чи пасажирів такого судна.

Під морським і річковим судном розуміють будь-яке судно, у тому числі підводне, незалежно від його практичного призначення і використання.

Всі піратські дії, передбачені ст. 446, вчиняються з використанням судна. Таким піратським судном, відповідно до зазначених вище міжнародних конвенцій, як правило, виступає приватновласницьке судно. Використання військового корабля та іншого державного судна може кваліфікуватися як піратство лише у тих випадках, коли над ними встановлений контроль екіпажу, який вчинив заколот, або вони були захоплені сторонніми особами та в інших подібних випадках, коли вони фактично незаконно знаходилися під владою приватних осіб і використовувалися в їх інтересах.

Захоплення іншого судна означає самовільне встановлення фактичного панування (влади) над ним з отриманням можливості його використання на власний розсуд.

Під насильством розуміють фізичне насильство щодо екіпажу чи пасажирів іншого судна або погроза його застосування.

Інші ворожі дії щодо екіпажу чи пасажирів іншого судна можуть виражатися у позбавленні або обмеженні волі, захопленні в рабство, нарузі над їх гідністю тощо.

Обов'язковою ознакою піратства є місце його вчинення — відкрите море або інше місце поза юрисдикцією будь-якої держави. Вчинення таких дій у межах території держави кваліфікується за іншими статтями КК як захоплення морського чи річкового судна (ст. 278), бандитизм (ст. 257), розбій (ст. 187), грабіж (ст. 186) тощо.

Злочин вважається закінченим, коли особа вчинила будь-яку із зазначених у ст. 446 дій.

Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом і метою одержання матеріальної винагороди або іншої особистої вигоди.

Суб'єктом цього злочину може бути член екіпажу чи пасажир піратського судна.

У частині 2 ст. 446 встановлена відповідальність за ті самі діяння, якщо вони вчинені повторно або спричинили загибель людей (хоча б однієї людини) чи інші тяжкі наслідки (наприклад, затоплення судна).

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 446 — позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років із конфіскацією майна; за ч. 2 ст. 446 — позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна.

.

Книга: Кримінальне право України. Загальна частина

ЗМІСТ

1. Кримінальне право України. Загальна частина
2. § 2. Наукові основи кваліфікації злочинів
3. Розділ II. Злочини проти основ національної безпеки України . § 1. Поняття злочинів проти основ національної безпеки України
4. § 2. Види злочинів проти національної безпеки України
5. Розділ III. Злочини проти життя та здоров`я особи . § 1. Злочини проти життя
6. § 2. Злочини проти здоров`я
7. § 3. Злочини, що становлять небезпеку для життя і здоров`я людини, які вчинюються у сфері медичного обслуговування
8. § 4. Інші злочини, що становлять небезпеку для життя і здоров`я людини
9. Розділ IV. Злочини проти волі, честі та гідності особи
10. Розділ V. Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи
11. Розділ VI. Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина . § 1. Види злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина
12. § 2. Злочини проти виборчих прав громадян
13. § 3. Злочини проти трудових прав громадян
14. § 4. Злочини в сфері охорони прав на об`єкти інтелектуальної власності
15. § 5. Злочини проти інших особистих прав і свобод людини і громадянина
16. § 6. Злочини проти сім`ї
17. § 7. Злочини проти свободи совісті
18. Розділ VII. Злочини проти власності . § 1. Поняття і види злочинів проти власності
19. § 2. Корисливі злочини, пов`язані з незаконним обертанням чужого майна на користь винного або інших осіб
20. § 3. Корисливі злочини проти власності, не пов`язані з обертанням чужого майна на свою користь або користь інших осіб
21. § 4. Некорисливі злочини проти власності
22. Розділ VIII. Злочини у сфері господарської діяльності . § 1. Поняття і види злочинів у сфері господарської діяльності
23. § 2. Злочини у сфері кредитно-фінансової, банківської і бюджетної систем України § 3. Злочини у сфері підприємництва, конкурентних відносин та іншої діяльності господарюючих суб`єктів § 4. Злочини у сфері банкрутства
24. § 5. Злочини у сфері використання фінансових ресурсів та обігу цінних паперів
25. § 6. Злочини у сфері обслуговування споживачів
26. § 7. Злочини у сфері приватизації державного та комунального майна
27. Розділ IX. Злочини проти довкілля . § 1. Поняття і види злочинів проти довкілля
28. § 2. Злочини проти екологічної безпеки
29. § 3. Злочини у сфері землевикористання, охорони надр, атмосферного повітря
30. § 4. Злочини у сфері водних ресурсів
31. § 5. Злочини у сфері лісокористування, захисту рослинного та тваринного світу
32. Розділ X. Злочини проти громадської безпеки . § 1. Поняття і види злочинів проти громадської безпеки
33. § 2. Створення злочинної організації, терористичної групи та інших злочинних об`єднань, участь у них та у злочинах, що вчиняються ними чи пов`язані з ними
34. § 3. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами чи радіоактивними матеріалами
35. § 4. Порушення різних правил, що забезпечують громадську безпеку
36. Розділ XI. Злочини проти безпеки виробництва . § 1. Поняття і види злочинів проти безпеки виробництва
37. § 2. Злочини у сфері безпеки праці
38. § 3. Інші злочини у сфері безпеки виробництва
39. Розділ XII. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту . § 1. Поняття та система транспортних злочинів
40. § 2. Злочини, що посягають на безпеку руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту
41. § 3. Злочини, що посягають на безпеку руху або експлуатації автотранспорту і міського електротранспорту
42. § 4. Інші злочини, що посягають на безпечну роботу транспорту
43. Розділ XIII. Злочини проти громадського порядку та моральності . § 1. Загальна характеристика і види злочинів проти громадського порядку та моральності
44. § 2. Злочини проти громадського порядку
45. § 3. Злочини проти моральності
46. Розділ XIV. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров`я населення . § 1. Поняття і види злочинів проти здоров`я населення
47. § 2. Злочини, пов`язані з незаконним обігом наркотичних засобів та інших предметів, небезпечних для здоров`я населення
48. § 3. Злочини, пов`язані з незаконним заволодінням наркотичними засобами, а також обладнанням, призначеним для їх виготовлення
49. § 4. Злочини, пов`язані з незаконним вживанням наркотичних і одурманюючих засобів, а також допінгу
50. § 5. Інші злочини проти здоров`я населення
51. Розділ XV. Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації
52. § 1. Злочини, які посягають на відносини у сфері охорони державної таємниці або конфіденційної інформації
53. § 2. Злочини, які посягають на недоторканність державного кордону
54. § 3. Злочини, які порушують порядок комплектування Збройних Сил України, що забезпечує її обороноздатність
55. Розділ XVI. Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об`єднань громадян
56. § 1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об`єднань громадян
57. § 2. Злочини у сфері використання державних символів
58. § з. Злочини, пов`язані із перешкоджанням діяльності організацій та об`єднань громадян
59. § 4. Злочини проти представників влади, працівників правоохоронних органів, членів громадських формувань
60. § 5. Злочини у сфері використання документів і засобів отримання інформації
61. § 6. Інші злочини проти авторитету держави і діяльності об`єднань громадян
62. Розділ XVII. Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп`ютерів), систем та комп`ютерних мереж
63. § 1. Поняття злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп`ютерів), систем та комп`ютерних мереж
64. § 2. Види злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп`ютерів), систем та комп`ютерних мереж
65. Розділ XVIII. Злочини у сфері службової діяльності . § 1. Поняття злочинів у сфері службової діяльності
66. § 2. Види злочинів у сфері службової діяльності Зловживання владою або службовим становищем
67. Розділ XIX. Злочини проти правосуддя
68. § 1. Види злочинів проти правосуддя
69. § 2. Злочини, які посягають на конституційні принципи діяльності органів досудового слідства, дізнання, прокуратури і суду
70. § 3. Злочини, які посягають на життя, здоров`я, особисту безпеку, майно суддів, засідателів та інших учасників судочинства
71. § 4. Злочини, які перешкоджають одержанню достовірних доказів та істинних висновків у справі
72. § 5. Злочини, які перешкоджають виконанню вироку (рішення) і призначеного ним покарання
73. Розділ XX. Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини) . § 1. Поняття та види військових злочинів
74. § 2. Злочини проти порядку підлеглості і військової честі
75. § 3. Злочини проти порядку проходження військової служби
76. § 4. Злочини проти порядку користування військовим майном і його зберігання
77. § 5. Злочини проти порядку експлуатації військової техніки
78. § 6. Злочини проти порядку несення бойового чергування та інших спеціальних служб
79. § 7. Злочини проти встановленого , порядку збереження військової таємниці
80. § 8. Військові службові злочини
81. § 9. Злочини проти порядку несення служби на полі бою і в районі воєнних дій
82. § 10. Злочини проти законів і звичаїв війни
83. Розділ XXI. Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку . § 1. Поняття і види злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку
84. § 2. Злочини проти миру
85. § 3. Злочини проти безпеки людства
86. § 4. Злочини проти міжнародного правопорядку
87.

На попередню


Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate