Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
Додати книгу на сайт:
8.4. Обмежена осудність
У теорії кримінального права питання про обмежену осудність було предметом дискусії між вітчизняними вченими криміналістами протягом кількох десятиріч. Наприклад, ще наприкінці 70-х років минулого сторіччя вченими на підставі досліджень було встановлено, що майже 70% підлітків, які вчинили злочини, мають негативні психопатологічні характеристики в межах осудності. Звичайно, це суттєво впливало на їх поведінку, однак не викликало яких-небудь кримінально правових наслідків. Саме це і було базою для дискусії, яка проте у Радянському Союзі залишилась без результатів.
Для кримінального законодавства України обмежена осудність абсолютно новий інститут, хоча він давно відомий законодавству багатьох країн світу. Це питання про т. зв. суміжні стани, коли існують суттєві сумніви щодо осудності особи, яка вчинила злочин, однак медичні характеристики такої особи не відповідають показникам медичного критерію, притаманного неосудності.
Кримінальний кодекс у ст. 20 визначає:
«1. Підлягає кримінальній відповідальності особа, визнана судом обмежено осудною, тобто така, яка під час вчинення злочину, через наявний у неї психічний розлад, не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними.
2. Визнання особи обмежено осудною враховується судом при призначенні покарання і може бути підставою для застосування примусових заходів медичного характеру».
Фактично особа має такий психопатологічний стан, при якому вона через наявний у неї психічний розлад не спроможна в повному обсязі усвідомлювати характер власної поведінки та керувати нею. (Виходячи із загального вчення про неосудність сполучник «та» у даному випадку може бути замінений на «або».) Водночас така особа певною мірою здатна усвідомлювати власну поведінку та/або керувати нею.
Наявність патології спричиняється в даному випадку різноманітними психопатіями, невротичними розладами, розладами особистості, наявністю хронічного алкоголізму, наркоманії або токсикоманії, наслідками черепно-мозкових травм. Це створює медичний критерій обмеженої осудності.
Юридичний критерій обмеженої осудності, як і при неосудності, створює сукупність інтелектуальної та вольової ознак.
Інтелектуальна ознака обмеженої осудності свідчить про неспроможність особи в повному обсязі усвідомлювати характер власної поведінки (дії або бездіяльність).
Вольова ознака обмеженої осудності - це неспроможність повною мірою керувати своєю поведінкою (діями або бездіяльністю).
Наявність психопатологічного стану значною мірою впливає на можливості розуміти всі характеристики власної поведінки та контролювати її.
При цьому не має підстав вести мову про неосудність особи, але й не можна ставити знак «дорівнює» між особами, які страждають на такі патології, та абсолютно здоровими людьми.
Визнати стан обмеженої осудності (як і неосудності), можна виключно на підставі висновку судово-психіатричної експертизи.
У такому випадку цей стан на підставі ст. 20 ч. 2 КК України може бути врахований судом при обранні покарання. Хоча вказана норма не визначає прямо, яким чином це може бути враховано, систематичне тлумачення ст. 20 ч. 2 КК дає підстави стверджувати, що законодавець має на увазі зменшення покарання порівняно з тим, яке було б обрано за вчинений злочин осудній особі.
Звичайно, що таке врахування можливо лише при визнанні особи обмежено осудною на момент вчинення злочину. Якщо в особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, діагностується обмежена осудність на підставі характеристик медичного критерію, які виникли після вчинення злочину, вона не може бути визнана обмежено осудною. В цьому випадку до такої особи не можуть бути застосовані і положення ст. 20 ч. 2 КК України.
Книга: Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник / Фріс П. Л.
ЗМІСТ
| 1. | Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник / Фріс П. Л.
|
|
| 2. | РОЗДІЛ 1 ПОНЯТТЯ, ПРЕДМЕТ, МЕТОД, ЗАВДАННЯ, СИСТЕМА ТА ПРИНЦИПИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА 1.1. Поняття кримінального права. Кримінальні правовідносини. Джерела кримінального права
|
|
| 3. | 1.2. Предмет кримінального права. Метод кримінально-правового регулювання
|
|
| 4. | 1.3. Завдання кримінального права
|
|
| 5. | 1.4. Кримінальне право в системі права. Система кримінального права
|
|
| 6. | 1.5. Принципи кримінального права
|
|
| 7. | РОЗДІЛ 2 ЗАКОН ПРО КРИМІНАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ 2.1. Поняття кримінального закону
|
|
| 8. | 2.2. Структура кримінального закону
|
|
| 9. | 2.3. Чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі.
|
|
| 10. | 2.4. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі
|
|
| 11. | Розділ З ПОНЯТТЯ ТА ОЗНАКИ ЗЛОЧИНУ 3.1. Поняття злочину
|
|
| 12. | 3.2. Ознаки злочину
|
|
| 13. | 3.3.Малозначність діяння
|
|
| 14. | 3.4.Класифікація злочинів
|
|
| 15. | Розділ 4 КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ 4.1. Поняття, зміст, підстава та форми кримінальної відповідальності
|
|
| 16. | Розділ 5 СКЛАД ЗЛОЧИНУ 5.1. Поняття і значення складу злочину
|
|
| 17. | 5.2. Елементи складу злочину та їх загальна характеристика
|
|
| 18. | 5.3. Види складів злочину
|
|
| 19. | 5.4. Кваліфікація злочину
|
|
| 20. | Розділ 6 ОБ`ЄКТ ЗЛОЧИНУ 6.1. Поняття об`єкта злочину в кримінальному праві
|
|
| 21. | 6.2. Види об`єкта злочину
|
|
| 22. | 6.3. Предмет злочину
|
|
| 23. | Розділ 7 ОБ`ЄКТИВНА СТОРОНА ЗЛОЧИНУ 7.1. Поняття та значення об`єктивної сторони злочину
|
|
| 24. | 7.2. Основна ознака об`єктивної сторони складу злочину
|
|
| 25. | 7.3. Факультативні ознаки об`єктивної сторони складу злочину
|
|
| 26. | Розділ 8 ОБ`ЄКТ ЗЛОЧИНУ 8.1. Поняття суб`єкта злочину в кримінальному праві
|
|
| 27. | 8.2. Вік кримінальної відповідальності
|
|
| 28. | 8.3. Осудність як ознака суб`єкта злочину
|
|
| 29. | 8.4. Обмежена осудність
|
|
| 30. | 8.5. Спеціальний суб`єкт злочину
|
|
| 31. | 8.6. Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені у стані сп`яніння, внаслідок вживання
|
|
| 32. | РОЗДІЛ 9 СУБ`ЄКТИВНА СТОРОНА ЗЛОЧИНУ 9.1. Поняття суб`єктивної сторони злочину
|
|
| 33. | 9.2. Вина у формі умислу
|
|
| 34. | 9.3. Вина у формі необережності
|
|
| 35. | 9.4. Злочини з двома формами вини
|
|
| 36. | 9.5. Факультативні ознаки суб`єктивної сторони складу злочину
|
|
| 37. | 9.6. Юридична та фактична помилки та їх кримінально-право в є значення
|
|
| 38. | Розділ 10 СТАДІЇ ВЧИНЕННЯ ЗЛОЧИНУ 10.1. Поняття та види стадій вчинення злочину
|
|
| 39. | 10.2. Закінчений злочин
|
|
| 40. | 10.3. Незакінчений злочин та його види
|
|
| 41. | 10.4. Добровільна відмова при незакінченому злочині`
|
|
| 42. | розділ 11 СПІВУЧАСТЬ У ЗЛОЧИНІ 11.1. Поняття співучасті у злочині
|
|
| 43. | 11.2. Форми співучасті у злочині
|
|
| 44. | 11.3. Види співучасників
|
|
| 45. | 11.4. Відповідальність за вчинення злочинів у співучасті
|
|
| 46. | 11.5. Причетність до злочину — поняття та види
|
|
| 47. | Розділ 12 МНОЖИННІСТЬ ЗЛОЧИНІВ 12.1. Поняття та форми множинності злочинів
|
|
| 48. | 12.2. Повторність злочинів
|
|
| 49. | 12.3. Сукупність злочинів
|
|
| 50. | 12.4. Рецидив злочинів
|
|
| 51. | Розділ 13 ОБСТАВИНИ, ЩО ВИКЛЮЧАЮТЬ ЗЛОЧИННІСТЬ ДІЯННЯ 13.1. Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння
|
|
| 52. | 13.2. Види обставин, що виключають злочинність діяння РОЗДІЛ 14 ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ 14.1. Поняття та значення інституту звільнення від кримінальної відповідальності у кримінальному праві
|
|
| 53. | 14.2. Види звільнення від кримінальної відповідальності
|
|
| 54. | 14.3. Поняття та зміст інституту обмеження дії законодавства про кримінальну відповідальність
|
|
| 55. | Розділ 15 ПОНЯТТЯ, ТА МЕТА ПОКАРАННЯ 15.1. Поняття кримінального покарання
|
|
| 56. | 15.2. Мета покарання
|
|
| 57. | РОЗДІЛ 16 СИСТЕМА ТА ВИДИ ПОКАРАННЯ 16.1. Система покарань
|
|
| 58. | 16.2. Види покарань
|
|
| 59. | РОЗДІЛ 17 ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ 17.1. Загальні засади призначення покарання
|
|
| 60. | 17.2. Обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання
|
|
| 61. | 17.3. Призначення покарання за незакінчений злочин і злочин, вчинений у співучасті
|
|
| 62. | 17.4. Призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом
|
|
| 63. | 17.5. Призначення покарання за сукупністю злочинів
|
|
| 64. | 17.6. Призначення покарання за сукупністю вироків
|
|
| 65. | Розділ 18 ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ПОКАРАННЯ ТА ЙОГО ВІДБУВАННЯ 18.1. Поняття звільнення від покарання та його відбування
|
|
| 66. | 18.2. Види звільнення від покарання та його відбування
|
|
| 67. | 18.3. Заміна невідбутої частини покарання більш м`яким
|
|
| 68. | РОЗДІЛ 19 СУДИМІСТЬ. ПОНЯТТЯ ТА ЗНАЧЕННЯ СУДИМОСТІ 19.1. Судимість
|
|
| 69. | 19.2. Погашення та зняття судимості
|
|
| 70. | Розділ 20 ПРИМУСОВІ ЗАХОДИ МЕДИЧНОГО ХАРАКТЕРУ ТА ПРИМУСОВЕ ЛІКУВАННЯ 20.1. Поняття та мета примусових заходів медичного характеру
|
|
| 71. | 20.2. Види примусових заходів медичного характеру. Порядок їх призначення, зміни або припинення
|
|
| 72. | 20.3. Примусове лікування
|
|
| 73. | Розділ 21 особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх 21.1. Особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності
|
|
| 74. | 21.2. Види покарання, що застосовуються до неповнолітніх, та особливості їх призначення
|
|
| 75. | 21.3. Особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування
|
|
| 76. | ДОДАТКИ ДО РОЗДІЛІВ НОРМАТИВНІ АКТИ ТА ЛІТЕРАТУРА
|
|
| 77. | ДЕЯКІ ЛАТИНСЬКІ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВІ ТЕРМІНИ ТА ВИСЛОВИ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОГО ХАРАКТЕРУ
|
|
| 78. | Зміст
|
|
На попередню
Translate
