Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
Додати книгу на сайт:
8.6. Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені у стані сп`яніння, внаслідок вживання
алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин
Кримінальна відповідальність осіб, які вчинили злочини у стані сп'яніння, визначена ст. 21 КК України.
Ця кримінально-правова норма розглядає випадки простого (фізіологічного) сп'яніння, тоді як стан патологічного сп'яніння висуває питання про можливість визнання особи неосудною, що розглядалось раніше.
Необхідність спеціального нормативного регулювання цього питання зумовлена високою розповсюдженістю злочинів, які вчиняються у стані сп'яніння та постійним зростанням їх кількості. За даними Державного комітету статистики України за 2001 р. кількість таких злочинів сягнула 79,5% в загальній масі всіх зареєстрованих злочинів, а за 9 місяців 2002 р. дійшла до позначки майже 90%.
Стаття 21 КК визначає, що «особа, яка вчинила злочин у стані сп'яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин, підлягає кримінальній відповідальності».
Алкоголь, наркотики, інші одурманюючі речовини впливають на мозок, уражують центральну нервову систему, впливають на розумові і вольові процеси людини.
Звичайне сп'яніння умовно можна поділити на три ступені: легке, середнє, важке. Воно характеризується тим, що людина доводить себе до такого стану свідомо. Цей стан не викликає виникнення сутінкових розладів свідомості, галюцинацій, маревних переживань чи інших психологічних станів.
Унаслідок ослаблення самоконтролю, порушення мислення поведінка людини різко відрізняється від звичайної, штовхаючи на несподівані, не зрозумілі з позицій розуму, вчинки. У силу цього на стадії досудового слідства чи судового розгляду кримінальної справи деякі особи, що вчинили злочини в стані сп'яніння, посилаються на те, що вони не пам'ятають момент вчинення злочину, не усвідомлювали на момент вчинення характеру своїх дій.
Вітчизняні теорія І практика традиційно були одностайні в підходах до оцінки даного питання, визнаючи таких осіб осудними. В обґрунтуванні авторами, які досліджували цю проблему, справедливо вказувалося на відсутність при звичайному фізіологічному сп'янінні медичного критерію неосудності. Наведене твердження є абсолютно справедливим, тому що прийняття цих речовин, незважаючи на порушення визначених функцій головного мозку, не викликає хворобливих станів, що тягнуть за собою істотні порушення психіки. Стан фізіологічного сп'яніння ніколи не супроводжується симптомами, характерними для психічних захворювань. П'яна людина, наприклад, не страждає галлюцинаторно-маревними явищами автоматизму, не вмотивованого психомоторного порушення, страху і т. п. Через це у стані фізіологічного сп'яніння істотно не спотворюється правильна оцінка навколишнього.
Підставою кримінальної відповідальності за злочин, вчинений у стані простого сп'яніння, є відсутність медичного критерію неосудності і збереження здатності, незважаючи на деякі порушення розумових і вольових процесів, усвідомлювати характер здійснюваних дій і керувати ними. Як справедливо зазначав В. С. Орлов «...в состоянии физиологического опьянения не искажается существенным образом правильное восприятие окружающей обстановки. Поэтому состояние физиологического опьянения нельзя отождествлять с болезненным психическим состоянием - психоз в виде патологического опьянения. Признание физиологического опьянения болезненным состоянием противоречит закону и данным медицинской науки. Оно ведет к узкобиологическому подходу в оценке состояния опьянения, что чрезмерно расширяет границы психических болезней».
Якісно відмінну від простого сп'яніння характеристику має патологічне сп'яніння, що за своєю природою належить до психічного розладу, пов'язаного зі сп'янінням. Воно - це не просто ступінь якого-небудь фізіологічного сп'яніння, але тимчасовий психічний розлад, що виключає осудність. Патологічне сп'яніння виникає найчастіше в осіб, соматично ослаблених, тих, хто хворів на тяжкі інфекційні захворювання і травми головного мозку і т. п. після прийому алкоголю навіть у невеликих дозах (50-100 г). Суб'єкт, що вчинив злочин у стані патологічного сп'яніння, втрачає здатність усвідомлювати фактичний характер та суспільну небезпеку своїх дій або керувати ними. На цій підставі судово-психіатричною експертизою він може бути визнаний неосудним і в цьому випадку не підлягає кримінальній відповідальності.
Книга: Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник / Фріс П. Л.
ЗМІСТ
1. | Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник / Фріс П. Л.
|
|
2. | РОЗДІЛ 1 ПОНЯТТЯ, ПРЕДМЕТ, МЕТОД, ЗАВДАННЯ, СИСТЕМА ТА ПРИНЦИПИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА 1.1. Поняття кримінального права. Кримінальні правовідносини. Джерела кримінального права
|
|
3. | 1.2. Предмет кримінального права. Метод кримінально-правового регулювання
|
|
4. | 1.3. Завдання кримінального права
|
|
5. | 1.4. Кримінальне право в системі права. Система кримінального права
|
|
6. | 1.5. Принципи кримінального права
|
|
7. | РОЗДІЛ 2 ЗАКОН ПРО КРИМІНАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ 2.1. Поняття кримінального закону
|
|
8. | 2.2. Структура кримінального закону
|
|
9. | 2.3. Чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі.
|
|
10. | 2.4. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі
|
|
11. | Розділ З ПОНЯТТЯ ТА ОЗНАКИ ЗЛОЧИНУ 3.1. Поняття злочину
|
|
12. | 3.2. Ознаки злочину
|
|
13. | 3.3.Малозначність діяння
|
|
14. | 3.4.Класифікація злочинів
|
|
15. | Розділ 4 КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ 4.1. Поняття, зміст, підстава та форми кримінальної відповідальності
|
|
16. | Розділ 5 СКЛАД ЗЛОЧИНУ 5.1. Поняття і значення складу злочину
|
|
17. | 5.2. Елементи складу злочину та їх загальна характеристика
|
|
18. | 5.3. Види складів злочину
|
|
19. | 5.4. Кваліфікація злочину
|
|
20. | Розділ 6 ОБ`ЄКТ ЗЛОЧИНУ 6.1. Поняття об`єкта злочину в кримінальному праві
|
|
21. | 6.2. Види об`єкта злочину
|
|
22. | 6.3. Предмет злочину
|
|
23. | Розділ 7 ОБ`ЄКТИВНА СТОРОНА ЗЛОЧИНУ 7.1. Поняття та значення об`єктивної сторони злочину
|
|
24. | 7.2. Основна ознака об`єктивної сторони складу злочину
|
|
25. | 7.3. Факультативні ознаки об`єктивної сторони складу злочину
|
|
26. | Розділ 8 ОБ`ЄКТ ЗЛОЧИНУ 8.1. Поняття суб`єкта злочину в кримінальному праві
|
|
27. | 8.2. Вік кримінальної відповідальності
|
|
28. | 8.3. Осудність як ознака суб`єкта злочину
|
|
29. | 8.4. Обмежена осудність
|
|
30. | 8.5. Спеціальний суб`єкт злочину
|
|
31. | 8.6. Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені у стані сп`яніння, внаслідок вживання
|
|
32. | РОЗДІЛ 9 СУБ`ЄКТИВНА СТОРОНА ЗЛОЧИНУ 9.1. Поняття суб`єктивної сторони злочину
|
|
33. | 9.2. Вина у формі умислу
|
|
34. | 9.3. Вина у формі необережності
|
|
35. | 9.4. Злочини з двома формами вини
|
|
36. | 9.5. Факультативні ознаки суб`єктивної сторони складу злочину
|
|
37. | 9.6. Юридична та фактична помилки та їх кримінально-право в є значення
|
|
38. | Розділ 10 СТАДІЇ ВЧИНЕННЯ ЗЛОЧИНУ 10.1. Поняття та види стадій вчинення злочину
|
|
39. | 10.2. Закінчений злочин
|
|
40. | 10.3. Незакінчений злочин та його види
|
|
41. | 10.4. Добровільна відмова при незакінченому злочині`
|
|
42. | розділ 11 СПІВУЧАСТЬ У ЗЛОЧИНІ 11.1. Поняття співучасті у злочині
|
|
43. | 11.2. Форми співучасті у злочині
|
|
44. | 11.3. Види співучасників
|
|
45. | 11.4. Відповідальність за вчинення злочинів у співучасті
|
|
46. | 11.5. Причетність до злочину — поняття та види
|
|
47. | Розділ 12 МНОЖИННІСТЬ ЗЛОЧИНІВ 12.1. Поняття та форми множинності злочинів
|
|
48. | 12.2. Повторність злочинів
|
|
49. | 12.3. Сукупність злочинів
|
|
50. | 12.4. Рецидив злочинів
|
|
51. | Розділ 13 ОБСТАВИНИ, ЩО ВИКЛЮЧАЮТЬ ЗЛОЧИННІСТЬ ДІЯННЯ 13.1. Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння
|
|
52. | 13.2. Види обставин, що виключають злочинність діяння РОЗДІЛ 14 ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ 14.1. Поняття та значення інституту звільнення від кримінальної відповідальності у кримінальному праві
|
|
53. | 14.2. Види звільнення від кримінальної відповідальності
|
|
54. | 14.3. Поняття та зміст інституту обмеження дії законодавства про кримінальну відповідальність
|
|
55. | Розділ 15 ПОНЯТТЯ, ТА МЕТА ПОКАРАННЯ 15.1. Поняття кримінального покарання
|
|
56. | 15.2. Мета покарання
|
|
57. | РОЗДІЛ 16 СИСТЕМА ТА ВИДИ ПОКАРАННЯ 16.1. Система покарань
|
|
58. | 16.2. Види покарань
|
|
59. | РОЗДІЛ 17 ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ 17.1. Загальні засади призначення покарання
|
|
60. | 17.2. Обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання
|
|
61. | 17.3. Призначення покарання за незакінчений злочин і злочин, вчинений у співучасті
|
|
62. | 17.4. Призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом
|
|
63. | 17.5. Призначення покарання за сукупністю злочинів
|
|
64. | 17.6. Призначення покарання за сукупністю вироків
|
|
65. | Розділ 18 ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ПОКАРАННЯ ТА ЙОГО ВІДБУВАННЯ 18.1. Поняття звільнення від покарання та його відбування
|
|
66. | 18.2. Види звільнення від покарання та його відбування
|
|
67. | 18.3. Заміна невідбутої частини покарання більш м`яким
|
|
68. | РОЗДІЛ 19 СУДИМІСТЬ. ПОНЯТТЯ ТА ЗНАЧЕННЯ СУДИМОСТІ 19.1. Судимість
|
|
69. | 19.2. Погашення та зняття судимості
|
|
70. | Розділ 20 ПРИМУСОВІ ЗАХОДИ МЕДИЧНОГО ХАРАКТЕРУ ТА ПРИМУСОВЕ ЛІКУВАННЯ 20.1. Поняття та мета примусових заходів медичного характеру
|
|
71. | 20.2. Види примусових заходів медичного характеру. Порядок їх призначення, зміни або припинення
|
|
72. | 20.3. Примусове лікування
|
|
73. | Розділ 21 особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх 21.1. Особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності
|
|
74. | 21.2. Види покарання, що застосовуються до неповнолітніх, та особливості їх призначення
|
|
75. | 21.3. Особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування
|
|
76. | ДОДАТКИ ДО РОЗДІЛІВ НОРМАТИВНІ АКТИ ТА ЛІТЕРАТУРА
|
|
77. | ДЕЯКІ ЛАТИНСЬКІ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВІ ТЕРМІНИ ТА ВИСЛОВИ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОГО ХАРАКТЕРУ
|
|
78. | Зміст
|
|
На попередню