Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
Додати книгу на сайт:
17.3. Призначення покарання за незакінчений злочин і злочин, вчинений у співучасті
Це питання вже було предметом розгляду у відповідних розділах - «Стадії вчинення злочину» та «Співучасть у злочині». Незважаючи на це, слід нагадати основні правила призначення покарання в цих ситуаціях.
Призначення покарання за незакінчений злочин передбачено ст. 68 ч. 1 КК, яка визначає, що «при призначенні покарання за незакінчений злочин суд, керуючись положеннями статей 65-67 цього Кодексу, враховує ступінь тяжкості вчиненого особою діяння, ступінь здійснення злочинного наміру та причини, внаслідок яких злочин не було доведено до кінця».
Виходячи з цього основними питаннями, які враховуються судом при призначенні покарання за готування та замах на злочин, є:
ступінь тяжкості вчиненого діяння;
ступінь здійснення злочинного наміру;
причини, внаслідок яких злочин не було доведено до кінця.
Ступінь тяжкості вчиненого діяння визначається шкідливими наслідками, які були, або могли бути спричинені. Вони повинні бути об'єктивно оцінені судом на підставі критеріїв, які розглядались раніше.
Ступінь здійснення злочинного наміру визначається стадією вчинення злочину, на якій його було припинено. При цьому існує відповідна ієрархія стадій, згідно з якою готування менш суспільно небезпечне, ніж замах на злочин, а незакінчений замах менш суспільно небезпечний, ніж закінчений. Існує диференціація і всередині кожного з цих видів. Наприклад, більш суворому покаранню підлягає особа, дії якої утворюють незакінчений замах (потерпілого було поранено через промах винного, при наявності умислу на вбивство) від особи, яка взагалі промахнулась при пострілі в потерпілого.
Причини, внаслідок яких злочин не було доведено до кінця. Звичайно, і тут існує своя внутрішня ієрархія, що впливає на вид та розмір покарання, яке призначається винному. На діаметральних позиціях перебувають, наприклад, помилка винного, яка не дозволила йому проникнути на об'єкт для вчинення крадіжки, і затримання винного працівниками правоохоронних органів, що також стало перепоною для вчинення крадіжки.
Призначення покарання за злочин, вчинений у співучасті. Стаття 68 ч. 2 КК визначає, що «при призначенні покарання співучасникам злочину суд, керуючись положеннями статей 65-67 цього Кодексу, враховує характер та ступінь участі кожного з них у вчиненні злочину».
Характер участі кожного із співучасників визначається його роллю у вчиненні злочину, тобто видом співучасті. Звичайно, не можна ставити на одну сходинку організатора і фізичного пособника, виконавця і підбурювача. Як уже зазначалось при розгляді питань співучасті у злочині, фактично в реальній дійсності «чисті» види співучасників зустрічаються нечасто. З точки зору питання, що розглядається, покарання особі, яка поєднала в собі два чи навіть більше видів співучасників, буде призначатись більш суворе покарання ніж тому, хто виконував одну роль.
Ступінь участі визначається активністю діяльності співучасника, її «натиском». Ступінь участі проявляється в тому, чи співучасник самостійно приймає рішення, чи лише виконує вказівки іншого, чи проявляє винахідливість для досягнення злочинного наслідку, чи слідує в межах виробленої іншими співучасниками схеми, будучи готовим при появі труднощів у її реалізації одразу припинити злочинну діяльність і т. ін.
Книга: Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник / Фріс П. Л.
ЗМІСТ
1. | Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник / Фріс П. Л.
|
|
2. | РОЗДІЛ 1 ПОНЯТТЯ, ПРЕДМЕТ, МЕТОД, ЗАВДАННЯ, СИСТЕМА ТА ПРИНЦИПИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА 1.1. Поняття кримінального права. Кримінальні правовідносини. Джерела кримінального права
|
|
3. | 1.2. Предмет кримінального права. Метод кримінально-правового регулювання
|
|
4. | 1.3. Завдання кримінального права
|
|
5. | 1.4. Кримінальне право в системі права. Система кримінального права
|
|
6. | 1.5. Принципи кримінального права
|
|
7. | РОЗДІЛ 2 ЗАКОН ПРО КРИМІНАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ 2.1. Поняття кримінального закону
|
|
8. | 2.2. Структура кримінального закону
|
|
9. | 2.3. Чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі.
|
|
10. | 2.4. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі
|
|
11. | Розділ З ПОНЯТТЯ ТА ОЗНАКИ ЗЛОЧИНУ 3.1. Поняття злочину
|
|
12. | 3.2. Ознаки злочину
|
|
13. | 3.3.Малозначність діяння
|
|
14. | 3.4.Класифікація злочинів
|
|
15. | Розділ 4 КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ 4.1. Поняття, зміст, підстава та форми кримінальної відповідальності
|
|
16. | Розділ 5 СКЛАД ЗЛОЧИНУ 5.1. Поняття і значення складу злочину
|
|
17. | 5.2. Елементи складу злочину та їх загальна характеристика
|
|
18. | 5.3. Види складів злочину
|
|
19. | 5.4. Кваліфікація злочину
|
|
20. | Розділ 6 ОБ`ЄКТ ЗЛОЧИНУ 6.1. Поняття об`єкта злочину в кримінальному праві
|
|
21. | 6.2. Види об`єкта злочину
|
|
22. | 6.3. Предмет злочину
|
|
23. | Розділ 7 ОБ`ЄКТИВНА СТОРОНА ЗЛОЧИНУ 7.1. Поняття та значення об`єктивної сторони злочину
|
|
24. | 7.2. Основна ознака об`єктивної сторони складу злочину
|
|
25. | 7.3. Факультативні ознаки об`єктивної сторони складу злочину
|
|
26. | Розділ 8 ОБ`ЄКТ ЗЛОЧИНУ 8.1. Поняття суб`єкта злочину в кримінальному праві
|
|
27. | 8.2. Вік кримінальної відповідальності
|
|
28. | 8.3. Осудність як ознака суб`єкта злочину
|
|
29. | 8.4. Обмежена осудність
|
|
30. | 8.5. Спеціальний суб`єкт злочину
|
|
31. | 8.6. Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені у стані сп`яніння, внаслідок вживання
|
|
32. | РОЗДІЛ 9 СУБ`ЄКТИВНА СТОРОНА ЗЛОЧИНУ 9.1. Поняття суб`єктивної сторони злочину
|
|
33. | 9.2. Вина у формі умислу
|
|
34. | 9.3. Вина у формі необережності
|
|
35. | 9.4. Злочини з двома формами вини
|
|
36. | 9.5. Факультативні ознаки суб`єктивної сторони складу злочину
|
|
37. | 9.6. Юридична та фактична помилки та їх кримінально-право в є значення
|
|
38. | Розділ 10 СТАДІЇ ВЧИНЕННЯ ЗЛОЧИНУ 10.1. Поняття та види стадій вчинення злочину
|
|
39. | 10.2. Закінчений злочин
|
|
40. | 10.3. Незакінчений злочин та його види
|
|
41. | 10.4. Добровільна відмова при незакінченому злочині`
|
|
42. | розділ 11 СПІВУЧАСТЬ У ЗЛОЧИНІ 11.1. Поняття співучасті у злочині
|
|
43. | 11.2. Форми співучасті у злочині
|
|
44. | 11.3. Види співучасників
|
|
45. | 11.4. Відповідальність за вчинення злочинів у співучасті
|
|
46. | 11.5. Причетність до злочину — поняття та види
|
|
47. | Розділ 12 МНОЖИННІСТЬ ЗЛОЧИНІВ 12.1. Поняття та форми множинності злочинів
|
|
48. | 12.2. Повторність злочинів
|
|
49. | 12.3. Сукупність злочинів
|
|
50. | 12.4. Рецидив злочинів
|
|
51. | Розділ 13 ОБСТАВИНИ, ЩО ВИКЛЮЧАЮТЬ ЗЛОЧИННІСТЬ ДІЯННЯ 13.1. Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння
|
|
52. | 13.2. Види обставин, що виключають злочинність діяння РОЗДІЛ 14 ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ 14.1. Поняття та значення інституту звільнення від кримінальної відповідальності у кримінальному праві
|
|
53. | 14.2. Види звільнення від кримінальної відповідальності
|
|
54. | 14.3. Поняття та зміст інституту обмеження дії законодавства про кримінальну відповідальність
|
|
55. | Розділ 15 ПОНЯТТЯ, ТА МЕТА ПОКАРАННЯ 15.1. Поняття кримінального покарання
|
|
56. | 15.2. Мета покарання
|
|
57. | РОЗДІЛ 16 СИСТЕМА ТА ВИДИ ПОКАРАННЯ 16.1. Система покарань
|
|
58. | 16.2. Види покарань
|
|
59. | РОЗДІЛ 17 ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ 17.1. Загальні засади призначення покарання
|
|
60. | 17.2. Обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання
|
|
61. | 17.3. Призначення покарання за незакінчений злочин і злочин, вчинений у співучасті
|
|
62. | 17.4. Призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом
|
|
63. | 17.5. Призначення покарання за сукупністю злочинів
|
|
64. | 17.6. Призначення покарання за сукупністю вироків
|
|
65. | Розділ 18 ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ПОКАРАННЯ ТА ЙОГО ВІДБУВАННЯ 18.1. Поняття звільнення від покарання та його відбування
|
|
66. | 18.2. Види звільнення від покарання та його відбування
|
|
67. | 18.3. Заміна невідбутої частини покарання більш м`яким
|
|
68. | РОЗДІЛ 19 СУДИМІСТЬ. ПОНЯТТЯ ТА ЗНАЧЕННЯ СУДИМОСТІ 19.1. Судимість
|
|
69. | 19.2. Погашення та зняття судимості
|
|
70. | Розділ 20 ПРИМУСОВІ ЗАХОДИ МЕДИЧНОГО ХАРАКТЕРУ ТА ПРИМУСОВЕ ЛІКУВАННЯ 20.1. Поняття та мета примусових заходів медичного характеру
|
|
71. | 20.2. Види примусових заходів медичного характеру. Порядок їх призначення, зміни або припинення
|
|
72. | 20.3. Примусове лікування
|
|
73. | Розділ 21 особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх 21.1. Особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності
|
|
74. | 21.2. Види покарання, що застосовуються до неповнолітніх, та особливості їх призначення
|
|
75. | 21.3. Особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування
|
|
76. | ДОДАТКИ ДО РОЗДІЛІВ НОРМАТИВНІ АКТИ ТА ЛІТЕРАТУРА
|
|
77. | ДЕЯКІ ЛАТИНСЬКІ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВІ ТЕРМІНИ ТА ВИСЛОВИ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОГО ХАРАКТЕРУ
|
|
78. | Зміст
|
|
На попередню