Українська Банерна Мережа
UkrKniga.org.ua
Багата уява – це вже творчий капітал. / Юрій Меліхов

Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate


Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:
Завантажити книгу


Скачати одним файлом. Книга: Постатейний коментар до Кримінального кодексу України


РОЗДІЛ III ЗЛОЧИН ТА ЙОГО ВИДИ Стаття 11. Поняття злочину

1. Злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.

2. Не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально 1 містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.

1. Наведене у ч. 1 ст. 11 поняття злочину містить вказівку на такі обов'язкові ознаки злочину: 1) злочином е лише діяння (дія або бездіяльність); 2) це діяння має бути вчинене суб'єктом злочину; 3) воно має бути винним; 4) вказане діяння має бути суспільне небезпечним; 5) відповідне діяння повинно бути передбачене чинним КК. Останнє, крім того, має на увазі, що обов'язковою ознакою злочину є також 6) кримінальна караність. Відсутність хоча б однієї із цих ознак вказує на відсутність злочину.

Водночас, не є обов'язковою ознакою злочину аморальність: поряд з аморальними КК передбачає як злочини діяння, що не суперечать сучасній суспільній моралі (так звані квазізлочини), а також діяння, що є нейтральними щодо моралі.

2. Діяння у кримінально-правовому розумінні, застосованому у ст. 111 - це вольова усвідомлена поведінка (вчинок) особи, безпосередньо спрямована на спричинення певних негативних наслідків. Відтак, для будь-якого діяння характерною є наявність об'єктивних і суб'єктивних ознак. Перші відображають фізичні рухи, здійснювані тими чи іншими органами людського організму (або утримання від таких рухів). До суб'єктивних належать інтелектуальна та вольова ознаки, а також умотивованість та цілеспрямованість. У багатьох інших статтях КК термін "діяння" застосовується для характеристики об'єктивної сторони як однієї із ознак складу злочину.

Той факт, що злочином є лише діяння, означає, що злочином не можуть бути визнані самі по собі: а) будь-які почуття, думки, побажання або ідеологічні, політичні, релігійні чи інші переконання особи, навіть і виявлені (наприклад, викладені в особистому щоденнику); б) вимова, написання чи висловлення в інший спосіб думки, побажання або переконання, якщо таким висловленням не здійс-

нюється посягання на національну безпеку, територіальну цілісність, громадський порядок, здоров'я населення, репутацію або права інших людей, таємницю конфіденційної інформації, авторитет і неупередженість правосуддя (див. ст. 34 Конституції України);

в) належність особи до тієї чи іншої расової, етнічної, національної, релігійної, мовної, політичної, майнової чи іншої подібної групи, навіть і незареєстрованої органами влади в установленому порядку;

г) суб'єктивні якості особи (скажімо, погані риси характеру), наяв

ність у неї судимості у минулому, наявність родинних чи інших :

зв'язків з особою, яка вчинила злочин, тощо (загалом право України допускає визнання подібних якостей правопорушенням: вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена КК, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, згідно з ч. 4 ст. 184 КАП тягне за собою накладення адміністративного стягнення на батьків або осіб,

що їх замінюють).

Зміст діяння має особливості при закінченому злочині і попередній злочинній діяльності, при вчиненні злочину однією особою і співучасті у -злочині, при посередньому виконанні, при вчиненні злочину і причетності до злочину, при вчиненні одиничного злочину і множинності злочинів. Усі ці особливості мають бути враховані при визначенні того чи іншого діяння як злочинного.

Під дією у КК розуміється активна поведінка (вчинок) особи, в якій виражена зовні її воля і яка спрямована на спричинення певних негативних наслідків, Бездіяльність є пасивною поведінкою, в якій так само виражена зовні воля особи і яка спрямована на спричинення певних негативних наслідків; крім того, обов'язковою ознакою бездіяльності є наявність спеціального обов'язку і реальної можливості запобігти відповідним наслідкам (наприклад, неповідомлення відповідних державних органів особою, яка відповідно до чинного закону виконувала спеціальне завдання, беручи участь в організованій групі з метою попередження чи розкриття її злочинної діяльності (ст. 43), про підготовку учасників групи до диверсії, за умови реальної можливості зробити таке повідомлення).

3. Поняття суб'єкта злочину розкривається у ст. 18. Його застосування у законодавчому визначенні поняття злочину означає, що злочином є діяння, вчинене фізичною осудною особою, яка на момент його вчинення досягла віку, з якого настає кримінальна відповідальність. Відтак, не може бути визнане злочином прийняття (або неприйняття) певного рішення не фізичною, а юридичною особою, а так само діяння, вчинене: а) не особою, а іншою істотою (наприклад, твариною); б) фізичною особою, яка є неосудною;

в) фізичною осудною особою, яка на момент його вчинення не досягла віку, встановленого ст. 22.

Значна кількість злочинів може бути вчинена лише спеціальним суб'єктом, але це не є підставою для визнання спеціального суб'єкта загальною ознакою злочину. Вона є ознакою лише складу конкретного злочину.

4. Винність діяння означає, що воно вчинене умисно або з необережності. Застосування ознаки "винність" у законодавчому визначенні поняття злочину має за мету підкреслити той факт, що у

КК діє принцип суб'єктивного ставлення у вину, і що діяння, вчинене за відсутності вини, тобто за відсутності психічного ставлення особи до дії чи бездіяльності, не може визнаватися злочином. Так, не є злочином: а) рефлекторні, імпульсні, інстинктивні або інші рухи тіла, які не є результатом вольової поведінки особи; б) рухи тіла або відсутність таких рухів, що є результатом тільки чужої волі чи впливу непереборної сили; в) діяння, можливість настання суспільне небезпечних наслідків якого особа не передбачала і не могла передбачати (казус).

Крім того, ознака обов'язкової винності діяння означає, що в процесі кваліфікації злочинів і призначення покарання мають чітко визначатися межі вини кожного із співучасників одного злочину .(особливо у випадках ексцесу виконавця, добровільної відмови одного із співучасників від доведення злочину до кінця, невдалої співучасті), межі вини особи, яка звинувачується у вчиненні злочину з двома наслідками, або у вчиненні злочину, суспільне небезпечні наслідки якого виникли в результаті вини не тільки обвинуваченого, а й інших осіб, у т.ч. потерпілого (так званої обопільної вини, яка найчастіше у практиці трапляється при транспортних подіях), або коли має місце фактична помилка тощо.

Відповідно до ст. 68 Конституції України незнання законів не звільняє від юридичної, у т.ч. кримінальної відповідальності. Але аналогічної вимоги щодо незнання особою інших, крім законів, нормативно-правових актів, у Конституції України не існує. Тим часом, факт заборони певних дій не завжди прямо визначається в законі і є завідомо зрозумілим для кожного. Часто це питання є спірним і може бути вирішене лише на підставі висновку експерта або в інший спосіб. Тому незнання особою підзаконних нормативно-правових актів, до яких відсилає диспозиція статті КК, звільняє її від кримінальної відповідальності за відсутністю вини, за винятком тих випадків, коли знання цих актів конкретною особою передбачається як необхідний юридичний факт. Останнє стосується, зокрема, окремих спеціальних суб'єктів злочинів.

Детальніше про поняття вини див. коментар до ст. 23.

5. Оскільки винність у ч. 1 ст. 11 названа як окрема ознака злочину, то, на відміну від становища, яке існувало за чинності КК 1960 p., суспільна небезпека як ознака злочину не включає суб'єктивну шкідливість діяння й означає лише об'єктивну шкідливість його.

Шкідливість діяння, яке визнається злочином, розкривається у ч. 2 ст. 11 через узагальнене формулювання об'єктів кримінальноправової охорони, якими визнаються: 1) особа (фізична чи юридична); 2) суспільство; 3) держава, - і через два різновиди наслідків посягання: 1) реальне заподіяння істотної шкоди; 2) створення реальної загрози заподіяння істотної шкоди.

Фізична особа - це людина. Юридичними особами визнаються організації, які мають відокремлене майно, можуть мати майнові та особисті немайнові права і нести обов'язки, бути позивачами та відповідачами у суді. Суспільство - це сукупність людей, об'єднаних історично обумовленими соціальними формами спільної життєдіяльності. Державою є основна політична організація суспільства,

яка уповноважена здійснювати управління загальними справами суспільства, охорону його економічних, політичних, соціальних, духовних та інших цінностей. До об'єктів кримінально-правової охорони слід відносити, як це випливає із ст. 1 КК, також і людство - населення земної кулі.

Не є злочином діяння, яке: а) посягає на об'єкти, що не охороняються КК, навіть якщо воно є небезпечним (але ж не суспідьно небезпечним). Так, об'єктами кримінально-правової охорони не є особисті відносини між подружжям, благочинність тощо; б) за необхідністю не заподіює істотної шкоди об'єктам кримінально-правової охорони або принаймні не створює реальної загрози її заподіяння; в) заподіює шкоду об'єктам кримінально-правової охорони або створює реальну загрозу заподіяння їм шкоди, але ця шкода не є істотною.

Порядок визнання істотною шкоди, яка заподіяна чи могла бути заподіяна тим чи іншим діянням, у різних випадках різний. Якщо істотність матеріальної (майнової чи фізичної) шкоди часто визначається безпосередньо в законі на підставі заздалегідь визначених критеріїв (кількість неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тяжкість тілесних ушкоджень тощо), то визнання чи невизнання істотною нематеріальної шкоди (політичної, моральної, організаційної, психологічної тощо) як правило здійснюється у межах судової дискреції без урахування вказаних критеріїв. Однак в останньому випадку при визначенні істотності шкоди, яка заподіяна чи могла бути заподіяна, враховуються такі додаткові об'єктивні ознаки, як спосіб, місце, час, засоби, обстановка вчинення злочину, які можуть бути, а можуть і не бути включені до складу конкретного злочину як його обов'язкові ознаки.

Створення реальної загрози заподіяння істотної шкоди у випадках, коли йдеться про матеріальну шкоду, визначається за тими самими критеріями, за якими визначається сама матеріальна шко' да. Щодо ж створення реальної загрози заподіяння нематеріальної шкоди, то у багатьох випадках така загроза сама по собі є істотною шкодою - моральною, психологічною, політичною, організаційною тощо.

Указані вище та інші критерії суспільної небезпеки мають значення для віднесення конкретних складів злочинів до того чи іншого їх виду відповідно до встановленої ст. 12 класифікації злочинів.

З огляду на те, що наявність істотної шкоди є обов'язковою властивістю будь-якого злочину, застосування в окремих нормах Особливої частини КК таких формулювань як, наприклад: "якщо це спричинило істотну шкоду здоров'ю потерпілого" (ч. 1 ст. 137), "якщо це спричинило істотну шкоду суб'єкту господарської діяльності" (ст. 231), "якщо воно завдало істотної шкоди суб'єкту господарської діяльності" (ст. 232), "якщо це заподіяло істотну шкоду" (ч. 1 ст. 244, ст. 246, ч. 1 ст. 248, ч. 1 ст. 249, ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 367, ч, 1 ст. 423, ч. ч. 1 і 2 ст. 424, ч. 1 ст. 425, ч. 1 ст. 426), у т.ч. для характеристики кваліфікуючих обставин, наприклад: "ті самі дії, якщо вони потягли істотну шкоду для здоров'я, фізичного розвитку або освітнього рівня дитини" (ч. 2 ст. 150), "ті самі дії, якщо вони потягли істотну шкоду" (ч. 2 ст. 361, ч. З ст. 362, ч. 2 ст. 363, ч. 2

ст. 410, ч. 2 ст. 359, ч. 2 ст. 382), слід розглядати передусім як уточнюючі характеристики певних суспільне небезпечних наслідків, а також спосіб акцентування того факту, що суспільне небезпечним наслідком відповідних діянь є реальне заподіяння істотної шкоди, а не створення загрози її заподіяння.

6. Вимога ст. 11 про те, що відповідне діяння повинно бути передбачене чинним КК, відображає кримінальну протиправність злочину. Ця вимога ґрунтується на відомому принципі nullum crimen nulla poena sine lege, безпосередньо випливає із положення п. 22 ст. 92 Конституції України, відповідно до якого діяння, які є злочинами, та відповідальність за них визначаються виключно законами України, і уточнює вказане положення.

Відтак, не є злочином вчинене суб'єктом злочину винне діяння, для якого характерна фактична суспільна небезпека, на що навіть може існувати пряма вказівка в іншому законі України, але яке не передбачене чинним КК. Наприклад, за КК не є злочином виробництво зброї масового знищення, щодо виробництва якої ще не міститься заборон у міжнародних договорах, або, якщо такі заборони і містяться, то ці міжнародні договори не ратифіковані Верховною Радою України.

КК встановлює вичерпний перелік злочинів. Тому ознака кримінальної протиправності заперечує можливість застосування норм КК за аналогією. Наприклад, особа не може нести відповідальність за КК за шпигунство на шкоду інтересам іншої держави, крім України, за ухилення від сплати аліментів на утримання інших осіб, крім власних дітей і батьків, за інші діяння, які прямо не передбачені КК як злочини.

Водночас, принцип nullum crimen nulla poena sine lege не виключає можливості існування у КК так званих бланкетних норм - юридичних норм, що відсилають до певних правил, інструкцій тощо, іншим чином дозволяють державним органам, посадовим особам впливати шляхом прийняття відповідних нормативно-правових актів на конкретні ознаки складу злочину і, фактично, на визнання чи не визнання того чи іншого діяння злочином. До вказаних державних органів та посадових осіб можна віднести Верховну Раду України, Президента України, Кабінет Міністрів України, міністерства і відомства, керівників підприємств, установ і організацій'" тощо. До них не належать судді, адже вони не приймають нормативно-правових актів, а їхні дискреційні повноваження щодо диспозицій статей КК можуть стосуватися лише так званих оціночних ознак і не мають нічого спільного з бланкетністю норми.

7. Застосування кримінального покарання без злочину суперечить праву і е злочином. Але і діяння не є злочином, якщо його вчинення не передбачає можливості кримінального покарання Проте кримінальну караність як обов'язкову ознаку злочину слід розуміти не як реальне застосування покарання, а як загрозу, можливість його застосування у разі вчинення забороненого КК діяння. Той факт, що особа, яка вчинила злочин, відповідно до КК може бути звільнена не тільки від покарання, а й від кримінальної відповідальності, не суперечить вимозі кримінальної караності. Адже посткримінальна поведінка особи і посткримінальна оцінка судом

її особистості і вчиненого нею діяння не перетворюють фактично вчинений злочин у незлочин. Інший підхід до цього питання створив би підстави для усвідомлення можливої безкарності певних діянь.

8. Відповідно до ч. 2 ст. 11 не є злочином вчинене суб'єктом злочину винне діяння, прямо передбачене КК, якщо воно через малозначність не становить суспільної небезпеки. Крім того, що це положення конкретизує зміст суспільної небезпеки як загальної ознаки злочину, метою його введення до КК є намагання законодавця підкреслити, що правосуддя в Україні має здійснюватися на засадах принципів справедливості та індивідуалізації кримінальної відповідальності, за яких формальний момент - кримінальна протиправність типового діяння - не може превалювати над фактичним - відсутністю суспільної небезпеки конкретного діяння.

Малозначне діяння слід відмежовувати від діяння, яке не містить складу злочину. Так, якщо 'істотність матеріальної (майнової чи фізичної) шкоди визначена безпосередньо в законі через певну кількість неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тяжкість тілесних ушкоджень тощо, то недосягнення певного рівня шкоди є свідченням відсутності складу злочину. Щодо нематеріальної шкоди, то визначення її істотності, як уже зазначалося, здійснюється в межах судової дискреції, а тому визнання конкретного діяння таким, що становить суспільну небезпеку або не становить ЇЇ через малозначність, залежить від конкретних обставин справи та їх оцінки судом. При цьому відсутність умислу в діях особи може бути однією із зазначених обставин лише у разі, якщо відповідне діяння може бути вчинене як умисно, так і через необережність (якщо воно може бути вчинене лише умисно, то відсутність умислу означає відсутність складу злочину). Так само і відсутність таких ознак, як спосіб, місце, час, засоби, обстановка вчинення злочину можуть бути зазначеними обставинами лише у разі, якщо такі ознаки не є обов'язковими ознаками складу злочину (в іншому випадку їх відсутність означає відсутність складу злочину).

Усі необережні злочини в КК сформульовані як злочини з матеріальним складом. Ненастання відповідних суспільне небезпечних наслідків необережного діяння означає відсутність складу злочину. Тому малозначне діяння не може бути необережним. Воно завжди умисне.

Важливим при віднесенні конкретних діянь до малозначних є встановлення змісту умислу. Малозначним може бути визнане тільки таке діяння, шкідливість якого не тільки об'єктивно, а й за змістом умислу винного є незначною (мізерною). Тому не може бути визнане малозначним діянням, наприклад, збирання з метою передачі іноземній державі відомостей, що становлять державну таємницю, якщо внаслідок фактичної помилки винного ці відомості виявились не таємними або були передані не іноземній державі, а представникам спецслужб України, які видавали себе за представників іноземної держави.

Готування до вчинення злочину невеликої тяжкості не містить складу злочину, а тому не може визнаватися малозначним діянням. Замах же на вбивство, якщо його фактичним наслідком не стало

навіть заподіяння фізичного болю, залишається злочином, а не малозначним діянням. Але зазначене не виключає, що готування до злочину середньої тяжкості або замах на такий злочин за певних обставин можуть бути визнані малозначним діянням.

Щодо співучасті у злочині, то слід мати на увазі, що суспільне небезпечні наслідки діяння, вчиненого у співучасті, є спільними для всіх співучасників, умислом яких вони охоплювались, і не можуть ділитися на частки, А тому не може бути такого, що дії одного із співучасників визнаються злочином, а дії іншого - малозначним діянням. Водночас, незначна роль одного із співучасників, яку він відігравав для досягнення спільного злочинного результату, може бути врахована при призначенні покарання або вирішенні питання про можливість звільнення від покарання чи від кримінальної відповідальності.

Так само причетність до злочину, яка визнається злочином, не може сама по собі, без урахування конкретних обставин справи, визнаватися малозначним діянням. В окремих випадках, визначених КК, приховування злочину не містить складу злочину (приховування злочину невеликої та середньої тяжкості, приховування тяжкого злочину та особливо тяжкого злочину членом сім'ї чи близьким родичем особи, що вчинила злочин).

Не є малозначним діянням вчинок (подія), який взагалі не містить ознак злочину: не являє собою дію або бездіяльність, не є винним тощо. Кримінальна справа про вчинок, який не містить ознак злочину, не може бути порушена через відсутність події злочину. Не може визнаватися малозначним діяння, вчинене у стані необхідної оборони, крайньої необхідності, під впливом фізичного примусу та через інші обставини, що виключають злочинність діяння. З іншого боку, і необхідна оборона неможлива без малозначного Діяння. Не може визнаватися малозначним одне із сукупності вчинених особою діянь, яке містить ознаки злочину невеликої тяжкості, лише на тій підставі, що всі інші вчинені нею діяння мають ознаки тяжких та особливо тяжких злочинів.

Визнання того чи іншого діяння малозначним не залежить від факторів, які не мають кримінально-правового значення, наприклад: від факту прощення потерпілим винного, матеріального становища потерпілого, позитивних характеристик винного тощо. Водночас, скажімо, максимально близький до нижньої межі розмір істотної майнової шкоди, встановлений КК, у сукупності з такими обставинами, які відповідно до КК пом'якшують покарання (щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку тощо), можуть стати підставою для визнання діяння малозначним.

Таким чином, молозяачяе діяння - це така формально перед-" бачена КК умисна дія або бездіяльність суб'єкта злочину, яка через малозначність заподіяної шкоди не є суспільне небезпечною. При цьому відсутність суспільної небезпеки у даному випадку означає, Що така дія або бездіяльність: а) заподіяла охоронюваному КК об'єкту посягання шкоду, яка не є істотною, або б) створила загрозу заподіяння вказаному об'єкту шкоди, яка не є істотною.

Не є малозначним діяння, яке посягає на об'єкт, що взагалі не охороняється КК (скажімо, справа про скотолозтво або некрофілію

не може бути порушена за відсутністю події злочину), або хоча й посягає на об'єкт, який перебуває під кримінально-правовою охороною, але не заподіяло йому і не могло заподіяти не тільки істотної, а й будь-якої шкоди (справа про непоправне знівечення обличчя, порушена за ознаками злочину, передбаченого ст. 121, має бути закрита за відсутністю події злочину у разі встановлення факту добровільної згоди цивільне дієздатного пацієнта на проведення пластичної операції).

Як правило, малозначними визнаються діяння, що містять ознаки злочинів невеликої і середньої тяжкості. Кримінальні справи про малозначні діяння не можуть бути порушені, а порушені підлягають закриттю на підставі ч. 2 ст. 11.

Конституція України (ст. ст. 1-5, 8, 13, 15, 17, 19, 21-24, 34, 55-68, 92, 111, 140).

Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 80 Конституції України (справа про депутатську недоторканність) № 9-рп/99 від 27 жовтня 1999р.

Постанова ПВС № 2 від 25 січня 1974 р. Про судову практику в кримінальних справах, які порушуються не інакше, як за скаргою потерпілого .

Постанова ПВС Ne 9 від 1 листопада 1996 р. "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя".


Книга: Постатейний коментар до Кримінального кодексу України

ЗМІСТ

1. Постатейний коментар до Кримінального кодексу України
2. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА Розділ І ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 1. Завдання Кримінального кодексу
3. Стаття 2. Підстава кримінальної відповідальності
4. РОЗДІЛ II ЗАКОН ПРО КРИМІНАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ Стаття 3. Законодавство України про кримінальну відповідальність
5. Стаття 4. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі
6. Стаття 5. Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі
7. Стаття 6. Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених на території України
8. Стаття 7. Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених громадянами України та особами без громадянства за межами України
9. Стаття 8. Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених іноземцями або особами без громадянства за межами України
10. Стаття 9. Правові наслідки засудження особи за межами України
11. Стаття 10. Видача особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, та особи, яка засуджена за вчинення злочину
12. РОЗДІЛ III ЗЛОЧИН ТА ЙОГО ВИДИ Стаття 11. Поняття злочину
13. Стаття 12. Класифікація злочинів
14. Стаття 13. Закінчений та незакінчений злочини
15. Стаття 14. Готування до злочину
16. Стаття 15. Замах на злочин
17. Стаття 16. Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин
18. Стаття 17. Добровільна відмова при незакінченому злочині
19. Розділ IV ОСОБА, ЯКА ПІДЛЯГАЄ КРИМІНАЛЬНІЙ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ (СУБ`ЄКТ ЗЛОЧИНУ) Стаття 18. Суб`єкт злочину
20. Стаття 19. Осудність
21. Стаття 20. Обмежена осудність
22. Стаття 21. Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені у стані сп`яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин
23. Стаття 22. Вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність
24. Розділ V ВИНА ТА ЇЇ ФОРМИ Стаття 23. Вина
25. Стаття 24. Умисел і його види
26. Стаття 25. Необережність та її види
27. Розділ VI СПІВУЧАСТЬ У ЗЛОЧИНІ Стаття 26. Поняття співучасті
28. Стаття 27. Види співучасників
29. Стаття 28. Вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією
30. Стаття 29. Кримінальна відповідальність співучасників
31. Стаття 30. Кримінальна відповідальність організаторів та учасників організованої групи і злочинної організації
32. Стаття 31. Добровільна відмова співучасників
33. Розділ VII ПОВТОРНІСТЬ, СУКУПНІСТЬ ТА РЕЦИДИВ ЗЛОЧИНІВ Стаття 32. Повторність злочинів
34. Стаття 33. Сукупність злочинів
35. Розділ VIII ОБСТАВИНИ, ЩО ВИКЛЮЧАЮТЬ ЗЛОЧИННІСТЬ ДІЯННЯ Стаття 36. Необхідна оборона
36. Стаття 37. Уявна оборона
37. Стаття 38. Затримання особи, що вчинила злочин
38. Стаття 39. Крайня необхідність.
39. Стаття 40. фізичний або психічний примус
40. Стаття 41. Виконання наказу або розпорядження
41. Стаття 42. Діяння, пов`язане з ризиком
42. Стаття 43. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації
43. РОЗДІЛ IX ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ Стаття 44. Правові підстави та порядок звільнення від кримінальної відповідальності
44. Стаття 45. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям
45. Стаття 46. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням винного з потерпілим
46. Стаття 47. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з передачею особи на поруки
47. Стаття 48. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із зміною обстановки
48. Стаття 49. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності
49. Розділ X ПОКАРАННЯ ТА ЙОГО ВИДИ Стаття 50. Поняття покарання та його мета
50. Стаття 51. Види покарань
51. Стаття 52. Основні та додаткові покарання
52. Стаття 53. Штраф
53. Стаття 54. Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу
54. Стаття 55. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю
55. Стаття 56. Громадські роботи
56. Стаття 57. Виправні роботи
57. Стаття 58. Службове обмеження для військовослужбовців
58. Стаття 59. Конфіскація майна
59. Стаття 60. Арешт
60. Стаття 61. Обмеження волі
61. Стаття 62. Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців
62. Стаття 63. Позбавлення волі на певний строк
63. Стаття 64. Довічне позбавлення волі
64. Розділ XI ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ Стаття 65. Загальні засади призначення покарання
65. Стаття 66. Обставини, які пом`якшують покарання
66. Стаття 67. Обставини, які обтяжують покарання
67. Стаття 68. Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті
68. Стаття 69. Призначення більш м`якого покарання, ніж
69. Стаття 70. Призначення покарання за сукупністю злочинів
70. Стаття 71. Призначення покарання за сукупністю вироків
71. Стаття 72. Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув`язнення
72. Стаття 73. Обчислення строків покарання
73. РОЗДІЛ ХІІ ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ПОКАРАННЯ ТА ЙОГО ВІДБУВАННЯ Стаття 74. Звільнення від покарання та його відбування
74. Стаття 75. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
75. Стаття 76. Обов`язки, які покладає суд на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням
76. Стаття 77. Застосування додаткових покарань у разі звільнення від відбування основного покарання з випробуванням
77. Стаття 78. Правові наслідки звільнення від відбування покарання з випробуванням
78. Стаття 79. Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років
79. Стаття 80. Звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку
80. Стаття 81. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання
81. Стаття 82. Заміна невідбутої частини покарання більш м`яким
82. Стаття 83. Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років
83. Стаття 84. Звільнення від покарання за хворобою
84. Стаття 85. Звільнення від покарання на підставі закону України про амністію або акта про помилування
85. Стаття 86. Амністія
86. Стаття 87. Помилування
87. Розділ XIII СУДИМІСТЬ Стаття 88. Правові наслідки судимості
88. Стаття 89. Строки погашення судимості
89. Стаття 90. Обчислення строків погашення судимості
90. Стаття 91. Зняття судимості
91. РОЗДІЛ XIV ПРИМУСОВІ ЗАХОДИ МЕДИЧНОГО ХАРАКТЕРУ ТА ПРИМУСОВЕ ЛІКУВАННЯ Стаття 92. Поняття та мета примусових заходів медичного характеру
92. Стаття 93. Особи, до яких застосовуються примусові заходи медичного характеру
93. Стаття 94. Види примусових заходів медичного характеру
94. Стаття 95. Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру.
95. Стаття 96. Примусове лікування
96. Розділ XV ОСОБЛИВОСТІ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ТА ПОКАРАННЯ НЕПОВНОЛІТНІХ
97. Стаття 97. Звільнення від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру
98. Стаття 98. Види покарань
99. Стаття 99. Штраф
100. Стаття 100, Громадські та виправні роботи
101. Стаття 101. Арешт
102. Стаття 102. Позбавлення волі на певний строк
103. Стаття 103. Призначення покарання
104. Стаття 104. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
105. Стаття 105. Звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру
106. Стаття 106. Звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності
107. Стаття 107. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання
108. Стаття 108. Погашення та зняття судимості
109. ОСОБЛИВА ЧАСТИНА Розділ І ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ОСНОВ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ Стаття 109. Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади
110. Стаття 110. Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України
111. Стаття 111. Державна зрада
112. Стаття 112. Посягання на державного чи громадського діяча
113. Стаття 113. Диверсія
114. Стаття 114. Шпигунство
115. Розділ ІІ ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ`Я ОСОБИ Стаття 115. Умисне вбивство
116. Стаття 116. Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання
117. Стаття 117. Умисне вбивство матір`ю своєї новонародже-
118. Стаття 118. Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця
119. Стаття 119. Вбивство через необережність
120. Стаття 120. Доведення до самогубства
121. Стаття 121. Умисне тяжке тілесне ушкодження
122. Стаття 122. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження
123. Стаття 123. Умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне у стані сильного душевного хвилювання
124. Стаття 124. Умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця
125. Стаття 125. Умисне легке тілесне ушкодження
126. Стаття 126. Побої і мордування
127. Стаття 127. Катування
128. Стаття 128. Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження
129. Стаття 129. Погроза вбивством
130. Стаття 130. Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби
131. Стаття 131. Неналежне виконання професійних обов`язків, що спричинило зараження особи вірусом
132. Стаття 132. Розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби
133. Стаття 133. Зараження венеричною хворобою
134. Стаття 134. Незаконне проведення аборту
135. Стаття 135. Залишення в небезпеці
136. Стаття 136. Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані
137. Стаття 137. Неналежне виконання обов`язків щодо охорони життя та здоров`я дітей
138. Стаття 138. Незаконна лікувальна діяльність
139. Стаття 139. Ненадання допомоги хворому медичним працівником
140. Стаття 140. Неналежне виконання професійних обов`язків
141. Стаття 141. Порушення прав пацієнта
142. Стаття 142. Незаконне проведення дослідів над людиною
143. Стаття 143. Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини
144. Стаття 144. Насильницьке донорство
145. Стаття 145. Незаконне розголошення лікарської таємниці
146. Розділ III ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВОЛІ, ЧЕСТІ ТА ГІДНОСТІ ОСОБИ Стаття 146. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини
147. Стаття 147. Захоплення заручників
148. Стаття 148. Підміна дитини
149. Стаття 149. Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини
150. Стаття 150. Експлуатація дітей
151. Стаття 151. Незаконне поміщення в психіатричний заклад
152. Розділ IV ЗЛОЧИНИ ПРОТИ СТАТЕВОЇ СВОБОДИ ТА СТАТЕВОЇ НЕДОТОРКАНОСТІ ОСОБИ Стаття 152. Згвалтування
153. Стаття 153. Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом
154. Стаття 154. Примушування до вступу в статевий зв`язок
155. Стаття 155. Статеві зносини з особою яка не досягла статевої зрілості
156. Стаття 156. Розбещення неповнолітніх
157. Розділ V ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВИБОРЧИХ, ТРУДОВИХ ТА ІНШИХ ОСОБИСТИХ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА Стаття 157. Перешкоджання здійсненню виборчого права
158. Стаття 158. Неправомірне використання виборчих бюлетенів підлог виборчих документів або неправильний підрахунок голосів чи неправильне оголошення результатів виборів
159. Стаття 159. Порушення таємниці голосування
160. Стаття 160. Порушення законодавства про референдум
161. Стаття 161. Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії
162. Стаття 162. Порушення недоторканності житла
163. Стаття 163. Порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв`язку або через комп`ютер
164. Стаття 164. Ухилення від сплати аліментів на утримання
165. Стаття 165. Ухилення від сплати коштів на утримання иепрацездатних батьків
166. Стаття 166. Злісне невиконання обов`язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування
167. Стаття 167. Зловживання опікунськими правами
168. Стаття 168. Розголошення таємниці усиновлення (удочеріння)
169. Стаття 169. Незаконні дії щодо усиновлення (удочеріння)
170. Стаття 170. Перешкоджання законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій
171. Стаття 171. Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів
172. Стаття 172. Грубе порушення законодавства про працю
173. Стаття 173. Грубе порушення угоди про працю
174. Стаття 174. Примушування до участі у страйку або перешкоджання участі у страйку
175. Стаття 175. Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат
176. Стаття 176. Порушення авторського права і суміжних прав
177. Стаття 178. Пошкодження релігійних споруд чи культових будинків
178. Стаття 179 Незаконне утримування, осквернення або знищення релігійних святинь
179. Стаття 180. Перешкоджання здійсненню релігійного обряду
180. Стаття 181. Посягання на здоров`я людей під приводом проповідування релігійних віровчень чи виконання релігійних обрядів
181. Стаття 182.Порушення недоторканності приватного життя.
182. Стаття 183. Порушення права на отримання освіти
183. Стаття 184. Порушення права на безоплатну медичну допомогу
184. Розділ VI ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВЛАСНОСТІ
185. Стаття 185. Крадіжка
186. Стаття 186. Грабіж
187. Стаття 187. Розбій
188. Стаття 188. Викрадення шляхом демонтажу та іншим засобом електричних мереж, кабельних ліній зв`язку та їх обладнання
189. Стаття 189. Вимагання
190. Стаття 190. Шахрайство
191. Стаття 191. Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем
192. Стаття 192. Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою
193. Стаття 193. Привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї
194. Стаття 194. Умисне знищення або пошкодження майна
195. Стаття 195. Погроза знищення майна
196. Стаття 196. Необережне знищення або пошкодження май-
197. Стаття 197. Порушення обов`язків щодо охорони майна
198. Стаття 198. Придбання або збут майна, завідомо здобутого злочинним шляхом
199. Розділ ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
200. Стаття 199. Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї
201. Стаття 200. Незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, обладнанням для їх виготовлення
202. Стаття 201. Контрабанда
203. Стаття 202. Порушення порядку зайняття господарської та банківською діяльністю
204. Стаття 203. Зайняття забороненими видами господарської діяльності
205. Стаття 204. Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів
206. Стаття 205. Фіктивне підприємництво
207. Стаття 206. Протидія законній господарській діяльності
208. Стаття 207. Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті
209. Стаття 208. Незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків
210. Стаття 209. Легалізація (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом
211. Стаття 210. Порушення законодавства про бюджетну систему України
212. Стаття 211. Видання нормативно-правових або розпорядчих актів, які змінюють доходи і видатки бюджету всупереч встановленому законом порядку
213. Стаття 212. Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов`язкових платежів.
214. Стаття 213. Порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом
215. Стаття 214. Порушення правил здачі дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння
216. Стаття 215. Підроблення знаків поштової оплати і проїзних квитків
217. Стаття 216. Незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених марок акцизного збору чи контрольних марок
218. Стаття 217. Незаконне виготовлення, збут або використання державного пробірного клейма
219. Стаття 218. Фіктивне банкрутство
220. Стаття 219, Доведення до банкрутства
221. Стаття 220. Приховування стійкої фінансової неспроможності
222. Стаття 221. Незаконні дії у разі банкрутства
223. Стаття 222. Шахрайство з фінансовими ресурсами
224. Стаття 223. Порушення порядку випуску (емісіїї) та обігу цінних паперів
225. Стаття 224. Виготовлення, збут та використання підроблених недержавних цінних паперів
226. Стаття 225, Обман покупців та замовників
227. Стаття 226. Фальсифікація засобів вимірювання
228. Стаття 227. Випуск або реалізація недоброякісної про-
229. Стаття 228. Змова про зміну чи фіксування цін або примушування до їх змін чи фіксування
230. Стаття 229. Незаконне використання товарного знака
231. Стаття 230. Порушення антимонопольного законодавства
232. Стаття 231. Незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну таємницю
233. Стаття 232. Розголошення комерційної таємниці
234. Стаття 233. Незаконна приватизація державного, комунального майна
235. Стаття 234. Незаконні дії щодо приватизаційних паперів
236. Стаття 235. Недотримання особою обов`язкових умов щодо приватизації державного, комунального
237. Розділ VIII ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ДОВКІЛЛЯ Стаття 236. Порушення правил екологічної безпеки
238. Стаття 237. Невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення
239. Стаття 238. Приховування або перекручення відомостей про екологічний стан або захворюваність населення
240. Стаття 239. Забруднення або псування земель
241. Стаття 240. Порушення правил охорони надр
242. Стаття 241. Забруднення атмосферного повітря
243. Стаття 242. Порушення правил охорони вод
244. Стаття 243. Забруднення моря
245. Стаття 244. Порушення законодавства про континентальний шельф України
246. Стаття 245. Знищення або пошкодження лісових масивів
247. Стаття 246. Незаконна порубка лісу
248. Стаття 247. Порушення законодавства про захист рослин
249. Стаття 248. Незаконне полювання
250. Стаття 249. Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом
251. Стаття 250. Проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запасів
252. Стаття 251. Порушення ветеринарних правил
253. Стаття 252. Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об`єктів природно-заповідного фонду
254. Стаття 253. Проектування чи експлуатація споруд без систем захисту довкілля
255. Стаття 254. Безгосподарське використання земель
256. Розділ IX ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ГРОМАДСЬКОЇ БЕЗПЕКИ Стаття 255. Створення злочинної організації
257. Стаття 256. Сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності
258. Стаття 257. Бандитизм
259. Стаття 258. Терористичний акт
260. Стаття 259. Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об`єктів власності
261. Стаття 260. Створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань
262. Стаття 261. Напад на об`єкти, на яких є предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення
263. Стаття 262. Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем
264. Стаття 263. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами
265. Стаття 264 Недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів
266. Стаття 265. Незаконне поводження з радіоактивними матеріалами
267. Стаття 266. Погроза вчинити викрадання або використати радіоактивні матеріали
268. Стаття 267. Порушення правил поводження з вибуховими, легкозаймистими та їдкими речовинами або радіоактивними матеріалами
269. Стаття 268. Незаконне ввезення на територію України відходів і вторинної сировини
270. Стаття 269. Незаконне перевезення на повітряному судні вибухових або легкозаймистих речовин
271. Стаття 270. Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки
272. Розділ Х ЗЛОЧИНИ ПРОТИ БЕЗПЕКИ ВИРОБНИЦТВА Стаття 271. Порушення вимог законодавства про охорону праці
273. Стаття 272. Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою
274. Стаття 273. Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах
275. Стаття 274. Порушення правил ядерної або радіаційної
276. Стаття 275. Порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд
277. РОЗДІЛ ХІ ЗЛОЧИНИ ПРОТИ БЕЗПЕКИ РУХУ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТРАНСПОРТУ Стаття 276. Порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного
278. Стаття 277. Пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів
279. Стаття 278. Угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового
280. Стаття 279. Блокування транспортних комунікацій, а також захоплення транспортного підприємства
281. Стаття 280. Примушування працівника транспорту до невиконання своїх службових обов`язків
282. Стаття 281. Порушення правил повітряних польотів
283. Стаття 282. Порушення правил використання повітряного простору
284. Стаття 283. Самовільне без нагальної потреби зупинення поїзда
285. Стаття 284. Ненадання допомоги судну та особам, що зазнали лиха
286. Стаття 285. Неповідомлення капітаном назви свого судна
287. Стаття 286. Порушення правил безпеки дорожнього руху
288. Стаття 287. Випуск в експлуатацію технічно несправних транспортних засобів або інше порушення їх експлуатації
289. Стаття 288. Порушення правил, норм і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху
290. Стаття 289. Незаконне заволодіння транспортним засобом
291. Стаття 290. Знищення, підробка або заміна номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу
292. Стаття 291. Порушення чинних на транспорті правил
293. Стаття 292. Пошкодження об`єктів магістральних нафто-, газота нафтопродуктопроводів
294. Розділ ХІІ - ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ ТА МОРАЛЬНОСТІ Стаття 293. Групове порушення громадського порядку
295. Стаття 294. Масові заворушення
296. Стаття 295. Заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку
297. Стаття 296. Хуліганство
298. Стаття 297. Наруга над могилою
299. Стаття 298. Нищення, руйнування чи псування пам`яток історії або культури
300. Стаття 299. Жорстоке поводження з тваринами
301. Стаття 300. Ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості
302. Стаття 301. Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів
303. Стаття 302. Створення або утримання місць розпусти і звідництво
304. Стаття 303. Проституція або примушування чи втягнення до заняття проституцією
305. Стаття 304. Втягнений неповнолітніх у злочинну діяльність
306. Стаття 305. Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів
307. Стаття 306. Використання коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів
308. Стаття 307. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів
309. Стаття 308. Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем
310. Стаття 309. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту
311. Стаття 310. Посів або вирощування снотворного маку чи конопель
312. Стаття 311. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання прекурсорів
313. Стаття 312. Викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем
314. Стаття 313. Викрадення, привласнення, вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, чи заволодіння ним шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем та інші незаконні дії з таким
315. Стаття 315. Схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів
316. Стаття 316. Незаконне публічне вживання наркотичних
317. Стаття 317. Організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів
318. Стаття 318. Незаконне виготовлення, підроблення, використання чи збут підроблених документів на отримання наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів
319. Стаття 319. Незаконна видача рецепта на право придбання наркотичних засобів або психотропних речовин
320. Стаття 320. Порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів
321. Стаття 321. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту або збут отруйних і сильнодіючих речовин
322. Стаття 322. Незаконна організація або утримання місць для вживання одурманюючих засобів
323. Стаття 323. Спонукання неповнолітніх до застосування допінгу
324. Стаття 324. Схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів
325. Стаття 325. Порушення правил боротьби з епідеміями
326. Стаття 326. Порушення правил поводження з мікробіологічними або іншими біологічними агентами чи токсинами
327. Стаття 327. Заготівля, перероблення або збут радіоактивно забруднених продуктів харчування чи іншої продукції
328. Розділ XIV - ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОЇ ТАЄМНИЦІ, НЕДОТОРКАННОСТІ ДЕРЖАВНИХ КОРДОНІВ, ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРИЗОВУ ТА МОБІЛІЗАЦІЇ Стаття 328. Розголошення державної таємниці
329. Стаття 329. Втрата документів, що містять державну
330. Стаття 330. Передача або збирання відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, яка е власністю держави
331. Стаття 331. Незаконне перетинання державного кордону
332. Стаття 332. Незаконне переправлення осіб через державний кордон України
333. Стаття 333. Незаконне вивезення за межі України сировини, матеріалів, обладнання, технологій для створення зброї, а також військової та спеціальної техніки
334. Стаття 334. Порушення правил міжнародних польотів
335. Стаття 335. Ухилення від призову на строкову військову
336. Стаття 336. Ухилення від призову за мобілізацією
337. Стаття 337. Ухилення від військового обліку або спеціальних зборів
338. Розділ XV - ЗЛОЧИНИ ПРОТИ АВТОРИТЕТУ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТА ОБ`ЄДНАНЬ ГРОМАДЯН Стаття 338. Наруга над державними символами
339. Стаття 339. Незаконне підняття Державного Прапора України на річковому або морському судні
340. Стаття 340. Незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій
341. Стаття 341. Захоплення державних або громадських будівель чи споруд
342. Стаття 342. Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського
343. Стаття 343. Втручання в діяльність працівника правоохоронного органу
344. Стаття 344. Втручання у діяльність державного діяча
345. Стаття 345. Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу
346. Стаття 346. Погроза або насильство щодо державного чи громадського діяча
347. Стаття 347. Умисне знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу
348. Стаття 348. Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця
349. Стаття 349. Захоплення представника влади або праців-. ника правоохоронного органу як заручника
350. Стаття 350. Погроза або насильство щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов`язок
351. Стаття 351. Перешкоджання діяльності народного депутата України та депутата місцевої ради
352. Стаття 352. Умисне знищення або пошкодження майна службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов`язок
353. Стаття 353. Самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи
354. Стаття 354. Одержання незаконної винагороди працівником державного підприємства, установи чи організації
355. Стаття 355. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов`язань
356. Стаття 356. Самоправство
357. Стаття 357. Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження
358. Стаття 358. Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів
359. Стаття 359. Незаконне використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації
360. Стаття 360. Умисне пошкодження ліній зв`язку
361. Розділ XVI - ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННО-ОБЧИСЛЮВАЛЬНИХ МАШИН (КОМП`ЮТЕРІВ), СИСТЕМ ТА КОМП`ЮТЕРНИХ МЕРЕЖ
362. Стаття 361. Незаконне втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп`ютерів), систем та комп`ютерних мереж
363. Стаття 362. Викрадення, привласнення, вимагання комп`ютерної інформації або заволодіння нею шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем
364. Стаття 363. Порушення правил експлуатації автоматизованих електронно-обчислювальних систем
365. Розділ XVII ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ СЛУЖБОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
366. Стаття 364. Зловживання владою або службовим становищем
367. Стаття 365. Перевищення влади або службових повноважень
368. Стаття 366. Службове підроблення
369. Стаття 367. Службова недбалість
370. Стаття 368. Одержання хабара
371. Стаття 369. Давання хабара
372. Стаття 370. Провокація хабара
373. Розділ XVIII ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ПРАВОСУДДЯ Стаття 371. Завідомо незаконні затримання, привід або арешт
374. Стаття 372. Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності
375. Стаття 373. Примушування давати показання
376. Стаття 374. Порушення права на захист
377. Стаття 375. Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови
378. Стаття 376. Втручання в діяльність судових органів
379. Стаття 377. Погроза або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного
380. Стаття 378. Умисне знищення або пошкодження майна судді, народного засідателя чи присяжного
381. Стаття 379. Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв`язку з їх діяльністю, пов`язаною із здійсненням правосуддя
382. Стаття 380. Невжиття заходів безпеки щодо осіб, взятих під захист
383. Стаття 381. Розголошення відомостей про заходи безпеки щодо особи, взятої під захист
384. Стаття 382. Невиконання судового рішення
385. Стаття 383. Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину.
386. Стаття 384. Завідомо неправдиве показання.
387. Стаття 385. Відмова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача від виконання покладених на них обов`язків
388. Стаття 386. Перешкоджання з`явленню свідка, потерпілого, експерта, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку
389. Стаття 387. Розголошення даних досудового слідства або дізнання
390. Стаття 388. Приховування майна
391. Стаття 389. Ухилення від покарання, не пов`язаного з позбавленням волі
392. Стаття 390. Ухилення від відбування покарання у виді обмеження волі та у виді позбавлення волі
393. Стаття 391. Злісна непокора вимогам адміністрації виправної установи
394. Стаття 392. Дії, що дезорганізують роботу виправних установ
395. Стаття 393. Втеча з місця позбавлення волі або з-під варти
396. Стаття 394. Втеча із спеціалізованого лікувального закладу
397. Стаття 395. Порушення правил адміністративного нагляду
398. Стаття 396. Приховування злочину
399. Стаття 397. Втручання в діяльність захисника чи представника особи
400. Стаття 398. Погроза або насильство щодо захисника чи представника особи
401. Стаття 399. Умисне знищення або пошкодження майна захисника чи представника особи
402. Стаття 400. Посягання на життя захисника чи представника особи у зв`язку з діяльністю, пов`язаною з наданням правової допомоги
403. Розділ XIX. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВСТАНОВЛЕНОГО ПОРЯДКУ НЕСЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ (ВІЙСЬКОВІ ЗЛОЧИНИ) Стаття 401. Поняття військового злочину
404. Стаття 402. Непокора
405. Стаття 403. Невиконання наказу
406. Стаття 404. Опір начальникові або примушування його до порушення службових обов`язків
407. Стаття 405. Погроза або насильство щодо начальника
408. Стаття 406. Порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості
409. Стаття 407. Самовільне залишення військової Частини або
410. Стаття 408. Дезертирство
411. Стаття 409. Ухилення від військової служби шляхом самокалічення або іншим способом.
412. Стаття 410. Викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна або заволодіння ними шляхом шахрайства
413. Стаття 412. Необережне знищення або пошкодження військового майна
414. Стаття 413. Марнотратство або втрата військового майна
415. Стаття 414. Порушення правил поводження зі зброєю, а також із речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення
416. Стаття 415. Порушення правил водіння або експлуатації машин
417. Стаття 416. Порушення правил польотів або підготовки до
418. Стаття 417. Порушення правил кораблеводіння
419. Стаття 418. Порушення статутних правил вартової служби чи патрулювання
420. Стаття 419. Порушення статутних правил несення прикордонної служби
421. Стаття 420. Порушення статутних правил несення бойового чергування
422. Стаття 421, Порушення статутних правил внутрішньої служби
423. Стаття 422. Розголошення відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю, або втрата документів чи матеріалів, що містять такі відомості
424. Стаття 423. Зловживання військової службової особи владою або службовим становищем
425. Стаття 424. Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень
426. Стаття 425. Недбале ставлення до військової служби
427. Стаття 426. Бездіяльність військової влади
428. Стаття 427. Здача або залишення ворогові засобів ведення війни
429. Стаття 428. Залишення гинучого військового корабля
430. Стаття 429. Самовільне залишення поля бою або відмова діяти зброєю
431. Стаття 430. Добровільна здача в полон
432. Стаття 431. Злочинні дії військовослужбовця, який перебуває в полоні
433. Стаття 432. Мародерство
434. Стаття 433. Насильство над населенням у районі воєнних
435. Стаття 434. Погане поводження з військовополоненими
436. Стаття 435. Незаконне використання символіки Червоного Хреста і Червоного Півмісяця та зловживання ними
437. Розділ XX - ЗЛОЧИНИ ПРОТИ МИРУ, БЕЗПЕКИ ЛЮДСТВА ТА МІЖНАРОДНОГО ПРАВОПОРЯДКУ Стаття 436. Пропаганда війни
438. Стаття 437. Планування, підготовка, розв`язування та ведення агресивної війни
439. Стаття 438. Порушення законів та звичаїв війни
440. Стаття 439. Застосування зброї масового знищення
441. Стаття 440. Розроблення, виробництво, придбання, зберігання, збут, транспортування зброї масового знищення
442. Стаття 441. Екоцид
443. Стаття 442. Геноцид
444. Стаття 443. Посягання на життя представника іноземної держави
445. Стаття 444. Злочини проти осіб та установ, що мають міжнародний захист
446. Стаття 445. Незаконне використання символіки Червоного Хреста і Червоного Півмісяця
447. Стаття 446. Піратство
448. Стаття 447. Найманство
449. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Розділ I
450. Розділ II

На попередню


Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate