Українська Банерна Мережа
UkrKniga.org.ua
Морем в бурю їхать слизько, човнів ніхто не підкує. / Іван Котляревський

Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate


Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:
Завантажити книгу


Скачати одним файлом. Книга: Правознавство / Копєйчиков В.В.


Правознавство / Копєйчиков В.В.

1.1. Основні закономірності виникнення держави і права
Існує декілька поглядів на політичну організацію суспільства і право в аспекті їх виникнення:

- соціальний розвиток суспільства почався без політичної організації та права;

- соціальний розвиток не тільки почався, а й закінчиться без політичної організації та права;

- політична організація та право виникли й розвивалися разом із виникненням і розвитком людського суспільства. Держава при цьому розглядається як частина політичної організації суспільства.

Аби з'ясувати істину, необхідно проаналізувати визначення політичної організації суспільства і права та відслідкувати, на якому саме етапі розвитку суспільства вони з'являються.

Однією з теорій виникнення держави і права, є історико-матеріалістична, прихильниками якої були Л.-Г. Морган, К. Маркс, Ф. Енгельс та ін. Сутність цієї теорії полягає в тому, що держава виникає внаслідок розвитку й занепаду первісного ладу, розвитку способу виробництва, що й визначає соціальні зміни в суспільстві. Ця теорія криє в собі два аспекти: а) підхід радянської науки, пов'язаний з виникненням класів і класових антагонізмів; б) підхід дослідників західної філософської та юридичної науки, пов'язаний з ускладненням структури суспільства і суспільних відносин, виникненням "загальних справ" і необхідності вдосконалення управління суспільством. Обидва підходи рівною мірою мали місце під час виникнення держави і права.

Згідно з цією теорією, впродовж тривалого часу люди жили, не знаючи держави і права. Це була епоха первісного суспільства. Та вже тоді люди прагнули до колективних форм життя. Вони разом виробляли примітивну зброю, разом полювали, разом добували їжу, виготовляли одяг із шкур тварин. Жили люди в цей період розвитку суспільства, об'єднуючись у невеликі групи - первісне стадо чи орду. Поступово люди навчилися виробляти досконаліші знаряддя праці, будувати житло, добувати й готувати різноманітну їжу, одомашнювати диких тварин, обробляти землю та вирощувати необхідні для харчування рослини. Первісне стадо заступало досконаліше об'єднання людей - первісна родова община (рід), тобто колектив людей, що походили від одного пращура і вели спільне господарство. Поступовий перехід від колективного до парних шлюбів, заборона шлюбів усередині роду приводили . до активного спілкування між окремими родами, внаслідок чого вони об'єднувались у фратрії та племена. Такі об'єднання здійснювалися на основі мовної, економічної, територіальної та шлюбної спільності.

Колективна власність на засоби виробництва, соціальна єдність членів роду (племені) визначили й відповідні форми організації суспільної влади. В родовій общині управління здійснювали всі дорослі члени роду (чоловіки й жінки). Всі важливі справи вони вирішували спільно на зборах членів роду (племені). На таких зборах обирались старшини, вожді, керівники й ловчі. Ці обрані особи були першими серед рівних, їхня влада базувалася виключно на авторитеті. Їх поважали всі члени роду, схилялися перед їхньою мудрістю, хоробрістю, кмітливістю, спритністю тощо. Влада в первісному суспільстві:

- базувалася на родових відносинах (рід об'єднував людей за дійсною чи припустимою кровною спорідненістю, був власником засобів виробництва, об'єднував членів роду для колективної праці, виступав господарським осередком для виробництва матеріальних благ);

- у соціальному розумінні була безпосередньо суспільною (не існувало спеціального апарату управління і примусу);

- мала такі якості, як єдність, взаємодопомога, співробітництво (члени роду виконували свої функції на засадах переконання. Примус застосовувався дуже рідко і виконував роль громадського виховання. Винятковою формою примусу було вигнання з роду. Рід також захищав своїх членів від зовнішніх ворогів, для чого використовувалася військова сила чи помста родичів);

- виконувалася рядовими і виборними членами роду добровільно, без спеціального апарату управління. Військо формувалося з усіх чоловіків роду чи племені, здатних носити зброю.

Для регулювання різноманітних відносин, що виникали між людьми, застосовувалися соціальні норми. Людське суспільство, як і будь-яка складна система, може нормально функціонувати й розвиватися лише з опертям на певні правила, на основі яких обирається один із багатьох можливих варіантів поведінки певного суб'єкта.

Для регулювання суспільних відносин між людьми та їхніми об'єднаннями у суспільстві формуються і в тій чи тій формі забезпечуються певні правила поведінки які орієнтують людей на досягнення певної мети. Такі правила, що покликані забезпечувати порядок і стабільність у суспільстві, називаються соціальними нормами. З їх допомоги здійснювалося соціальне регулювання відносин між суб'єктами через установлення моделей поведінки людей, які повинні або не повинні здійснюватись, визначення умов, за яких закріплена модель поведінки дозволяється або забороняється, чи визначаються суб'єкти, що на них за цих умов поширюється певне правило, встановлюване тією чи тією нормою.

Призначення соціальних норм полягає в упорядкуванні поведінки суб'єктів, що веде до забезпечення системності та певної передбачуваності суспільних відносин. Завдяки цьому учасники таких відносин можуть прогнозувати свою поведінку та поведінку інших суб'єктів у ситуаціях,, що передбачені в конкретних соціальних нормах. Вони регулюють ту поведінку, яка має соціальний характер, а тому пов'язана з взаємовідносинами між людьми, їхніми об'єднаннями, соціальними групами.

Суспільні відносини первісного суспільства регулювалися нормами первісної моралі, звичаями і традиціями, релігійними нормами та всілякими заборонами (табу). Гарантом їх дотримання здебільшого був не примус, а страх перед надприродними силами та богами. Для первісних людей звичай пов'язаний з міфічною побудовою світу. Додержання звичаїв означало повагу до пращурів, дух яких постійно спостерігає за життям на землі. Всяке порушення звичаїв могло призвести до негативної реакції духів землі та накликати небезпеку для етнічної групи чи навіть окремої людини.

Отже, первісні люди виконували соціальні норми добровільно, без спеціального примусу, що притаманний державі.

Проте незважаючи на позитивну організацію соціального життя в суспільстві, первісний лад не був ідеальним, оскільки; праця людей базувалася на примітивних засобах виробництва, давала мізерні результати і не задовольняла всіх потреб членів роду. Виробнича діяльність людей зводилася до здобуття їжі та одягу, спорудження примітивних жител, виготовлення деяких знарядь праці тощо; роди і племена активно не спілкувалися між собою, не налагоджували взаємних доброзичливих відносин, що часто призводило до збройних сутичок і навіть війн;

численні забобони, відсутність освіти й писемності породжували жорстокість людей у ставленні одне до одного;

відсутність нормальних умов життя робила людину беззахисною перед явищами природи і стихією, що зменшувало тривалість життя.

Необхідними були подальший розвиток суспільного виробництва, пошук способів удосконалення знаряддя виробництва, засобів праці. Отже, первісні люди від привласнювального господарства, що базувалося на мисливстві, збиранні коріння, ягід, іншої їжі рослинного світу, рибальстві, поступово почали переходити до виробництва. Розвивалися (або відокремлювалися) скотарство, обробіток землі, вирощування злаків, ремесло й торгівля.

Загальними причинами виникнення держави і права стали:

- три великі поділи праці (вирізнення скотарських племен, відокремлення ремесла від рільництва, виникнення й розвиток торгівлі);

- поява надлишкового продукту, патріархальної сім'ї, приватної власності й майнової нерівності;

- утворення класів як великих груп людей з протилежними інтересами і поява міжкласових конфліктів;

- неспроможність суспільної влади первісного ладу врегулювати класові суперечності й конфлікти та виникнення держави як політичної організації публічної влади.

Первісне суспільство розшарувалось у період розпаду родового ладу. Поява класів із протилежними інтересами спричинила міжкласові конфлікти між родовою знаттю та іншими членами родів, а також із прийшлим населенням. Родова влада була вже неспроможна врегулювати ці конфлікти; виникла держава, як політична організація публічної влади.

Право, як і держава, виникли завдяки необхідності управляти соціальними процесами. В юридичній літературі є різні погляди на виникнення права. Залежно від цього розрізняють право загальносоціальне і право юридичне. Як загальносоціальне явище право поділяють на права людини, права нації, права народу, права об'єднань, права інших груп, права людства. Юридичне право встановлюється чи санкціонується державою. Отже, юридичне право виникає лише з виникненням держави, тому закономірності виникнення держави стосуються й виникнення права.

Розрізняючи право і закон, слід зазначити, що право як інституційне утворення стає таким завдяки джерелам права, тобто зовнішній формі вираження права.

Отже, юридичне право - це задекларовані державою правила поведінки суб'єктів, щоб відображати правду, справедливість, добро тощо.

Право виникає внаслідок:

- переростання мононорм (первісних звичаїв, традицій, моралі) в юридичні норми;

- правотворчої діяльності компетентних державних органів чи посадових осіб;

- перетворення рішень судових органів щодо конкретних справ у загальну норму, що е обов'язковою для вирішення аналогічних випадків.

Між правом і державою встановлюється досить складний зв'язок. Через право держава прагне впроваджувати в життя свою волю, яка за авторитарних режимів має класовий характер. А це означає, що первісні звичаї чи традиції пристосовуються до інтересів панівного класу, забезпечуються відповідними санкціями, реалізація їх підтримується апаратом державного примусу і є засобом підпорядкування населення волі економічно і політичне панівного класу.

Так виникає правовий звичай як найдавніша форма права.

Судові органи, як органи держави в авторитарних державах, захищали інтереси панівної верхівки, а тому не застосовували деяких звичаїв, що захищали інтереси всіх, або змінювали їхній зміст, вводячи нові правила. Судові функції часто виконували церковні служителі, правителі чи інші посадові особи державних органів. Захищаючи інтереси панівних класів, судові органи створювали судовий прецедент, тобто рішення суду щодо конкретної справи набувало властивостей загальної норми. Це спонукало появу судового (адміністративного) прецеденту.

З появою писемності держава (її органи), а також посадові особи через правотворчу діяльність закріплювали свою волю в законах, указах та інших нормативних актах. У перших державних законах закріплювалася майнова нерівність, станові привілеї, безправність рабів та інших верств бідного населення. Прикладами таких законів є закони Хаммурапі, XII таблиць. Ману, "Руська правда", "Польська правда" та ін. Наприклад, закони Хаммурапі, царя Вавилона, діяли у XVIII ст. до н. е., складалися з 282 статей і регулювали в основному кримінальні відносини. Майже в кожній нормі відображалася класова нерівність. Візьмемо хоча б правило про те, що лікар, вилікувавши знатну людину, мав одержати 10 сиклей срібла, якщо хворий мушкенум - 5 сиклей, а якщо раб, то рабовласник повинен був віддати лікареві тільки 2 сиклеї срібла.

Класові інтереси відображалися в нормативних актах не лише матеріального, а й процесуального права. Так, під час розгляду судових справ використовувались ордалії (випробування вогнем, водою тощо), поєдинки, присяги, відкуп. Тому багаті завжди могли відкупитись. Отже, юридичне право, сформувавшись разом зі створенням держави, в рабовласницький і феодальний періоди розвитку державності мало класовий характер і захищало інтереси економічно і політичне панівного класу. Водночас рабовласницьке, феодальне і капіталістичне чи соціалістичне право є явищем культури й цивілізації, оскільки несе в собі інформацію про минулі та нині існуючі суспільні відносини між людьми на різних етапах розвитку політичної організації суспільства.

Книга: Правознавство / Копєйчиков В.В.

ЗМІСТ

1. Правознавство / Копєйчиков В.В.
2. 1.2. Особливості формування державно-правових інститутів у різних народів
3. 1.3. Теорії виникнення держави
4. 1.4. Риси, що відрізняють державну організацію від організації влади первісного суспільства
5. 1.5. Характерні ознаки, що відрізняють право від соціальних норм первісного суспільства
6. 1.6. Роль держави і права в організації суспільства і здійсненні політичної влади
7. 2.1. Поняття держави та її ознаки
8. 2.2. Апарат держави як система державних органів. Місце апарату в механізмі держави
9. 2.3. Характеристика внутрішніх і зовнішніх напрямків діяльності (функцій) держави
10. 2.4. Поняття і види форми правління, форми державного устрою та форми державно-правового режиму (форми держави)
11. 2.5. Співвідношення і взаємодія держави та особи
12. 2.6. Форми взаємодії держави та об'єднань громадян
13. 2.7. Загальна характеристика концепцій про сутність і соціальне призначення держави
14. 3.1. Поняття права та його ознаки
15. 3.2. Місце і роль права в системі соціальних норм
16. 3.3. Поняття системи права як внутрішньої його організації
17. 3.4. Характеристика джерел права як зовнішньої форми його виразу
18. 3.5. Правотворення як процес самоорганізації права
19. 3.6. Правові відносини
20. 3.7. Реалізація норм права: загальна характеристика
21. 3.8. Правоохоронна система та правоохоронна діяльність
22. 3.9. Законність, правопорядок, суспільний порядок і дисципліна
23. 3.10. Правопорушення: поняття, склад і види
24. 3.11. Юридична відповідальність: поняття, мета, види, підстави притягнення і звільнення
25. 4.1. Конституційне право - провідна галузь національного права України
26. 4.2. Історичні передумови розвитку конституційного процесу в Україні
27. 4.3. Загальні засади демократичного конституційного ладу України
28. 4.4. Народовладдя в Україні та форми його здійснення
29. 4.5. Види референдумів
30. 4.6. Виборче право та виборча система в Україні
31. 4.7. Територіальний устрій України
32. 4.8. Громадянство України як один з інститутів конституційного права
33. 4.9. Конституційні права, свободи та обов'язки громадян України, гарантії їх дотримання
34. 4.10. Загальна характеристика системи органів державної влади і місцевого самоврядування в Україні
35. 4.11. Верховна Рада України як єдиний орган законодавчої влади в Україні
36. 4.12. Президент України - глава держави
37. 4.13. Кабінет Міністрів України- Уряд України
38. 4.14. Центральні та місцеві органи виконавчої влади в Україні
39. 4.15. Судова влада в Україні
40. 4.16. Місцеве самоврядування в Україні
41. 5.1. Кодекс законів про працю України
42. 5.2. Трудовий договір: поняття, сторони і зміст
43. 5.3. Прийняття на роботу
44. 5.4. Звільнення за ініціативою працівника
45. 5.5. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу
46. 5.6. Робочий час
47. 5.7. Час відпочинку
48. 5.8. Трудова діяльність осіб, які не досягли 18-річного віку
49. 5.9. Трудова дисципліна як різновид дисципліни
50. 5.10. Матеріальна відповідальність
51. 5.11. Матеріальна відповідальність
52. 5.12. Індивідуальні й колективні трудові спори
53. 6.1. Види формованих пенсій відповідно до Закону України \"Про пенсійне забезпечення\"
54. 6.2. Закон України \"Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу і органів внутрішніх справ\"
55. 6.3. Закон України \"Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи\"
56. 6.4. Закон України \"Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту\"
57. 6.5. Закон України \"Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні\"
58. 6.6. Державний захист сім'ї та дитинства. Закон України \"Про державну допомогу сім'ям з дітьми\"
59. 7.1. Екологічне право України: поняття і предмет правового регулювання
60. 7.2. Законодавство про охорону навколишнього природного середовища: загальна характеристика
61. 7.3. Екологічні права та обов'язки громадян
62. 7.4. Права та обов'язки природокористувачів
63. 7.5. Земельний фонд України та правові заходи його охорони
64. 7.6. Форми власності на землю
65. 7.7. Оренда землі
66. 7.8. Плата за землю
67. 7.9. Складові природно-заповідного фонду
68. 7.10. Правові засоби охорони атмосферного повітря і тваринного світу
69. 7.11. Правова охорона водних ресурсів
70. 8.1. Цивільне право України: поняття і система
71. 8.2. Загальна характеристика цивільного законодавства України. Цивільний кодекс України
72. 8.3. Цивільно-правові відносини, їх виникнення, зміна та припинення
73. 8.4. Суб'єкти цивільно-правових відносин
74. 8.5. Об'єкти цивільно-правових відносин
75. 8.6. Здійснення цивільних прав та виконання юридичних обов'язків
76. 8.7. Захист цивільних прав
77. 8.8. Поняття і форми власності в Україні
78. 8.9. Суб'єкти права власності та захист їхніх прав
79. 8.10. Цивільно-правові договори: поняття і види
80. 8.11. Цивільно-правова відповідальність
81. 8.12. Спадкування за законом і за заповітом
82. 8.13. Приватизація в Україні
83. 8.14. Підприємницька діяльність в Україні
84. 8.15. Правові основи інвестиційної діяльності
85. 8.16. Умови, й порядок визнання юридичних осіб банкрутами
86. 9.1. Фінансове право України: поняття і предмет правового регулювання
87. 9.2. Бюджет і бюджетна система
88. 9.3. Податкова політика в Україні: загальна характеристика
89. 9.4. Система оподаткування та її значення
90. 9.5. Поняття \"податок\"
91. 9.6. Види податків
92. 9.7. Платники податків та об'єкти оподаткування
93. 9.8. Відповідальність за порушення законодавства про податки
94. 9.9. Законодавство України про банки і банківську діяльність
95. 10.1. Житлове право України: поняття і предмет його правового регулювання
96. 10.2. Житлове законодавство України: загальна характеристика, Житловий кодекс України
97. 10.3. Житловий фонд України та його види
98. 10.4. Право громадян на житло і форми його реалізації
99. 10.5. Порядок надання житла громадянам, які потребують покращання житлових умов
100. 10.6. Договір житлового найму: поняття, значення та відповідальність за його невиконання
101. 10.7. Приватизація державного житлового фонду
102. 11.1. Шлюбно-сімейне право України: поняття і предмет правового регулювання
103. 11.2. Кодекс про шлюб і сім'ю України
104. 11.3. Шлюб і сім'я за сімейним законодавством
105. 11.4. Умови й порядок одруження
106. 11.5. Шлюбний контракт
107. 11.6. Припинення шлюбу
108. 11.7. Особисті й майнові права та обов'язки подружжя
109. 11.8. Особисті й майнові права та обов'язки батьків і дітей
110. 11.9. Опіка й піклування
111. 12.1. Адміністративне право України: поняття і предмет правового регулювання
112. 12.2. Джерела адміністративного права. Кодекс України про адміністративні правопорушення
113. 12.3. Управління як об'єкт адміністративного права
114. 12.4. Державна служба; поняття, правовий статус державних службовців
115. 12.5. Адміністративні правопорушення: поняття та ознаки
116. 12.6. Склад адміністративного правопорушення
117. 12.7. Адміністративна відповідальність: поняття та особливості
118. 12.8. Адміністративні стягнення: поняття і види
119. 12.9. Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення
120. 12.10. Порядок притягнення до адміністративної відповідальності
121. 13.1. Кримінальний кодекс України, його загальна характеристика
122. 13.2. Злочин: поняття та ознаки
123. 13.3. Кримінальна відповідальність та її підстави
124. 13.4. Склад злочину
125. 13.5. Склад злочину
126. 13.6. Стадії вчинення злочину
127. 13.7. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця
128. 13.8. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця.
129. 13.9. Кримінальне покарання та його види
130. 13.10. Кримінальна відповідальність неповнолітніх
131. 14.1. Здійснення правосуддя в Україні; поняття, основні завдання та ознаки
132. 14.2. Принципи здійснення правосуддя
133. 14.3. Конституційний Суд України, його завдання та функції
134. 14.4. Цивільне судочинство в Україні. Цивільний процесуальний кодекс України
135. 14.5. Розгляд господарських спорів в Україні. Арбітражний процесуальний кодекс України
136. 14.6. Кримінальне судочинство в Україні. Кримінально-процесуальний кодекс України
137. 14.7. Нотаріат в Україні: поняття, завдання та функції
138. 15.1. Прокуратура в Україні: поняття, основні завдання та функції
139. 15.2. Система органів прокуратури
140. 15.3. Адвокатура в Україні: поняття, основні завдання та функції
141. 15.4. Види адвокатської діяльності
142. 15.5. Органи внутрішніх справ України
143. 15.6. Міліція в Україні: поняття, основні завдання та функції
144. 15.7. Служба безпеки України: поняття, основні завдання та функції
145. 15.8. СЛОВНИК ЮРИДИЧНИХ ТЕРМІНІВ

На попередню


Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate