Українська Банерна Мережа
UkrKniga.org.ua
Благородна брехня возвеличує правду. / Василь Симоненко

Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate


Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:
Завантажити книгу


Скачати одним файлом. Книга: Правознавство / Копєйчиков В.В.


3.11. Юридична відповідальність: поняття, мета, види, підстави притягнення і звільнення

Юридична відповідальність поділяється на перспективну (позитивну) і ретроспективну (негативну).

Позитивна юридична відповідальність - сумлінне виконання своїх обов'язків перед громадянським суспільством, правовою державою, колективом людей та окремою особою.

Ретроспективна юридична відповідальність - специфічні правовідносини між державою і правопорушником внаслідок державно-правового примусу, що характеризуються засудженням протиправного діяння і суб'єкта правопорушення, покладанням на останнього обов'язку перетерпіти позбавлення і несприятливі наслідки особистого, майнового, організаційного характеру за скоєне правопорушення.

Ознаки ретроспективної юридичної відповідальності: державно-правовий примус; негативна реакція держави на правопорушення і суб'єкта, що винний у його скоєнні; обов'язок правопорушника перетерпіти несприятливі наслідки за свою протиправну поведінку. Принципи юридичної відповідальності: відповідальність винної особи за діяння, а не за виявлення наміру; законність, невідворотність, доцільність і справедливість покладення юридичної відповідальності; гуманність і своєчасність юридичної відповідальності.

Мета юридичної відповідальності - вияв її соціальної необхідності та ефективності.

Розрізняють такі види мети юридичної відповідальності: загальну превенцію правопорушення; покарання правопорушника; вплив на свідомість правопорушника; моральну перебудову особи; формування в людини, яка порушила норми права, настанови на правомірну поведінку надалі; виховний вплив на інших людей з метою попередження правопорушень з їхнього боку.

Мета юридичної відповідальності своєю чергою визначає її функції.

Функції юридичної відповідальності - головні напрямки юридичного впливу як на правопорушника, так і на інших осіб, з метою захисту правопорядку і виховання суб'єктів права, що скоїли чи можуть скоїти правопорушення.

Розрізняють такі види функцій юридичної відповідальності: превентивну (попереджувальну); виховну; репресивну (каральну); компенсаційну (поновлювальну); сигналізаційну (інформаційну).

Існування різних видів правопорушень передбачає і поділ ретроспективної юридичної відповідальності на самостійні види. Існують різні підстави поділу юридичної відповідальності на види. Залежно від суб'єктів - органів, що накладають юридичну відповідальність, її поділяють на таку, що покладається: а) органами влади; б) виконавчими і розпорядчими органами; в) судовими та іншими юрисдикційними органами. Залежно від суб'єктів правопорушників вона буває: а) індивідуальною; б) колективною.

Розрізняють також внутрішню державну і міжнародну юридичну відповідальність. Поширеною є класифікація юридичної відповідальності залежно від галузевої належності правової норми, що порушена. На цій підставі розрізняють юридичну відповідальність:

а) кримінально-правову; б) адміністративну; в) цивільно-правову; г) трудову (дисциплінарну, матеріальну відповідальність робітників і службовців) та ін.

Кримінальна відповідальність - різновид ретроспективної юридичної відповідальності, що полягає у застосуванні міри кримінального покарання до фізичних осіб, винних у вчиненні злочину.

Різновидом ретроспективної юридичної відповідальності є адміністративна відповідальність, під .якою розуміють покладення на порушників загальнообов'язкових правил, що діють в управлінні та в інших сферах, адміністративних стягнень, котрі тягнуть для цих осіб обтяжливі наслідки майнового чи морального характеру.

Самостійним видом ретроспективної юридичної відповідальності є цивільно-правова відповідальність. Це відповідальність фізичної чи юридичної особи за порушення договірних зобов'язань, за заподіяння позадоговірної майнової шкоди, а також за порушення особистих майнових прав. Завданням цивільно-правової відповідальності є захист прав власника.

Окрім майнового, цивільно-правова відповідальність має і компенсаційний (правопоновлювальний) характер. Із допомогою цивільного права регулюються і особисті немайнові відносини. На фізичну чи юридичну особу може бути покладено обов'язок спростувати відомості, які ганьблять честь і гідність громадянина або організації, коли той, хто її поширює, не доведе, що вони відповідають дійсності (ст. 7 ЦК України). Але покладення немайнової відповідальності в цивільному праві - це скоріше виняток, аніж правило. Основним же для названого виду відповідальності є майновий характер заподіяної шкоди, правової санкції та юридичної відповідальності. Трудове право передбачає дисциплінарну (статті 139-152 КЗпП України) і матеріальну відповідальність працівників (статті 130-138 КЗпП України).

- Дисциплінарна відповідальність - різновид юридичної ретроспективної відповідальності працівника за порушення трудової дисципліни з застосуванням до нього догани та звільнення. Законодавством, статутами й положеннями про дисципліну для окремих категорій працівників можуть бути передбачені інші дисциплінарні стягнення.

- Розрізняють загальну і спеціальну дисциплінарну відповідальність. Загальна дисциплінарна відповідальність передбачається Кодексом законів про працю і Правилами внутрішнього трудового розпорядку, а спеціальна - здійснюється: а) в порядку підлеглості; б) за статутами про дисципліну; в) за окремими нормативними актами.

Дисциплінарні стягнення можуть застосовувати органи, які мають право приймати на роботу (обирати, затверджувати і призначати на посаду даного працівника). На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства, дисциплінарні стягнення можуть накладати також органи, що стоять вище від згаданих (ст. 1471 КЗпП України). Близько до дисциплінарної знаходиться матеріальна відповідальність, оскільки підставою для притягнення до обох видів відповідальності є трудове правопорушення. На відміну від дисциплінарної, матеріальна відповідальність працівника настає у випадках, коли заподіяно матеріальну шкоду.

Матеріальна відповідальність розглядається як різновид ретроспективної юридичної відповідальності працівника за матеріальну шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на нього трудових обов'язків (ст. 130 КЗпП України). Умовами накладення матеріальної відповідальності є передбачені законодавством такі ознаки: а) пряма дійсна шкода; б) протиправна поведінка працівника; в) причинний зв'язок між протиправними діями чи бездіяльністю та виниклою шкодою; г) провина працівника в заподіяній шкоді.

Матеріальна відповідальність може бути повною та обмеженою. Випадки обмеженої матеріальної відповідальності працівників передбачені ст. 133, а повна матеріальна відповідальність - ст. 134 КЗпП України.

Як самостійний вид ретроспективної юридичної відповідальності в теорії права розглядають скасування актів, що суперечать чинному законодавству. Це - особливий вид ретроспективної юридичної відповідальності, який полягає в тому, що компетентний орган чи службова особа застосовує право відновну санкцію, скасовуючи незаконно прийнятий акт. Є декілька форм названої юридичної відповідальності:

а) скасування акта, який суперечить чинному законодавству; б) визнання недійсним акта, який суперечить чинному законодавству; в) зміна акта в тій частині, що не відповідає чинному законодавству; г) давання вказівок компетентним органом чи службовою особою про обов'язкове скасування чи зміну акта, який суперечить чинному законодавству суб'єктом, який його приймав.

Не вважається формою зазначеного виду юридичної відповідальності припинення дії акта.

Підставами юридичної відповідальності є: наявність правової норми, що передбачає склад правопорушення; юридичний факт - скоєння самого правопорушення; наявність правозастосовного акта, що набрав чинності.

Невідворотність відповідальності, як один із принципів законності держави, ще не означає, що особа за кожне правопорушення має обов'язково нести юридичну відповідальність, відбути повністю покарання, чи на неї повинно бути накладене стягнення. Законодавець передбачає підстави звільнення від юридичної відповідальності.

Такі підстави передбачаються у кримінальному, адміністративному, трудовому та іншому законодавстві. Наприклад, кримінальне законодавство передбачає випадки звільнення особи від кримінальної відповідальності та від кримінального покарання (статті 50, 51 КК України). Підставами звільнення від кримінальної відповідальності можна назвати такі:

- давність притягнення до кримінальної відповідальності;

- коли до часу розслідування чи розгляду справи в суді внаслідок зміни обставин скоєне винним діяння перестало бути суспільне небезпечним чи сама особа перестала бути суспільне небезпечною;

- амністія чи помилування;

- застосування до неповнолітнього, який скоїв злочин, примусових заходів виховного характеру;

- застосування до особи, яка скоїла злочин, що не має великої суспільної небезпеки, заходів виправлення і перевиховання без застосування кримінального покарання, через притягнення такої особи до адміністративної відповідальності;

- передача матеріалів справи на розгляд у товариські суди; вжиття заходів медичного характеру;

- передача особи на поруки громадській організації або трудовому колективу.

Підставами звільнення від адміністративної відповідальності є:

- давність притягнення до адміністративної відповідальності;

- передача матеріалів справи на розгляд товариського суду, громадської організації чи трудового колективу;

- обмеження усним зауваженням у разі скоєння незначного адміністративного правопорушення.

Власник або уповноважений ним орган чи фізична особа може замість накладення дисциплінарного стягнення передати питання про правопорушення на розгляд трудового колективу або його органу (ст. 152 КЗпП України).

Підсумовуючи сказане, можна визнати два блоки підстав звільнення від юридичної відповідальності:

- особа, яка скоїла правопорушення, вважається такою, що втратила суспільну небезпечність;

- правопорушення внаслідок зміни обставин перестало бути суспільне небезпечним.

Отже, правова поведінка, як діяльність і спілкування суспільних суб'єктів права, характеризується правомірним і протиправним аспектами діянь. Правопорушення, як один із різновидів протиправних діянь, тягне за собою ретроспективну юридичну відповідальність, що є реакцією держави на правопорушника і ті діяння, які він скоїв і за які зобов'язаний понести певну кару чи стягнення з метою виправлення і перевиховання.

Підбиваючи підсумки розглянутої теми, можна зробити такі висновки:

1. Право, як і держава, має розглядатися в їх постійній взаємодії, взаєморозвитку, взаємофункціонуванні.

2. Як самостійне явище право має свої поняття, ознаки, функції, форму і середовище здійснення.

3. Теоретичні знання про право сприяють оволодінню регулятивно-юридичними механізмами в повсякденному житті, формують навички його практичного застосування.

4. Вміння користуватися правом допоможе активно здійснювати, охороняти і захищати права людини в громадянському суспільстві.

Книга: Правознавство / Копєйчиков В.В.

ЗМІСТ

1. Правознавство / Копєйчиков В.В.
2. 1.2. Особливості формування державно-правових інститутів у різних народів
3. 1.3. Теорії виникнення держави
4. 1.4. Риси, що відрізняють державну організацію від організації влади первісного суспільства
5. 1.5. Характерні ознаки, що відрізняють право від соціальних норм первісного суспільства
6. 1.6. Роль держави і права в організації суспільства і здійсненні політичної влади
7. 2.1. Поняття держави та її ознаки
8. 2.2. Апарат держави як система державних органів. Місце апарату в механізмі держави
9. 2.3. Характеристика внутрішніх і зовнішніх напрямків діяльності (функцій) держави
10. 2.4. Поняття і види форми правління, форми державного устрою та форми державно-правового режиму (форми держави)
11. 2.5. Співвідношення і взаємодія держави та особи
12. 2.6. Форми взаємодії держави та об'єднань громадян
13. 2.7. Загальна характеристика концепцій про сутність і соціальне призначення держави
14. 3.1. Поняття права та його ознаки
15. 3.2. Місце і роль права в системі соціальних норм
16. 3.3. Поняття системи права як внутрішньої його організації
17. 3.4. Характеристика джерел права як зовнішньої форми його виразу
18. 3.5. Правотворення як процес самоорганізації права
19. 3.6. Правові відносини
20. 3.7. Реалізація норм права: загальна характеристика
21. 3.8. Правоохоронна система та правоохоронна діяльність
22. 3.9. Законність, правопорядок, суспільний порядок і дисципліна
23. 3.10. Правопорушення: поняття, склад і види
24. 3.11. Юридична відповідальність: поняття, мета, види, підстави притягнення і звільнення
25. 4.1. Конституційне право - провідна галузь національного права України
26. 4.2. Історичні передумови розвитку конституційного процесу в Україні
27. 4.3. Загальні засади демократичного конституційного ладу України
28. 4.4. Народовладдя в Україні та форми його здійснення
29. 4.5. Види референдумів
30. 4.6. Виборче право та виборча система в Україні
31. 4.7. Територіальний устрій України
32. 4.8. Громадянство України як один з інститутів конституційного права
33. 4.9. Конституційні права, свободи та обов'язки громадян України, гарантії їх дотримання
34. 4.10. Загальна характеристика системи органів державної влади і місцевого самоврядування в Україні
35. 4.11. Верховна Рада України як єдиний орган законодавчої влади в Україні
36. 4.12. Президент України - глава держави
37. 4.13. Кабінет Міністрів України- Уряд України
38. 4.14. Центральні та місцеві органи виконавчої влади в Україні
39. 4.15. Судова влада в Україні
40. 4.16. Місцеве самоврядування в Україні
41. 5.1. Кодекс законів про працю України
42. 5.2. Трудовий договір: поняття, сторони і зміст
43. 5.3. Прийняття на роботу
44. 5.4. Звільнення за ініціативою працівника
45. 5.5. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу
46. 5.6. Робочий час
47. 5.7. Час відпочинку
48. 5.8. Трудова діяльність осіб, які не досягли 18-річного віку
49. 5.9. Трудова дисципліна як різновид дисципліни
50. 5.10. Матеріальна відповідальність
51. 5.11. Матеріальна відповідальність
52. 5.12. Індивідуальні й колективні трудові спори
53. 6.1. Види формованих пенсій відповідно до Закону України \"Про пенсійне забезпечення\"
54. 6.2. Закон України \"Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу і органів внутрішніх справ\"
55. 6.3. Закон України \"Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи\"
56. 6.4. Закон України \"Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту\"
57. 6.5. Закон України \"Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні\"
58. 6.6. Державний захист сім'ї та дитинства. Закон України \"Про державну допомогу сім'ям з дітьми\"
59. 7.1. Екологічне право України: поняття і предмет правового регулювання
60. 7.2. Законодавство про охорону навколишнього природного середовища: загальна характеристика
61. 7.3. Екологічні права та обов'язки громадян
62. 7.4. Права та обов'язки природокористувачів
63. 7.5. Земельний фонд України та правові заходи його охорони
64. 7.6. Форми власності на землю
65. 7.7. Оренда землі
66. 7.8. Плата за землю
67. 7.9. Складові природно-заповідного фонду
68. 7.10. Правові засоби охорони атмосферного повітря і тваринного світу
69. 7.11. Правова охорона водних ресурсів
70. 8.1. Цивільне право України: поняття і система
71. 8.2. Загальна характеристика цивільного законодавства України. Цивільний кодекс України
72. 8.3. Цивільно-правові відносини, їх виникнення, зміна та припинення
73. 8.4. Суб'єкти цивільно-правових відносин
74. 8.5. Об'єкти цивільно-правових відносин
75. 8.6. Здійснення цивільних прав та виконання юридичних обов'язків
76. 8.7. Захист цивільних прав
77. 8.8. Поняття і форми власності в Україні
78. 8.9. Суб'єкти права власності та захист їхніх прав
79. 8.10. Цивільно-правові договори: поняття і види
80. 8.11. Цивільно-правова відповідальність
81. 8.12. Спадкування за законом і за заповітом
82. 8.13. Приватизація в Україні
83. 8.14. Підприємницька діяльність в Україні
84. 8.15. Правові основи інвестиційної діяльності
85. 8.16. Умови, й порядок визнання юридичних осіб банкрутами
86. 9.1. Фінансове право України: поняття і предмет правового регулювання
87. 9.2. Бюджет і бюджетна система
88. 9.3. Податкова політика в Україні: загальна характеристика
89. 9.4. Система оподаткування та її значення
90. 9.5. Поняття \"податок\"
91. 9.6. Види податків
92. 9.7. Платники податків та об'єкти оподаткування
93. 9.8. Відповідальність за порушення законодавства про податки
94. 9.9. Законодавство України про банки і банківську діяльність
95. 10.1. Житлове право України: поняття і предмет його правового регулювання
96. 10.2. Житлове законодавство України: загальна характеристика, Житловий кодекс України
97. 10.3. Житловий фонд України та його види
98. 10.4. Право громадян на житло і форми його реалізації
99. 10.5. Порядок надання житла громадянам, які потребують покращання житлових умов
100. 10.6. Договір житлового найму: поняття, значення та відповідальність за його невиконання
101. 10.7. Приватизація державного житлового фонду
102. 11.1. Шлюбно-сімейне право України: поняття і предмет правового регулювання
103. 11.2. Кодекс про шлюб і сім'ю України
104. 11.3. Шлюб і сім'я за сімейним законодавством
105. 11.4. Умови й порядок одруження
106. 11.5. Шлюбний контракт
107. 11.6. Припинення шлюбу
108. 11.7. Особисті й майнові права та обов'язки подружжя
109. 11.8. Особисті й майнові права та обов'язки батьків і дітей
110. 11.9. Опіка й піклування
111. 12.1. Адміністративне право України: поняття і предмет правового регулювання
112. 12.2. Джерела адміністративного права. Кодекс України про адміністративні правопорушення
113. 12.3. Управління як об'єкт адміністративного права
114. 12.4. Державна служба; поняття, правовий статус державних службовців
115. 12.5. Адміністративні правопорушення: поняття та ознаки
116. 12.6. Склад адміністративного правопорушення
117. 12.7. Адміністративна відповідальність: поняття та особливості
118. 12.8. Адміністративні стягнення: поняття і види
119. 12.9. Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення
120. 12.10. Порядок притягнення до адміністративної відповідальності
121. 13.1. Кримінальний кодекс України, його загальна характеристика
122. 13.2. Злочин: поняття та ознаки
123. 13.3. Кримінальна відповідальність та її підстави
124. 13.4. Склад злочину
125. 13.5. Склад злочину
126. 13.6. Стадії вчинення злочину
127. 13.7. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця
128. 13.8. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця.
129. 13.9. Кримінальне покарання та його види
130. 13.10. Кримінальна відповідальність неповнолітніх
131. 14.1. Здійснення правосуддя в Україні; поняття, основні завдання та ознаки
132. 14.2. Принципи здійснення правосуддя
133. 14.3. Конституційний Суд України, його завдання та функції
134. 14.4. Цивільне судочинство в Україні. Цивільний процесуальний кодекс України
135. 14.5. Розгляд господарських спорів в Україні. Арбітражний процесуальний кодекс України
136. 14.6. Кримінальне судочинство в Україні. Кримінально-процесуальний кодекс України
137. 14.7. Нотаріат в Україні: поняття, завдання та функції
138. 15.1. Прокуратура в Україні: поняття, основні завдання та функції
139. 15.2. Система органів прокуратури
140. 15.3. Адвокатура в Україні: поняття, основні завдання та функції
141. 15.4. Види адвокатської діяльності
142. 15.5. Органи внутрішніх справ України
143. 15.6. Міліція в Україні: поняття, основні завдання та функції
144. 15.7. Служба безпеки України: поняття, основні завдання та функції
145. 15.8. СЛОВНИК ЮРИДИЧНИХ ТЕРМІНІВ

На попередню


Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate