Додати в закладки
Переклад Translate
Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
Скачати одним файлом. Книга: Міжнародне приватне право / Дахно І. І.
4.4. ВИЗНАННЯ ІНОЗЕМЦЯ БЕЗВІСНО ВІДСУТНІМ ТА ОГОЛОШЕННЯ ПОМЕРЛИМ
У Цивільному кодексі України від 18 липня 1963 р. прямої згадки про визнання іноземця безвісно відсутнім та оголошення померлим немає. Очевидно, колись радянський законодавець вважав, що це його не сто-сується. Було передбачено таке визнання і оголошення стосовно грома-дян України. У нашій державі визнання особи безвісно відсутньою та оголошення померлою належить до сфери матеріального права. Англо-сакси вважають це сферою процесуального права. Французи ніколи не оголошують особу померлою. Таке положення свого часу було закладе-но у “Кодексі Наполеона” (Цивільному кодексі французів) 1804 р. Напо-леон у Кодексі передбачив, щоб французький солдат, хоч би як довго він перебував у полоні, на лікуванні після поранення тощо, повернувшись до Франції, нічого не втратив у своєму цивільно-правовому становищі. Запроваджена Наполеоном норма існує дотепер.Статтю 1565 “Визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її такою, що померла” проекту Цивільного кодексу України від 25 серпня 1996 р. сформульовано так:
“Підстави та правові наслідки визнання фізичної особи безвісно від-сутньою або оголошення її такою, що померла, регулюються останнім з відомих особистих законів особи, що зникла”.
Розглянемо, як зазначене питання регламентовано у двох міжнарод-них договорах України.
Ознайомимося зі ст. 25 “Визнання особи безвісно відсутньою та ого-лошення померлою” Конвенції про правову допомогу і правові відноси-ни з цивільних, сімейних і кримінальних справ від 22 січня 1993 р., ук-ладеної в Мінську.
“1. У справах про визнання особи безвісно відсутньою чи оголошен-ня померлою і у справах про встановлення факту смерті є компетентни-ми установи юстиції Договірної Сторони, громадянином якої була особа у той час, коли вона за останніми даними була жива, а щодо інших осіб — установи юстиції за останнім місцем проживання особи.
2. Установи юстиції кожної з Договірних Сторін можуть визнати громадянина іншої Договірної Сторони та іншу особу, яка проживала на її території, безвісно відсутньою або померлою, а також встановити факт її смерті за клопотанням зацікавлених осіб, які проживають на її тери-
59
торії, права та інтереси яких засновані на законодавстві цієї Договірної Сторони.
3. При розгляді справ про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення померлою і справ про встановлення факту смерті установи юстиції Договірної Сторони застосовують законодавство своєї держа-ви”.
А тепер вивчимо ст. 23 “Оголошення померлим і встановлення фак-ту смерті” Договору між Україною і Республікою Польща “Про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах” від 27 травня 1993 р.:
“1. Оголошення особи померлою і встановлення факту смерті нале-жить до компетенції суду тієї Договірної Сторони, громадянином якої та особа була в той час, коли за останніми відомостями була живою.
2. Суд однієї Договірної Сторони може оголосити громадянина
іншої Договірної Сторони померлим або встановити факт його смерті:
1) за заявою особи, яка має намір реалізувати свої права, що вини-кають з спадкових або майнових відносин між подружжям, відносно нерухомого майна особи, яка померла або загинула, якщо це майно знаходиться на території тієї Договірної Сторони, суд якої має винести рішення;
2) за заявою чоловіка (дружини) особи, яка загинула або померла, що проживає на час подання клопотання на території тієї Дого-вірної Сторони, суд якої має винести рішення.
3. У справах про оголошення особи померлою і встановлення фак-ту смерті застосовується законодавство тієї Договірної Сторони, грома-дянином якої була та особа на той час, коли за останніми відомостями була живою.
4. Рішення, винесене згідно з пунктом 2, має правові наслідки вик-лючно на території тієї Договірної Сторони, суд якої виніс рішення”.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
1. Закон, за яким в Україні визначається цивільна дієздатність іноземних грома-дян та осіб без громадянства.
2. Особистий закон фізичної особи.
60
Книга: Міжнародне приватне право / Дахно І. І.
ЗМІСТ
На попередню
|