Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:

Скачати одним файлом. Книга: Міжнародне приватне право / Дахно І. І.

16.5. УСИНОВЛЕННЯ ДІТЕЙ

Діти, які є громадянами України, можуть проживати на території Ук-раїни і поза її межами. Іноземці можуть усиновлювати їх як в Україні, так і поза нею. Іноземці при цьому можуть перебувати у шлюбі з грома-дянами України на території України. Діти можуть і не бути громадяна-ми України. З розмаїттям ситуацій мають справу джерела права, зазна-чені у підрозділі “Джерела права”.

Ознайомимося передусім з КпШС України.

“Стаття 1991. Усиновлення дітей, які є громадянами України, іно-земними громадянами на території України

Усиновлення дітей, які є громадянами України, іноземними громадя-нами на території України провадиться відповідно до глави 14 цього Ко-дексу у випадках, коли були вичерпані всі можливості щодо усиновлен-ня, взяття під опіку (піклування) чи на виховання цих дітей в сім’ї громадян України та коли ці діти перебувають на обліку в Центрі по уси-новленню дітей при Міністерстві освіти України не менше одного року з дня взяття їх на облік. У разі коли іноземні громадяни перебувають у родинних стосунках з дітьми, або у випадках захворювання дитини на хворобу, передбачену переліком, затвердженим Міністерством охорони здоров’я України, усиновлення провадиться без дотримання строків пе-ребування на централізованому обліку дітей. Усиновлення дітей, які є громадянами України, іноземними громадянами на території України дозволяється за умови одержання дозволу Центру по усиновленню дітей при Міністерстві освіти України.

Діти, які є громадянами України, можуть бути усиновлені громадяна-ми інших держав у випадках, коли відповідно до законодавства держави усиновителя їм будуть забезпечені всі права в обсязі, не меншому ніж передбачено законодавством України, а також коли їм будуть забезпечені гарантії і норми, встановлені щодо усиновлення законом країни усинови-теля.

За усиновленими дітьми зберігається громадянство України до досяг-нення ними 18-річного віку”.

Як бачимо, наш законодавець прихильно ставиться до родичів-іно-земців. У цьому плані ст. 1991 перекликається зі ст. 1031 КпШС України такого змісту:

“Стаття 1031. Особи, які мають переважне право на усиновлення

За наявності кількох осіб, які бажають усиновити одну й ту ж дити-ну, переважне право надається:

216

1. Родичам незалежно від місця їх проживання.

2. Громадянам України.

3. Особам, в сім’ї яких проживає дитина, яка усиновлюється.

4. Особам, які усиновлюють двох або більше дітей (сестер, братів), не розриваючи родинних зв’язків”.

Конвенція СНД від 22 січня 1993 р. містить окремі колізійні норми. “Стаття 37. Усиновлення

1. Усиновлення чи його скасування визначається за законодавством Договірної Сторони, громадянином якої є усиновитель у момент подачі заяви про усиновлення або його скасування.

2. Якщо дитина є громадянином іншої Договірної Сторони, при уси-новленні чи його скасуванні необхідно отримати дозвіл законного пред-ставника і компетентного державного органу, а також згоду дитини, якщо це необхідно за законодавством Договірної Сторони, громадяни-ном якої вона є.

3. Якщо дитина усиновлюється подружжям, з яких один є громадя-нином однієї Договірної Сторони, а другий — громадянином іншої До-говірної Сторони, усиновлення чи його скасування мають виконуватися відповідно до умов, передбачених законодавством обох Договірних Сторін.

4. У справах про усиновлення або його скасування є компетентною установа Договірної Сторони, громадянином якої є усиновитель у мо-мент подання заяви про усиновлення чи його скасування, а у випадку, передбаченому пунктом 3 цієї статті, є компетентною установа Договір-ної Сторони, на території якої подружжя має чи мало останнє спільне місце проживання чи місце перебування”.

Розглянемо усиновлення дитини іноземцем.

У п. 11 “Порядку” Кабінету Міністрів України від 20 липня 1996 р. № 755 передбачається така послідовність дій:

“Іноземні громадяни, які виявили бажання усиновити дитину, яка є громадянином України, звертаються з письмовою заявою до Центру про взяття їх на облік кандидатами в усиновителі та надання направлення на відвідання відповідного державного дитячого закладу для підбору, зна-йомства та установлення контакту з дитиною.

До заяви додаються такі документи:

1. Висновок, виданий компетентним органом країни проживання кандидата в усиновителі, що підтверджує його можливість бути усино-вителем, із зазначенням житлово-побутових умов, біографічних даних, складу сім’ї, наявності власних дітей, інших відомостей. Якщо висновок

217

видав недержавний орган, до нього додається копія ліцензії, виданої заз-наченому органу на проведення діяльності, пов’язаної з усиновленням.

2. Дозвіл компетентного органу країни проживання кандидата в уси-новителі на в’їзд і постійне проживання усиновлюваної дитини.

3. Документи про доходи, заробіток, прибуток (довідка з банку про річний прибуток сім’ї).

4. Медичний висновок про стан здоров’я кожного кандидата в усино-вителі.

5. Копія свідоцтва про шлюб (якщо заявники перебувають у шлюбі).

6. Копія паспорта або іншого документа, який засвідчує особу канди-дата в усиновителі.

7. Відомості уповноваженого органу на кожного кандидата в усино-вителі про те, що ніхто з них не притягався до кримінальної відповідаль-ності.

8. Зобов’язання усиновителя у разі усиновлення дитини в місячний термін поставити її на консульський облік в консульській установі Украї-ни в країні проживання та надавати цій установі періодичну інформацію (не менше одного разу на рік) про умови проживання і виховання дити-ни, можливість її представника спілкуватися з дитиною, а також про збе-реження усиновленій дитині громадянства України до досягнення нею 18-річного віку.

Зазначені документи мають бути легалізовані в установленому по-рядку, якщо інше не передбачено законодавством України або міжнарод-ними договорами України. Термін дії цих документів — один рік.

Документи мають бути перекладені на українську мову. Переклад за-свідчується в консульській установі України в країні проживання канди-датів в усиновителі або в органах державного нотаріату на території Ук-раїни”.

Ознайомимося зі статтями КпШС України, які регулюють усиновлен-ня на території України.

“Стаття 1992. Усиновлення дітей іноземними громадянами, які пе-ребувають у шлюбі з громадянами України на території України

Усиновлення дітей іноземними громадянами, які перебувають у шлюбі з громадянами України на території України, провадиться відпо-відно до глави 14 цього Кодексу в порядку, передбаченому для громадян України.

Стаття 1993. Усиновлення дітей, які є іноземними громадянами або особами без громадянства, на території України громадянами інших держав

218

Усиновлення дітей-сиріт і дітей, які залишилися без опіки (піклу-вання) батьків і які є іноземними громадянами або особами без грома-дянства, на території України громадянами інших держав провадиться відповідно до законодавства України, якщо інше не передбачено між-народними договорами України.

Стаття 1994. Переважне право серед інших іноземних громадян на усиновлення дітей

Переважне право серед інших іноземних громадян на усиновлення дітей, які є громадянами України, мають іноземні громадяни країн, які уклали міжнародні договори з Україною про усиновлення дітей-сиріт.

Укладення договорів провадиться відповідно до положень Конвенції ООН про права дитини та законодавства України”.

Продовжимо ознайомлення з процедурою усиновлення.

Справи про усиновлення як іноземцями, так і громадянами України розглядаються в суді. Це регламентовано гл. 35-А Цивільного процесу-ального кодексу України від 18 липня 1963 р. Ознайомимося з відповід-ними його статтями.

“Стаття 2651. Підсудність

Справи про усиновлення дітей, які проживають на території України, розглядаються районним (міським) судом за місцем проживання усинов-люваної дитини або за місцем проживання заявника (заявників).

Стаття 2652. Зміст і форма заяви

Заява про усиновлення дитини подається громадянами України та іноземними громадянами до суду в письмовій формі і повинна містити:

назву суду, до якого подається заява, прізвище, ім’я, по батькові, міс-це проживання заявника (заявників), а також прізвище, ім’я, по батькові, вік усиновлюваної дитини, її місце проживання, клопотання про зміну прізвища, імені, по батькові, дати, місця народження дитини та запис за-явника або заявників батьками дитини, обізнаність про стан здоров’я дитини.

До заяви додається висновок органу опіки і піклування про доціль-ність усиновлення та відповідність інтересам дитини, а у разі усинов-лення дитини одним з подружжя також письмова згода на це другого подружжя. Іноземними громадянами до заяви додається також дозвіл Центру по усиновленню дітей при Міністерстві освіти України.

Стаття 2653. Підготовка справи до розгляду

Суддя у порядку підготовки справи про усиновлення до розгляду ви-рішує питання про участь у ній як заінтересованих осіб відповідних ор-

219

ганів опіки і піклування, а в справах, порушених за заявами іноземних громадян, — Центру по усиновленню дітей при Міністерстві освіти Ук-раїни.

Відповідним органом опіки і піклування або Центром по усиновлен-ню дітей при Міністерстві освіти України до суду подаються документи, що підтверджують доцільність усиновлення, зокрема: висновок, вида-ний відповідним компетентним органом за місцем проживання заявника (заявників), про можливість бути усиновителем, медичні довідки про стан здоров’я заявника (заявників) та усиновлюваної дитини, довідка про заробіток та інші доходи, копія свідоцтва про шлюб (для одруже-них), копії паспортів, відомості про житлово-побутові умови усинови-телів. У справах, порушених заявниками, які є іноземними громадянами, крім того, додаються: дозвіл компетентного органу країни усиновителя на в’їзд і постійне проживання усиновлюваної дитини, нотаріально за-свідчене зобов’язання усиновителя про надання представникам дипло-матичної установи України за кордоном інформації про усиновлену дитину та можливості спілкування з нею. Документи оформляються від-повідно до вимог, передбачених законодавством України.

Стаття 2654. Розгляд справи

Суд розглядає справу про усиновлення за обов’язковою участю заяв-ника (заявників), з викликом заінтересованих осіб та інших осіб, яких суд визнає за потрібне допитати.

Для забезпечення таємниці усиновлення у випадках, передбачених статтею 112 Кодексу про шлюб та сім’ю України, суд розглядає справу в закритому судовому засіданні.

Суд перевіряє законність підстав для усиновлення, в тому числі на-явність згоди усиновлюваної дитини, якщо така згода є необхідною.

Стаття 2655. Рішення суду

За результатами розгляду заяви про усиновлення суд постановляє рі-шення.

У разі задоволення заяви суд зазначає у резолютивній частині рішен-ня про усиновлення дитини заявником (заявниками).

За клопотанням заявника (заявників), суд вирішує питання про зміну імені, прізвища та по батькові, дати та місця народження усиновленої дитини, про запис усиновителів батьками дитини.

Судові витрати, пов’язані з розглядом справи про усиновлення, від-носяться на рахунок заявника (заявників).

Усиновлення настає з часу набрання судовим рішенням законної сили. Для внесення змін до акта про народження усиновленої дитини ко-

220

пія рішення суду надсилається до відділу реєстрації актів громадянсько-го стану за місцем винесення рішення, а в справах про усиновлення ді-тей іноземними громадянами — також до Центру по усиновленню дітей при Міністерстві освіти України”.

Якщо українська дитина вже перебуває за кордоном, то її можна уси-новити і без суду. У зв’язку з цим ст. 199 КпШС України зазначає, що усиновлення дітей, які є громадянами України і проживають поза межа-ми України, здійснюється в консульській установі України. Якщо усино-витель не є громадянином України, для усиновлення дитини, яка є гро-мадянином України, необхідно одержати дозвіл Центру по усиновленню дітей при Міністерстві освіти України.

Визнається також дійсним усиновлення дитини, яка є громадянином України, оформлене в органах держави, на території якої проживає дити-на, за умови попереднього одержання дозволу на таке усиновлення від Центру по усиновленню дітей при Міністерстві освіти України.

Стаття 199 КпШС України співзвучна зі ст. 31 Консульського статуту України, в якій зазначається, що консул має право здійснювати усинов-лення (удочеріння) дитини, яка є громадянином України і проживає за межами України.

Якщо усиновитель не є громадянином України, то для усиновлення дитини, яка є громадянином України, необхідно одержати дозвіл упов-новаженого на те органу України. Саме таким уповноваженим органом є зазначений вище Центр.

Отже, дитина-українець (українка) усиновлена іноземцями і пере-буває поза межами батьківщини. Однак турбота України про таку дитину триває.

Кодекс про шлюб і сім’ю України містить таку норму:

“Стаття 1995. Нагляд за станом утримання та виховання дітей, усиновлених іноземними громадянами

Нагляд за межами України за станом утримання та виховання дітей, усиновлених іноземними громадянами, здійснюється за дорученням Мі-ністерства закордонних справ України відповідною консульською уста-новою, в якій діти перебувають на обліку до досягнення ними 18-річно-го віку, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України”.

У ст. 31 Консульського статуту України зафіксовано: “Консул за до-рученням Міністерства закордонних справ України здійснює в установ-леному порядку нагляд за станом утримання та виховання дітей — гро-мадян України, усиновлених іноземними громадянами, до досягнення ними 18-річного віку”.

Книга: Міжнародне приватне право / Дахно І. І.

ЗМІСТ

1.	Міжнародне приватне право / Дахно І. І.
2.	1.2. СИСТЕМА МІЖНАРОДНОГО ПРИВАТНОГО ПРАВА
3.	2.1. ЗАГАЛЬНІ ЗАУВАЖЕННЯ
4.	2.2. КОНСТИТУЦІЙНІ НОРМИ
5.	2.3. МІЖНАРОДНІ ДОГОВОРИ УКРАЇНИ
6.	2.4. ТРАНСФОРМАЦІЯ НОРМ МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ У НОРМИ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ
7.	2.5. ВНУТРІШНЄ ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ З МІЖНАРОДНОГО ПРИВАТНОГО ПРАВА
8.	3.1. КОЛІЗІЙНІ НОРМИ
9.	3.2. КОЛІЗІЙНІ ПРИВ'ЯЗКИ
10.	3.3. МАТЕРІАЛЬНО-ПРАВОВІ НОРМИ
11.	3.4. ІНШІ ПОНЯТТЯ МІЖНАРОДНОГО ПРИВАТНОГО ПРАВА
12.	4.1. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
13.	4.2. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПРАВОЗДАТНІСТЬ І ДІЄЗДАТНІСТЬ ІНОЗЕМЦІВ В УКРАЇНІ
14.	4.3. ОБМЕЖЕННЯ ДІЄЗДАТНОСТІ ТА НЕДІЄЗДАТНІСТЬ
15.	4.4. ВИЗНАННЯ ІНОЗЕМЦЯ БЕЗВІСНО ВІДСУТНІМ ТА ОГОЛОШЕННЯ ПОМЕРЛИМ
16.	5.1. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
17.	5.2. ПОНЯТТЯ \"ЮРИДИЧНА ОСОБА\"
18.	5.3. ЦИВІЛЬНА ПРАВОЗДАТНІСТЬ ІНОЗЕМНИХ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ В УКРАЇНІ
19.	5.4. ПРЕДСТАВНИЦТВА ІНОЗЕМНИХ СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ
20.	5.5. ТРАНСНАЦІОНАЛЬНІ КОРПОРАЦІЇ
21.	6.1. ІМУНІТЕТ ДЕРЖАВИ ЗА МІЖНАРОДНИМ ПРАВОМ
22.	6.2. ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ ПРО ДЕРЖАВНИЙ ІМУНІТЕТ
23.	7.1. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
24.	7.2. КОНСТИТУЦІЙНІ НОРМИ
25.	7.3. ВЛАСНІСТЬ У КОНТЕКСТІ МІЖНАРОДНОГО ПРИВАТНОГО ПРАВА УКРАЇНИ
26.	8.1. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
27.	8.2. ПОНЯТТЯ \"ДЕЛІКТ\"
28.	8.3. ДЕЛІКТ У ЗАКОНОДАВСТВІ УКРАЇНИ
29.	9.1. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
30.	9.2. СУБ'ЄКТИ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
31.	9.3. ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИЙ ДОГОВІР
32.	9.4. ІНОЗЕМНІ ІНВЕСТИЦІЇ
33.	10.1. ДЖЕРЕЛА МІЖНАРОДНОГО ТРАНСПОРТНОГО ПРАВА
34.	10.2. ДЖЕРЕЛА ВНУТРІШНЬОГО ТРАНСПОРТНОГО ПРАВА УКРАЇНИ
35.	10.3. ДОГОВІР МІЖНАРОДНОЇ ЕКСПЕДИЦІЇ
36.	10.4. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТРАНСПОРТНОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ
37.	10.5. МІЖНАРОДНА ПОШТА
38.	11.1. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
39.	11.2. МІЖНАРОДНИЙ КРЕДИТНИЙ ПЕРЕКАЗ
40.	11.3. АКРЕДИТИВ
41.	11.4. ІНКАСО
42.	11.5. БАНКІВСЬКА ГАРАНТІЯ
43.	11.6. ВЕКСЕЛІ ТА ЧЕКИ
44.	11.7. МІЖНАРОДНІ НЕТОРГОВЕЛЬНІ РОЗРАХУНКИ
45.	12.1. Міжнародно-правові акти
46.	12.2. Законодавство СРСР
47.	12.3. Законодавство незалежної України
48.	12.4. Національний режим
49.	12.5. Пріоритет і його роль як іноземного юридичного факту
50.	12.6. Трансформація загальних норм міжнародних договорів у норми національного патентного законодавства України
51.	13.1. ДЖЕРЕЛА ПРАВ ТА ЇХ ХАРАКТЕРИСТИКА
52.	13.2. ТРАНСФОРМАЦІЯ НОРМ МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ З АВТОРСЬКОГО ПРАВА ТА СУМІЖНИХ ПРАВ У НОРМИ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ
53.	14.1. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
54.	14.2. ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ
55.	14.3. ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ІНОЗЕМЦІВ В УКРАЇНІ ТА ГРОМАДЯН УКРАЇНИ ЗА КОРДОНОМ
56.	15.1. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
57.	15.2. ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ
58.	16.1. Матеріальні та формальні умови укладення шлюбу
59.	16.2. Особисті і майнові права та обов’язки подружжя
60.	16.3. РОЗЛУЧЕННЯ
61.	16.4. ВСТАНОВЛЕННЯ БАТЬКІВСТВА
62.	16.5. УСИНОВЛЕННЯ ДІТЕЙ
63.	16.6. ОПІКА (ПІКЛУВАННЯ)
64.	16.7. АКТИ ГРОМАДЯНСЬКОГО СТАНУ
65.	17.1. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
66.	17.2. НОРМИ СПАДКОВОГО ПРАВА УКРАЇНИ У ЗВ’ЯЗКУ З ІНОЗЕМНИМ ЕЛЕМЕНТОМ
67.	18.1. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
68.	18.2. ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ
69.	18.3. ЦИВІЛЬНІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПРАВА ІНОЗЕМЦІВ ТА ІНОЗЕМНОЇ ДЕРЖАВИ В УКРАЇНІ
70.	18.4. ВИЗНАННЯ ТА ВИКОНАННЯ РІШЕНЬ ІНОЗЕМНИХ СУДІВ
71.	18.5. НОТАРІАЛЬНІ ДІЇ
72.	19.1. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
73.	19.2. Закон України “Про міжнародний комерційний арбітраж”
74.	19.3. Регламент Міжнародного комерційного арбітражного суду
75.	19.4. Регламент Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України
76.	19.5. Прикінцеві зауваження
77.	19.6. ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ
78.	19.7. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

На попередню



Додати в закладки

  
Переклад Translate