Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:

Скачати одним файлом. Книга: Міжнародне приватне право / Дахно І. І.

18.2. ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ

Міжнародний цивільний процес з погляду нашої дисципліни — це комплекс процесуальних дій, пов’язаних із захистом прав іноземних фі-зичних та юридичних осіб у судових та арбітражних органах України.

Міжнародний цивільний процес охоплює такі поняття:

• визначення підсудності у справах, що виникають з цивільних, сі-мейних та трудових правовідносин, у яких бере участь іноземний елемент;

• процесуальне становище іноземних фізичних та юридичних осіб;

• процесуальне становище іноземної держави та її дипломатичних і консульських представництв;

• встановлення змісту іноземного права;

• звернення до іноземних судів з дорученнями про вручення доку-ментів та виконання певних процесуальних дій;

• виконання доручень іноземних судів;

• визнання та виконання (у тому числі і примусове) іноземних судо-вих рішень;

• виконання нотаріальних дій;

• визнання іноземних арбітражних (третейських) угод;

• розгляд спорів міжнародним комерційним арбітражем;

• примусове виконання рішень іноземного арбітражу.

234

На сучасному етапі розвитку світової цивілізації законодавці різних країн уже звикли до використання у своїх судах у певних випадках іно-земного матеріального права. А от до процесуального права їх ставлен-ня ревниве. Вони використовують власні, а не чужі процесуальні норми. Трапляється, що в якійсь країні певна норма вважається процесуальною, а в іншій — матеріальною. У таких випадках відповідний суд трактує цю норму за власним розсудом, тобто, вважаючи її, наприклад, матеріаль-ною, належно використовує її при розв’язанні спору. В Україні, наприк-лад, позовна давність належить до матеріального права, а в Англії — до процесуального.

У міжнародному приватному праві різних країн світу застосовують такі основні принципи визначення підсудності:

• громадянство сторін спору (у деяких країнах достатньо, щоб лише позивач був громадянином відповідної держави);

• поширення правил внутрішньої територіальної підсудності на справи з іноземним елементом;

• присутність відповідача.

Нерідко держави світу передбачають виключну підсудність власних судів щодо тієї чи іншої категорії справ. Найчастіше це справи, що сто-суються земельних ділянок та будинків, тобто нерухомого майна. Відо-ма міжнародному приватному праву факультативна підсудність може у певних випадках бути множинною, тобто справа підлягає компетенції судів більш як двох держав.

Угоди суб’єктів міжнародного приватного права, що встановлюють підсудність, називають пророгаційними. Вони визначають, суд (арбіт-раж) якої країни буде компетентним розглядати спори. Пророгаційною угодою можна вибрати компетентний суд, але не можна змінити його ре-чову або функційну компетенцію.

Судові органи різних держав світу здійснюють контакти кількома способами. Найпростішим є спосіб, коли суд однієї держави звертається безпосередньо до суду іншої держави. Судові доручення також можуть передаватися через центральні органи юстиції. Два названі способи передбачає Договір між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах від 27 травня 1993 р. Процитуємо відповідну статтю:

“Стаття 3. Порядок зносин

1. В справах, що охоплюються цим Договором, установи юстицій зносяться між собою за посередництвом центральних органів, якщо інше не передбачено цим Договором.

235

2. В розумінні цього Договору центральними органами є: з боку Ук-раїни — Міністерство юстиції та Генеральна прокуратура, а з боку Рес-публіки Польщі — Міністерство юстиції.

3. Центральні органи можуть домовитися, що установи юстиції До-говірних Сторін зносяться між собою безпосередньо”.

У світі використовують також дипломатичний канал за таким лан-цюжком: власний суд — власне Міністерство закордонних справ — власне посольство (консульство) у відповідній країні — Міністерство за-кордонних справ відповідної країни — суд відповідної країни.

Окремі країни для виконання судових доручень використовують спе-ціальних уповноважених, що проживають в іноземних державах.

Книга: Міжнародне приватне право / Дахно І. І.

ЗМІСТ

1.	Міжнародне приватне право / Дахно І. І.
2.	1.2. СИСТЕМА МІЖНАРОДНОГО ПРИВАТНОГО ПРАВА
3.	2.1. ЗАГАЛЬНІ ЗАУВАЖЕННЯ
4.	2.2. КОНСТИТУЦІЙНІ НОРМИ
5.	2.3. МІЖНАРОДНІ ДОГОВОРИ УКРАЇНИ
6.	2.4. ТРАНСФОРМАЦІЯ НОРМ МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ У НОРМИ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ
7.	2.5. ВНУТРІШНЄ ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ З МІЖНАРОДНОГО ПРИВАТНОГО ПРАВА
8.	3.1. КОЛІЗІЙНІ НОРМИ
9.	3.2. КОЛІЗІЙНІ ПРИВ'ЯЗКИ
10.	3.3. МАТЕРІАЛЬНО-ПРАВОВІ НОРМИ
11.	3.4. ІНШІ ПОНЯТТЯ МІЖНАРОДНОГО ПРИВАТНОГО ПРАВА
12.	4.1. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
13.	4.2. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПРАВОЗДАТНІСТЬ І ДІЄЗДАТНІСТЬ ІНОЗЕМЦІВ В УКРАЇНІ
14.	4.3. ОБМЕЖЕННЯ ДІЄЗДАТНОСТІ ТА НЕДІЄЗДАТНІСТЬ
15.	4.4. ВИЗНАННЯ ІНОЗЕМЦЯ БЕЗВІСНО ВІДСУТНІМ ТА ОГОЛОШЕННЯ ПОМЕРЛИМ
16.	5.1. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
17.	5.2. ПОНЯТТЯ \"ЮРИДИЧНА ОСОБА\"
18.	5.3. ЦИВІЛЬНА ПРАВОЗДАТНІСТЬ ІНОЗЕМНИХ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ В УКРАЇНІ
19.	5.4. ПРЕДСТАВНИЦТВА ІНОЗЕМНИХ СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ
20.	5.5. ТРАНСНАЦІОНАЛЬНІ КОРПОРАЦІЇ
21.	6.1. ІМУНІТЕТ ДЕРЖАВИ ЗА МІЖНАРОДНИМ ПРАВОМ
22.	6.2. ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ ПРО ДЕРЖАВНИЙ ІМУНІТЕТ
23.	7.1. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
24.	7.2. КОНСТИТУЦІЙНІ НОРМИ
25.	7.3. ВЛАСНІСТЬ У КОНТЕКСТІ МІЖНАРОДНОГО ПРИВАТНОГО ПРАВА УКРАЇНИ
26.	8.1. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
27.	8.2. ПОНЯТТЯ \"ДЕЛІКТ\"
28.	8.3. ДЕЛІКТ У ЗАКОНОДАВСТВІ УКРАЇНИ
29.	9.1. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
30.	9.2. СУБ'ЄКТИ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
31.	9.3. ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИЙ ДОГОВІР
32.	9.4. ІНОЗЕМНІ ІНВЕСТИЦІЇ
33.	10.1. ДЖЕРЕЛА МІЖНАРОДНОГО ТРАНСПОРТНОГО ПРАВА
34.	10.2. ДЖЕРЕЛА ВНУТРІШНЬОГО ТРАНСПОРТНОГО ПРАВА УКРАЇНИ
35.	10.3. ДОГОВІР МІЖНАРОДНОЇ ЕКСПЕДИЦІЇ
36.	10.4. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТРАНСПОРТНОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ
37.	10.5. МІЖНАРОДНА ПОШТА
38.	11.1. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
39.	11.2. МІЖНАРОДНИЙ КРЕДИТНИЙ ПЕРЕКАЗ
40.	11.3. АКРЕДИТИВ
41.	11.4. ІНКАСО
42.	11.5. БАНКІВСЬКА ГАРАНТІЯ
43.	11.6. ВЕКСЕЛІ ТА ЧЕКИ
44.	11.7. МІЖНАРОДНІ НЕТОРГОВЕЛЬНІ РОЗРАХУНКИ
45.	12.1. Міжнародно-правові акти
46.	12.2. Законодавство СРСР
47.	12.3. Законодавство незалежної України
48.	12.4. Національний режим
49.	12.5. Пріоритет і його роль як іноземного юридичного факту
50.	12.6. Трансформація загальних норм міжнародних договорів у норми національного патентного законодавства України
51.	13.1. ДЖЕРЕЛА ПРАВ ТА ЇХ ХАРАКТЕРИСТИКА
52.	13.2. ТРАНСФОРМАЦІЯ НОРМ МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ З АВТОРСЬКОГО ПРАВА ТА СУМІЖНИХ ПРАВ У НОРМИ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ
53.	14.1. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
54.	14.2. ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ
55.	14.3. ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ІНОЗЕМЦІВ В УКРАЇНІ ТА ГРОМАДЯН УКРАЇНИ ЗА КОРДОНОМ
56.	15.1. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
57.	15.2. ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ
58.	16.1. Матеріальні та формальні умови укладення шлюбу
59.	16.2. Особисті і майнові права та обов’язки подружжя
60.	16.3. РОЗЛУЧЕННЯ
61.	16.4. ВСТАНОВЛЕННЯ БАТЬКІВСТВА
62.	16.5. УСИНОВЛЕННЯ ДІТЕЙ
63.	16.6. ОПІКА (ПІКЛУВАННЯ)
64.	16.7. АКТИ ГРОМАДЯНСЬКОГО СТАНУ
65.	17.1. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
66.	17.2. НОРМИ СПАДКОВОГО ПРАВА УКРАЇНИ У ЗВ’ЯЗКУ З ІНОЗЕМНИМ ЕЛЕМЕНТОМ
67.	18.1. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
68.	18.2. ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ
69.	18.3. ЦИВІЛЬНІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПРАВА ІНОЗЕМЦІВ ТА ІНОЗЕМНОЇ ДЕРЖАВИ В УКРАЇНІ
70.	18.4. ВИЗНАННЯ ТА ВИКОНАННЯ РІШЕНЬ ІНОЗЕМНИХ СУДІВ
71.	18.5. НОТАРІАЛЬНІ ДІЇ
72.	19.1. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
73.	19.2. Закон України “Про міжнародний комерційний арбітраж”
74.	19.3. Регламент Міжнародного комерційного арбітражного суду
75.	19.4. Регламент Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України
76.	19.5. Прикінцеві зауваження
77.	19.6. ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ
78.	19.7. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

На попередню



Додати в закладки

  
Переклад Translate