Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:

Скачати одним файлом. Книга: Міжнародне приватне право / Дахно І. І.

19.3. Регламент Міжнародного комерційного арбітражного суду

Ознайомимося з Регламентом, прийнятим Торгово-промисловою па-латою України.

268

РЕГЛАМЕНТ

МІЖНАРОДНОГО КОМЕРЦІЙНОГО АРБІТРАЖНОГО СУДУ

ПРИ ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВІЙ ПАЛАТІ УКРАЇНИ

Затверджено Рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 25 серпня 1994 р., протокол Internet № 107(3)

Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій па-латі України (далі — Арбітражний суд) є самостійною постійно діючою арбіт-ражною установою (третейським судом), що здійснює свою діяльність згідно з Законом України “Про міжнародний комерційний арбітраж” від 24 лютого 1994 року, Положенням про міжнародний комерційний арбітражний суд при ТПП України і цим Регламентом.

І. Компетенція Міжнародного комерційного арбітражного суду

1.1. Арбітражний суд вирішує спори із договірних та інших цивільно-пра-

вових відносин, які виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших

видів міжнародних економічних зв’язків, якщо комерційне підприємство хоча б

однієї із сторін знаходиться за кордоном; а також спори підприємств з іноземни-

ми інвестиціями і міжнародних об’єднань та організацій, створених на території

України, між собою, спори між їх учасниками, а так само їх спори з іншими

суб’єктами права України.

До компетенції Арбітражного суду відносяться, зокрема, спори, які виника-ють із відносин торгового характеру, включаючи такі угоди, та не обмежуючись ними: купівля-продаж (поставка) товарів; виконання робіт, надання послуг, об-мін товарами та/чи послугами, перевезення вантажів і пасажирів, торгове пред-ставництво і посередництво, оренда (лізинг), науково-технічний обмін, обмін іншими наслідками творчої діяльності, спорудження промислових та інших об’єктів, ліцензійні операції, інвестиції, кредитно-розрахункові операції, стра-хування; спільне підприємництво та інші форми промислової та підприємниць-кої кооперації.

1.2. Арбітражний суд приймає до розгляду спори при наявності письмової угоди (домовленості) між сторонами про передачу йому всіх або певних спорів, які виникають або можуть виникнути між сторонами у зв’язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер, чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в договорі або у вигляді окремої угоди.

1.3. Арбітражна угода укладається в письмовій формі. Угода вважається ук-ладеною, якщо вона міститься в документі, підписаному сторонами, або укладе-на шляхом обміну листами, повідомленнями по телефаксу, телеграфу або з ви-користанням інших засобів зв’язку, що забезпечують фіксацію такої угоди, а також шляхом обміну позовною заявою і відзовом на позов, в яких одна із сто-рін стверджує наявність арбітражної угоди, а інша проти цього не заперечує.

269

Посилання в договорі на документ, який містить арбітражне застереження, є арбітражною угодою за умови, якщо договір укладено в письмовій формі і це посилання є таким, що робить згадане арбітражне застереження частиною дого-вору.

1.4. Арбітражне застереження, що є частиною договору, повинно трактува-тися як угода, що не залежить від інших умов договору. Винесення Арбітраж-ним судом рішення про недійсність договору не тягне за собою в силу закону недійсність арбітражного застереження.

1.5. Арбітражний суд приймає до розгляду спори, віднесені до його компе-тенції міжнародними договорами та угодами.

1.6. Питання про компетенцію Арбітражною суду в кожній конкретній спра-ві вирішує голова Арбітражного суду.

1.7. Заява про відсутність у Арбітражного суду компетенції може бути зроб-лена не пізніше подання заперечень щодо позову. Призначення стороною арбіт-ра або її участь у призначенні арбітра не позбавляє сторону права зробити таку заяву. Заява про те, що Арбітражний суд перевищує межі своєї компетенції, по-винна бути зроблена відразу ж, як тільки питання, яке, на думку сторони, вихо-дить за ці межі, буде поставлене в ході арбітражного розгляду. Арбітражний суд може в будь-якому з цих випадків прийняти заяву, зроблену пізніше, якщо виз-нає затримку виправданою.

1.8. Арбітражний суд може винести постанову щодо заяви, зазначеної в ст. 1.7 цього Регламенту, або як з питання попереднього характеру, або в рішенні щодо суті спору. Якщо Арбітражний суд винесе постанову як з питання попе-реднього характеру, що він має компетенцію, будь-яка сторона може протягом 30 днів після одержання цієї постанови оспорити її шляхом звернення з клопо-танням про його відміну до Київського міського суду, рішення якого з цього пи-тання не підлягає оскарженню; доки таке прохання чекає на своє вирішення, Арбітражний суд може продовжити розгляд та прийняти арбітражне рішення.

1.9. Якщо сторони не домовились про інше, Арбітражний суд може на про-хання будь-якої сторони розпорядитися про вжиття якою-небудь стороною та-ких забезпечувальних заходів щодо предмета спору, які він вважає необхідним. Арбітражний суд може зажадати від будь-якої сторони надати належне забезпе-чення у зв’язку з такими заходами.

Звернення сторони до державного суду до або під час арбітражного розгля-ду з проханням про вжиття забезпечувальних заходів та винесення судом поста-нови про вжиття таких заходів не є несумісним з арбітражною угодою.

II. Організація Арбітражного суду

2.1. Арбітражний суд складається з голови, двох його заступників, арбітрів та секретаріату.

2.2. Арбітражний суд має Президію, членами якої є голова Арбітражного суду та його заступники.

Голова Арбітражного суду є одночасно й головою Президії.

270

Два члени Президії утворюють кворум. Рішення Президії приймаються біль-шістю голосів. При рівній кількості голосів голос голови Президії є вирішаль-ним.

2.3. Голова Арбітражного суду та його заступники призначаються Прези-

дією Торгово-промислової палати України строком на 4 роки.

Голова Арбітражного суду організує діяльність Арбітражного суду, виконує функції, які передбачені цим Регламентом, представляє Арбітражний суд в його стосунках в Україні і за кордоном.

В період відсутності голови Арбітражного суду його функції виконує за при-значенням голови Арбітражного суду один з його заступників.

Функції заступників голови Арбітражного суду визначаються головою Ар-бітражного суду.

2.4. Арбітрами можуть бути особи, призначені сторонами за умови дотри-

мання цього Регламенту, або особи, призначені Президентом Торгово-промисло-

вої палати України.

Президія Торгово-промислової палати України затверджує Рекомендаційний список арбітрів, до якого можуть бути включені як громадяни України, так і громадяни інших держав та особи без громадянства.

В списку вказується ім’я та прізвище арбітра, його громадянство та постійне місце проживання, освіта, спеціальність, вчений ступінь (звання), посада та інші відомості за рішенням Президії Арбітражного суду.

2.5. Арбітри незалежні, об’єктивні і неупереджені при виконанні своїх обо-в’язків. Вони не можуть бути представниками сторін.

2.6. Секретаріат складається з двох співробітників і очолюється відпові-дальним секретарем.

Відповідальний секретар і віце-секретар секретаріату призначаються Прези-дентом Торгово-промислової палати України за поданням Президії Арбітражно-го суду.

Відповідальний секретар організує діловодство і викопує інші передбачені Регламентом функції.

2.7. Арбітри, Президія і секретаріат Арбітражного суду зобов’язані дотри-муватись конфіденціальності щодо спорів, які розглядаються в Арбітражному суді.

2.8. Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України має печатку із своїм найменуванням українською та англійською мовами із зображенням меча та терезів правосуддя.

III. Склад Арбітражного суду, який розглядає справу

3.1. Сторони можуть за власним розсудом визначити кількість арбітрів, в тому числі одного. Якщо немає згоди сторін про кількість арбітрів, признача-ються три арбітри. Арбітр чи арбітри, які розглядають справу, незалежно від їх кількості, іменуються під час розгляду справи складом Арбітражного суду.

271

3.2. Жодна особа не може бути позбавлена права виступати арбітром через її громадянство, якщо сторони не домовились про інше.

3.3. Сторони можуть за власним розсудом узгодити процедуру призначення арбітра або арбітрів за умови дотримання положень цього Регламенту.

У разі відсутності такої угоди:

– при арбітражі з трьома арбітрами кожна сторона призначає одного арбіт-ра і двоє призначених таким чином арбітри призначають третього арбітра — го-лову складу Арбітражного суду в даній справі; якщо сторона не призначить ар-бітра протягом 30 днів після одержання повідомлення про це Арбітражного суду або якщо два арбітри протягом 30 днів з моменту їх призначення не домов-ляться про призначення третього арбітра, арбітр згідно п. 3 ст.11 Закону Украї-ни “Про міжнародний комерційний арбітраж” призначається Президентом Тор-гово-промислової палати України;

– при арбітражі з одноособовим арбітром, якщо сторони не домовились про призначення арбітра, арбітр згідно п. 3 ст.11 Закону України “Про міжна-родний комерційний арбітраж” призначається Президентом Торгово-промисло-вої палати України.

3.4. Якщо під час процедури призначення, узгодженої сторонами:

– одна із сторін не дотримується цієї процедури; або

– сторони або два арбітри не можуть досягти згоди з такою процедурою; або – третя особа, включаючи установу, не виконує яку-небудь функцію, покла-

дену на неї згідно такої процедури,

будь-яка сторона може просити Президента Торгово-промислової палати Ук-

раїни вжити необхідних заходів, якщо тільки угода про процедуру призначення

не передбачає інших способів забезпечення призначення.

3.5. При призначенні арбітра Президентом Торгово-промислової палати Ук-раїни враховуються будь-які вимоги, що ставляться до кваліфікації арбітра уго-дою сторін, і такі міркування, які можуть забезпечити призначення незалежно-го і неупередженого арбітра, а в разі призначення одноособового арбітра чи голови складу Арбітражного суду береться також до уваги бажаність призначення арбітром особи іншого громадянства, ніж громадянство, до якого належать сторони.

3.6. Постанови Президента Торгово-промислової палати України, що прий-маються згідно ст. 3.3, 3.5 цього Регламенту, оскарженню не підлягають.

3.7. В разі звернення до будь-якої особи у зв’язку з її можливим призначен-ням в якості арбітра ця особа повинна повідомити про будь-які обставини, які можуть викликати обгрунтовані сумніви щодо її неупередженості або незалеж-ності. Арбітр з моменту його призначення і протягом всього арбітражного роз-гляду повинен без зволікання сповістити сторонам про такі обставини, якщо він не сповістив їм про ці обставини раніше.

3.8. Відвід арбітру може бути заявлено тільки в тому разі, якщо існують об-ставини, що викликають обгрунтовані сумніви щодо його неупередженості чи незалежності, або якщо він не володіє кваліфікацією, обумовленою угодою сторін. Сторона може заявити відвід арбітру, якого вона призначила або в при-

272

значенні якого вона брала участь, лише з причин, які стали їй відомі після його призначення.

3.9. Сторони можуть на свій розсуд домовитись про процедуру відводу ар-бітра за умови додержання положень пунктів 10 та 11 цієї статті.

3.10. В разі відсутності такої домовленості сторона, яка вирішила заявити відвід арбітру, повинна протягом 15 днів після того, як їй стало відомо про склад Арбітражного суду чи про будь-які обставини, зазначені в ст. 3.8 цього Регламенту, в письмовій формі повідомити Арбітражний суд шляхом направлен-ня йому мотивованої заяви.

Якщо арбітр, якому заявлено відвід, сам не відмовиться від участі у розгляді справи або інша сторона не дає згоди на відвід арбітра, питання про відвід вирі-шується Президією Арбітражною суду.

3.11. Якщо заяву про відвід при застосуванні будь-якої процедури, узгодже-

ної сторонами, або процедури, передбаченої ст. 3.10 цього Регламенту, не за-

доволено, сторона, яка заявляє відвід, може протягом 30 днів після одержання

повідомлення про рішення, яким відхилено відвід, просити Президента Торго-

во-промислової палати України прийняти постанову про відвід, яка не підлягає

оскарженню.

Доки прохання сторони чекає свого вирішення, Арбітражний суд, включаю-чи арбітра, якому заявлено відвід, може продовжити арбітражний розгляд і ви-нести арбітражне рішення.

3.12. У разі коли арбітр юридично чи фактично виявляється нездатним ви-

конувати свої функції або невиправдано довго не виконує їх з інших причин,

його мандат припиняє дію, якщо арбітр бере самовідвід або сторони домовля-

ються про припинення мандата.

В інших випадках, якщо зберігаються розбіжності щодо будь-якої із цих під-став, будь-яка сторона може звернутися до Президента Торгово-промислової палати України з проханням вирішити питання про припинення дії мандата, по-станова якого не підлягає оскарженню.

3.13. Самовідвід арбітра або згода сторони на припинення його мандата згідно з ст. 3.10 або ст. 3.12 цього Регламенту не означає визнання будь-якої з підстав, зазначених в ст. 3.10 чи 3.12 цього Регламенту.

3.14. Якщо мандат арбітра припиняє дію на підставі ст. 3.10 чи ст. 3.12 цьо-го Регламенту, або внаслідок самовідводу арбітра з будь-якої іншої причини, або внаслідок відміни його мандата угодою сторін, а також в будь-якому іншому ви-падку припинення дії мандата арбітра, новий арбітр призначається згідно з пра-вилами, які були застосовані при призначенні арбітра, якого замінюють.

IV. Арбітражне провадження

а) Загальні положення

4.1. До сторін має бути рівне ставлення і кожній стороні повинні бути на-дані всі можливості для викладення своєї позиції.

273

4.2. За умови дотримання положень Закону України “Про міжнародний ко-

мерційний арбітраж” сторони можуть на свій розсуд домовитися про процедуру

розгляду справи Арбітражним судом.

В разі відсутності такої угоди Арбітражний суд може з дотриманням поло-жень Закону України “Про міжнародний комерційний арбітраж” вести арбітраж-ний розгляд таким чином, який він вважає за належний. Повноваження, надані Арбітражному суду, включають повноваження та визначення допустимості та належності будь-якого доказу.

4.3. Місцезнаходженням Арбітражного суду і місцем проведення його за-сідань по розгляду справ є місто Київ.

4.4. Сторони можуть на свій розсуд домовитись про місце арбітражу. В разі відсутності такої домовленості місце арбітражу визначається Арбітражним судом з урахуванням обставин справи, включаючи фактор зручності для сторін.

4.5. Незважаючи на положення пункту 4 цієї статті Арбітражний суд може, якщо сторони не домовились про інше, зібратися в іншому місці, яке він вважає належним для проведення консультацій між арбітрами, заслуховуванням свідків, експертів чи представників сторін або для огляду товарів, іншого май-на чи документів.

4.6. Арбітражний розгляд ведеться українською чи російською мовою.

4.7. Сторони можуть на свій розсуд домовитись про мову чи мови, які ви-користовуватимуться під час арбітражного розгляду.

В разі відсутності такої домовленості Арбітражний суд визначає мову чи мови, які використовуватимуться під час розгляду. Така домовленість або визна-чення, якщо в них не застережено інше, стосуються будь-якої письмової заяви сторони, будь-якого слухання справи та будь-якого арбітражного рішення, по-станови чи іншого повідомлення Арбітражного суду.

4.8. Арбітражний суд може дати розпорядження про те, щоб будь-які зая-ви та документальні докази супроводжувались перекладом на мову чи мови, про які домовились сторони, або які визначені Арбітражним судом.

4.9. Строк арбітражного розгляду справи не повинен перевищувати 6 мі-сяців з дня одержання Арбітражним судом належно оформленого позову і суми арбітражного збору.

Президія за мотивованим зверненням складу Арбітражного суду чи однієї із сторін має право продовжити цей строк.

4.10. Всі документи, що стосуються арбітражного розгляду, повинні бути подані сторонами у такій кількості примірників, щоб кожна з них мала по одно-му примірнику, а Арбітражний суд — не менше одного примірника.

4.11. Секретаріат Арбітражного суду забезпечує своєчасне направлення сто-ронам усіх документів у справі. Вони направляються за адресою, вказаною сто-ронами.

4.12. Якщо сторони не домовились про інше, будь-яке письмове повідом-лення вважається одержаним, якщо воно доставлено адресату особисто або на його комерційне підприємство, за його постійним місцепроживанням чи пошто-

274

вою адресою; якщо останні не можуть бути встановлені шляхом розумного на-ведення довідок, письмове повідомлення вважається одержаним, якщо воно надіслано за останнім відомим місцезнаходженням комерційного підприємства, постійним місцепроживанням чи поштовою адресою адресата рекомендованим листом або будь-яким іншим шляхом, що передбачає реєстрацію спроби достав-ки цього повідомлення.

Повідомлення вважається одержаним в день такої доставки.

4.13. Позовна заява, відзив на позов, повістка, арбітражне рішення, поста-

нова та ухвала направляються стороні лише рекомендованим листом або вруча-

ються особисто під розписку.

Всі інші документи і повідомлення можуть бути направлені звичайним лис-том, по телефаксу, телеграфу.

4.14. Порядок обчислення арбітражного збору, ставки гонорарів арбітрів і інших витрат Арбітражного суду затверджує Торгово-промислова палата Украї-ни.

4.15. Визначення та розподіл арбітражного збору та відшкодування витрат Арбітражного суду здійснюються відповідно до Положення про арбітражні збо-ри і витрати, яке є складовою частиною цього Регламенту (додаток).

4.16. Порушення порядку та строку сплати арбітражного збору і відшкоду-вання витрат Арбітражного суду може призвести до зупинення або припинення арбітражного розгляду.

Постанова про зупинення або припинення арбітражного розгляду у справі у таких випадках виноситься головою Президії Арбітражного суду.

б) Порушення арбітражного провадження у справі

5.1. Провадження у справі порушується поданням належно оформленої по-

зовної заяви до Арбітражного суду.

Днем подання позову до Арбітражного суду вважається день його вручення Арбітражному суду, а в разі відправлення поштою — дата штемпеля на конверті поштового відомства місця відправлення.

5.2. Позовна заява повинна містити:

– найменування Арбітражного суду;

– найменування сторін та їхні поштові адреси; – зазначення ціни позову; – вимоги позивача;

– обгрунтування компетенції Арбітражного суду; – виклад обставин, на яких грунтуються позовні вимоги; – зазначення доказів, що підтверджують позов; – обгрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; – законодавство, на підставі якого подається позов; – перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; – підпис позивача, якщо тільки сторони не домовились про інше щодо не-обхідних реквізитів заяви.

275

5.3. До позовної заяви додаються:

– копії позовної заяви і доданих до неї документів для відповідача;

– документи, які підтверджують обставини, на яких грунтуються позовні вимоги;

– докази сплати реєстраційного збору.

Сторони можуть послатися на документи чи інші обставини, які вони пода-дуть надалі.

5.4. Одержавши позовну заяву, відповідальний секретар надсилає позивачу

Регламент, Рекомендаційний список арбітрів та повідомляє суму арбітражного

збору, який позивач має сплатити на рахунок Торгово-промислової палати Ук-

раїни.

Якщо позов подано без додержання вимог, передбачених пп.2 і 3 цієї статті, відповідальний секретар Арбітражного суду пропонує позивачу усунути вияв-лені недоліки протягом 30 днів з моменту одержання пропозиції,

До усунення недоліків справа залишається без руху, а при невиконанні про-позиції арбітражний розгляд припиняється.

5.5. Одночасно відповідальний секретар повідомляє позивача про необхід-ність відповідно до ст. 3 Регламенту надіслати заяву про кількісний склад Арбіт-ражного суду, призначеного позивачем арбітра, вказавши його ім’я та прізвище, представити докази про сплату арбітражного збору.

5.6. Якщо позивач протягом 30 днів після одержання повідомлення не на-дішле заяву про кількісний склад Арбітражного суду і не вкаже ім’я та прізвище призначеного ним арбітра, згідно з п.3 ст.11 Закону України “Про міжнародний комерційний арбітраж”, арбітра за позивача призначає Президент Торгово-про-мислової палати України.

Невиконання позивачем вимоги про представлення доказів про сплату арбіт-ражного збору в 30-денний строк після одержання повідомлення є підставою для припинення арбітражного розгляду.

5.7. Якщо очевидно, що Арбітражний суд не компетентний розглядати спра-ву, він відмовляє у прийнятті позовної заяви і повертає її позивачу протягом 10 днів.

5.8. Після одержання належно оформленої позовної заяви відповідальний секретар Арбітражного суду протягом 10 днів повідомляє про це відповідача і надсилає йому копії позовної заяви та доданих до неї документів, а також Рег-ламент і Рекомендаційний список арбітрів.

5.9. Одночасно відповідальний секретар пропонує відповідачу у 30-денний строк з моменту отримання ним позовних матеріалів надіслати до Арбітражно-го суду свої письмові пояснення (відзив на позовну заяву) і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, заяву про залік або зустрічні вимоги, якщо такі є, з відповідним обгрунтуванням, якщо тільки сторони не домовились про інше щодо необхідних реквізитів відзиву, а також відповідно до ст. 3 Регла-менту повідомити Арбітражному суду ім’я та прізвище призначеного відповіда-чем арбітра.

276

На прохання відповідача згаданий строк для подання додаткових документів може бути продовжений, але не більш як на один місяць.

Якщо відповідач не призначить в 30-денний строк з моменту одержання по-зовних матеріалів арбітра, то арбітра за відповідача згідно з п. 3 ст. 11 Закону України “Про міжнародний комерційний арбітраж” призначає Президент Торго-во-промислової палати України.

5.10. До зустрічного позову, який повинен бути взаємопов’язаний з первіс-ним, пред’являються ті ж вимоги, що й до первісного позову.

5.11. Якщо сторони не домовились про інше, в процесі арбітражного роз-гляду будь-яка із сторін може змінити чи доповнити свої позовні вимоги або за-перечення проти позову, якщо тільки Арбітражний суд не визнає недоцільними такі зміни чи доповнення з врахуванням затримки вирішення спору.

Вищезгадане в рівній мірі застосовується відносно права сторони заявити вимоги про залік або подати зустрічні вимоги.

в) Підготовка арбітражного розгляду справи

6.1. Попередню підготовку справи до розгляду здійснює відповідальний секретар відповідно до ст. 4, 5 цього Регламенту.

6.2. Склад Арбітражного суду перевіряє стан підготовки справи до розгля-ду і, якщо визнає за необхідне, вживає додаткових заходів по підготовці справи, зокрема, вимагає від сторін письмові пояснення, докази та інші додаткові доку-менти.

6.3. Про час і місце проведення засідання Арбітражного суду і його персо-нальний склад сторони сповіщаються відповідальним секретарем за 30 днів до моменту проведення такого засідання.

Цей строк за угодою сторін може бути скорочено або продовжено.

г) Розгляд справи

7.1. За умови дотримання будь-якої іншої угоди сторін склад Арбітражного суду приймає рішення про те, чи проводити усне слухання справи для подання доказів або для усних дебатів, чи здійснювати розгляд тільки на основі доку-ментів та інших матеріалів. Проте, крім того випадку, коли сторони домовились не проводити усного слухання, Арбітражний суд повинен провести таке слухан-ня на відповідній стадії розгляду, якщо про це просить будь-яка із сторін.

7.2. Сторонам заздалегідь має бути направлене повідомлення про будь-яке засідання складу Арбітражного суду, що проводиться з метою огляду товарів, іншого майна чи документів.

7.3. Всі заяви, документи та інша інформація, подані однією із сторін скла-ду Арбітражного суду, повинні бути передані іншій стороні. Сторонам повинні також передаватись висновки експертів чи інші документи та докази, на яких може грунтуватися рішення складу Арбітражного суду.

Сторони можуть вести свої справи в Арбітражному суді і брати участь в ар-бітражному розгляді як безпосередньо, так і через належним чином уповнова-жених представників.

277

7.4. Якщо сторони не домовились про інше, у тих випадках, коли без поси-

лання на поважні причини:

а) позивач не подає свою позовну заяву, як це вимагається згідно із ст. 5.2,

5.3 цього Регламенту — склад Арбітражного суду припиняє розгляд;

б) відповідач не подає своїх заперечень щодо позову відповідно до цього

Регламенту — склад Арбітражного суду продовжує розгляд справи, не вважаю-

чи таке неподання заперечень визнанням позову;

в) будь-яка сторона не з’являється на розгляд справи або не подає докумен-

тальних доказів — склад Арбітражного суду може продовжити розгляд та вине-

сти рішення за наявними в справі матеріалами.

7.5. Арбітражний суд може відкласти розгляд справи:

а) у випадку необхідності витребувати нові докази;

б) у зв’язку з неявкою на засідання суду представника відповідача і відсут-

ністю в справі підтвердження про вручення йому повідомлення про день арбіт-

ражного розгляду справи;

в) у випадку відхилення клопотання про відвід арбітра і звернення сторони,

яка заявила таке клопотання до Президента Торгово-промислової палати Украї-

ни відповідно до ст. 3.11 цього Регламенту.

Розгляд справи може бути відкладено і за наявності інших обставин, що пе-решкоджають, на думку суду, вирішенню спору в даному засіданні.

Відкладаючи розгляд справи, Арбітражний суд виносить мотивовану ухвалу.

7.6. Якщо сторони не домовились про інше, Арбітражний суд:

а) може призначити одного чи кількох експертів для роз’яснення конкрет-

них питань, які визначаються складом Арбітражного суду;

б) може зажадати від сторін надання експерту будь-якої інформації, що сто-

сується справи, або пред’явлення до огляду чи надання можливості огляду будь-

яких документів, товарів та іншого майна, що має відношення до справи.

7.7. В разі відсутності домовленості про інше, експерт, на прохання сторо-

ни, або якщо склад Арбітражного суду вважає це за необхідне, повинен після

подання свого усного чи письмового висновку взяти участь у розгляді справи,

де сторонам надасться можливість ставити йому запитання і представляти свід-

ків-експертів для свідчення по спірних питаннях.

д) Винесення арбітражного рішення

і припинення арбітражного розгляду справи

8.1. Арбітражний суд вирішує спір згідно з такими нормами права, які сто-рони обрали як такі, що застосовуватимуться до суті спору. Будь-яка вказівка на право або системи права тієї чи іншої держави, якщо в ній не висловлено іншо-го наміру, повинна тлумачитись як така, що безпосередньо відсилає до матері-ального права цієї держави, а не до її колізійних норм.

8.2. В разі відсутності будь-якої вказівки сторін Арбітражний суд застосо-вує право, визначене згідно з колізійними нормами, які він вважає за необхідне застосувати.

278

8.3. Склад Арбітражного суду приймає рішення “по справедливості” або як “дружній посередник” лише в тому випадку, коли сторони прямо уповнова-жили його на це.

8.4. У всіх випадках склад Арбітражного суду приймає рішення згідно з умовами угоди, міжнародних конвенцій і з врахуванням торгових звичаїв, що стосуються даної угоди.

8.5. Арбітражний розгляд завершується остаточним арбітражним рішен-ням чи постановою Арбітражного суду про припинення арбітражного розгляду.

8.6. При арбітражному розгляді справи колегіальним складом арбітрів будь-яке рішення Арбітражного суду, якщо сторони не домовились про інше, повинно бути винесено більшістю арбітрів. Проте питання процедури можуть вирішуватись головою складу Арбітражного суду, якщо його уповноважать на це сторони або всі члени Арбітражного суду.

8.7. Арбітражне рішення повинно бути винесено в письмовій формі та під-писано одноособовим арбітром або арбітрами. При колегіальному арбітражно-му розгляді достатньо наявності підписів більшості членів складу Арбітражно-го суду за умови зазначення причини відсутності інших підписів.

8.8. В арбітражному рішенні повинні бути зазначені мотиви, на яких воно грунтується, висновок про задоволення чи відхилення позовних вимог, сума ар-бітражного збору і витрат в справі, їх розподіл між сторонами.

8.9. В арбітражному рішенні повинні бути зазначені його дата та місце за-сідання Арбітражного суду. Згідно зі ст. 4 арбітражне рішення вважається вине-сеним у цьому місці.

8.10. Якщо в ході арбітражного розгляду сторони врегулюють спірні питан-ня, склад Арбітражного суду припиняє розгляд справи і, на прохання сторін, за умови відсутності заперечень з його боку, фіксує це врегулювання у вигляді ар-бітражного рішення на узгоджених умовах.

8.11. Арбітражне рішення на узгоджених умовах має бути винесено згідно з пп. 6–9 ст. 8 Регламенту і повинно містити вказівку на те, що воно є арбітраж-ним рішенням. Таке рішення має ту ж силу і підлягає виконанню так само, як і будь-яке інше арбітражне рішення щодо суті спору.

8.12. Склад арбітражного суду виносить постанову про припинення арбіт-ражного розгляду у випадках, коли:

а) позивач відмовляється від своїх вимог, якщо тільки відповідач не висуне

заперечень проти припинення розгляду справи і Арбітражний суд не визнає за-

конний інтерес відповідача в остаточному врегулюванні спору;

б) сторони домовляються про припинення розгляду;

в) склад Арбітражного суду визнає, що продовження розгляду стало з яки-

хось причин непотрібним чи неможливим, в тому числі, коли позивач порушив

порядок сплати внесення арбітражного збору.

8.13. Прийняте рішення по суті спору або постанова про припинення про-

вадження у справі оголошується в арбітражному засіданні після закінчення роз-

гляду справи. Склад Арбітражного суду має право оголосити тільки резолютив-

ну частину рішення.

279

У зв’язку з особливою складністю справи рішення по ній може бути прийня-те протягом 5 днів, про що оголошується в засіданні.

8.14. Протягом 10 днів з моменту прийняття рішення сторонам надсилаєть-ся у письмовій формі мотивоване рішення, підписане арбітрами у відповідності з пунктом 7 цієї статті. Голова Арбітражного суду має право у виняткових ви-падках, в разі необхідності, продовжити цей строк, але не більш як на 10 днів.

8.15. Дія повноважень складу Арбітражного суду припиняється одночасно з завершенням арбітражного розгляду справи, без шкоди, проте для положень ст. 8.16–8.18 цього Регламенту.

8.16. Протягом 30 днів після одержання рішення, якщо сторони не домови-лись про інший строк:

а) будь-яка із сторін, повідомивши про це іншу сторону, може просити

склад Арбітражного суду в справі про виправлення будь-якої допущеної помил-

ки в підрахунках, описки, друкарської помилки чи іншої помилки аналогічного

характеру;

б) за наявності відповідної домовленості між сторонами будь-яка із сторін,

повідомивши про це іншу сторону, може просити склад Арбітражного суду дати

роз’яснення якого-небудь конкретного пункту або частини арбітражного рі-

шення.

Склад Арбітражного суду, якщо він визнає прохання виправданим, має вне-сти відповідні виправлення або дати роз’яснення протягом 30 днів після одер-жання відповідного прохання. Таке роз’яснення стає складовою частиною ар-бітражного рішення.

8.17. Склад Арбітражного суду за своєю ініціативою протягом 30 днів, раху-ючи від дати винесення арбітражною рішення, може виправити будь-які помил-ки, зазначені в пункті 16(а) цієї статті.

8.18. Якщо сторони не домовились про інше, будь-яка із сторін, повідомив-ши про це іншу сторону, може протягом 30 днів після одержання арбітражного рішення просити склад Арбітражного суду винести додаткове рішення стосовно вимог, які були заявлені в ході арбітражного розгляду справи, але не були відоб-ражені в арбітражному рішенні. Якщо склад Арбітражного суду визнає прохан-ня обгрунтованим, він повинен протягом 60 днів після одержання прохання ви-нести додаткове рішення.

8.19. Положення статті 8 повинні застосовуватись стосовно виправлення, роз’яснення арбітражного рішення або щодо додаткового рішення.

V. Оспорювання арбітражного рішення

9.1. Оспорювання арбітражного рішення може бути здійснено лише шляхом подання клопотання про відміну згідно з пп. 2.3 ст. 9 цього Регламенту.

9.2. Арбітражне рішення згідно з п. 2 ст. 6 Закону України “Про міжнарод-ний комерційний арбітраж” може бути відмінено Київським міським судом лише у випадку, якщо:

1) сторона, яка заявляє клопотання про відміну, надасть докази того, що:

280

– одна із сторін в арбітражній угоді, зазначеній в ст. 1.2 Регламенту, була якоюсь мірою недієздатною, або ця угода є недійсною за законом, якому сторо-ни цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки — за законом України; або

– їй не було належним чином повідомлено про призначення арбітра або про арбітражний розгляд чи з інших поважних причин вона не могла подати свої по-яснення; або

– рішення винесено щодо не передбаченого арбітражною угодою спору або такого, що не підпадає під її умови чи містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди, проте, якщо постанови з питань, охоплених арбіт-ражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, що не охоплюються такою угодою, може бути відмінена лише та частина арбітражного рішення, яка міс-тить постанови з питань, що не охоплюються арбітражною угодою; або

– склад Арбітражного суду чи арбітражна процедура не відповідали угоді сторін, якщо тільки така угода не суперечить Закону України “Про міжнародний комерційний арбітраж” чи не відповідали йому в разі відсутності угоди сторін;

2) суд визначить, що:

– об’єкт спору не може бути предметом арбітражного розгляду за законом України;

– арбітражне рішення суперечить публічному порядку України.

9.3. Клопотання про відміну не може бути заявлено після закінчення 3 міся-ців, рахуючи з дня одержання стороною, яка його заявляє, арбітражного рішен-ня, а в разі, якщо прохання було подане згідно з ст. 8.16–8.18 цього Регламенту, з дня винесення Арбітражним судом рішення з цього прохання.

VI. Визнання і приведення до виконання арбітражного рішення

10.1. Рішення Арбітражного суду є остаточним. Воно виконується сторона-

ми добровільно в установлений Арбітражним судом строк.

Якщо строк виконання рішення не встановлено, воно підлягає негайному виконанню.

10.2. Арбітражне рішення визнається обов’язковим і в разі відмови від його

добровільного виконання приводиться до виконання в примусовому порядку в

залежності від місця знаходження боржника.

Якщо боржник знаходиться в Україні, рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України за письмовим кло-потанням заявника приводиться до виконання згідно з Законом України “Про міжнародний комерційний арбітраж” і цивільним процесуальним законодав-ством України шляхом звернення до компетентного суду за місцем знаходження боржника.

Якщо боржник знаходиться за межами України, письмове клопотання заяв-ник надсилає компетентному суду країни знаходження боржника і згідно з ст. ІІІ Нью-Йоркської конвенції про визнання і приведення до виконання іноземних

281

арбітражних рішень (1958 р.) або міждержавним договором, державний суд до-говірної країни визнає і приводить до виконання рішення Міжнародного комер-ційного арбітражного суду згідно з процесуальним законодавством країни, де порушено клопотання про визнання та приведення до виконання цих рішень.

10.3. В компетентний державний суд сторона, яка спирається на арбітражне рішення і порушує клопотання про його визнання і приведення до виконання, повинна подати належним чином засвідчений оригінал арбітражного рішення чи належним чином засвідчену його копію, а також оригінал арбітражної угоди, зазначеної в ст.1.2 Регламенту, або належним чином засвідченої її копії. Якщо клопотання, арбітражне рішення або угода викладені не офіційною мовою тієї країни, де порушене клопотання про визнання і приведення до виконання дано-го рішення, сторона, яка порушує клопотання, повинна подати також належним чином засвідчений переклад цих документів на цю мову в двох примірниках. Переклад засвідчується офіційним перекладачем чи дипломатичною або кон-сульською установою.

Додаток до Регламенту Міжнародного

комерційного арбітражного суду

при Торгово-промисловій палаті України

із змінами і доповненнями, внесеними

рішенням Президії ТПП України

від 18 квітня 1995 р., протокол № 115(4)

ПОЛОЖЕННЯ ПРО АРБІТРАЖНІ ЗБОРИ І ВИТРАТИ

І. Визначення термінів

1. Арбітражний збір — це збір, який справляється по кожній прийнятій до

розгляду в Арбітражному суді справі для покриття загальних витрат, що пов’я-

зані з діяльністю Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП Ук-

раїни.

Арбітражний збір включає в себе арбітражний гонорар (гонорар арбітрів) за розгляд і вирішення економічного спору й адміністративний збір для покриття витрат на утримання Арбітражного суду (винагороди юридичних і технічних співробітників, витрати на їх відрядження, технічне обслуговування, встанов-лені державою збори та податки та інше).

2. Витрати арбітражного провадження — це спеціальні витрати, які виника-ють у зв’язку з арбітражним розглядом окремих справ (витрати на проведення експертизи та переклади: суми, що мають бути виплачені експертам, переклада-чам та свідкам; витрати на відрядження по розгляду справи та інші).

3. Витрати сторін — це витрати, які несе кожна сторона окремо у зв’язку із захистом своїх інтересів через представників перед Арбітражним судом, їх від-рядження, гонорари адвокатів та інше.

282

II. Арбітражний збір

1. Арбітражний збір сплачується у валюті, в якій виражена ціна позову, чи у

вільно конвертованій валюті, а стороною, що знаходиться на території України,

може також сплачуватись валютою, яка має офіційний обіг в Україні, в перера-

хунку на долари США за курсом купівлі Національним банком України інозем-

ної валюти, що надходить у вільний продаж, на момент сплати арбітражного

збору.

Якщо позовні умови пред’являються в різних валютах, Арбітражний суд визначає єдину валюту збору.

2. Арбітражний збір обчислюється в залежності від ціни позову відповідно

до наступної таблиці:

Сума позову, в дол. США Арбітражний збір, в дол. США

до 50000 6% від суми позову, але не менше 600

від 50001 до 100000 3000 + 4 % від суми позову понад 50000

від 10000 до 200000 5000 + 3 % від суми позову понад 100000

від 200001 до 500000 8000 + 2 % від суми позову понад 200000

від 500001 до 1000000 14000 + 1 % від суми позову понад 500000

від 1000001 до 5000000 19000 + 0,5 % від суми позову понад 1000000

понад 5000001 39000 + 0,3 % від суми позову понад 5000000

Наведений вище розмір суми арбітражного збору сплачується у випадках, коли справу Арбітражний суд розглядає колегіально в складі трьох арбітрів. В тих випадках, коли справа розглядається одноособово одним арбітром, сума арбітражного збору зменшується на 30 %.

Якщо сторонами не вирішено питання про кількісний склад арбітрів, які розглядатимуть справу, позивач сплачує арбітражний збір авансом з рахунку розгляду справи трьома арбітрами.

В цьому випадку, якщо сторони дійдуть згоди про розгляд справи одним ар-бітром, арбітражний збір, сплачений позивачем для решти (двох) арбітрів, за по-становою голови Арбітражного суду повертається позивачу.

3. Для встановлення розміру арбітражного збору по кожній справі сума по-зову перераховується в долари США за курсом, що існує в країні, де валюта по-зову є законним платіжним засобом, на дату сплати збору. Цей же курс викори-стовується при перерахунку одержаного розміру арбітражного збору в валюті, якщо вноситься арбітражний збір.

4. Арбітражний збір вважається сплаченим в день, коли сума збору надій-шла на рахунок Торгово-промислової палати України № 260020128332 в Укрек-сімбанку, м. Київ МФО 322313. При сплаті збору вільно конвертованою валю-тою — валютний рахунок № 260020128332/840 в цьому ж банку.

283

Витрати по банківських переказах сум арбітражних зборів і витрат, що спла-чуються Арбітражному суду, покладаються на сторону, яка здійснює відпові-дальний платіж.

5. При поданні позовної заяви позивач повинен сплатити в арбітражний суд

на вищезгаданий рахунок Торгово-промислової палати України реєстраційний

збір у розмірі відповідно 200 доларів США. Цей збір є безповоротним. Він зара-

ховується в покриття арбітражного збору. Остання частина арбітражного збору

підлягає сплаті позивачем не пізніше 30 днів після одержання ним відповідного

повідомлення Арбітражного суду про розмір збору, що підлягає оплаті.

До надходження арбітражного збору в розмірі, що вказаний в повідомленні, на рахунок Торгово-промислової палати України справа в Арбітражному суді за-лишається без руху.

6. Якщо провадження у справі припиняється постановою голови Арбітраж-

ного суду відповідно до статей 5.4 і 5.6 Регламенту, з позивача стягується 10 %

суми арбітражного збору.

III. Зменшення розміру і часткове повернення арбітражного збору

1. Якщо позивач відзиває позов до направлення повістки про призначення слухання справи, Арбітражний суд повертає йому 75 % суми арбітражного збо-ру за відрахуванням реєстраційного збору.

2. Якщо позивач відізвав позов після направлення повістки, але до дня пер-шого слухання справи, зокрема через те, що сторони врегулювали спір мирним шляхом, а рівно і в тих випадках, коли Арбітражний суд отримує заяву до вка-заного дня про те, що сторони відмовляються від розгляду справи в Арбітраж-ному суді, позивачу повертається 50 % арбітражного збору за відрахуванням реєстраційного збору.

3. Якщо завдяки обставинам, що вказані в пункті 2 цього розділу, провад-ження у справі припиняється під час першого засідання без винесення рішення по суті спору, позивачу повертається 25 % арбітражного збору за відрахуванням реєстраційного збору.

4. У випадках, передбачених пунктами 1, 2 і 3, вказівка про часткове повер-нення арбітражного збору повинна міститись в рішенні, постанові про припи-нення провадження у справі. У випадку, коли провадження по справі припи-няється до утворення складу Арбітражного суду, постанова про повернення збору приймається головою Арбітражного суду.

IV. Арбітражний збір при зустрічному позові

1. До зустрічного позову застосовуються такі ж правила, як і до первісного позову.

V. Розподіл арбітражного збору

1. Арбітражний збір покладається на сторону, проти якої було винесене рішення, за виключенням випадків, коли діють інші правила.

2. Якщо позов був задоволений частково, арбітражний збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог і на позивача — пропорційно до тієї частини позовних вимог, в якій йому було відмовлено.

284

3. Сторони можуть домовитись між собою про інший, ніж передбачено пунктами 1 і 2, розподіл арбітражного збору.

VI. Витрати арбітражного провадження

1. Витрати арбітражного провадження сплачуються сторонами таким

чином:

Якщо сторони домовились про розгляд справи не українською або російсь-кою мовою, витрати на послуги перекладача для арбітражного провадження вони несуть солідарно.

Якщо на прохання однієї з сторін при провадженні у справі здійснюється пе-реклад пояснень та вказівок складу Арбітражного суду на іншу, ніж українська або російська мову, витрати по перекладу сплачуються вказаною стороною.

Таке ж правило діє і щодо перекладу рішень Арбітражного суду, а також ви-падків, зазначених у статті 4.7–4.8 Регламенту Арбітражного суду.

2. У випадку участі в розгляді призначеного стороною арбітра, який має постійне місцеперебування поза місцем провадження засідань Арбітражного суду, ця сторона повинна внести аванс на оплату витрат по його участі в арбіт-ражному розгляді (по переїзду, проживанню і т. ін.). В разі призначення такого арбітра Президентом Торгово-промислової палати України або призначення його головуючим складом Арбітражного суду, вказаний аванс повинна внести в рівних частках кожна із сторін, а при невнесенні відповідачем відповідного авансу в установлений строк сплата такого авансу покладається на позивача.

3. Арбітражний суд може зобов’язати позивача внести аванс для покриття витрат по виконанню дій, що необхідні для провадження у справі. Арбітражний суд також може зобов’язати сторону, що заявила про необхідність виконати будь-яку дію, пов’язану з провадженням у справі, сплатити аванс, якщо Арбіт-ражний суд визнає обгрунтованість такої заяви.

4. Витрати арбітражного провадження обчислюються в тій валюті, в якій вони понесені. День оплати витрат і сплати авансу на витрати визначається за правилами пункту 4 розділу ІІ.

VII. Витрати сторін

1. Кожна із сторін має сплачувати свої виграти, що вказані в пункті 3 роз-

ділу І.

Витрати, понесені стороною, на користь якої було винесено рішення, у зв’язку із захистом своїх інтересів перед Арбітражним судом (витрати на відрядження сторін, гонорари адвокатів тощо) можуть бути покладені на проти-лежну сторону в тій мірі, в якій Арбітражний суд визнає їх обгрунтованими і розумними.

2. Як виняток із правил, встановлених у розділах V-VІІ, Арбітражний суд

може стягнути на користь однієї із сторін з другої сторони зайві витрати, що

були понесені першою внаслідок недоцільних або несумлінних дій другої сто-

рони. Під такими діями маються на увазі, зокрема, дії, що призвели до невип-

равданої обставинами справи затримки процесу.

Книга: Міжнародне приватне право / Дахно І. І.

ЗМІСТ

1.	Міжнародне приватне право / Дахно І. І.
2.	1.2. СИСТЕМА МІЖНАРОДНОГО ПРИВАТНОГО ПРАВА
3.	2.1. ЗАГАЛЬНІ ЗАУВАЖЕННЯ
4.	2.2. КОНСТИТУЦІЙНІ НОРМИ
5.	2.3. МІЖНАРОДНІ ДОГОВОРИ УКРАЇНИ
6.	2.4. ТРАНСФОРМАЦІЯ НОРМ МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ У НОРМИ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ
7.	2.5. ВНУТРІШНЄ ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ З МІЖНАРОДНОГО ПРИВАТНОГО ПРАВА
8.	3.1. КОЛІЗІЙНІ НОРМИ
9.	3.2. КОЛІЗІЙНІ ПРИВ'ЯЗКИ
10.	3.3. МАТЕРІАЛЬНО-ПРАВОВІ НОРМИ
11.	3.4. ІНШІ ПОНЯТТЯ МІЖНАРОДНОГО ПРИВАТНОГО ПРАВА
12.	4.1. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
13.	4.2. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПРАВОЗДАТНІСТЬ І ДІЄЗДАТНІСТЬ ІНОЗЕМЦІВ В УКРАЇНІ
14.	4.3. ОБМЕЖЕННЯ ДІЄЗДАТНОСТІ ТА НЕДІЄЗДАТНІСТЬ
15.	4.4. ВИЗНАННЯ ІНОЗЕМЦЯ БЕЗВІСНО ВІДСУТНІМ ТА ОГОЛОШЕННЯ ПОМЕРЛИМ
16.	5.1. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
17.	5.2. ПОНЯТТЯ \"ЮРИДИЧНА ОСОБА\"
18.	5.3. ЦИВІЛЬНА ПРАВОЗДАТНІСТЬ ІНОЗЕМНИХ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ В УКРАЇНІ
19.	5.4. ПРЕДСТАВНИЦТВА ІНОЗЕМНИХ СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ
20.	5.5. ТРАНСНАЦІОНАЛЬНІ КОРПОРАЦІЇ
21.	6.1. ІМУНІТЕТ ДЕРЖАВИ ЗА МІЖНАРОДНИМ ПРАВОМ
22.	6.2. ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ ПРО ДЕРЖАВНИЙ ІМУНІТЕТ
23.	7.1. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
24.	7.2. КОНСТИТУЦІЙНІ НОРМИ
25.	7.3. ВЛАСНІСТЬ У КОНТЕКСТІ МІЖНАРОДНОГО ПРИВАТНОГО ПРАВА УКРАЇНИ
26.	8.1. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
27.	8.2. ПОНЯТТЯ \"ДЕЛІКТ\"
28.	8.3. ДЕЛІКТ У ЗАКОНОДАВСТВІ УКРАЇНИ
29.	9.1. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
30.	9.2. СУБ'ЄКТИ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
31.	9.3. ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИЙ ДОГОВІР
32.	9.4. ІНОЗЕМНІ ІНВЕСТИЦІЇ
33.	10.1. ДЖЕРЕЛА МІЖНАРОДНОГО ТРАНСПОРТНОГО ПРАВА
34.	10.2. ДЖЕРЕЛА ВНУТРІШНЬОГО ТРАНСПОРТНОГО ПРАВА УКРАЇНИ
35.	10.3. ДОГОВІР МІЖНАРОДНОЇ ЕКСПЕДИЦІЇ
36.	10.4. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТРАНСПОРТНОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ
37.	10.5. МІЖНАРОДНА ПОШТА
38.	11.1. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
39.	11.2. МІЖНАРОДНИЙ КРЕДИТНИЙ ПЕРЕКАЗ
40.	11.3. АКРЕДИТИВ
41.	11.4. ІНКАСО
42.	11.5. БАНКІВСЬКА ГАРАНТІЯ
43.	11.6. ВЕКСЕЛІ ТА ЧЕКИ
44.	11.7. МІЖНАРОДНІ НЕТОРГОВЕЛЬНІ РОЗРАХУНКИ
45.	12.1. Міжнародно-правові акти
46.	12.2. Законодавство СРСР
47.	12.3. Законодавство незалежної України
48.	12.4. Національний режим
49.	12.5. Пріоритет і його роль як іноземного юридичного факту
50.	12.6. Трансформація загальних норм міжнародних договорів у норми національного патентного законодавства України
51.	13.1. ДЖЕРЕЛА ПРАВ ТА ЇХ ХАРАКТЕРИСТИКА
52.	13.2. ТРАНСФОРМАЦІЯ НОРМ МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ З АВТОРСЬКОГО ПРАВА ТА СУМІЖНИХ ПРАВ У НОРМИ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ
53.	14.1. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
54.	14.2. ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ
55.	14.3. ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ІНОЗЕМЦІВ В УКРАЇНІ ТА ГРОМАДЯН УКРАЇНИ ЗА КОРДОНОМ
56.	15.1. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
57.	15.2. ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ
58.	16.1. Матеріальні та формальні умови укладення шлюбу
59.	16.2. Особисті і майнові права та обов’язки подружжя
60.	16.3. РОЗЛУЧЕННЯ
61.	16.4. ВСТАНОВЛЕННЯ БАТЬКІВСТВА
62.	16.5. УСИНОВЛЕННЯ ДІТЕЙ
63.	16.6. ОПІКА (ПІКЛУВАННЯ)
64.	16.7. АКТИ ГРОМАДЯНСЬКОГО СТАНУ
65.	17.1. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
66.	17.2. НОРМИ СПАДКОВОГО ПРАВА УКРАЇНИ У ЗВ’ЯЗКУ З ІНОЗЕМНИМ ЕЛЕМЕНТОМ
67.	18.1. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
68.	18.2. ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ
69.	18.3. ЦИВІЛЬНІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПРАВА ІНОЗЕМЦІВ ТА ІНОЗЕМНОЇ ДЕРЖАВИ В УКРАЇНІ
70.	18.4. ВИЗНАННЯ ТА ВИКОНАННЯ РІШЕНЬ ІНОЗЕМНИХ СУДІВ
71.	18.5. НОТАРІАЛЬНІ ДІЇ
72.	19.1. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
73.	19.2. Закон України “Про міжнародний комерційний арбітраж”
74.	19.3. Регламент Міжнародного комерційного арбітражного суду
75.	19.4. Регламент Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України
76.	19.5. Прикінцеві зауваження
77.	19.6. ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ
78.	19.7. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

На попередню



Додати в закладки

  
Переклад Translate