Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:

Скачати одним файлом. Книга: Сімейне право України / Гопанчук В.С.

6.4. Права добросовісного з подружжя

Невигідні правові наслідки, які настають при визнанні шлюбу недійсним, є своєрідними санкціями за протиправні дії осіб при укладанні шлюбу.

Водночас, як справедливо зазначалося в юридичній літературі, застосування ст. 45 СК має на меті, перш за все, захист інтересів одного із подружжя, а вже в другу чергу - покарання винної особи.

Негативні правові наслідки визнання шлюбу недійсним цілком обґрунтовані, якщо особи, які укладають шлюб, вчиняють протиправні дії. Застосування санкцій до осіб, які свідомо порушують чинне сімейне законодавство (наприклад, не розриваючи попередній шлюб, укладають новий; реєструють шлюб без наміру створити сім'ю тощо), є виправданим.

Водночас у деяких випадках анулювання всіх правових наслідків спричинило б порушення певних прав одного з подружжя.

Застосування таких санкцій не може бути справедливим, якщо один із подружжя не знав і не міг знати про наявність тих обставин, які перешкоджають укладанню шлюбу. Так, один із подружжя міг дійсно бажати створити сім'ю, не маючи гадки, що наречений не розірвав попередній шлюб, уклав шлюб, належним чином виконував свої подружні обов'язки. Так, дружина могла вести домашнє господарство, надаючи чоловіку можливість отримати освіту, влаштуватися на високооплачувану роботу. Звільнивши чоловіка від обов'язків по господарству - сприяти його просуванню по службі. Звичайно, що в такому разі основним джерелом набуття майна буде заробітна плата чоловіка, а поділ майна за нормами цивільного права поставив би таку дружину в скрутне становище. Застосування цивільно-правових норм щодо часткової власності може призвести до того, що вона не зможе довести свій внесок у його набуття (куплений і оформлений на чоловіка автомобіль, квартира тощо).

Скасування права на аліменти може позбавити непрацездатного з подружжя, який потребує матеріальної допомоги, можливості отримати кошти для існування. Автоматичне застосування правових наслідків, пов'язаних з визнанням шлюбу недійсним, суперечило б засадам, на яких побудоване сімейне законодавство, принципам справедливості.

Того з подружжя, який не знав і не міг знати про існування перешкод до укладання шлюбу, в юридичній літературі називають добросовісним подружжям.

Норма, яка б гарантувала інтереси такого з подружжя, вперше з'явилася ще в Кодексі про шлюб та сім'ю Української РСР 1969 р. і свідчила про певний гуманізм сімейно-шлюбного законодавства та про недопустимість порушення його основних засад. Так, ст. 49 КпШС України передбачала спеціальні правові наслідки, які наставали для особи, яка не знала і не могла знати про перешкоди до укладання шлюбу. Розглядаючи конкретну справу, суд мав право не застосовувати до подружжя, який є добросовісним, негативних наслідків. Тобто, якщо норми щодо застосування режиму спільної власності більш вигідні для подружжя, який є добросовісним - суд виносив рішення про їх застосування. Якщо ж навпаки це більш влаштовувало винного з подружжя - суд застосовував норми цивільного права щодо часткової власності.

Сімейний кодекс України більш послідовно захищає права подружжя, який є добросовісним. Якщо згідно з КпШС України захист прав добросовісного з подружжя був винятковою прерогативою суду, який міг скористатися своїм правом і надати захист добросовісному з подружжя, а міг своє право і не використовувати, то в ст. 46 СК передбачено, що вже саме добросовісний з подружжя має право:

1) на поділ майна, набутого у недійсному шлюбі, як спільної сумісної власності подружжя, тобто порівну;

2) на проживання у житловому приміщенні, в яке він вселився У зв'язку з укладанням шлюбу;

3) на стягнення аліментів, якщо він є непрацездатним (жінка в стані вагітності або здійснює догляд за дитиною), потребує допомоги, а інший з подружжя має можливість таку допомогу надати;

4) на прізвище, яке обрав при укладанні шлюбу.

Окрім цього, добросовісний з подружжя має право вимагати відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої у зв'язку із визнанням шлюбу недійсним.

Чи має добросовісний з подружжя в шлюбі, який визнано недійсним, право на спадщину? Законодавець обмежує права добросовісного з подружжя наведеними вище. На нашу думку, немає підстав позбавляти подружжя, яке є добросовісним, права на спадщину в тому разі, коли шлюб визнається недійсним після смерті одного з подружжя. Сама смерть є важкою травмою для добросовісного з подружжя, а при визнанні шлюбу недійсним він ще й змушений брати участь у судовому процесі та доводити свою участь у придбанні майна.

Водночас при визнанні шлюбу недійсним усе майно, отримане добросовісним з подружжя в порядку спадкування за законом, вважається безпідставно набутим і підлягає поверненню. Тому вважаємо, що серед інших привілеїв добросовісному з подружжя має бути надано право і на майно померлого як спадкоємцю. Це питання має знайти позитивне вирішення на законодавчому рівні.

Книга: Сімейне право України / Гопанчук В.С.

ЗМІСТ

1.	Сімейне право України / Гопанчук В.С.
2.	2.1. Перші декрети Радянської влади з питань сім'ї та шлюбу, перший сімейний кодекс РРФСР, їх значення
3.	2.2. Перші декрети про шлюб та сім'ю в Україні
4.	2.3. Перший сімейний кодекс України 1919 року
5.	2.4. Сімейний кодекс України 1926 року
6.	2.5. Зміни Кодексу УРСР 1926 року у зв'язку з виданням Закону від 27 червня 1936 року та Указу від 8 липня 1944 року
7.	2.6. Основи законодавства СРСР і союзних республік про шлюб та сім'ю, Кодекс про шлюб і сім'ю України
8.	2.7. Сімейний кодекс України 2002 року
9.	3.1. Сім'я, родинність, свояцтво: поняття та юридичне значення
10.	3.2. Зміст сімейних правовідносин
11.	3.3. Акти цивільного (громадянського) стану
12.	4.1. Поняття шлюбу
13.	4.2. Порядок укладення шлюбу
14.	5.1. Поняття та випадки припинення шлюбу
15.	5.2. Розірвання шлюбу в державних органах реєстрації актів цивільного стану
16.	5.3. Розірвання шлюбу в судовому порядку
17.	5.4. Юридичні наслідки розірвання шлюбу
18.	5.5. Режим окремого проживання подружжя
19.	6.1. Підстави і порядок визнання шлюбу недійсним
20.	6.2. Санація шлюбу
21.	6.3. Правові наслідки визнання шлюбу недійсним
22.	6.4. Права добросовісного з подружжя
23.	7.1. Поняття та загальна характеристика особистих правовідносин за участю подружжя
24.	7.2. Види особистих немайнових прав і обов'язків подружжя
25.	8.1. Поняття права власності подружжя
26.	8.2. Розвиток законодавства про право власності подружжя
27.	8.3. Право подружжя на спільне майно
28.	8.4. Роздільна власність подружжя
29.	8.5. Укладення подружжям угод щодо спільного і роздільного майна
30.	8.6. Поділ майна подружжя(частина 1,2)
31.	9.1. Поняття шлюбного контракту
32.	9.2. Укладення та зміст шлюбного договору (контракту)
33.	10.1. Аліментні зобов'язання подружжя
34.	10.2. Аліментні зобов'язання колишнього з подружжя
35.	10.3. Позбавлення одного з подружжя права на утримання
36.	10.4. Припинення права одного з подружжя на утримання
37.	11.1. Загальні правила визначення материнства і батьківства
38.	11.2. Визначення походження дитини від матері та батька, які перебувають у шлюбі між собою
39.	11.3. Визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою
40.	11.4. Визнання батьківства за рішенням суду
41.	12.1. Порядок визначення прізвища, імені, по батькові та реєстрація громадянства дітей
42.	12.2. Права та обов'язки батьків по вихованню та розвитку дитини
43.	12.3. Вирішення спорів, пов'язаних з місцем проживання дітей
44.	12.4. Підстави та наслідки позбавлення батьківських прав
45.	12.5. Порядок поновлення в батьківських правах
46.	12.6. Відібрання дітей від батьків без позбавлення їх батьківських прав
47.	13.1. Суть майнових правовідносин у сім'ї
48.	13.2. Права батьків і дітей на майно
49.	13.3. Обов'язок батьків по утриманню неповнолітніх дітей
50.	13.4. Способи та розмір оплати аліментів на дітей
51.	13.5. Участь батьків у додаткових витратах на дитину
52.	13.6. Припинення права на аліменти
53.	13.7. Визначення заборгованості за аліментами та її стягнення
54.	13.8. Обов'язок батька, матері утримувати повнолітніх дітей
55.	13.9. Обов'язок повнолітніх дочки, сина утримувати батьків
56.	14.1. Поняття усиновлення
57.	14.2. Особи, які можуть бути усиновлені
58.	14.3. Особи, які можуть бути усиновлювачами
59.	14.4. Умови усиновлення та порядок його здійснення
60.	14.5. Таємниця усиновлення
61.	14.6. Недійсність усиновлення
62.	14.7. Скасування усиновлення
63.	14.8. Позбавлення усиновлювача батьківських прав
64.	15.1. Поняття і значення опіки та піклування в сімейному праві
65.	15.2. Встановлення опіки та піклування
66.	15.3. Права і обов'язки суб'єктів правовідносин з опіки та піклування
67.	15.4. Припинення опіки (піклування)
68.	15.5. Патронат над дітьми
69.	16.1. Особисті немайнові права і обов'язки інших членів сім'ї та родичів
70.	16.2. Майнові права і обов'язки діда, баби, брата, сестри, вітчима, мачухи, пасинка, падчерки
71.	16.3. Аліментні обов'язки фактичних вихователів і вихованців
72.	17.1. Правове регулювання сімейних відносин за участю іноземців та осіб без громадянства
73.	17.2. Застосування законів іноземних держав та міжнародних договорів

На попередню



Додати в закладки

  
Переклад Translate