Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
Додати книгу на сайт:
11.2. Визначення походження дитини від матері та батька, які перебувають у шлюбі між собою
Визначення походження дитини від чоловіка і жінки, які перебувають у шлюбі між собою, не викликає проблем. У п. 1 ст. 122 СК України зазначено: дитина, яка зачата і(або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Дружина записується матір'ю, а чоловік - батьком дитини. Походження дитини від подружжя визначається на підставі:
а) Свідоцтва про шлюб;
б) документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.
Викладене стосується ситуації, коли дитина зачата і народжена у шлюбі; зачата до шлюбу, народжена у шлюбі.
Складніше визначити походження дитини від матері та батька у випадках:
1) коли дитина зачата у шлюбі, а народжена після припинення шлюбу;
2) коли дитина зачата у шлюбі, а народжена після визнання шлюбу недійсним.
Позиція законодавця у визначенні питань походження дитини ґрунтується на пріоритеті шлюбних відносин, оскільки дитина, народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя (п. 2 ст. 122 СК України).
Визначальним при цьому є строк - десять місяців. Після спливу десяти місяців з моменту припинення шлюбу або визнання його недійсним народжена жінкою дитина не буде вважатися такою, що походить від подружжя.
Виняток із зазначеного правила становить випадок, передбачений ст. 124 СК України. Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу або визнання шлюбу недійсним, але після реєстрації повторного шлюбу її матері з іншою особою, вважається, що батьком дитини є чоловік її матері у повторному шлюбі.
Так, Олена С. перебувала у зареєстрованому шлюбі з громадянином К. 5 місяців, після чого шлюб був розірваний. Через два місяці після розлучення вона уклала шлюб з громадянином В., а через шість місяців з моменту розлучення народила дитину. Відповідно до зазначеної норми, батьком дитини є громадянин В. Батьківство попереднього чоловіка може бути визначене на підставі спільної заяви з чоловіком у повторному шлюбі або за рішенням суду.
Відповідно до ст. 129 СК України особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства. До вимог про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.
Розглядаючи питання про походження дитини від подружжя, слід мати на увазі й положення п. З ст. 122 СК України, відповідно до якого дружина і чоловік мають право подати до державного органу реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка батьком дитини. У такому разі походження дитини буде визначатися відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, тобто запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень проводиться за прізвищем матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за вказівкою матері. У ст. 123 СК України на відміну від раніше чинного законодавства викладені правила визначення походження дитини від батька, матері при штучному заплідненні та імплантації зародка.
Вони є такими:
1) У разі штучного запліднення дружини, проведеного за письмовою згодою її чоловіка, він записується батьком дитини, яка народжена його дружиною.
2) У разі імплантації в організм іншої жінки зародка, зачатого подружжям, батьками дитини є подружжя.
3) Якщо зародок, зачатий чоловіком, який перебуває у шлюбі, та іншою жінкою, імплантовано в організм його дружини, дитина вважається такою, що походить від подружжя.
Книга: Сімейне право України / Гопанчук В.С.
ЗМІСТ
1. | Сімейне право України / Гопанчук В.С.
| |
2. | 2.1. Перші декрети Радянської влади з питань сім'ї та шлюбу, перший сімейний кодекс РРФСР, їх значення
| |
3. | 2.2. Перші декрети про шлюб та сім'ю в Україні
| |
4. | 2.3. Перший сімейний кодекс України 1919 року
| |
5. | 2.4. Сімейний кодекс України 1926 року
| |
6. | 2.5. Зміни Кодексу УРСР 1926 року у зв'язку з виданням Закону від 27 червня 1936 року та Указу від 8 липня 1944 року
| |
7. | 2.6. Основи законодавства СРСР і союзних республік про шлюб та сім'ю, Кодекс про шлюб і сім'ю України
| |
8. | 2.7. Сімейний кодекс України 2002 року
| |
9. | 3.1. Сім'я, родинність, свояцтво: поняття та юридичне значення
| |
10. | 3.2. Зміст сімейних правовідносин
| |
11. | 3.3. Акти цивільного (громадянського) стану
| |
12. | 4.1. Поняття шлюбу
| |
13. | 4.2. Порядок укладення шлюбу
| |
14. | 5.1. Поняття та випадки припинення шлюбу
| |
15. | 5.2. Розірвання шлюбу в державних органах реєстрації актів цивільного стану
| |
16. | 5.3. Розірвання шлюбу в судовому порядку
| |
17. | 5.4. Юридичні наслідки розірвання шлюбу
| |
18. | 5.5. Режим окремого проживання подружжя
| |
19. | 6.1. Підстави і порядок визнання шлюбу недійсним
| |
20. | 6.2. Санація шлюбу
| |
21. | 6.3. Правові наслідки визнання шлюбу недійсним
| |
22. | 6.4. Права добросовісного з подружжя
| |
23. | 7.1. Поняття та загальна характеристика особистих правовідносин за участю подружжя
| |
24. | 7.2. Види особистих немайнових прав і обов'язків подружжя
| |
25. | 8.1. Поняття права власності подружжя
| |
26. | 8.2. Розвиток законодавства про право власності подружжя
| |
27. | 8.3. Право подружжя на спільне майно
| |
28. | 8.4. Роздільна власність подружжя
| |
29. | 8.5. Укладення подружжям угод щодо спільного і роздільного майна
| |
30. | 8.6. Поділ майна подружжя(частина 1,2)
| |
31. | 9.1. Поняття шлюбного контракту
| |
32. | 9.2. Укладення та зміст шлюбного договору (контракту)
| |
33. | 10.1. Аліментні зобов'язання подружжя
| |
34. | 10.2. Аліментні зобов'язання колишнього з подружжя
| |
35. | 10.3. Позбавлення одного з подружжя права на утримання
| |
36. | 10.4. Припинення права одного з подружжя на утримання
| |
37. | 11.1. Загальні правила визначення материнства і батьківства
| |
38. | 11.2. Визначення походження дитини від матері та батька, які перебувають у шлюбі між собою
| |
39. | 11.3. Визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою
| |
40. | 11.4. Визнання батьківства за рішенням суду
| |
41. | 12.1. Порядок визначення прізвища, імені, по батькові та реєстрація громадянства дітей
| |
42. | 12.2. Права та обов'язки батьків по вихованню та розвитку дитини
| |
43. | 12.3. Вирішення спорів, пов'язаних з місцем проживання дітей
| |
44. | 12.4. Підстави та наслідки позбавлення батьківських прав
| |
45. | 12.5. Порядок поновлення в батьківських правах
| |
46. | 12.6. Відібрання дітей від батьків без позбавлення їх батьківських прав
| |
47. | 13.1. Суть майнових правовідносин у сім'ї
| |
48. | 13.2. Права батьків і дітей на майно
| |
49. | 13.3. Обов'язок батьків по утриманню неповнолітніх дітей
| |
50. | 13.4. Способи та розмір оплати аліментів на дітей
| |
51. | 13.5. Участь батьків у додаткових витратах на дитину
| |
52. | 13.6. Припинення права на аліменти
| |
53. | 13.7. Визначення заборгованості за аліментами та її стягнення
| |
54. | 13.8. Обов'язок батька, матері утримувати повнолітніх дітей
| |
55. | 13.9. Обов'язок повнолітніх дочки, сина утримувати батьків
| |
56. | 14.1. Поняття усиновлення
| |
57. | 14.2. Особи, які можуть бути усиновлені
| |
58. | 14.3. Особи, які можуть бути усиновлювачами
| |
59. | 14.4. Умови усиновлення та порядок його здійснення
| |
60. | 14.5. Таємниця усиновлення
| |
61. | 14.6. Недійсність усиновлення
| |
62. | 14.7. Скасування усиновлення
| |
63. | 14.8. Позбавлення усиновлювача батьківських прав
| |
64. | 15.1. Поняття і значення опіки та піклування в сімейному праві
| |
65. | 15.2. Встановлення опіки та піклування
| |
66. | 15.3. Права і обов'язки суб'єктів правовідносин з опіки та піклування
| |
67. | 15.4. Припинення опіки (піклування)
| |
68. | 15.5. Патронат над дітьми
| |
69. | 16.1. Особисті немайнові права і обов'язки інших членів сім'ї та родичів
| |
70. | 16.2. Майнові права і обов'язки діда, баби, брата, сестри, вітчима, мачухи, пасинка, падчерки
| |
71. | 16.3. Аліментні обов'язки фактичних вихователів і вихованців
| |
72. | 17.1. Правове регулювання сімейних відносин за участю іноземців та осіб без громадянства
| |
73. | 17.2. Застосування законів іноземних держав та міжнародних договорів
| |
На попередню
|