Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:

Скачати одним файлом. Книга: Сімейне право України / Гопанчук В.С.

12.6. Відібрання дітей від батьків без позбавлення їх батьківських прав

Захист інтересів дітей може здійснюватися і шляхом відібрання їх без позбавлення батьківських прав.

Згідно зі ст. 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, жорстоко поводяться з нею, є хронічними алкоголіками або наркоманами чи вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального стану. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.

У виняткових випадках - при безпосередній загрозі для життя або здоров'я дитини орган опіки та піклування або прокурор мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків. У цьому разі орган опіки та піклування зобов'язаний негайно повідомити прокурора та у семиденний строк після постановлення рішення звернутися до суду з позовом про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав або про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав. З таким позовом до суду має право звернутися прокурор. При винесенні рішення про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав суд не встановлює конкретних строків цього обмеження прав батьків. Якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.

При задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.

Виконання таких рішень як добровільно, так і примусово, проводиться державними виконавцями відповідно до Закону України від 21 квітня 1999 р. "Про виконавче провадження". Під час виконання рішення про відібрання дитини державний виконавець провадить виконавчі дії з обов'язковою участю особи, якій дитина передається на виховання, та із залученням представників органів опіки та піклування. За потреби державний виконавець може звернутися до суду з поданням щодо вирішення питання про тимчасове влаштування дитини до дитячого чи лікувального закладу. У разі, коли особа перешкоджає виконанню рішення про відібрання дитини, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на таку особу в розмірі від 2 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - щодо фізичних осіб і від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - щодо посадових осіб. При повторному невиконанні рішення особою без поважних причин державний виконавець накладає на неї штраф у подвійному розмірі. При подальшому невиконанні рішення державний виконавець порушує клопотання перед судом про кримінальну відповідальність такої особи відповідно до закону.

Суд має право застосувати негайне виконання рішення у спорах щодо дітей, якщо залишення дитини у відповідача згубно позначається на здоров'ї та психіці дитини.

Суд також може передбачити заходи, що сприяють безболісному переходу дитини на виховання до іншої особи, причому ніякі насильницькі дії стосовно дитини не допускаються.

Книга: Сімейне право України / Гопанчук В.С.

ЗМІСТ

1.	Сімейне право України / Гопанчук В.С.
2.	2.1. Перші декрети Радянської влади з питань сім'ї та шлюбу, перший сімейний кодекс РРФСР, їх значення
3.	2.2. Перші декрети про шлюб та сім'ю в Україні
4.	2.3. Перший сімейний кодекс України 1919 року
5.	2.4. Сімейний кодекс України 1926 року
6.	2.5. Зміни Кодексу УРСР 1926 року у зв'язку з виданням Закону від 27 червня 1936 року та Указу від 8 липня 1944 року
7.	2.6. Основи законодавства СРСР і союзних республік про шлюб та сім'ю, Кодекс про шлюб і сім'ю України
8.	2.7. Сімейний кодекс України 2002 року
9.	3.1. Сім'я, родинність, свояцтво: поняття та юридичне значення
10.	3.2. Зміст сімейних правовідносин
11.	3.3. Акти цивільного (громадянського) стану
12.	4.1. Поняття шлюбу
13.	4.2. Порядок укладення шлюбу
14.	5.1. Поняття та випадки припинення шлюбу
15.	5.2. Розірвання шлюбу в державних органах реєстрації актів цивільного стану
16.	5.3. Розірвання шлюбу в судовому порядку
17.	5.4. Юридичні наслідки розірвання шлюбу
18.	5.5. Режим окремого проживання подружжя
19.	6.1. Підстави і порядок визнання шлюбу недійсним
20.	6.2. Санація шлюбу
21.	6.3. Правові наслідки визнання шлюбу недійсним
22.	6.4. Права добросовісного з подружжя
23.	7.1. Поняття та загальна характеристика особистих правовідносин за участю подружжя
24.	7.2. Види особистих немайнових прав і обов'язків подружжя
25.	8.1. Поняття права власності подружжя
26.	8.2. Розвиток законодавства про право власності подружжя
27.	8.3. Право подружжя на спільне майно
28.	8.4. Роздільна власність подружжя
29.	8.5. Укладення подружжям угод щодо спільного і роздільного майна
30.	8.6. Поділ майна подружжя(частина 1,2)
31.	9.1. Поняття шлюбного контракту
32.	9.2. Укладення та зміст шлюбного договору (контракту)
33.	10.1. Аліментні зобов'язання подружжя
34.	10.2. Аліментні зобов'язання колишнього з подружжя
35.	10.3. Позбавлення одного з подружжя права на утримання
36.	10.4. Припинення права одного з подружжя на утримання
37.	11.1. Загальні правила визначення материнства і батьківства
38.	11.2. Визначення походження дитини від матері та батька, які перебувають у шлюбі між собою
39.	11.3. Визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою
40.	11.4. Визнання батьківства за рішенням суду
41.	12.1. Порядок визначення прізвища, імені, по батькові та реєстрація громадянства дітей
42.	12.2. Права та обов'язки батьків по вихованню та розвитку дитини
43.	12.3. Вирішення спорів, пов'язаних з місцем проживання дітей
44.	12.4. Підстави та наслідки позбавлення батьківських прав
45.	12.5. Порядок поновлення в батьківських правах
46.	12.6. Відібрання дітей від батьків без позбавлення їх батьківських прав
47.	13.1. Суть майнових правовідносин у сім'ї
48.	13.2. Права батьків і дітей на майно
49.	13.3. Обов'язок батьків по утриманню неповнолітніх дітей
50.	13.4. Способи та розмір оплати аліментів на дітей
51.	13.5. Участь батьків у додаткових витратах на дитину
52.	13.6. Припинення права на аліменти
53.	13.7. Визначення заборгованості за аліментами та її стягнення
54.	13.8. Обов'язок батька, матері утримувати повнолітніх дітей
55.	13.9. Обов'язок повнолітніх дочки, сина утримувати батьків
56.	14.1. Поняття усиновлення
57.	14.2. Особи, які можуть бути усиновлені
58.	14.3. Особи, які можуть бути усиновлювачами
59.	14.4. Умови усиновлення та порядок його здійснення
60.	14.5. Таємниця усиновлення
61.	14.6. Недійсність усиновлення
62.	14.7. Скасування усиновлення
63.	14.8. Позбавлення усиновлювача батьківських прав
64.	15.1. Поняття і значення опіки та піклування в сімейному праві
65.	15.2. Встановлення опіки та піклування
66.	15.3. Права і обов'язки суб'єктів правовідносин з опіки та піклування
67.	15.4. Припинення опіки (піклування)
68.	15.5. Патронат над дітьми
69.	16.1. Особисті немайнові права і обов'язки інших членів сім'ї та родичів
70.	16.2. Майнові права і обов'язки діда, баби, брата, сестри, вітчима, мачухи, пасинка, падчерки
71.	16.3. Аліментні обов'язки фактичних вихователів і вихованців
72.	17.1. Правове регулювання сімейних відносин за участю іноземців та осіб без громадянства
73.	17.2. Застосування законів іноземних держав та міжнародних договорів

На попередню



Додати в закладки

  
Переклад Translate