Українська Банерна Мережа
UkrKniga.org.ua
Говорити лихе і промовчувати добре – однакове є зло. / Григір Тютюнник

Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate


Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:
Завантажити книгу


Скачати одним файлом. Книга: Кримінальне право України / Бажанов М.І.


7.1. Поняття об'єкта злочину

1. Правильне вирішення питання про об'єкт злочину має важливе теоретичне і практичне значення. Саме об'єкт дозволяє розкрити соціальну сутність злочину, з'ясувати його суспільне небезпечні наслідки, сприяє правильній кваліфікації діяння, а також відмежуванню його від суміжних суспільне небезпечних посягань. Об'єкт відіграє істотну роль і для визначення самого поняття злочину, значною мірою впливає на зміст об'єктивних і суб'єктивних його ознак, є вихідним при кваліфікації злочинів, побудові системи Особливої частини КК. Усе це дає змогу зробити висновок, що проблема об'єкта злочину є однією з основних у науці кримінального права.

2. Загальновизнано, що об'єктом злочину завжди виступає те благо, якому злочином завдається реальна шкода чи створюється загроза заподіяння такої шкоди. В науці кримінального права найбільш визнаною є точка зору, згідно з якою об'єктом будь-якого злочину є охоронювані законом про кримінальну відповідальність суспільні відносини. Висновок про те, що об'єктом злочину є суспільні відносини, ґрунтується і на чинному законодавстві (див., наприклад, статті 1, 293 і 296 КК). Однак у статтях КК найчастіше містяться вказівки не на сам об'єкт злочину, а на окремі елементи охоронюваних законом суспільних відносин (наприклад, статті 185-190, 115-119) або на різні правові норми, що регулюють відповідні суспільні відносини (наприклад, статті 208, 214 та ін.).

Об'єктом злочинів є не будь-які суспільні відносини, а лише ті, які поставлені під охорону закону про кримінальну відповідальність. Тому не тільки безпосереднім і родовим, але й загальним об'єктом усіх злочинів є не вся сукупність суспільних відносин, а тільки ті із соціально схвалених відносин, які законодавець поставив під охорону кримінального законодавства. Природно, що при цьому йдеться тільки про найважливіші, найзначущі для інтересів суспільства і держави суспільні відносини, яким злочинні посягання можуть завдати значної шкоди.

У свою чергу, загальним об'єктом злочину є не постійна система суспільних відносин (раз і назавжди дана), а рухлива (змінювана), що залежить від закону про кримінальну відповідальність (наприклад, у зв'язку з криміналізацією чи декриміналізацією суспільне небезпечних діянь змінюється і вся система суспільних відносин, яка створює загальний об'єкт кримінально-правової охорони). Отже, об'єктом будь-якого злочину, зрештою, завжди є об'єктивні відносини між людьми, які існують у суспільстві і охороняються законом про кримінальну відповідальність. Ці відносини досить різноманітні (економічні, соціальні, політичні й ін.) і регулюються в суспільстві різними соціальними нормами (нормами права, моралі, звичаями).

Суспільні відносини, як об'єкт злочину, мають об'єктивний характер, тобто існують поза і незалежно від нашої свідомості, а значить, і незалежно від кримінального закону, і є первинними стосовно нього.

Отже, суспільні відносини, котрі виступають об'єктом злочину, є первинними не тільки щодо закону про кримінальну відповідальність, але й щодо самого злочину. Злочин завжди посягає на об'єктивно існуючий об'єкт, на певну реальність. Не можна посягати на те і завдавати шкоди тому, чого ще немає в об'єктивній реальності. Навіть більше, внаслідок злочинного посягання не тільки завдається реальної шкоди охоронюваним суспільним відносинам, але й, у свою чергу, створюються нові - кримінально-правові відносини. Ці відносини складаються вже між злочинцем і державою з приводу вчиненого ним злочину.

Таким чином, об'єктом злочину є ті суспільні відносини, на які посягає злочин, завдаючи їм певної шкоди, і які поставлені під охорону закону про кримінальну відповідальність.

3. Для правильного з'ясування сутності об'єкта злочину і "механізму" злочинного посягання на нього важливо визначити структуру суспільних відносин і взаємодію між різними елементами їх складових частин.

У філософській і правовій науці загальновизнано, що структурними елементами суспільних відносин є:

1) суб'єкти (носії) відносин;

2) предмет, з приводу якого існують відносини;

3) соціальний зв'язок (суспільно значуща діяльність) як зміст відносин.

Структура будь-яких суспільних відносин завжди незмінна. Включення до структури якихось інших, органічно не властивих їй елементів (наприклад, зовнішніх умов виникнення відносин), як і виключення з її складу будь-яких обов'язкових елементів, призводить до того, що відносини втрачаються, зникають або ж замінюються якимись іншими, більш загальними поняттями. З другого боку, розглядаючи структуру суспільних відносин, слід зазначити, що вона є не просто сумою частин, з яких складається, а цілісною системою елементів, які її утворюють і які відповідним чином пов'язані і взаємодіють один з одним.

4. До складу будь-яких суспільних відносин входять їх суб'єкти (учасники відносин). Безсуб'єктних відносин у реальній дійсності не існує. Якщо немає учасників відносин, то не існує і самих відносин, які завжди являють собою певний соціальний зв'язок між самими учасниками. Суб'єктами суспільних відносин може бути сама держава, різні об'єднання громадян, юридичні і фізичні особи. Встановлення учасників суспільних відносин, або (що одне й те саме) їх суб'єктного складу, а також їх соціальних функцій у самих відносинах, у багатьох випадках дає можливість визначити і ті суспільні відносини, що є об'єктом того чи іншого злочину. Цю властивість суб'єктів у суспільних відносинах нерідко використовує і сам законодавець як для окреслення меж чинності кримінального закону, так і для вказівки на ті суспільні відносини, які є об'єктом конкретного злочину. Так, у ст. 328 зазначено, що відповідальність за розголошення державної таємниці несуть лише особи, яким відомості, що становлять державну таємницю, були довірені або ж стали відомі у зв'язку з виконанням службових обов'язків. У статті 154 також безпосередньо закріплено, що відповідальність за примушування жінки чи чоловіка до вступу в статевий зв'язок може нести лише особа, від якої жінка чи чоловік були матеріально або службове залежні. Отже, правильне визначення суб'єктного складу і з'ясування соціальної ролі особи в ньому не тільки сприяє визначенню кола тих відносин, які охороняються конкретною кримінально-правовою нормою, але й дає можливість з'ясувати їх зміст, оскільки в соціальних функціях особи відбивається як зміст, так і характер соціальних зв'язків у відносинах.

5. Предметом суспільних відносин справедливо називають усе те, з приводу чого або у зв'язку з чим існують і самі ці відносини. Тому предметом суспільних відносин можуть бути насамперед різного роду фізичні тіла, речі (природні об'єкти, різні товари чи предмети, що не мають ознак товару), а також сама людина. Наприклад, в об'єкті такого злочину, як ненадання допомоги хворому медичним працівником (ст. 139), хвора людина - лише предмет охоронюваних законом відносин, а їх суб'єктами є медичні працівники.

Усі суспільні відносини залежно від особливостей їх предмета необхідно поділяти на дві групи - матеріальні і нематеріальні. Відносини, до складу яких входить матеріальний предмет (майно, ліс, водойми, дикі тварини тощо), називають матеріальними. У нематеріальних відносинах функції предмета виконують вже інші соціальні цінності (наприклад, державна влада або духовні блага).

6. Обов'язковим структурним елементом будь-яких суспільних відносин є соціальний зв'язок, що його справедливо розглядають і як зміст самих відносин. Такий висновок обумовлений тим, що соціальний зв'язок є ніби дзеркалом внутрішньої Структури суспільних відносин, у ньому виявляються його сутність і соціальні властивості. Під соціальним зв'язком, як правило, розуміють певну взаємодію, певний взаємозв'язок суб'єктів. Тому соціальний зв'язок притаманний лише людині і являє собою одну з форм загального зв'язку і взаємодії. Зовні соціальний зв'язок найчастіше знаходить свій вияв у різних формах людської діяльності. Форми цієї діяльності можуть бути різноманітними: нормальна робота підприємств торгівлі, громадського харчування, підприємств служби побуту; раціональне використання природних ресурсів; забезпечення безпечних умов праці на виробництві, нормальна службова діяльність та ін. У деяких випадках соціальний зв'язок, як і самі суспільні відносини, може виявлятися не тільки у вигляді діяльності. Він також може існувати в "застиглій", пасивній формі, наприклад, у вигляді "позицій" особи щодо інших осіб у формі правового або соціального статусу громадян, у вигляді соціальних інститутів і т. ін.

Викладене дозволяє зробити важливий у практичному відношенні висновок про те, що для з'ясування сутності соціального зв'язку необхідно встановити зміст діяльності (поведінки) суб'єктів відносин.

Соціальний зв'язок як елемент суспільних відносин завжди знаходиться в нерозривному зв'язку з іншими їх структурними елементами. З одного боку, на його зміст впливають суб'єкти суспільних відносин, бо він є певною формою їхньої взаємодії і взаємозв'язку; з другого - його не можна розглядати у відриві від предмета суспільних відносин, яким завжди виступає те, з приводу чого або у зв'язку з чим виникають і функціонують суспільні відносини. Отже, і сам соціальний зв'язок завжди виникає й існує у зв'язку з тими чи іншими предметами суспільних відносин. Тому слід визнати, що соціальний зв'язок завжди має предметний характер. Безпредметного соціального зв'язку в суспільстві бути не може. Важливо зауважити й те, що соціальному зв'язку, як і суспільним відносинам, завжди властивий об'єктивний характер. Він існує як щось дане, реальне, наявне і лише в такому вигляді виступає як елемент об'єкта злочину.

Книга: Кримінальне право України / Бажанов М.І.

ЗМІСТ

1. Кримінальне право України / Бажанов М.І.
2. 1.2. Загальна характеристика нового Кримінального кодексу України
3. 1.3. Завдання, функції та принципи кримінального права
4. 1.4. Система кримінального права
5. 1.5. Кримінальне право і суміжні галузі права
6. 1.6. Наука кримінального права
7. 2.1. Поняття кримінальної відповідальності
8. 3.1. Поняття закону про кримінальну відповідальність
9. 3.2. Структура Кримінального кодексу
10. 3.3. Тлумачення закону про кримінальну відповідальність
11. 4.1. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі
12. 4.2. Чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі
13. 5.1. Поняття злочину та його ознаки
14. 5.2. Значення ч. 2 ст. 11 КК України для поняття злочину
15. 5.3. Відмінність злочину від інших правопорушень
16. 5.4. Класифікація злочинів
17. 6.1. Поняття і значення складу злочину
18. 6.2. Елементи і ознаки складу злочину
19. 6.3. Види складу злочинів
20. 6.4. Кваліфікація злочинів
21. 7.1. Поняття об'єкта злочину
22. 7.2. Предмет злочину
23. 7.3. Види об'єктів злочинів
24. 8.1. Поняття і значення об'єктивної сторони злочину
25. 8.2. Суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність)
26. 8.3. Суспільно небезпечні наслідки: поняття, види, значення
27. 8.4. Причинний зв'язок між діянням (дією або бездіяльністю) і суспільно небезпечними наслідками
28. 8.5. Місце, час, обстановка, спосіб та засоби вчинення злочину
29. 9.1. Поняття і види суб'єктів злочину
30. 9.2. Поняття неосудності та її критерії
31. 9.3. Обмежена осудність
32. 9.4. Відповідальність за злочини, вчинені в стані сп'яніння
33. 10.1. Поняття і значення суб'єктивної сторони злочину
34. 10.2. Поняття і значення вини
35. 10.3. Умисел та його види
36. 10.4. Необережність та її види
37. 10.5. Змішана форма вини
38. 10.6. Мотив і мета злочину
39. 10.7. Помилка та її значення для кримінальної відповідальності
40. 11.1. Поняття і види стадій злочину
41. 11.2. Закінчений злочин
42. 11.3. Незакінчений злочин і його види
43. 11.4. Готування до злочину
44. 11.5. Замах на злочин
45. 11.6. Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин (за готування до злочину і за замах на злочин)
46. 11.7. Добровільна відмова від вчинення злочину
47. 12.1. Поняття і ознаки співучасті
48. 12.2. Види співучасників
49. 12.3. Форми співучасті
50. 12.4. Відповідальність співучасників
51. 12.5. Спеціальні питання відповідальності за співучасть
52. 12.6. Причетність до злочину
53. 13.1. Вступні зауваження
54. 13.2. Одиничний злочин як складовий елемент множинності злочинів. Види одиничних злочинів
55. 13.3. Повторність злочинів
56. 13.4. Сукупність злочинів
57. 13.5. Рецидив злочинів
58. 14.1. Поняття і види обставин, що виключають злочинність діяння
59. 14.2. Необхідна оборона
60. 14.3. Затримання особи, яка вчинила злочин
61. 14.4. Крайня необхідність
62. 14.5. Фізичний або психічний примус
63. 14.6. Виконання наказу або розпорядження
64. 14.7. Діяння, пов'язане з ризиком (виправданий ризик)
65. 14.8. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації
66. 15.1. Поняття і види звільнення від кримінальної відповідальності
67. 15.2. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям (ст. 45 КК)
68. 15.3. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим (ст. 46 КК)
69. 15.4. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки (ст. 47 КК)
70. 15.5. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки (ст. 48 КК)
71. 15.6. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК)
72. 16.1. Поняття покарання
73. 16.2. Мета покарання
74. 17.1. Система покарань
75. 17.2. Основні покарання
76. 17.3. Додаткові покарання
77. 17.4. Покарання, що можуть призначатися і як основні, і як додаткові
78. 18.1. Принципи призначення покарання
79. 18.2. Загальні засади призначення покарання
80. 18.3. Обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання
81. 18.4. Призначення покарання за незакінчений злочин і за злочин, вчинений у співучасті
82. 18.5. Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом
83. 18.6. Призначення покарання за сукупністю злочинів
84. 18.7. Призначення покарання за сукупністю вироків
85. 18.8. Правила складання покарань і зарахування строку ув'язнення
86. 19.1. Поняття звільнення від покарання та його види
87. 19.2. Звільнення від покарання у зв'язку з втратою особою суспільної небезпечності
88. 19.3. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
89. 19.4. Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років
90. 19.5. Звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку
91. 19.6. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання
92. 19.7. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким
93. 19.8. Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років
94. 19.9. Звільнення від покарання за хворобою
95. 19.10. Амністія і помилування
96. 20.1. Поняття судимості
97. 20.2. Погашення судимості
98. 20.3. Зняття судимості.
99. 21.1. Примусові заходи медичного характеру
100. 21.2. Примусове лікування
101. 22.1. Особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності
102. 22.2. Види покарань, які застосовуються до неповнолітнього, і особливості їх призначення
103. 22.3. Особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування
104. 22.4. Погашення і зняття судимості
105. 23.1. Кримінальне право Франції та Німеччини
106. 23.2. Кримінальне право Англії та США
107. 23.3. Кримінальне право Росії
108. 24.1. Класична школа кримінального права
109. 24.2. Антропологічна школа кримінального права
110. 24.3. Соціологічна школа кримінального права

На попередню


Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate