Українська Банерна Мережа
UkrKniga.org.ua
Завжди величніша путь на Голгофу, ніж хід тріумфальний. / Леся Українка

Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate


Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:
Завантажити книгу


Скачати одним файлом. Книга: Кримінальне право України / Бажанов М.І.


19.3. Звільнення від відбування покарання з випробуванням

1 .Відомий багато років нашому праву інститут засудження з випробуванням (умовне засудження і відстрочка виконання вироку) трансформований новим КК в один із видів звільнення від відбування покарання - звільнення від відбування покарання з випробуванням. У ст. 75 КК зазначено, якщо суд при призначенні покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням. У цьому разі суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

2. КК 2001 р. значно розширив порівняно з КК 1960 р. коло покарань, при призначенні яких можливо звільнення від відбування покарання з випробуванням. Якщо раніше умовне засудження було можливе лише при призначенні позбавлення волі і виправних робіт, то тепер відповідно до ст. 75 КК звільнення від відбування покарання з випробуванням можливо при призначенні таких основних покарань, як виправні роботи, службові обмеження для військовослужбовців, обмеження волі або позбавлення волі, причому при засудженні до позбавлення волі таке звільнення можливо при призначенні покарання на строк не більше п'яти років. Що стосується додаткових покарань, то ст. 77 КК допускає можливість не тільки призначення, а й реального застосування таких покарань, як штраф, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.

Крім того, для звільнення з випробуванням потрібно встановити достатню для цього підставу. Стаття 75 КК описує цю підставу в загальному виді, надаючи суду можливість конкретизувати її залежно від обставин справи. В законі зазначено, що звільнення з випробуванням може мати місце тоді, коли суд дійде висновку, що, виходячи із тяжкості злочину, особи винного та інших обставин, виправлення засудженого можливе без відбування покарання.

Тяжкість злочину визначається насамперед тим, до якої категорії злочинів належить вчинене винним діяння (ст. 12 КК). Тяжкість злочину потім повинна бути конкретизована з урахуванням значущості об'єкта і предмета посягання, характеру діяння, обстановки, засобу, місця і часу його вчинення, відсутності тяжких наслідків та ін.

Ураховуються також, чи був злочин закінченим або незакінченим, чи вчинений він у співучасті або однією особою. Підлягають обов'язковому врахуванню форма і ступінь вини, мотиви і мета злочину.

Не менш важливе значення має врахування даних, що характеризують особу винного. Їх можна розмежувати на чотири групи:

1) обставини, що характеризують поведінку винної особи до вчинення злочину: законослухняність, що передує вчиненню правопорушень, ставлення до праці або навчання, поведінка в побуті, заслуги перед Батьківщиною та ін.;

2) обставини, безпосередньо пов'язані з вчиненням злочину: ініціатива, готування, організація злочину, фактична роль у його вчиненні та ін.;

3) обставини, що характеризують поведінку винної особи після вчинення злочину: надання допомоги потерпілому, турбота про його близьких тощо;

4) індивідуальні властивості особи: стать, вік, стан здоров'я, наявність на утриманні непрацездатних родичів, а також особливості характеру: доброта, чуйність чи озлобленість, облудність, агресивність, навички і схильності до азартних ігор, наркотиків, зловживання спиртними напоями і т.ін.

Далі підлягають урахуванню інші дані, що, зокрема, пом'якшують покарання, наприклад, вчинення злочину під впливом примусу, погрози або внаслідок матеріальної, службової або іншої залежності;

незначний ступінь участі особи в злочині; вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних або інших обставин, неповнолітнім або жінкою в стані вагітності, особою в стані сильного душевного хвилювання; усунення або прагнення добровільно усунути наслідки злочину або відшкодувати заподіяну шкоду; активне сприяння розкриттю злочину або злочинної діяльності організованої групи; з'явлення із зізнанням, щире каяття та ін.

Всі ці обставини, що утворюють у своїй єдності підставу для звільнення від відбування покарання з випробуванням, повинні обов'язково враховуватися судом в їх конкретному вираженні та у своїй сукупності. Тільки таке комплексне їх урахування може забезпечити обґрунтований висновок суду про можливість виправлення засудженого без реального відбування покарання.

3. Звільнення від відбування покарання з випробуванням завжди пов'язано з встановленням у вироку іспитового строку, що є невід'ємною його ознакою.

Іспитовий строк-це певний проміжок часу, протягом якого здійснюється контроль за засудженим і останній під загрозою реального відбування призначеного покарання зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки та інші умови випробування. Іспитовий строк містить у собі погрозу реального виконання покарання, якщо засуджений не буде виконувати умови випробування, і можливість остаточного звільнення від відбування покарання і погашення судимості, якщо особа виконає покладені на неї обов'язки. Значення іспитового строку полягає і в тому, що тільки протягом цього строку особа визнається судимою і за нею здійснюється контроль з боку органів виконання покарання. Далі, іспитовий строк дисциплінує засудженого, привчає його до додержання законів, нагадує йому, що він не виправданий, а проходить випробування, від результату якого залежить його подальша доля - звільнення від відбування призначеної основної міри покарання або реальне її відбування. Тривалість іспитового строку встановлена ч. 3 ст. 75 КК у межах від одного року до трьох років. Критерієм його тривалості в кожному випадку має бути час, необхідний для того, щоб засуджений довів своє виправлення без реального відбування основного покарання. Цей критерій необхідно визначати з урахуванням характеру і тяжкості вчиненого злочину, виду і строку призначеного покарання, обставин, що характеризують особу засудженого, та ін. Перебіг іспитового строку починається з моменту оголошення вироку, і він не підлягає скороченню в заохочувальному порядку.

4. Звільнення від відбування покарання з випробуванням може бути пов'язано з покладанням судом на такого засудженого певних обов'язків, передбачених законом. Стаття 76 КК містить вичерпний перелік таких обов'язків: 1) попросити публічно або в іншій формі пробачення у потерпілого; 2) не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; 3) повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання; 4) періодично з'являтися для реєстрації в ці органи; 5) пройти курс лікування від алкоголізму, наркоманії або захворювання, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб. У разі необхідності суд може покласти на засудженого один або декілька обов'язків. Контроль за виконанням таких обов'язків значно посилює попереджувальний вплив на засудженого і тим самим підвищує ефективність звільнення з випробуванням.

5. Правові наслідки звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст. 78 КК) визначаються поведінкою засудженого протягом іспитового строку. Ці наслідки можуть бути як сприятливими, так і несприятливими. Сприятливі: 1) звільнення за рішенням суду від відбування призначеного винному покарання і 2) погашення у зв'язку з цим судимості; несприятливі: 1) направлення засудженого для реального відбування призначеного покарання і 2) призначення покарання за сукупністю вироків у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину.

Найбільш бажаним для держави, самого засудженого і його близьких є сприятливий наслідок, тобто звільнення від відбування призначеного покарання. Таке звільнення здійснюється судом після встановлення, що іспитовий строк пройшов благополучно, засуджений виконав покладені на нього обов'язки, не вчинив протиправних діянь. У цьому разі, як уже було зазначено, закон передбачає пільгове погашення судимості. Воно випливає із попереднього наслідку - звільнення від відбування призначеного покарання і настає одночасно з ним у день ухвалення рішення судом, а у разі призначення винному додаткового покарання, строк якого перевищує тривалість іспитового строку, - з дня відбуття цього додаткового покарання (п. 1 ст. 89 КК).

Несприятливі наслідки настають для засудженого в двох випадках. Перший - коли засуджений направляється судом для реального відбування призначеної міри покарання через те, що він не виконав покладених на нього обов'язків або систематично вчиняв правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення. При невиконанні покладених на засудженого обов'язків суд у кожному випадку повинен з'ясувати причини їх невиконання. Другим несприятливим наслідком є вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину. Відповідно до ч.3 ст. 78 КК суд призначає покарання за новий злочин, а потім приєднує до нього повністю або частково покарання, раніше призначене при звільненні з випробуванням. Тобто тут застосовуються правила призначення покарання за сукупністю вироків, установлені статтями 71 і 72 КК.

Книга: Кримінальне право України / Бажанов М.І.

ЗМІСТ

1. Кримінальне право України / Бажанов М.І.
2. 1.2. Загальна характеристика нового Кримінального кодексу України
3. 1.3. Завдання, функції та принципи кримінального права
4. 1.4. Система кримінального права
5. 1.5. Кримінальне право і суміжні галузі права
6. 1.6. Наука кримінального права
7. 2.1. Поняття кримінальної відповідальності
8. 3.1. Поняття закону про кримінальну відповідальність
9. 3.2. Структура Кримінального кодексу
10. 3.3. Тлумачення закону про кримінальну відповідальність
11. 4.1. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі
12. 4.2. Чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі
13. 5.1. Поняття злочину та його ознаки
14. 5.2. Значення ч. 2 ст. 11 КК України для поняття злочину
15. 5.3. Відмінність злочину від інших правопорушень
16. 5.4. Класифікація злочинів
17. 6.1. Поняття і значення складу злочину
18. 6.2. Елементи і ознаки складу злочину
19. 6.3. Види складу злочинів
20. 6.4. Кваліфікація злочинів
21. 7.1. Поняття об'єкта злочину
22. 7.2. Предмет злочину
23. 7.3. Види об'єктів злочинів
24. 8.1. Поняття і значення об'єктивної сторони злочину
25. 8.2. Суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність)
26. 8.3. Суспільно небезпечні наслідки: поняття, види, значення
27. 8.4. Причинний зв'язок між діянням (дією або бездіяльністю) і суспільно небезпечними наслідками
28. 8.5. Місце, час, обстановка, спосіб та засоби вчинення злочину
29. 9.1. Поняття і види суб'єктів злочину
30. 9.2. Поняття неосудності та її критерії
31. 9.3. Обмежена осудність
32. 9.4. Відповідальність за злочини, вчинені в стані сп'яніння
33. 10.1. Поняття і значення суб'єктивної сторони злочину
34. 10.2. Поняття і значення вини
35. 10.3. Умисел та його види
36. 10.4. Необережність та її види
37. 10.5. Змішана форма вини
38. 10.6. Мотив і мета злочину
39. 10.7. Помилка та її значення для кримінальної відповідальності
40. 11.1. Поняття і види стадій злочину
41. 11.2. Закінчений злочин
42. 11.3. Незакінчений злочин і його види
43. 11.4. Готування до злочину
44. 11.5. Замах на злочин
45. 11.6. Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин (за готування до злочину і за замах на злочин)
46. 11.7. Добровільна відмова від вчинення злочину
47. 12.1. Поняття і ознаки співучасті
48. 12.2. Види співучасників
49. 12.3. Форми співучасті
50. 12.4. Відповідальність співучасників
51. 12.5. Спеціальні питання відповідальності за співучасть
52. 12.6. Причетність до злочину
53. 13.1. Вступні зауваження
54. 13.2. Одиничний злочин як складовий елемент множинності злочинів. Види одиничних злочинів
55. 13.3. Повторність злочинів
56. 13.4. Сукупність злочинів
57. 13.5. Рецидив злочинів
58. 14.1. Поняття і види обставин, що виключають злочинність діяння
59. 14.2. Необхідна оборона
60. 14.3. Затримання особи, яка вчинила злочин
61. 14.4. Крайня необхідність
62. 14.5. Фізичний або психічний примус
63. 14.6. Виконання наказу або розпорядження
64. 14.7. Діяння, пов'язане з ризиком (виправданий ризик)
65. 14.8. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації
66. 15.1. Поняття і види звільнення від кримінальної відповідальності
67. 15.2. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям (ст. 45 КК)
68. 15.3. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим (ст. 46 КК)
69. 15.4. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки (ст. 47 КК)
70. 15.5. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки (ст. 48 КК)
71. 15.6. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК)
72. 16.1. Поняття покарання
73. 16.2. Мета покарання
74. 17.1. Система покарань
75. 17.2. Основні покарання
76. 17.3. Додаткові покарання
77. 17.4. Покарання, що можуть призначатися і як основні, і як додаткові
78. 18.1. Принципи призначення покарання
79. 18.2. Загальні засади призначення покарання
80. 18.3. Обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання
81. 18.4. Призначення покарання за незакінчений злочин і за злочин, вчинений у співучасті
82. 18.5. Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом
83. 18.6. Призначення покарання за сукупністю злочинів
84. 18.7. Призначення покарання за сукупністю вироків
85. 18.8. Правила складання покарань і зарахування строку ув'язнення
86. 19.1. Поняття звільнення від покарання та його види
87. 19.2. Звільнення від покарання у зв'язку з втратою особою суспільної небезпечності
88. 19.3. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
89. 19.4. Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років
90. 19.5. Звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку
91. 19.6. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання
92. 19.7. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким
93. 19.8. Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років
94. 19.9. Звільнення від покарання за хворобою
95. 19.10. Амністія і помилування
96. 20.1. Поняття судимості
97. 20.2. Погашення судимості
98. 20.3. Зняття судимості.
99. 21.1. Примусові заходи медичного характеру
100. 21.2. Примусове лікування
101. 22.1. Особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності
102. 22.2. Види покарань, які застосовуються до неповнолітнього, і особливості їх призначення
103. 22.3. Особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування
104. 22.4. Погашення і зняття судимості
105. 23.1. Кримінальне право Франції та Німеччини
106. 23.2. Кримінальне право Англії та США
107. 23.3. Кримінальне право Росії
108. 24.1. Класична школа кримінального права
109. 24.2. Антропологічна школа кримінального права
110. 24.3. Соціологічна школа кримінального права

На попередню


Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate