Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:

Скачати одним файлом. Книга: Міжнародний менеджмент / Панченко Є. Г.

1.6. ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ В МІЖНАРОДНОМУ МЕНЕДЖМЕНТІ:

6.1. Особливості прийняття рішень в міжнародному менеджменті

Ключова проблема прийняття рішень в міжнародних корпораціях - співвідношення між централізацією і децентралізацією. При централізації рішення приймаються на вищому рівні, що забезпечує їх високу якість. При децентралізації прийняття рішень делегується вниз оперативному персоналу, що забезпечує їх гнучкість і своєчасність.

Сфери міжнародного менеджменту, в яких приймаються переважно централізовані рішення

• Маркетингова міжнародна політика

• Фінансові справи

• Використання персоналу експатріантів

• Рішення щодо виробничих потужностей

Мал. 6.1. Взаємозв'язок стратегій, структур і прийняття рішень з результативністю управління міжнародною компанією

Таблиця 6.1.

Фактори, що впливають на рівень централізації чи децентралізації рішень у міжнародних операціях

№№

Фактори

Централізація

Децентралі­зація

1.

Обсяг операції

Великий

Малий

2.

Обсяг капіталовкладень

Великий

Малий

3.

Відносне значення для MNC

Важливе

Неважливе

4.

Конкурентне середовище

Сильне

Стабільне

5.

Взаємозв'язок між обсягами і

затратами

Сильний

Слабкий

6.

Рівень технологій

Високий

Звичайний

7.

Надання значення товарному знаку,

патентним правам і ін.

Велике

Мале

8.

Рівень продуктової диверсифікації

Низький

Високий

9.

Однорідність продуктових ліній

Однорідні

Різнорідні

10.

Географічна відстань між домашнім

офісом і зарубіжним відділенням

Мала

Велика

11.

Рівень залежності між окремими

частинами

Висока

Низька

12.

Рівень компетенції менеджерів в

країні - господаря

Менш

високий

Більш

високий

13.

Досвід у міжнародному бізнесі

Значний

Малий

Джерело: Адаптовано Hodgetts R., Lufthans F. International Management. -N-Y.,McGwaw-Hill

Порівняльні приклади прийняття рішень в різних країнах

а) США - Переважно централізоване прийняття рішень у сфері зовнішньо-економічних операцій.

Фактор:

• Необхідність контролю за розвитком світових стратегій.

б) Японія - Прийняття рішень шляхом консенсусу із попередніми ретельними консультаціями, а також поєднання централізованого і децентралізованого підходів до прийняття рішень

Фактори:

• Вищий менеджмент має велику владу, яка піддається перевірці з боку нижніх менеджерів

• Нижні менеджери мають повноваження щодо огляду, аналізу, критики рекомендованих варіантів дій.

в) Великобританія - більшість організацій є дуже децентралізовані. Фактори:

• Менеджери вищого рівня (uper - level) не розуміються в технічних деталях бізнесу і передають право прийняття рішень вниз

• Найвищі менеджери (top - level) також залежать від середніх менеджерів в керівництві безпосереднім процесом прийняття рішення

г) Франція - використовуються різні підходи. Однак останнім часом

тенденція до централізації

Фактор:

• Вищі менеджери, що є випускниками престижних навчальних закладів не мають належної довіри до середніх менеджерів.

д) Німеччина - переважно централізація, автократія, ієрархія. Фактори:

• Специфічна правова система (Codetermination) потребує обговорення варіантів рішень робітниками і їх менеджерами

• Менеджери приділяють продуктивності, якості продукції і послуг більшу увагу ніж керівництву підлеглими

• Менеджерська освіта має переважно технічну орієнтацію

е) Скандинавські країни - децентралізація і участь

Фактори:

• Правова система подібна німецькій (Codetermination)

• Головна увага менеджерів - якість трудового життя.

• Важливість індивідуальності в організації

6.2. Політичні ризики в прийнятті управлінських рішень

Стосовно міжнародного менеджменту політичний ризик являє собою ймовірність того, що ділові іноземні інвестиції стануть предметом тиску і ущільнення з боку урядової політики країни - господаря.

Управління політичними ризиками грунтується на врахуванні дії трьох груп факторів.

а) Категорії політичного ризику:

• Трансферні ризики

• Операційні ризики

• Ризик втрати контролю власності

Мал. 6.2. Тримірна мережа для оцінки політичних ризиків

б) Загальної природи інвестиції

• Конгломеративні інвестиції

• Вертикальні інвестиції

• Горизонтальні інвестиції

в) Спеціальної природи інвестиції(сектори економічної діяльності)

Таблиця 6.2.

Критерії кількісної оцінки політичних ризиків

№№

Критерії

Оцінки

мін.

макс.

Політичне і економічне середовище

1.

Стабільність політичної системи

3

14

2.

Загрожуючі внутрішні конфлікти

0

14

3.

Загрози стабільності зовнішнього походження

0

12

4.

Ступінь контролю економічної системи

5

9

5.

Надійність країни як торговельного партнера

4

12

6.

Конституційні гарантії

2

12

7.

Ефективність державної адміністрації

3

12

8.

Трудові відносини і соціальні позиції

3

15

Внутрішні економічні умови

9.

Кількість населення

4

8

10.

Дохід на капітал

2

10

11.

Економічне зростання протягом останніх п'яти років

2

7

12.

Перспективи росту протягом наступних трьох років

3

10

13.

Інфляція в попередні два роки

2

10

14.

Доступність іноземців до внутрішнього ринку капіталів

3

7

15.

Наявність висококваліфікованої робочої сили в даній

місцевості

2

8

16.

Можливість залучення персоналу до роботи в іноземних

країнах

2

8

17.

Наявність енергетичних ресурсів

2

14

18.

Законодавчі вимоги щодо збереження навколишнього

оточення

4

8

19.

Транспортні системи і комунікації

Зовнішні економічні відносини

20.

Обмеження оподаткування імпорту

2

10

21.

Обмеження оподаткування експорту

2

10

22.

Обмеження оподаткування іноземних інвестицій в країні

3

9

23.

Свобода заснування чи встановлення зобов'язань в партнерстві

3

9

24.

Правовий захист торгової марки і продукції

3

9

25.

Обмеження оподаткування грошових операцій

2

8

26.

Ревалоризація проти німецької марки протягом

останніх п'яти років

2

7

27.

Розвиток платіжного балансу

2

9

28.

Виснаження через використання закордонних кредитів

та імпорт енергоносіїв

3

14

29.

Міжнародне фінансове становище

3

8

30.

Обмеження оподаткування обміну місцевої валюти на іноземну

2

8

Джерело: Dicth E., Koglmayr H. Country Risk Ratings. - Management international Review, 1986, vol. 26, no 4, p.6.

Міжнародні ділові переговори (процес)

• Планування

• Налагодження міжнародних відносин

• Обмін цільовою інформацією

• Переконання

• Згода

Переговорна тактика

• Місце переговорів

• Часові обмеження

• Відносини "продавець-покупець"

Переговорна поведінка

• Використання експериментальної поведінки

• Обіцянки, погрози і інші типи поведінки

• Невербальна поведінка

• Використання брудних прийомів

Книга: Міжнародний менеджмент / Панченко Є. Г.

ЗМІСТ

1.	Міжнародний менеджмент / Панченко Є. Г.
2.	1.2. СУТЬ МІЖНАРОДНОГО БІЗНЕСУ І МЕНЕДЖМЕНТУ
3.	1.3. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МІЖНАРОДНОГО БІЗНЕСУ І МЕНЕДЖМЕНТУ
4.	1.4. ДОСВІД ОРГАНІЗАЦІЇ МЕНЕДЖМЕНТУ В РІЗНИХ КРАЇНАХ
5.	1.5. СТРАТЕГІЯ І ПЛАНУВАННЯ В СИСТЕМІ МІЖНАРОДНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
6.	1.6. ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ В МІЖНАРОДНОМУ МЕНЕДЖМЕНТІ:
7.	1.7. ОРГАНІЗАЦІЯ МІЖНАРОДНИХ ДІЛОВИХ ОПЕРАЦІЙ
8.	1.8. УПРАВЛІННЯ ЛЮДСЬКИМИ РЕСУРСАМИ В МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЯХ:
9.	1.9. КОМУНІКАЦІЇ В МІЖНАРОДНОМУ БІЗНЕСІ
10.	1.10. КЕРІВНИЦТВО У МІЖНАРОДНОМУ БІЗНЕСІ
11.	1.11. КОНТРОЛЬ І ЗВІТНІСТЬ У МІЖНАРОДНОМУ МЕНЕДЖМЕНТІ
12.	1.12. ПЕРСПЕКТИВИ МІЖНАРОДНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

На попередню



Додати в закладки

  
Переклад Translate