Додати в закладки
Переклад Translate
Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
Скачати одним файлом. Книга: Фінансовий менеджмент: конспект лекцій (КНЕУ) / Поддєрьогін .
6.7. УПРАВЛІННЯ НЕОБОРОТНИМИ АКТИВАМИ
Сформовані на початку господарської діяльностй підприємства необоротні активи потребують постійного управління ними.Основними задачами управління необоротними активами є:
- визначення можливих форм оновлення основних виробничих засобів на простій та розширеній основі;
- визначення потреби в нарощенні необоротних активів для розширення обсягів виробництва;
- визначення можливих способів розширення основних виробничих засобів (нове будівництво, розширення, конструкція, технічне переоснащення)
- забезпечення ефективного використання раніше сформованих та нововведених основних засобів та матеріальних активів;
- формування необхідних фінансових ресурсів для відтворення необоротних активів та оптимізація їх структури;
Оновлення основних засобів на простій основі здійснюється за рахунок поточного, середнього та капітального ремонтів, а також придбання нових видів необоротних активів в межах існуючої на підприємстві потужності виробництва.
Для визначення потреби у прирості необоротних активів у випадку їх розширеного відтворення аналізуються:
- необхідні додаткові площі та потужності для збільшення обсягів господарської діяльності;
- залишок необоротних активів на початок планового періоду;
- планове вибуття необоротних активів у зв”язку з їх фізичним та моральним зносом.
При цьому залучити в достатньому обсязі інформацію про ціну ресурсів та облікові оцінки вирочних засобів, так як в практиці фінансового менеджменту приріст необоротних активів завжди визначається лише у вартістних показниках. Управління необоротними активами здійснюється по таким етапам: спочатку проводиться аналіз складу; сктруктури необоротних активів; сутність їх придатності; інтенсивності оновлення та ефективності використання. З цією метою визначаються наступні показники:
1. Коефіцієнт участи операційних необоротних активів в загальній сумі активів підприємства:
Ку – коефіцієнт участі операційних необоротних активів в зазначеній сумі активів підприємства.
, де
ВАс – середня вартість операційних необоротних активів.
ОАс – середня вартість оборотних активів.
Визначений коефіцієнт розраховується в динаміці. Якщо при порівнянні зазначення цього коефіцієнта збільшується, то це позитивно характеризує роботу підприємства, якщо навпаки – негативно.
2. Коефіцієнт зносу:
, де
Кз – коефіцієнт зносу необоротних активів на кінець аналізуємого періоду.
Зк – сума зносу.
ВАс – середня вартість необоротних активів.
Даний коефіцієнт характеризує сутність фізичного зносу необоротних активів. Цей показник розраховується в динаміці. Збільшення коефіцієнту зносу звітного періоду у порівнянні з минулим періодом негативно характеризує роботу підприємства, а зменшення – навпаки позитивно.
3. коефіцієнт придатності необоротних активів:
, де
Кп – коефіцієнт придатності необоротних активів.
ВАз – залишкова вартість необоротних активів.
ВАп – первісна вартість необоротних активів.
Зростання цього показника в динаміці позитивно характеризує роботу підприємства, а зменшення, навпаки – негативно.
4. Період обороту необоротних активів:
, де
По – період необороту необоротних активів;
ВАс – середня вартість необоротних активів;
Зс – середня сума зносу необоротних активів.
Зазначений показник розраховується в динаміці. Збільшення цього показника в звітному періоді у порівнянні з минулим періодом позитивно зарактеризує роботу підприємства, зменшення, навпаки – негативно.
5. Коєфіцієнт рентабельності:
, де
Кр – коефіцієнт рентабельності необоротних активів;
Пч – чистий прибуток підприємства.
ВАс – середня вартість необоротних активів.
На основі проведеного аналізу визначається оптимальна сума необоротних активів в плановому періоді за формулою:
, де
ВАо – оптимальна сума необоротних активів;
ВАк – вартість необоротних активів, які використовуються на кінець звітного періоду;
ВАн – вартість необоротних активів, які не використовуються у виробничому процесі на кінець звітного періоду;
КВА – приріст коефіцієнту використання необоротних активів у звітному періоді;
КОР – коефіцієнт приросту обсягу реалізації продукції у плановому періоді.
Таким чином, фінансовий менеджер повинен забезпечувати ефективне використання грошових коштів, пов”язаних з придбанням, реконструкцією, розширенням та технічним переоснащенням необоротних активів.
Книга: Фінансовий менеджмент: конспект лекцій (КНЕУ) / Поддєрьогін .
ЗМІСТ
На попередню
|