Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
Додати книгу на сайт:
11.4.7. Мирова угода
Поряд із можливістю участі кредиторів у санації боржника поза провадженням справи про банкрутство, у законодавствах багатьох країн передбачено можливу участь кредиторів у фінансовому оздоровленні неспроможного підприємства в процесі провадження справи — укладенням мирової угоди. Укладання мирової угоди передбачене статтею 35 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Мирова угода — це процедура досягнення домовленості між боржником та кредиторами щодо пролонгації строків сплати належних кредиторам платежів або щодо зменшення суми боргів. Угода укладається переважно в тих випадках, коли боржник перебуває під загрозою неплатоспроможності та з власної ініціативи звертається із заявою до арбітражного суду щодо порушення справи про своє банкрутство. У даному разі, як уже було сказано, боржник розраховує укласти мирову угоду з метою виграти час, необхідний для проведення санації підприємства.
Разом із заявою про порушення справи про банкрутство неспроможний боржник подає до арбітражного суду проект мирової угоди, список усіх кредиторів та дебіторів із визначенням сум заборгованості, баланс та інші документи, які свідчать про фінансове та майнове становище боржника. У проекті мирової угоди викладаються пропозиції боржника за такими позиціями:
форма платіжних поступок кредиторів (списання чи пролонгація);
бажаний період пролонгації заборгованості;
бажана сума списання боргу;
обсяг (квота) початкового погашення заборгованості.
Згідно з вітчизняним законодавством мирова угода між боржником і кредиторами може бути укладена на будь-якому етапі провадження справи про банкрутство. Вона може стосуватися лише вимог, забезпечених заставою та другої та наступних черг кредиторів.
Рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймає комітет кредиторів більшістю голосів. Воно вважається ухваленим за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечено заставою майна боржника, висловили письмову згоду на укладення мирової угоди. Дуже важливо, що для осіб, які не дали згоди на укладення мирової угоди, не можуть бути встановлені умови гірші, ніж для тих, хто угоду підтримав.
Рішення про укладення мирової угоди підписують: від імені боржника — керівник чи арбітражний керуючий (керуючий санацією, ліквідатор), від імені кредиторів — голова комітету кредиторів.
Угода укладається в письмовій формі і підлягає затвердженню арбітражним судом. З цією метою арбітражний керуючий протягом п’яти днів від дня укладення мирової угоди повинен подати до арбітражного суду заяву про затвердження мирової угоди. До заяви додаються такі документи:
1. Текст мирової угоди.
2. Протокол засідання комітету кредиторів, на якому було ухвалене рішення про укладення мирової угоди.
3. Список кредиторів.
4. Зобов’язання боржника щодо відшкодування всіх першочергових витрат.
|
11.4. Економіко-правові аспекти санації та банкрутства підприємств
|
|
5. Письмові заперечення кредиторів, які не голосували на підтримку мирової угоди.
Виділяють дві основні форми поступок кредиторів, які можна передбачити в мировій угоді:
мораторій;
списання частини заборгованості.
Як правило, у мирових угодах комбінуються як мораторій, так і списання заборгованості. У законодавствах деяких країн визначається мінімальна частка заборгованості, яку боржник повинен погасити, що є обов’язковою умовою для затвердження мирової угоди арбітражним судом. Розмір цієї частки може залежати від строку пролонгації заборгованості. Наприклад, у Німеччині мінімальна частка становить 35% загальної суми заборгованості, якщо пролонгація не перевищує 12 місяців; 40% — якщо виплата заборгованості відкладається на довший період. Вітчизняне законодавство таких обмежень не встановлює. Це є компетенцією комітету кредиторів.
З формального боку, з дня затвердження арбітражним судом мирової угоди припиняються повноваження арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), однак комітет кредиторів може покласти на арбітражного керуючого функції нагляду за виконанням мирової угоди. Під час дії мирової угоди, арбітражний керуючий не має права розпоряджатися майном боржника. Він лише контролює ефективність його використання. З цією метою керуючий може, наприклад, вимагати, щоб усі грошові розрахунки підприємства проводились через спеціальний рахунок, рух коштів на якому він міг би перевіряти.
У разі визнання мирової угоди недійсною або її розірвання, вимоги кредиторів у незадоволеній до цього часу їхній частині відновлюються в повному обсязі. Крім того,
затвердження мирової угоди є підставою для припинення справи про банкрутство, а визнання мирової угоди недійсною — для відновлення провадження справи.
Мирова угода щодо відстрочення сплати платежів у бюджет та цільові позабюджетні фонди укладається відповідно до вимог податкового законодавства. Державні органи можуть погодитися на відстрочення частини вимог, якщо внаслідок такої поступки підприємство відновить свою господарську діяльність і матиме змогу сплачувати наступні обов’язкові платежі на користь держави.
Книга: Фінанси підприємств: Підручник / А. М. Поддєрьогін.
ЗМІСТ
| 1. | Фінанси підприємств: Підручник / А. М. Поддєрьогін.
|
|
| 2. | ВСТУП
|
|
| 3. | РОЗДІЛ 1 ОСНОВИ ФІНАНСІВ ПІДПРИЄМСТВ 1.1. СУТНІСТЬ І ФУНКЦІЇ ФІНАНСІВ ПІДПРИЄМСТВ
|
|
| 4. | 1.2. ГРОШОВІ ФОНДИ ТА ФІНАНСОВІ РЕСУРСИ
|
|
| 5. | 1.3. ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ФІНАНСІВ ПІДПРИЄМСТВ
|
|
| 6. | 1.4. ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ТА ЗМІСТ ФІНАНСОВОЇ РОБОТИ
|
|
| 7. | 1.5. ЗМІСТ ТА ЗАВДАННЯ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСАМИ ПІДПРИЄМСТВ
|
|
| 8. | КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО РОЗДІЛУ 1
|
|
| 9. | РОЗДІЛ 2 ГРОШОВІ РОЗРАХУНКИ ПІДПРИЄМСТВ 2.1. РОЗРАХУНКОВІ Й КАСОВІ ОПЕРАЦІЇ 2.1.1. Сутність грошових розрахунків підприємств
|
|
| 10. | 2.1.2. Безготівкові й готівкові розрахунки
|
|
| 11. | 2.1.3. Проведення касових операцій
|
|
| 12. | 2.1.4. Види банківських рахунків і порядок їх відкриття
|
|
| 13. | 2.2. ФОРМИ БЕЗГОТІВКОВИХ РОЗРАХУНКІВ 2.2.1. Принципи організації розрахунків
|
|
| 14. | 2.2.2. Розрахунки платіжними дорученнями
|
|
| 15. | 2.2.3. Розрахунки платіжними вимогами-дорученнями
|
|
| 16. | 2.2.4. Розрахунки чеками
|
|
| 17. | 2.2.5. Розрахунки акредитивами
|
|
| 18. | 2.2.6. Вексельна форма розрахунків
|
|
| 19. | 2.3. РОЗРАХУНКОВО-ПЛАТІЖНА ДИСЦИПЛІНА ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ
|
|
| 20. | ТЕСТИ ДО РОЗДІЛУ 2
|
|
| 21. | РОЗДІЛ 3 ГРОШОВІ НАДХОДЖЕННЯ ПІДПРИЄМСТВ 3.1. ХАРАКТЕРИСТИКА І СКЛАД ГРОШОВИХ НАДХОДЖЕНЬ ПІДПРИЄМСТВ
|
|
| 22. | 3.2. ДОХОДИ (ВИРУЧКА) ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ, РОБІТ, ПОСЛУГ
|
|
| 23. | 3.3. ДОХОДИ ВІД ФІНАНСОВО-ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ТА ІНШОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
|
|
| 24. | 3.4. ФОРМУВАННЯ ВАЛОВОГО І ЧИСТОГО ДОХОДУ
|
|
| 25. | КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО РОЗДІЛУ 3
|
|
| 26. | РОЗДІЛ 4 ФОРМУВАННЯ І РОЗПОДІЛ ПРИБУТКУ 4.1. ФОРМУВАННЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА 4.1.1. Прибуток як результат фінансово- господарської діяльності підприємства
|
|
| 27. | 4.1.2. Формування прибутку підприємства
|
|
| 28. | 4.1.3. Прибуток від реалізації продукції та його формування
|
|
| 29. | 4.1.4. Методи розрахунку прибутку від реалізації продукції
|
|
| 30. | 4.1.5. Сутність і методи обчислення рентабельності
|
|
| 31. | 4.2. РОЗПОДІЛ І ВИКОРИСТАННЯ ПРИБУТКУ 4.2.1. Розподіл прибутку підприємства
|
|
| 32. | 4.2.2. Використання чистого прибутку
|
|
| 33. | ТЕСТИ ДО РОЗДІЛУ 4
|
|
| 34. | РОЗДІЛ 5 ОПОДАТКУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ 5.1. СУТНІСТЬ ОПОДАТКУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ І ПОДАТКОВА СИСТЕМА 5.1.1. Сутність податків і їх функції
|
|
| 35. | 5.1.2. Система оподаткування підприємств та її становлення в Україні
|
|
| 36. | 5.2. ОПОДАТКУВАННЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВ 5.2.1. Становлення оподаткування прибутку
|
|
| 37. | 5.2.2. Чинний порядок оподаткування прибутку
|
|
| 38. | 5.3. ПЛАТЕЖІ ЗА РЕСУРСИ
|
|
| 39. | 5.3.1. Плата за землю
|
|
| 40. | 5.3.2. Фіксований сільськогосподарський податок
|
|
| 41. | 5.3.3. Податок із власників транспортних засобів
|
|
| 42. | 5.3.4. Податок на нерухоме майно (нерухомість)
|
|
| 43. | 5.4. НЕПРЯМІ ПОДАТКИ, ЯКІ СПЛАЧУЮТЬ ПІДПРИЄМСТВА 5.4.1. Вплив непрямих податків на фінансово- господарську діяльність підприємств
|
|
| 44. | 5.4.2. Мито
|
|
| 45. | 5.4.3. Акцизний збір
|
|
| 46. | 5.4.4. Податок на додану вартість
|
|
| 47. | 5.5. ЗБОРИ І ЦІЛЬОВІ ВІДРАХУВАННЯ, ЯКІ СПЛАЧУЮТЬ ПІДПРИЄМСТВА
|
|
| 48. | 5.6. МІСЦЕВІ ПОДАТКИ І ЗБОРИ
|
|
| 49. | 5.7. ОПОДАТКУВАННЯ СУБ’ЄКТІВ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА
|
|
| 50. | ТЕСТИ ДО РОЗДІЛУ 5
|
|
| 51. | РОЗДІЛ 6 ОБОРОТНІ КОШТИ ТА ЇХ ОРГАНІЗАЦІЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ 6.1. СУТНІСТЬ І ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБОРОТНИХ КОШТІВ 6.1.1. Сутність, склад і структура оборотних коштів
|
|
| 52. | 6.1.2. Класифікація і принципи організації оборотних коштів
|
|
| 53. | 6.2. ВИЗНАЧЕННЯ ПОТРЕБИ В ОБОРОТНИХ КОШТАХ 6.2.1. Необхідність і способи визначення потреби в оборотних коштах
|
|
| 54. | 6.2.2. Нормування оборотних коштів для створення виробничих запасів
|
|
| 55. | 6.2.3. Нормування оборотних коштів у незавершеному виробництві і витратах майбутніх періодів
|
|
| 56. | 6.2.4. Нормування оборотних коштів для створення запасів готової продукції
|
|
| 57. | 6.2.5. Розрахунок нормативу оборотних коштів економічним методом
|
|
| 58. | 6.3. ДЖЕРЕЛА ФОРМУВАННЯ ОБОРОТНИХ КОШТІВ
|
|
| 59. | 6.3.1. Власні джерела формування оборотних коштів
|
|
| 60. | 6.3.2. Використання банківських кредитів для формування оборотних коштів
|
|
| 61. | 6.3.3. Залучення коштів інших суб’єктів господарювання
|
|
| 62. | 6.4. ПОКАЗНИКИ СТАНУ І ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНИХ КОШТІВ 6.4.1. Показники стану власних оборотних коштів
|
|
| 63. | 6.4.2. Показники використання оборотних коштів і шляхи прискорення їх обертання
|
|
| 64. | 6.4.3. Вплив розміщення оборотних коштів на фінансовий стан підприємства
|
|
| 65. | ТЕСТИ ДО РОЗДІЛУ 6
|
|
| 66. | РОЗДІЛ 7 КРЕДИТУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ 7.1. НЕОБХІДНІСТЬ ТА СУТНІСТЬ КРЕДИТУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ 7.1.1. Кругооборот коштів підприємств та необхідність залучення кредитів
|
|
| 67. | 7.1.2. Класифікація кредитів, що надаються підприємствам
|
|
| 68. | 7.2. БАНКІВСЬКЕ КРЕДИТУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ 7.2.1. Види банківського кредиту та їх характеристика
|
|
| 69. | 7.2.2. Умови та порядок отримання банківського кредиту
|
|
| 70. | 7.2.3. Порядок погашення банківського кредиту підприємством
|
|
| 71. | 7.3. НЕБАНКІВСЬКЕ КРЕДИТУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ 7.3.1. Комерційне кредитування підприємств
|
|
| 72. | 7.3.2. Лізингове кредитування підприємств
|
|
| 73. | 7.3.3. Державне кредитування підприємств
|
|
| 74. | 7.3.4. Кредитування підприємств за рахунок коштів міжнародних фінансово-кредитних інститутів
|
|
| 75. | Ситуації і тести до розділу 7
|
|
| 76. | РОЗДІЛ 8 ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІДТВОРЕННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ 8.1. СУТНІСТЬ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ТА ЇХ ВІДТВОРЕННЯ
|
|
| 77. | 8.2. ПОКАЗНИКИ СТАНУ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ
|
|
| 78. | 8.3. ЗНОС І АМОРТИЗАЦІЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ
|
|
| 79. | 8.4. СУТНІСТЬ І СКЛАД КАПІТАЛЬНИХ ВКЛАДЕНЬ
|
|
| 80. | 8.5. ДЖЕРЕЛА І ПОРЯДОК ФІНАНСУВАННЯ КАПІТАЛЬНИХ ВКЛАДЕНЬ
|
|
| 81. | 8.6. ФІНАНСУВАННЯ РЕМОНТУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ
|
|
| 82. | ТЕСТИ ДО РОЗДІЛУ 8
|
|
| 83. | РОЗДІЛ 9 ОЦIНКА ФIНАНСОВОГО СТАНУ ПIДПРИЄМСТВА 9.1. ОЦІНКА ФIНАНСОВОГО СТАНУ ПIДПPИЄМСТВА, ЇЇ НЕОБХIДНIСТЬ I ЗНАЧЕННЯ
|
|
| 84. | 9.2. ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОЦІНКИ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВ
|
|
| 85. | 9.3. ПОКАЗНИКИ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА
|
|
| 86. | 9.4. ОЦІНКА ЛІКВІДНОСТІ ТА ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
|
|
| 87. | 9.5. ОЦІНКА ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
|
|
| 88. | 9.6. КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА
|
|
| 89. | ТЕСТИ ДО РОЗДІЛУ 9
|
|
| 90. | РОЗДІЛ 10 ФІНАНСОВЕ ПЛАНУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВАХ 10.1. ФІНАНСОВА СТРАТЕГІЯ ПІДПРИЄМСТВ
|
|
| 91. | 10.2. ЗМІСТ, ЗАВДАННЯ ТА МЕТОДИ ФІНАНСОВОГО ПЛАНУВАННЯ
|
|
| 92. | 10.3. ЗМІСТ ФІНАНСОВОГО ПЛАНУ ТА ПОРЯДОК ЙОГО СКЛАДАННЯ
|
|
| 93. | 10.4. ЗМІСТ І ЗНАЧЕННЯ ОПЕРАТИВНОГО ФІНАНСОВОГО ПЛАНУ
|
|
| 94. | ТЕСТИ ДО РОЗДІЛУ 10
|
|
| 95. | РОЗДІЛ 11 Фінансова санація та банкрутство підприємств 11.1. ФІНАНСОВА САНАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВА, ЇЇ ЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ ТА ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ 11.1.1. Фінансова криза на підприємстві: симптоми та фактори, що її спричиняють
|
|
| 96. | 11.1.2. Економічна сутність санації підприємств
|
|
| 97. | 11.1.3. Менеджмент фінансової санації підприємства
|
|
| 98. | 11.1.4. Випадки, коли приймається рішення про фінансову санацію підприємств
|
|
| 99. | 11.1.5. Класична модель фінансової санації
|
|
| 100. | 11.2. САНАЦІЙНИЙ АУДИТ 11.2.1. План санації
|
|
| 101. | 11.2.2. Сутність санаційного аудиту та етапи його проведення
|
|
| 102. | 11.2.3. Аналіз виробничо-господарської діяльності підприємства, що перебуває в кризі
|
|
| 103. | 11.2.4. Аудит фінансової сфери підприємства
|
|
| 104. | 11.2.5. Ситуація підприємства на ринках факторів виробництва та збуту готової продукції
|
|
| 105. | 11.2.6. Аналіз причин кризи та сильних і слабких місць на підприємстві
|
|
| 106. | 11.2.7. Акт аудиторської перевірки
|
|
| 107. | 11. 3. ФІНАНСОВІ ДЖЕРЕЛА САНАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ 11.3.1. Форми фінансової санації
|
|
| 108. | 11.3.2. Внутрішні джерела фінансової санації
|
|
| 109. | 11.3.3. Санація балансу. Зменшення статутного фонду підприємства
|
|
| 110. | 11.3.4. Санація із залученням коштів власників підприємства
|
|
| 111. | 11.3.5. Альтернативна санація
|
|
| 112. | 11.3.6. Участь кредиторів у фінансовому оздоровленні боржника
|
|
| 113. | 11.3.7. Фінансова участь персоналу в санації підприємства
|
|
| 114. | 11.3.8. Державна фінансова підтримка санації підприємств
|
|
| 115. | 11.4. ЕКОНОМІКО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ САНАЦІЇ ТА БАНКРУТСТВА ПІДПРИЄМСТВ 11.4.1. Доарбітражне врегулювання господарських спорів
|
|
| 116. | 11.4.2. Арбітражне врегулювання господарських спорів
|
|
| 117. | 11.4.3. Необхідність, функції та завдання інституту банкрутства підприємств
|
|
| 118. | 11.4.4. Порядок оголошення підприємства банкрутом
|
|
| 119. | 11.4.5. Задоволення претензій кредиторів
|
|
| 120. | 11.4. Економіко-правові аспекти санації та банкрутства підприємств 11.4.6. Фінансова санація на ухвалу арбітражного суду
|
|
| 121. | 11.4.7. Мирова угода
|
|
| 122. | 11.4.8. Санація шляхом реорганізації (реструктуризації)
|
|
| 123. | 11.4.9. Приховане, фіктивне та зумисне банкрутство
|
|
| 124. | ТЕСТИ ДО РОЗДІЛУ 11
|
|
| 125. | ГЛОСАРІЙ
|
|
| 126. | ЛІТЕРАТУРА
|
|
На попередню
Translate
