Українська Банерна Мережа
UkrKniga.org.ua
Нема на світі України, немає другого Дніпра, а ви претеся на чужину шукати доброго добра. / Тарас Шевченко

Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate


Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:
Завантажити книгу


Скачати одним файлом. Книга: Конспект лекцій Гроші та кредит / Савлук


3.2. Інституційна модель грошового ринку

Надзвичайно складна сутність та багатоликість існування грошового ринку істотно ускладнюють розуміння механізму його функціонування. Для полегшення цього завдання побудуємо інституційну модель грошового ринку, яка відображає взаємозв'язки між суб'єктами грошового ринку, що реалізуються через потоки грошей та інструментів.

У загальному вигляді інституційну модель грошового ринку можна подати як схему потоків грошей та інструментів між трьома групами економічних суб'єктів: тими, що заощаджують гроші; тими, що запозичують гроші; фінансовими посередниками.

Кредиторами можуть бути будь-які економічні суб'єкти, що заощадили грошові кошти. Це насамперед сімейні господарства (населення), а також фірми, урядові структури, включаючи органи місцевого самоврядування, іноземні фізичні та юридичні особи. Позичальниками можуть бути ті ж види економічних суб'єктів, але на перше місце за частотою і обсягом запозичень слід поставити ділові фірми, а потім - урядові структури, сімейні господарства, іноземців. Стрілки, що показують рух грошей,

спрямовані від кредиторів до позичальників, а стрілки, що відображають рух інструментів, - від позичальників до кредиторів.

За інституційним критерієм грошовий ринок можна поділити на два сектори:

- сектор прямого фінансування;

- сектор опосередкованого фінансування.

У секторі прямого фінансування зв'язки між продавцями і покупцями грошей здійснюються безпосередньо, і всі питання купівлі-продажу вони вирішують самостійно один з одним. Функціонуючі тут брокери та дилери виконують скоріше технічну роль звичайних посередників, допомагаючи їм швидше знайти один одного. У цьому секторі виділяють два канали руху грошей:

^ канал капітального фінансування, по якому покупці назавжди залучають кошти у свій оборот; для цього використовуються як інструмент акції;

^ канал запозичень, по якому покупці тимчасово залучають кошти в свій оборот, використовуючи для цього як інструмент облігації та інші подібні цінні папери.

Наявність сектора прямого фінансування має важливе економічне значення. Для покупців грошей розширюються можливості вибору найвигідніших умов купівлі, зниження ціни грошей та скорочення плати за користування позиками. Продавець грошей тут може знати свого покупця "в обличчя", що дає можливість вибирати найбільш надійних позичальників, уникати зайвих ризиків. Завдяки цим перевагам сектор прямого фінансування розвивається досить інтенсивно в структурі грошового ринку. Крім того, наявність цього сектора загострює конкурентну боротьбу між фінансовими посередниками на грошовому ринку, примушує їх знижувати ціни та розширювати асортимент своїх послуг для суб'єктів цього ринку.

У секторі опосередкованого фінансування зв'язки між продавцями і покупцями грошей реалізуються через фінансових посередників, які спочатку акумулюють у себе ресурси, що пропонуються на ринку, а потім продають їх кінцевим покупцям від свого імені. Вони створюють власні зобов'язання й вимоги, які можуть бути самостійними інструментами грошового ринку, зумовлювати появу нових грошових потоків. Тому фінансові посередники цього сектора істотно відрізняються від технічних посередників першого сектора як за своєю роллю в економіці, так і за технологічними процесами функціонування. Вони активно діють у напрямі мобілізації грошових коштів у тих суб'єктів ринку, які їх заощадили, і цілеспрямовано розміщують їх серед тих суб'єктів, які мають потребу у додаткових грошах, допомагаючи тим самим швидше, зручніше і вигідно перемістити вільні гроші від кредиторів до позичальників. Цю свою діяльність, яка ще називається фінансовим посередництвом, посередники здійснюють заради одержання прибутку, що робить її важливою сферою бізнесу.

Сектор опосередкованого фінансування є об'єктивно необхідною складовою грошового ринку. Він не просто доповнює сектор прямого фінансування, а створює спеціальний механізм реалізації тих зв'язків між кредиторами і позичальниками, які не можуть бути реалізовані через сектор прямого фінансування. Насамперед мова йде про зв'язки, установлення яких вимагає великих витрат грошей і часу на пошуки і вивчення контрагента, чи реалізація яких пов'язана зі значними ризиками. Завдяки діяльності фінансових посередників вдається найбільш повно реалізувати всі можливості і вигоди, які властиві грошовому ринку взагалі. Тому між секторами прямого й опосередкованого фінансування існують не тільки конкурентна боротьба, а й інтеграційні процеси, зокрема активне проникнення фінансових посередників у сектор прямого фінансування як технічних посередників, кредиторів та позичальників (більш детально діяльність фінансових посередників буде розглянута в розділі 10).

За характером посередницьких операцій розрізняється багато видів фінансових посередників: банки, страхові компанії, інвестиційні, фінансові та трастові компанії, пенсійні фонди, кредитні товариства тощо. За місцем на грошовому ринку їх можна розділити на дві групи: банки та небанківські фінансово-кредитні установи.

Виокремлення банків в окрему групу зумовлено тим, що вони мають значно ширші можливості оперувати на грошовому ринку, ніж інші інституції. Тому банки займають ключове положення в секторі опосередкованого фінансування. Це зумовлено двома рисами, притаманними банкам:

1) вони не тільки можуть акумулювати вільні кошти кредиторів, а й самі створювати депозитні грошові кошти в процесі кредитної діяльності;

2) вони здійснюють розрахунково-касове обслуговування всіх інших фінансово-кредитних інституцій, а тому можуть мобілізувати, а отже - тимчасово використати, вільні кошти останніх.

Книга: Конспект лекцій Гроші та кредит / Савлук

ЗМІСТ

1. Конспект лекцій Гроші та кредит / Савлук
2. РОЗДІЛ 1 СУТНІСТЬ ТА ФУНКЦІЇ ГРОШЕЙ РОЗДІЛ 1 СУТНІСТЬ ТА ФУНКЦІЇ ГРОШЕЙ 1.1. Походження грошей. роль держави у створенні грошей
3. 1.2. Сутність грошей. гроші як гроші і гроші як капітал
4. 1.3. Форми грошей та їх еволюція
5. 1.4. Вартість грошей
6. 1.5. Функції грошей
7. 1.6. Якісні властивості грошей
8. 1.7. Роль грошей у розвитку економіки
9. Висновки
10. РОЗДІЛ 2 ГРОШОВИЙ ОБОРОТ І ГРОШОВА МАСА, ЩО ЙОГО ОБСЛУГОВУЄ РОЗДІЛ 2 ГРОШОВИЙ ОБОРОТ І ГРОШОВА МАСА, ЩО ЙОГО ОБСЛУГОВУЄ 2.1. Сутність та економічна основа грошового обороту
11. 2.2. Модель грошового обороту. грошові потоки та їх балансування
12. 2.3. Структура грошового обороту за економічним змістом та формою платіжних засобів
13. 2.4. Маса грошей в обороті. грошові агрегати та грошова база
14. 2.5. Швидкість обігу грошей
15. 2.6. Закон грошового обігу
16. 2.7. Механізм зміни маси грошей в обороті. грошово-кредитний мультиплікатор
17. Висновки
18. РОЗДІЛ З ГРОШОВИЙ РИНОК РОЗДІЛ З ГРОШОВИЙ РИНОК 3.1. Сутність та особливості функціонування грошового ринку
19. 3.2. Інституційна модель грошового ринку
20. 3.3. Структура грошового ринку
21. 3.4. Попит на гроші
22. 3.5. Пропозиція грошей
23. 3.6. Графічна модель грошового ринку. рівновага на грошовому ринку та процент
24. 3.7. Заощадження та інвестиції в механізмі грошового ринку
25. ВИСНОВКИ
26. РОЗДІЛ 4 ГРОШОВІ СИСТЕМИ РОЗДІЛ 4 ГРОШОВІ СИСТЕМИ 4.1. Сутність, призначення та структура грошової системи
27. 4.2. Види грошових систем та їх еволюція
28. 4.3. Створення і розвиток грошової системи України
29. 4.4. Державне регулювання грошового обороту та місце в ньому фіскально-бюджетної та грошово-кредитної політики
30. 4.5. Грошово-кредитна політика, її цілі та інструменти
31. 4.6. Монетизація бюджетного дефіциту та валового внутрішнього продукту в Україні
32. ВИСНОВКИ
33. РОЗДІЛ 5 ІНФЛЯЦІЯ ТА ГРОШОВІ РЕФОРМИ РОЗДІЛ 5 ІНФЛЯЦІЯ ТА ГРОШОВІ РЕФОРМИ 5.1. Сутність, види та закономірності розвитку інфляції
34. 5.2. Причини інфляції
35. 5.3. Економічні та соціальні наслідки інфляції
36. 5.4. Державне регулювання інфляції
37. 5.5. Особливості інфляції в Україні
38. 5.6. Сутність та види грошових реформ
39. 5.7. Особливості проведення грошової реформи в Україні
40. ВИСНОВКИ
41. РОЗДІЛ 6 ВАЛЮТНИЙ РИНОК ТА ВАЛЮТНІ СИСТЕМИ РОЗДІЛ 6 ВАЛЮТНИЙ РИНОК ТА ВАЛЮТНІ СИСТЕМИ 6.1. Сутність валюти та валютних відносин. конвертованість валюти
42. 6.2. Валютний ринок. види операцій на валютному ринку
43. 6.3. Валютний курс
44. 6.4. Валютні системи та валютна політика. особливості формування валютної системи України
45. 6.5. Платіжний баланс та золотовалютні резерви в механізмі валютного регулювання
46. 6.6. Світова та міжнародна валютні системи
47. 6.7. Міжнародні ринки грошей та капіталів
48. ВИСНОВКИ
49. РОЗДІЛ 7 РОЗДІЛ 7 7.1. Класична кількісна теорія грошей
50. 7.2. Неокласичний варіант кількісної теорії грошей
51. 7.3. Внесок Дж. М. Кейнса у розвиток кількісної теорії грошей
52. 7.4. Сучасний монетаризм як напрям розвитку кількісної теорії
53. 7.5. Сучасний кейнсіансько-неокласичний синтез у теорії грошей
54. 7.6. Грошово-кредитна політика україни в перехідний період у світлі монетаристської теорії
55. ВИСНОВКИ
56. РОЗДІЛ 8 НЕОБХІДНІСТЬ ТА СУТНІСТЬ КРЕДИТУ РОЗДІЛ 8 НЕОБХІДНІСТЬ ТА СУТНІСТЬ КРЕДИТУ 8.1. Загальні передумови та економічні чинники необхідності кредиту
57. 8.2. Сутність кредиту. теоретичні концепції кредиту
58. 8.3. Стадії та закономірності руху кредиту
59. ВИСНОВКИ
60. РОЗДІЛ 9. ВИДИ, ФУНКЦІЇ ТА РОЛЬ КРЕДИТУ РОЗДІЛ 9. ВИДИ, ФУНКЦІЇ ТА РОЛЬ КРЕДИТУ 9.1. Форми, види та функції кредиту
61. 9.2. Характеристика основних видів кредиту
62. 9.3. Економічні межі кредиту. взаємозв
63. 9.4. Позичковий процент
64. 9.5. Роль кредиту в розвитку економіки
65. 9.6. Розвиток кредитних відносин в україні в перехідний період
66. ВИСНОВКИ
67. РОЗДІЛ 10. ФІНАНСОВІ ПОСЕРЕДНИКИ ГРОШОВОГО РИНКУ РОЗДІЛ 10. ФІНАНСОВІ ПОСЕРЕДНИКИ ГРОШОВОГО РИНКУ 10.1. Сутність, призначення та види фінансового посередництва
68. 10.2. Банки як провідні суб
69. 10.3. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. особливості побудови банківської системи в Україн
70. 10.4. Небанківські фінансово-кредитні установи
71. ВИСНОВКИ
72. РОЗДІЛ 11 ЦЕНТРАЛЬНІ БАНКИ РОЗДІЛ 11 ЦЕНТРАЛЬНІ БАНКИ 11.1. Призначення, статус та основи організації центрального банку
73. 11.2. Функції центрального банку
74. 11.3. Походження та розвиток центральних банків
75. 11.4. Становлення центрального банку в Україні
76. Висновки
77. РОЗДІЛ 12 КОМЕРЦІЙНІ БАНКИ РОЗДІЛ 12 КОМЕРЦІЙНІ БАНКИ 12.1. Поняття, призначення та класифікація комерційних банків
78. 12.2. Походження та розвиток комерційних банків
79. 12.3. Основи організації та специфіка діяльності окремих видів комерційних банків
80. 12.4. Пасивні операції банків
81. 12.5. Активні операції банків
82. 12.6. Розрахунково-касове обслуговування клієнтів
83. 12.7. Банківські послуги
84. 12.8. Стабільність банків і механізм її забезпечення
85. 12.9. Особливості становлення і розвитку комерційних банків в Україні
86. ВИСНОВКИ
87. РОЗДІЛ 13 МІЖНАРОДНІ ВАЛЮТНО-КРЕДИТНІ УСТАНОВИ ТА ФОРМИ ЇХ СПІВРОБІТНИЦТВА З УКРАЇНОЮ
88. 13.1. Міжнародний валютний фонд і його діяльність в Україні
89. 13.2. Світовий банк
90. 13.3. Регіональні міжнародні кредитно-фінансові інституції
91. 13.4. Європейський банк реконструкції та розвитку
92. 13.5. Банк міжнародних розрахунків
93. ВИСНОВКИ

На попередню


Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate