Українська Банерна Мережа
UkrKniga.org.ua
Нехай ми йшли не туди, зате в якому темпі просувалися! / Олександр Перлюк

Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate


Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:
Завантажити книгу


Скачати одним файлом. Книга: Конспект лекцій Історія економічних вчень


3.2. Виникнення класичної політичної економії в Англії. В Петті.

Основоположником класичної політичної економії в Англії К. Маркс називає В. Петті (1623—1687). Інші економісти відносять його до меркантилістів. Проте аналіз його праць дає підстави для висновку, що він є економістом перехідного від меркантилізму до класичної політекономії періоду.

Петті — лікар за освітою. Під час придушення визвольного руху в Ірландії він був лікарем в англійській армії і став великим землевласником, одержавши від королівського уряду багато земель, конфіскованих у ірландців.

Петті називають першим професійним економістом. Його перу належить кілька наукових творів: «Трактат про податки і збори» (1662), «Слово мудрим» (1664), «Політична анатомія Ірландії» (1672), «Політична арифметика» (1676), «Різне про гроші» (1682).

У своїх працях, особливо ранніх, Петті віддає данину меркантилізму. Обґрунтовуючи економічну політику держави, він розвиває теорію торгового балансу, виступає за нагромадження в країні золота і срібла, виправдовує колоніальну експансію, втручання держави в економічне життя. Водночас уже в першій друкованій праці Петті далеко виходить за межі питань, що їх ставлять меркантилісти. Він пише про гроші, позичковий процент, вексельний курс, податки, земельну ренту, монополії та інше. Навіть сама тільки постановка цих питань відрізняє його від меркантилістів.

Медик за освітою, він розглядає економічний лад країни, як живий організм, «політичне тіло», починаючи з'ясовувати його «анатомію». Розвиваючи нову науку, яку він називає «політичною арифметикою», або «політичною анатомією», її завдання він убачає в необхідності пояснити «таємничу природу» цілої низки явищ, з'ясувати суть економічних процесів. Слід звернути увагу, що він застосовує і новий метод дослідження економічних явищ. На відміну від меркантилістів, які використовували емпіричний, описовий метод, Петті заклав основи абстрактного методу в політичній економії.

Відрізняє Петті від меркантилістів і постановка питання про багатство. У нього багатство — це сума рухомого й нерухомого майна. У праці «Слово мудрим» він дає перелік предметів, що, на

його думку, є багатством. Поряд з конкретизацією він визначає й загальне (абстрактне) поняття багатства. Це — прибуток нації, який вона має від зовнішньої торгівлі. Джерелом багатства в нього є не сфера обігу, а праця, виробництво.

Теорія вартості. Петті вважають засновником трудової теорії вартості. Саме тому К. Маркс називає його засновником класичної політичної економії в Англії. Вартість Петті трактує з позиції пропорційного обміну, що визначається затратами праці на виробництво товарів і залежить від її продуктивності в різних галузях. Він використовує термін «природна ціна», яка в нього і є, по суті, вартістю. Природна ціна певного товару визначається, за Петті, кількістю срібла, на видобуток якого і доставку в Лондон треба витратити стільки ж праці, як і на виготовлення товару.

Отже, слід звернути увагу на те, що Петті не розуміє вартість як об'єктивну реальність, як внутрішню властивість товару. Він визначає, власне, не вартість товару, а лише його відносну вартість у грошовому вираженні, не відокремлюючи її від ціни. Вартість, на думку Петті, створює не будь-яка праця, а лише та, що витрачається на видобуток золота і срібла. У нього немає чіткого розмежування вартості й споживної вартості. А оскільки у виробництві споживної вартості бере участь не лише праця, а й природа, то Петті поширює її дію на створення вартості. Звідси крилатий вислів Петті «Праця — батько і найактивніший чинник багатства, земля — його мати». У такий спосіб земля в нього теж стає фактором вартості. На цій підставі він дає ще одне визначення вартості, створеної землею і працею, — «середній щоденний прожиток дорослої людини». Відповідно вартість певної речі дорівнюватиме кількості щоденних пайків, спожитих тим, хто цю річ виготовив.

Крім «природної ціни» (вартості), Петті виділяє ще й «політичну», тобто ринкову ціну. її величина визначається не лише затратами праці, а й попитом і пропозицією.

Аналізуючи економічні погляди Петті, необхідно проаналізувати і визначення ним інших економічних категорій. Заробітну плату він розуміє як ціну праці, величина якої визначається вартістю засобів існування. Він прихильник мінімальної заробітної плати, яка б забезпечувала лише фізіологічний прожитковий мінімум, щоб примусити робітників працювати. Рента в Петті є продуктом праці. її величина — це різниця між вартістю сільськогосподарських продуктів і витратами виробництва. Процент Петті називає ^грошовою рентою» і визначає його як щось похідне від ренти. Його величина залежить від розмірів земельної ренти і кількості грошей в обігу.

Великою заслугою Петті є запровадження принципів кількісного визначення національного багатства і національного доходу. Національний дохід, на його думку, створюється у сфері матеріального виробництва й у сфері послуг.

Книга: Конспект лекцій Історія економічних вчень

ЗМІСТ

1. Конспект лекцій Історія економічних вчень
2. 1.2. Методи аналізу курсу ''Історія економічних вчень''
3. 1.3. Завдання курсу
4. Тема 2. Економічна думка стародавнього світу та середньовіччя. Меркантилізм.
5. 2.1. Економічна думка стародавнього сходу
6. 2.2. Економічна думка античного світу
7. 2.3. Економічна думка середньовіччя
8. 2.4. Меркантилізм
9. Тема 3. Класична школа політичної економії. Тема 3. Класична школа політичної економії. 3.1. Історичні умови виникнення і загальна характеристика класичної політичної економії.
10. 3.2. Виникнення класичної політичної економії в Англії. В Петті.
11. 3.3. Виникнення класичної політичної економії у Франції.
12. 3.4. Економічне вчення А.Смітта
13. 3.5. Економічне вчення Д.Рікардо
14. Тема 4. еволюція класичної політичної економії в І пол. 19 ст.
15. 4.1. Політична економія в Англії
16. 4.2. Політична економія у Франції.
17. 4.3. Економічна теорія у США
18. Тема 5. Критичний напрям політичної економії. Формування соціалістичних ідей.
19. 5.1. Економічні погляди С.Сісмонді
20. 5.2. Економічна концепція Прудона.
21. 5.3. Економічні погляди Родбертуса.
22. 5.4. Економічна програма Лассаля
23. Тема 6. Економічні вчення західноєвропейських соціалістів-утопістів.
24. 6.1. Теоретичні джерела західноєвропейського утопічного соціалізму.
25. 6.2. Утопічний соціалізм Сен-Сімон Фур
26. Тема 7. Виникнення і розвиток Марксистської економічної теорії.
27. 7.1. Зародження Марксистської економічної теорії
28. 7.2. Теоретичні проблеми ''Капіталу'' К.Маркса.
29. 7.3. Праці К.маркса та Ф. Енгельса 70-90 рр.
30. 7.4. Розвиток В.І. Леніна марксистського економічного вчення
31. 7.5. Марксизм і сучасність.
32. Тема 8. Виникнення альтернативної школи політичної економії. німецька національна політекономія.
33. 8.1. Започаткування системи національної політичної економії в Німеччині
34. 8.2. Історична школа.
35. 8.3. нова історична школа та соціальний напрям.
36. Тема 9. Маржиналізм. Становлення неокласичної традиції в економічній теорії.
37. 9.1. Маржиналізм.
38. 9.2. Австрійська школа.
39. 9.3. Становлення неокласичної традиції. Кембриджська школа.
40. 9.4. Американська школа.
41. 9.5. Шведська ( Стокгольмська) школа.
42. 9.6. Математична школа в політичній економії.
43. Тема 10. Економічна думка в Росії ( 19 поч 20 ст)
44. 10.1. Економічна думка на початку 19 ст.
45. 10.2. Економічна думка в період кризи і ліквідації кріпацтва
46. 10.3. Економічна програма народництва.
47. 10.4. Політична економія в Росії в ІІ пол 19 на поч 20 ст.
48. 11. Економічна думка в Україні 19-поч 20 ст.
49. 11.1. Економічні проблеми в період підготовки та здійснення реформи в 1861 р.
50. 11.2. Ліберльно-буржуазна економічна думка в пореформенний період.
51. 11.3. Революціно-демократична економічна думка.
52. 11.4. Ліберальне народництво.
53. 11.5. Розвиток політичної економії.
54. Тема 12. Загальна характеристика розвитку економічної теорії у ХХ ст.
55. 12.1. Проблеми соціально-економічного розвитку та їх відображення в економічних теоріях.
56. 12.2. Основні напрямки розвитку економічної теорії у ХХ ст. та їх революція.
57. 12.3. Критерії класифікації і порявняльний аналіз напрямків економічної теорії.
58. Тема 13. Кейнсіанство і його особливості в різних країнах. Тема 13. Кейнсіанство і його особливості в різних країнах. 13.1. Історичні передумови виникнення кейнсіанства.
59. 13.2. Теоретична система та економічна програма дж.Кейнса.
60. 13.3. Поширення кейнсіанства в різних країнах
61. Тема 14. Еволюція неокласичних ідей. Неолібералізм.
62. 14.1. Еволюція неокласичних ідей у 20 ст.
63. 14.2. Перегляд неокласичної теорії ринку. Монополії і конкуренція.
64. 14.3. Консервативна неокласика. неокласичні теорії економічного зростання.
65. 14.4. Неолібералізм. Лондонська, Фрейбурзька, паризька ч Чиказька школи.
66. 14.5. Неокласичне відродження теорії ''Економіки пропозиції'' та раціональних очікувань.
67. 14.6. ''Неокласичний синтез''
68. 14.7. Досвіт застосування неокласичних моделей в економіці різник країн.
69. Тема 15. Інституціоналізм.
70. 15.1. Ідейно-теоретичні основи інституціоналізму та етапи його розвитку.
71. 15.2. Ранній інституціоналізм.
72. 15.3. Неоінституціоналізм.
73. 15.4. Теорії трансформації капіталізму.
74. 15.5. Теорії ''Індустріального суспільства''
75. 15.6. Концепція футурології.

На попередню


Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate