Українська Банерна Мережа
UkrKniga.org.ua
Думай довго, пиши коротко. / Андрій Коваль

Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate


Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:
Завантажити книгу


Скачати одним файлом. Книга: Конспект лекцій Історія економічних вчень


9.2. Австрійська школа.

Вона сформувалась у 70-ті роки XIX ст. і здобула найширше визнання серед представників маржиналізму на першому етапі «маржинальної революції». Цю школу репрезентували професори Віденського університету — вже згадуваний К. Менгер, а також Ф. Візер (1851—1926) і Е. Бем-Баверк (1851—1914). Основні праці К. Менгера — «Основи політичної економії» та «Дослідження про методи соціальних наук і політичної економії зокрема»; Ф. Візера — «Походження й основні закони господарської цінності», «Природна цінність», «Закон влади»; Е. Бем-Баверка — «Основи теорії цінності господарських благ», «Капітал і прибуток», «Теорія Карла Маркса та її критики».

Вивчаючи їхні економічні теорії, необхідно звернути увагу на такі найхарактерніші методологічні особливості австрійської школи: по-перше, суб'єктивно-ідеалістичне відображення економічних процесів та явищ; по-друге, використання як головного об'єкта дослідження не суспільного виробництва, а індивідуального господарства; по-третє, визнання примату споживання над виробництвом.

Коло питань, що їх вивчали представники австрійської школи, є досить широким. Це і вчення про предмет політичної економії, її методологічні основи, і метод дослідження економічних процесів, і аналіз вартості товару і факторів, що впливають на її формування, тощо.

Об'єктом дослідження вважалося окреме господарство, яке визнавалося типовим елементом економічної системи суспільства. Ідеалом такого господарства було господарство цілком ізольованого суб'єкта — Робінзона. Народне господарство розглядалось як сукупність таких окремих господарств. Для того щоб виявити і розкрити закони економіки в цілому, достатньо було, на думку австрійських економістів, вивчити механізм їхньої дії на прикладі одного ізольованого господарства. Такий метод дослідження отримав назву «робінзонат».

Обстоюючи позиції нової концепції, економісти австрійської школи обмежували економічні відносини лише ринковими зв''язками, тобто відносинами обміну. Саме вони, на їхню думку, є засадничими в дослідженнях, оскільки визначають пропорції, котрі формуються у виробництві і надають йому відповідного характеру. Основою економічної діяльності вважалася психологія суб'єкта господарювання, яка зумовлює його потреби, мотиви діяльності й усю його економічну поведінку. При цьому об''єк-тивний характер розвитку суспільного виробництва і властивих йому законів повністю ігнорувався. В їхніх системах усі економічні суб'єкти цілком однорідні й рівноправні, кожний діє виключно у власних інтересах. Економічні закони в такому разі стають наслідком взаємодії індивідуальних рішень.

Оскільки центральне місце серед проблем, які досліджувала австрійська школа, посідала проблема цінності, потрібно передовсім вивчити теорію цінності цієї школи, що відома під назвою теорії «граничної корисності». Згідно з цією теорією корисність є визначальним фактором цінності. Під корисністю австрійці розуміли ту загальну властивість матеріальних благ, котра дає змогу задовольнити потреби індивіда. При цьому вони розрізняли (зокрема Е. Бем-Баверк) два види корисності: просту (абстрактну) і кваліфіковану (конкретну). Абстрактна розглядалась як корисність взагалі, що притаманна матеріальним благам, які є в достатній кількості. Кваліфікованою корисністю наділялися блага, запас яких обмежений, і зменшення такого блага хоча б на одну одиницю негативно позначатиметься на добробуті індивіда. Таке розмежування корисності пов'язувалося з формуванням цінності благ. Не всі «корисності» здатні обмінюватися. Таку здатність мають тільки ті блага, які є в обмеженій кількості і завдяки цьому стають цінностями. К. Менгер дав суб'єктивістське тлумачення цінності, яке стало згодом загальною вихідною позицією австрійської школи, а саме: «цінність — це судження, яке люди, що господарюють, мають про значення благ, котрі перебувають у їхньому розпорядженні для підтримання їхнього життя та їхнього добробуту, а тому поза їхньою свідомістю вона не існує».

Розвиваючи цю ідею, Е. Бем-Баверк процес утворення цінності поділяв на два етапи. Перший він пов'язував з утворенням «суб'єктивної цінності», під якою розумів індивідуальну оцінку блага суб'єктом. Вона залежала від того, яку роль благо відігравало в задоволенні його потреб. Величина корисності, що її забезпечує людині відповідне благо, є водночас і мірою його цінності. При цьому важливо зрозуміти й запам'ятати, що новим елементом, який австрійська школа внесла в теорію корисності, було те, що за основу цінності товару австрійці брали не просто корисність, а граничну корисність, що задовольняє мінімальну потребу людини. К. Менгер був першим із представників австрійської школи, хто сформулював принцип спадної корисності, відповідно до якого цінність будь-якого блага визначається тією найменшою корисністю, яку має остання одиниця його запасу. Е. Бем-Баверк, дотримуючись такого принципу в дослідженні суб'єктивної цінності, не обмежився цим і виділив другий етап утворення цінності блага, який пов'язував з «об'єктивною» цінністю, котра, на його думку, формується на ринку в результаті вирівнювання суб'єктивних оцінок у процесі стихійного виявлення попиту і пропозиції.

Крім теорії «граничної корисності», необхідно також, використовуючи рекомендовану літературу, вивчити й засвоїти інші теорії представників австрійської школи, зокрема, теорію приписування (рос. мовою «теория вменения»), теорію капіталу і процента, звернувши увагу на їхній методологічний інструментарій.

Книга: Конспект лекцій Історія економічних вчень

ЗМІСТ

1. Конспект лекцій Історія економічних вчень
2. 1.2. Методи аналізу курсу ''Історія економічних вчень''
3. 1.3. Завдання курсу
4. Тема 2. Економічна думка стародавнього світу та середньовіччя. Меркантилізм.
5. 2.1. Економічна думка стародавнього сходу
6. 2.2. Економічна думка античного світу
7. 2.3. Економічна думка середньовіччя
8. 2.4. Меркантилізм
9. Тема 3. Класична школа політичної економії. Тема 3. Класична школа політичної економії. 3.1. Історичні умови виникнення і загальна характеристика класичної політичної економії.
10. 3.2. Виникнення класичної політичної економії в Англії. В Петті.
11. 3.3. Виникнення класичної політичної економії у Франції.
12. 3.4. Економічне вчення А.Смітта
13. 3.5. Економічне вчення Д.Рікардо
14. Тема 4. еволюція класичної політичної економії в І пол. 19 ст.
15. 4.1. Політична економія в Англії
16. 4.2. Політична економія у Франції.
17. 4.3. Економічна теорія у США
18. Тема 5. Критичний напрям політичної економії. Формування соціалістичних ідей.
19. 5.1. Економічні погляди С.Сісмонді
20. 5.2. Економічна концепція Прудона.
21. 5.3. Економічні погляди Родбертуса.
22. 5.4. Економічна програма Лассаля
23. Тема 6. Економічні вчення західноєвропейських соціалістів-утопістів.
24. 6.1. Теоретичні джерела західноєвропейського утопічного соціалізму.
25. 6.2. Утопічний соціалізм Сен-Сімон Фур
26. Тема 7. Виникнення і розвиток Марксистської економічної теорії.
27. 7.1. Зародження Марксистської економічної теорії
28. 7.2. Теоретичні проблеми ''Капіталу'' К.Маркса.
29. 7.3. Праці К.маркса та Ф. Енгельса 70-90 рр.
30. 7.4. Розвиток В.І. Леніна марксистського економічного вчення
31. 7.5. Марксизм і сучасність.
32. Тема 8. Виникнення альтернативної школи політичної економії. німецька національна політекономія.
33. 8.1. Започаткування системи національної політичної економії в Німеччині
34. 8.2. Історична школа.
35. 8.3. нова історична школа та соціальний напрям.
36. Тема 9. Маржиналізм. Становлення неокласичної традиції в економічній теорії.
37. 9.1. Маржиналізм.
38. 9.2. Австрійська школа.
39. 9.3. Становлення неокласичної традиції. Кембриджська школа.
40. 9.4. Американська школа.
41. 9.5. Шведська ( Стокгольмська) школа.
42. 9.6. Математична школа в політичній економії.
43. Тема 10. Економічна думка в Росії ( 19 поч 20 ст)
44. 10.1. Економічна думка на початку 19 ст.
45. 10.2. Економічна думка в період кризи і ліквідації кріпацтва
46. 10.3. Економічна програма народництва.
47. 10.4. Політична економія в Росії в ІІ пол 19 на поч 20 ст.
48. 11. Економічна думка в Україні 19-поч 20 ст.
49. 11.1. Економічні проблеми в період підготовки та здійснення реформи в 1861 р.
50. 11.2. Ліберльно-буржуазна економічна думка в пореформенний період.
51. 11.3. Революціно-демократична економічна думка.
52. 11.4. Ліберальне народництво.
53. 11.5. Розвиток політичної економії.
54. Тема 12. Загальна характеристика розвитку економічної теорії у ХХ ст.
55. 12.1. Проблеми соціально-економічного розвитку та їх відображення в економічних теоріях.
56. 12.2. Основні напрямки розвитку економічної теорії у ХХ ст. та їх революція.
57. 12.3. Критерії класифікації і порявняльний аналіз напрямків економічної теорії.
58. Тема 13. Кейнсіанство і його особливості в різних країнах. Тема 13. Кейнсіанство і його особливості в різних країнах. 13.1. Історичні передумови виникнення кейнсіанства.
59. 13.2. Теоретична система та економічна програма дж.Кейнса.
60. 13.3. Поширення кейнсіанства в різних країнах
61. Тема 14. Еволюція неокласичних ідей. Неолібералізм.
62. 14.1. Еволюція неокласичних ідей у 20 ст.
63. 14.2. Перегляд неокласичної теорії ринку. Монополії і конкуренція.
64. 14.3. Консервативна неокласика. неокласичні теорії економічного зростання.
65. 14.4. Неолібералізм. Лондонська, Фрейбурзька, паризька ч Чиказька школи.
66. 14.5. Неокласичне відродження теорії ''Економіки пропозиції'' та раціональних очікувань.
67. 14.6. ''Неокласичний синтез''
68. 14.7. Досвіт застосування неокласичних моделей в економіці різник країн.
69. Тема 15. Інституціоналізм.
70. 15.1. Ідейно-теоретичні основи інституціоналізму та етапи його розвитку.
71. 15.2. Ранній інституціоналізм.
72. 15.3. Неоінституціоналізм.
73. 15.4. Теорії трансформації капіталізму.
74. 15.5. Теорії ''Індустріального суспільства''
75. 15.6. Концепція футурології.

На попередню


Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate